Постанова

від 03.06.2008 по справі 1/1330-нм

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/1330-НМ

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "03" червня 2008 р.                                                           Справа № 1/1330-НМ

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарях                                                             ,                    Швидченко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кичук В.Т., директор,

ВасильєвВ.А., довіреність від 09.10.2007р.,                          

від відповідача:  Басюк  В.І., довіреність №99/23 від 10.01.2008р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофіш", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "16" листопада 2007 р.  у справі № 1/1330-НМ (суддя Сичова О.П.)

за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофіш", м.Житомир

до Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор", м.Житомир

про усунення перешкод у користуванні майном,

з перервою в засіданні суду з 13.05.2008 року по 03.06.2008 року згідно ст.77 ГПК України,

ВСТАНОВИВ:

  У вересні 2007р. ТОВ "Єврофіш" подало до господарського суду Житомирської області позов про зобов'язання ВАТ "Вібросепаратор" усунути перешкоди в користуванні позивачем східцями в будівлі, що розташована по вул.Чехова, 1 у м.Житомирі, а саме демонтувати металеву перегородку на сходовій клітині між 2-м та 3-м поверхами та заборонити  ВАТ  "Вібросепаратор"   чинити  перешкоди   ТОВ  "Єврофіш"   у   користуванні   конструктивними елементами   будівлі   по   вул.Чехова,   1   у   м.Житомирі,   а   саме   сходовими клітинами, дахом, вентиляційними   шахтами,  стінами  та  перешкоджати  у користуванні даховою котельнею. При цьому позивач посилався на те, що ТОВ "Єврофіш" згідно договорів від 24.12.2001р., 20.03.2002р., 03.06.2002р. придбало у ВАТ "Вібросепаратор" перших два поверхи будівлі по вул.Чехова, 1 загальною площею 1388,4м.кв. Вважаючи дах будівлі спільною власністю, та наявність підстав самостійно використовувати його на свій розсуд, позивач почав будувати котельню на даху чотирьохповерхової будівлі, проти чого заперечує  ВАТ  "Вібросепаратор". Зазначає, що ВАТ  "Вібросепаратор" встановило перегородку між другим та третім поверхом, в зв'язку з чим працівники ТОВ ""Єврофіш" не можуть потрапити на дах і добудувати котельню.  

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.11.2007р. у справі №1/1330-НМ відмовлено у позові ТОВ "Єврофіш" до ВАТ "Вібросепаратор" про усунення перешкод у користуванні майном.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Єврофіш" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення суду з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтовуючи доводи скарги, позивач вважає, що судом порушено норми ст.ст.386, 391 ЦК України, які гарантують позивачу право звертатися до суду з позовом про заборону відповідачу вчиняти дії, які порушують право власності, а також вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування майном.

Позивач посилається, що в суді першої інстанції ним було доведено, що ТОВ "Єврофіш" є власником нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверхів будівлі, а також здійснює будівництво дахової котельні, отримавши для такого будівництва всі дозволи та погодження (рішення виконкому, дозвіл на будівництво, погодження з ВАТ "Вібросепаратор", технічні умови тощо). Вказує, що відповідачем було фактично визнано, що ним здійснюються  перешкоди позивачу в користуванні конструктивними елементами будівлі, створюються перешкоди в доступі до даху, де розміщена дахова котельня.

Вважає, що судом також порушено норми ст.8 Цивільного кодексу України та ст.ст.1, 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", п.п.1, 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 у справі про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, які мали бути застосовані до спірних правовідносин з огляду на те, що аналогічних норм для нежитлових будівель не існує, а технічно, житлові та нежитлові будівлі подібні). Зазначає, що в даній справі суд повинен був застосувати аналогію, але помилково не зробив цього. Посилаючись на вищевказані норми, позивач зазначає, що всім власникам окремих приміщень в будівлі на праві спільної власності належать також усі конструктивні елементи будівлі та допоміжні приміщення в будівлі, які призначені для обслуговування такої будівлі (стіни, дах, сходи, труби, тощо).

В доповненні до апеляційної скарги (т.2, а.с.7-9) позивач  зазначає, що судом першої інстанції неправильно вказано придбану позивачем у відповідача площу приміщення, а саме вказано 900м.кв. замість 1388,7м.кв.

Посилається, що суд допустив порушення ст.34 ГПК України, стверджуючи, що відповідачу на праві власності належать сходові клітини в будівлі з посиланням на інвентаризаційну справу №16409, оскільки інвентаризаційна справа не є правовстановлюючим документом.

На думку позивача, судом першої інстанції порушено ст.ст.316, 319 ЦК України, згідно яких відповідач не вправі  вимагати кошти під погрозою демонтажу дахової котельні та створювати перешкоди в користуванні майном позивача в спірній будівлі.

Наполягає, що конструктивні елементи будівлі можуть перебувати лише у спільній власності обох співвласників.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають рішення господарського суду Житомирської області необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просять  апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Житомирської області скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Посилаються,   що зазначаючи в рішенні, що приміщення сторін спору обладнано всіма  необхідними для господарювання інженерними комунікаціями, суд першої інстанції не посилається на докази. В дійсності приміщення сторін  не обладнані такими комунікаціями і незаконні дії ВАТ  "Вібросепаратор" фактично унеможливлюють нормально забезпечити позивачу свої потреби в опаленні, електропостачанні, зв'язку.

Позивач в письмовому запереченні на апеляційну скаргу (т.2, а.с.16-17) та його представник в судовому засіданні не погоджуються з доводами апеляційної скарги. Вважають, що при прийнятті рішення господарським судом Житомирської області в повній мірі досліджено матеріали справи та винесено законне і обґрунтоване рішення,  тому апеляційну скаргу вважають безпідставною,  в зв'язку з чим просять оскаржуване  рішення господарського суду Житомирської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначають, що установленою газовою котельною позивачем забудовано єдиний вихід на покрівлю, знято частину покрівлі, збудовано цегляну споруду, при цьому перекрито вихід відповідачу на власну покрівлю. Виходячи з фактичних обставин справи, що позивач не є власником 3-го та 4-го поверхів та сходів між ними, а тому на підставі вимог ст.391 ЦК України не має право обмежувати власника користуватися власним майном. Вказують, що позивач користується поверхом ВАТ "Вібросепаратор" і користується недбало, тому відповідач змушений був  поставити перегородку. Посилаються, що першими двома поверхами, які належать позивачу, останній  може користуватися на свій розсуд.

Згідно розпорядження голови Житомирського апеляційного господарського суду від 12.05.2008р. №265 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Єврофіш" здійснюється колегією суддів у складі: головуючого судді Горшкової Н.Ф., суддів  Будішевської Л.О. та Майора Г.І.

Переглянувши рішення суду першої інстанції відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне:

Згідно із договорами купівлі-продажу від 24.12.2001р., 20.03.2002р., 03.06.2002р. (т.1, а.с.13-18) ТОВ "Єврофіш" придбав у ВАТ "Вібросепаратор" перші два поверхи у чотирьохповерховому адміністративному будинку по вул.Чехова, 1 у м.Житомирі, загальною площею 1388,4м.кв., що підтверджується актами прийому-передачі основних засобів (майна).

Позивачу  також належить на праві оренди частина земельної ділянки під будівлею (договір оренди земельної ділянки від 20.11.2003р., т.1, а.с.145).

Нежитлові приміщення 3-го та 4-го поверхів будівлі на праві власності належать відповідачу, у якого позивач придбав перші два поверхи чотирьохповерхової  будівлі.

З матеріалів справи вбачається, що у 2003р. ТОВ "Єврофіш" розпочало роботи по реконструкції придбаних приміщень їдальні, які знаходяться в будівлі, під рибопереробний цех.

Проектом реконструкції було передбачено влаштування дахової котельні.

Позивач зазначає, що така котельня майже була збудована, однак, у 2007 році ВАТ "Вібросепаратор" почало вчиняти дії по перешкоджанню доступу до котельні, та створювати перешкоди в користуванні будівлею, а саме 27.08.2007р. працівники ВАТ "Вібросепаратор" встановили металеву перегородку на сходовій клітині між 2-м та 3-м поверхами в будівлі, чим перекрили доступ працівників ТОВ "Єврофіш" та найнятих спеціалістів до даху та інших поверхів.

Позивач вважає, що він позбавлений можливості користуватися тими частинами будівлі, які є спільними для обох власників нежитлових приміщень, добудувати котельню, внаслідок чого не зможе здійснювати опалення своїх приміщень при пониженні температури. Зазначає, що такі дії відповідача позбавлять його можливості своєчасно ввести в експлуатацію рибопереробний цех після реконструкції, як це було передбачено проектом та планами підприємства.

Незважаючи на неодноразові звернення позивача до керівництва ВАТ "Вібросепаратор" з вимогою забезпечення вільного доступу до дахової котельні, перешкоди усунуті не були.

На думку позивача сходові клітини, вхід, дах, стіни, та інші конструктивні елементи будівлі, є спільною власністю як ВАТ "Вібросепаратор" так і ТОВ "Єврофіш". Обидва ці підприємства мають рівне право користуватися цими елементами будівлі в повній мірі. В той же час, ВАТ "Вібросепаратор" вчиняє дії, які перешкоджають користуватися власністю, що є незаконним і примушує товариство звертатися до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним:

Корпус їдальні по вул.Чехова, 1 (стара нумерація - вул.Чехова, 13) під інвентаризаційним номером 3761 повністю належав ВАТ "Вібросепаратор" у складі майнового комплексу згідно договору  купівлі-продажу майнового комплексу №3-7419 від 27.08.1993р., акту прийому передачі від 30.06.1994р.  між "Покупцем" і Регіональним відділенням фонду державного майна України по Житомирській області згідно з Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 04.03.1992р., Свідоцтва про власність від 30.06.1994р. та реєстраційного посвідчення  Житомирського обласного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації (запис в реєстровій книзі №155 за реєстровим номером №403 (т.2, а.с.52-66). Перенумерація будинків та споруд майнового комплексу (стара нумерація при придбанні майнового комплексу - вул.Чехова, 13) підтверджується довідкою управління містобудування та архітектури (т.2, а.с.73-74) і сторонами у справі не заперечується.

Як зазначалось вище, згідно договорів купівлі-продажу від 24.12.2001р., 20.03.2002р., 03.06.2002р. позивач купив, а відповідач продав частину приміщення їдальні, що знаходиться в м.Житомирі по вул. Чехова ,1 і складається з приміщень розташованих на першому та другому поверхах їдальні, загальною площею 1388,3м.кв., за інвентарним номером 3761, яке введено в експлуатацію 01.12.1978р.

Факт передачі приміщень від відповідача до позивача підтверджується актами прийому-передачі основних засобів (майна) від 17.07.02 (т.1, а.с.14, 16, 18).

Відповідач не заперечує набуття позивачем права власності на приміщення, які повністю займають перший та другий поверх їдальні, загальною площею 1388,4м.кв., що знаходиться в м.Житомирі по вул. Чехова ,1.

Таким чином, позивач набув право власності на частину будівлі, а саме перший та другий поверхи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу були відчужені приміщення загальною площею 1388,4м.кв. без урахування площі східців.

Із інвентаризаційної справи №16409 (т.1, а.с.52-58) вбачається, що відповідачу належать всі приміщення 3-го та 4-го поверхів, а також східцеві клітки з двох сторін 3-го і 4-го поверхів та східцеві клітки 1-го та 2-го поверхів правої сторони будівлі.

Будівля, в якій знаходяться приміщення позивача та відповідача, має три входи, у відповідача - окремий самостійний вихід з правого боку будівлі через власні східці першого і другого поверху, у позивача - два окремі виходи з лівого боку будівлі й центру.

Нежилі приміщення, ізольовані одне від одного та не поєднані господарською діяльності і технологією виробництва між собою; приміщення обладнані окремими входами, забезпечені всіма необхідними для існуючого господарювання інженерними комунікаціями.

Відповідно до діючого законодавства (Глава 26 ЦК України) характерною ознакою спільної власності є множинність суб'єкта та єдність об'єкта, учасники спільної часткової власності мають частку у праві власності на спільне майно в цілому, а не конкретну частину майна.

Відповідно до положень ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Тобто усім співвласникам належать функції щодо розпорядження, володіння та користування спільним майном, у тому числі у кожній його частині.

Відчуження  частини майнового комплексу з конкретно визначеним майном, а саме 1-2 поверх корпусу їдальні під інвентарним номером 3761, та відповідне набуття новим власником права власності на це конкретно визначене майно, у випадках не заборонених законом, не породжує права спільної часткової власності, незалежно від визначення частини кожного власника у майні цілісного майнового комплексу. Таке майно є самостійним об'єктом права власності.

Враховуючи викладене наслідком укладення позивачем договорів купівлі-продажу 1-2 поверхів  приміщення їдальні стало набуття ним права власності на вказане конкретне майно як власником, а не співвласником.

Тобто,  незважаючи на ту обставину, що приміщення позивача та відповідача знаходяться в одній будівлі, кожен з них володіє, користується та розпоряджається конкретно визначеною в ній часткою, тобто приміщеннями, які перебувають у їхній власності.

Жодна сторона не обмежена іншою щодо розпорядження та користування своїм майном.

Згідно з приписами ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Позивач не довів, що дії відповідача щодо встановлення металевої перегородки на східцях між 2-м та 3-м поверхами порушують його право на користування належним йому приміщенням на праві власності.

Згідно п.6 договору від 03.06.2002р. (т.1, а.с.17) користування під'їздними шляхами та площею загального користування обумовлюється окремими договорами, по мірі необхідності.

Пунктом 14 цього ж договору передбачено, що проведення робіт по укріпленню, тепло-, гідроізоляції фундаменту  і стін оформляються окремим договором між Продавцем та Покупцем.

Слід зазначити, що у позовній заяві не зазначено і з матеріалів справи не вбачається, яким чином відповідач чинить перешкоди у користуванні позивачу таким конструктивним елементом будівлі, як вентиляційні шахти та стіни. Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що дахова котельня не добудована і не прийнята в експлуатацію, а отже користуватися нею позивач ще не має можливості, але у позовній заяві поставлена вимога  заборонити ВАТ "Вібросепаратор" перешкоджати позивачу у користуванні даховою котельнею, тоді як фактично мають місце перешкоди у будівництві котельні.

На думку колегії суддів у даному випадку не можна застосовувати, як цього вимагає оскаржувач, приписи ч.1 ст.8 ЦК України щодо аналогії закону і керуватися нормами Закону України "Про об'єднання співвласників  багатоквартирного будинку", оскільки у даному випадку корпус їдальні входить до цілісного майнового комплексу ВАТ "Вібросепаратор", позивачу відчужена конкретно визначена частина корпусу і, відповідно, майнового комплексу - 1 та 2 поверхи корпусу АБК-їдальня, власником яких після оформлення договорів купівлі-продажу став відповідач.

Свідоцтво права власності на вказане приміщення позивачем до цього часу не отримано.

Висновок будівельно-технічної експертизи №36/10 від 29.10.2007р., проведеної на замовлення позивача, обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції  до уваги, оскільки практично всі висновки побудовані з урахуванням норм Закону України "Про об'єднання співвласників  багатоквартирного будинку", який до даної ситуації не застосовується, при цьому експерт  дає правову оцінку обставинам справи.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу  в задоволенні позову.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються  на вимогах чинного законодавства. При цьому колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні дійсно, як вказується в апеляційній скарзі, невірно вказана площа придбаного приміщення (900м.кв. замість 1388,4м.кв.), що не вплинуло на правомірність рішення, оскільки площа придбаного приміщення не є предметом спору.

Рішення  господарського суду Житомирської області від 16.11.2007р. у справі №1/1330-НМ відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                          ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 16 листопада  2007 року у справі №1/1330-НМ залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофіш", м.Житомир - без задоволення.

2. Справу №1/1330-НМ повернути до господарського суду Житомирської  області.  

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддруковано 4прим.:

---------------------------------

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - в наряд