Постанова

від 07.08.2008 по справі 1/1330-нм

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/1330-НМ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 серпня 2008 р.                                                                                    № 1/1330-НМ  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Васищака І.М.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Єврофіш"

на постановута на рішення

Житомирського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 рокугосподарського суду Житомирської області від 16.11.2007 року

у справі господарського судуЖитомирської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Єврофіш"

доВідкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор"

проусунення перешкод у користуванні майном,   

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Литвин А.В.,

- відповідача:Басюк В.І.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.11.2007р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Єврофіш»у задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства «Вібросепаратор»про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем сходовими клітинами в будівлі №1 по вул. Чехова в м. Житомирі, а саме демонтувати металеву перегородку між 2-м та 3-м поверхами, а також щодо заборони чинити перешкоди позивачу у користуванні конструктивними елементами будівлі: сходовими клітинами, дахом, тощо та перешкоджати у користуванні даховою котельнею.

Судове рішення мотивоване тим, що хоча приміщення позивача та відповідача знаходяться в одній будівлі, кожен з них володіє, користується та розпоряджається конкретно визначеною в ній часткою, тобто приміщеннями, які перебувають у їхній власності. При цьому, на думку суду, позивач не довів, що дії відповідача щодо встановлення металевої перегородки на східцях між 2-м та 3-м поверхами будівлі порушують його право на користування належним йому на праві власності приміщенням.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 року рішення місцевого господарського суду від 16.11.207 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Залишаючи в сили рішення суду першої інстанції, Житомирський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відчуження частини майнового комплексу з конкретно визначеним майном та відповідне набуття новим власником права власності на це конкретно визначене майно, у випадках не заборонених законом, не породжує права спільної часткової власності, незалежно від визначення частини кожного власника у майні цілісного майнового комплексу. Таке майно є самостійним об'єктом права власності. Виходячи з цього апеляційний суд прийшов до висновку, що наслідком укладення позивачем договорів купівлі-продажу 1-2 поверхів приміщення їдальні стало набуття ним права власності на вказане конкретне майно як власником, а не співвласником.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Єврофіш" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 03.06.2008 року та рішення господарського суду Житомирської області від 16.11.2007року скасувати і прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з договорами купівлі-продажу від 24.12.2001р., 20.03.2002р., 03.06.2002р. ТОВ «Єврофіш»придбало у ВАТ «Вібросепаратор»перші два поверхи у чотирьохповерховому адміністративному будинку по вул. Чехова, 1 у м. Житомирі, загальною площею 1388,3 м. кв., що підтверджується також актами прийому-передачі основних засобів (майна).

Позивачу також належить на праві оренди частина земельної ділянки під будівлею (договір оренди земельної ділянки від 20.11.2003р., т.1, а.с.145).

Нежитлові приміщення 3-го та 4-го поверхів будівлі на праві власності належать відповідачу, у якого позивач придбав перші два поверхи чотирьохповерхової будівлі.

Апеляційним судом було встановлено, що у 2003р. ТОВ “Єврофіш” розпочало роботи по реконструкції придбаних приміщень. Проектом реконструкції, який, як вбачається з матеріалів справи, був належним чином погоджений із ВАТ “Вібросепаратор”, передбачалося влаштування на будівлі дахової котельні.

Зазначена котельня була вже майже завершена будівництвом, але у 2007 році відповідач почав вчиняти дії по перешкоджанню позивачеві в доступі до котельні та створювати перешкоди в користуванні будівлею, а саме 27.08.2007. працівники ВАТ “Вібросепаратор” встановили металеву перегородку на сходовій клітині між 2-м та 3-м поверхами в будівлі, чим перекрили доступ працівників ТОВ “Єврофіш” та найнятих спеціалістів до даху та інших поверхів. Внаслідок цього позивач був позбавлений можливості добудувати дахову котельню та здійснювати опалення своїх приміщень. Дії відповідача перешкодили позивачу своєчасно ввести в експлуатацію рибопереробний цех після реконструкції, як це було передбачено проектом та планами підприємства. Незважаючи на неодноразові звернення ТОВ “Єврофіш” до ВАТ “Вібросепаратор” з вимогами забезпечити вільний доступ до дахової котельні, перешкоди усунуті не були.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками апеляційного суду про неможливість виникнення спільної власності на допоміжні приміщення та конструктивні елементи будівлі при відчуженні частини нежитлових приміщень в такій будівлі.

Всупереч статтям 84 та 105 ГПК України судами першої та апеляційної інстанції не зазначено норм матеріального права на підставі яких вони прийшли до вищевказаного висновку.

Натомість суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що правовий режим конструктивних елементів та допоміжних приміщень в нежитлових будівлях діючим законодавством не врегульований. Про те, що законом подібні питання відносно нежитлових будівель не регламентовані свідчать, крім іншого, також офіційна інформація Мінюсту, листи Держкомпідприємництва від 08.05.2008р. №3883 та Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 11.04.2008р. №15/10-16, що наявні в матеріалах справи.

Очевидна тотожність з технічної точки зору будинків житлового та нежитлового фонду підтверджена наявним в матеріалах справи висновком судового експерта №36/10 від 29.10.2007р.

Судова колегія не може погодитись з твердженням судів попередніх інстанцій про надання експертом правової оцінки обставин справи, оскільки за змістом заключної частини вказаного висновку експерта встановлюється лише належність з технічної точки зору сходових клітин в нежитловому будинку до допоміжних приміщень і неможливість їх використання у якості самостійних окремих нежитлових приміщень, що цілком відповідає меті здійснення експертного дослідження спеціалістом-будівельником. Жодних правових висновків таке заключення не містить.

Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що відповідно до п.2.3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, допоміжні приміщення - це приміщення, які виконують функції допоміжного (другорядного) значення в громадських будинках, найбільш характерні з яких - вестибюлі, коридори, холи, гардероби, вбиральні, комори тощо.

В оскаржуваних позивачем рішенні та постанові господарських судів не наведено норм матеріального права, які б належним чином обґрунтовували правову позицію суду.

За таких обставин судова колегія вважає за необхідне керуючись принципом аналогії закону та відповідно до ст.8 Цивільного кодексу України застосувати до спірної ситуації по даній справі положення статей 1 та 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та рішення Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004р.

Згідно ст.1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»допоміжні приміщення - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Конструктивні елементи це - частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в'їзна група тощо); неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку

Статтею 19 цього ж закону передбачено, що неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку; неподільне майно не підлягає відчуженню; власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном; при відчуженні приміщення в жилому будинку право на частку неподільного майна підлягає відчуженню разом з приміщенням без виділення частки в натурі.

Керуючись ч.1 ст.8 Цивільного кодексу України та застосовуючи наведені вище норми законодавства суд касаційної інстанції приходить до висновку про ідентичність функцій допоміжних приміщень та конструктивних елементів як в жилих так і нежилих будинках та відповідно про належність сходових клітин, даху та інших конструктивних елементів будівлі по вул. Чехова, 1 у м. Житомирі позивачу та відповідачу на праві спільної власності.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 369 цього ж кодексу співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Також, згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З вищевказаного колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що не зважаючи на належність сторонам у справі нежитлових приміщень в будівлі №1 по вул. Чехова в м. Житомирі на праві приватної власності, сходові клітини та конструктивні елементи такої будівлі (дах, стіни, вентиляційні камери, тощо) належать обом сторонам на праві спільної власності і кожен з них має рівне право з іншим користуватися такими елементами будівлі для забезпечення належного утримання та обслуговування належних їм на праві власності нежитлових приміщень в такій будівлі.

За таких обставин дії відповідача по створенню перешкод позивачу в користуванні спільним майном сторін не можуть вважатися законними, а права позивача, відповідно такими, що підлягають захисту.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, правильно встановивши всі обставини справи, помилково не взяли до уваги положення зазначених норм права, не застосували до спірних правовідносин належного законодавства, що спричинило винесення незаконного судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає за необхідне попередні судові рішення скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повістю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Єврофіш” задовольнити повністю.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06.06.2008р. та Рішення господарського суду Житомирської області від 16.11.2007р. у справі №1/1330-НМ скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофіш»до Відкритого акціонерного товариства “Вібросепаратор” задовольнити повністю.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Вібросепаратор»(вул. Баранова, 93, м. Житомир, 10001, ідентифікаційний код 13568038) усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврофіш»(вул. Сингаївського, 3, м. Житомир, 10025, ідентифікаційний код 31052441) сходовими клітинами в будівлі, що розташована по вул. Чехова, 1 у м. Житомир, а саме демонтувати металеву перегородку на сходовій клітині  між 2-м та 3-м поверхами.

Заборонити Відкритому акціонерному товариству «Вібросепаратор»чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Єврофіш»у користуванні конструктивними елементами будівлі по вул. Чехова, 1 у м. Житомирі, а саме сходовими клітинами, дахом, вентиляційними шахтами, стінами та заборонити перешкоджати у користуванні даховою котельнею.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вібросепаратор»(вул. Баранова, 93, м. Житомир, 10001, ідентифікаційний код 13568038) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврофіш»(вул. Сингаївського, 3, м. Житомир, 10025, ідентифікаційний код 31052441) у якості компенсації витрат на державне мито 340,00 грн. та інформаційно-технічних витрат судового процесу 118,00 гривень.

Доручити господарському суду Житомирської області видати відповідні накази, згідно зі ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий, суддя                                                         Н. Кочерова

Судді:                                                                                 І. Васищак

                                                                                           М. Черкащенко