Рішення

від 17.03.2008 по справі 11/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.08                                                                                 Справа № 11/4

Господарський суд Луганської області у складі судді  Москаленко М.О.,  при  секретарі Мелеховій О.С., розглянувши матеріали справи за позовом  

Приватного підприємства «Хімпостачальник», м. Сєвєродонецьк Луганської області  

до Приватного підприємства «Хімпостачальник –авто», м. Сєвєродонецьк Луганської області       

про стягнення 2453 грн. 22 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –  Попов Є.В., дов. б/н від 01.01.2008

від відповідача –Сєріков С.М., дов. № 13 від 21.12.2007

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди транспортного засобу № 157 від 22.12.2005 в сумі 2268 грн. 00 коп., а також пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі  185 грн. 22 коп.

В судовому засіданні 03.03.2008 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 17.03.2008, 10 годин                30 хвилин.  

В обґрунтування позову позивач послався на  невиконання відповідачем умов укладеного сторонами  договору оренди транспортного засобу, а саме несплату у повному обсязі орендної плати у загальному розмірі 2268 грн. 00 коп. У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором позивачем до стягнення з відповідача було заявлено 185 грн. 22 коп. пені.

Письмовим відзивом на позовну заяву, а також додатковими письмовими поясненнями відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, вислухавши повноважних представників сторін у  справі, суд встановив таке.

29.05.2003 сторонами у даній справі був укладений договір № 100 оренди транспортного засобу (далі за текстом –договір №100), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Орендодавець (позивач у справі) передав, а Орендар (відповідач у справі) прийняв у орендне користування автомобіль марки КАМАЗ 5320, 1984 року випуску, колір зелений, фургон, шасі № 5320164225, реєстраційний номер 055-31 АР, зареєстрований у МРЕВ м. Северодонецька 04.07.2001 на підставі свідоцтва про реєстрацію серії АІС № 454370, який є власністю ПП «Хімпостачальник».

У відповідності з умовами пункту 2.1 договору договір діє з моменту підписання приймально-здавального акту до 31.12.2008.

Актом приймання –передачі від 01.06.2003 (а.с. 8), складеним та підписаним повноважними представниками обох сторін договору №100, автомобіль, що є предметом договору, був переданий відповідачеві.

У період дії укладеного сторонами договору оренди транспортний засіб, що був предметом договору, був переданий для здійснення технічної модернізації.

Факт проведення модернізації підтверджений матеріалами справи, зокрема, наданими суду МРЕВ УДАЇ м. Сєвєродонецька документами - заявами позивача про проведення переобладнання автомобілю марки КАМАЗ (а.с. 78, 80), свідоцтвом про реєстрацію  автомобілю марки  КАМАЗ, модель 5320, 1984 року випуску, зеленого кольору, номер шасі  5320164225, з відомостями про його переобладнання (а.с. 79), іншими матеріалами.

22.12.2005 сторонами у справі був укладений договір № 157 оренди транспортного засобу (далі за текстом –договір №157), а саме автомобілю марки КАМАЗ  5410, 1984 року випуску, зеленого кольору, номер шасі  5320164225, реєстраційний номер  5106 АІ, зареєстрований у МРЕВ УДАЇ м. Сєвєродонецька 15.12.2005 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії КХС № 798424, що є власністю ПП „Хімпостачальник”.

У відповідності з умовами пункту 2.4 договору № 157 розмір орендної плати був встановлений сторонами договору у розмірі 252 грн. 00 коп. на місяць, у тому числі ПДВ у розмірі 42 грн. 00 коп.

Пунктом 2.1 договору № 157 сторони договору встановили, що договір діє з моменту підписання сторонами акту приймання –передачі до 31.12.2008 з правом укладення додаткових угод.

Як свідчать матеріали справи та її фактичні обставини, предметом договору                    № 100 та договору № 157 був один і той же транспортний засіб марки КАМАЗ. Договір № 100 був укладений сторонами до проведення технічного переобладнання автомобілю, договір № 157 –після проведення вказаного переобладнання.

Під час судового розгляду даної справи судом було встановлено, що акт приймання –передачі в оренду транспортного засобу за договором № 157 сторонами договору складений не був, проте у матеріалах справи містяться складені та підписані повноважними представниками обох сторін у справі акти  здачі –прийняття робіт (надання послуг), які з огляду на встановлені ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України принципи належності та допустимості доказів можуть бути доказом фактичної наявності у користуванні відповідача автомобілю марки КАМАЗ, що був предметом договору № 157.

          Судом враховується також і той факт, що під час здійснення технічного переобладнання транспортного засобу, що був предметом договору № 100, сторонами також не було складено акт приймання – передачі транспортного засобу від орендаря орендодавцеві, тобто відсутні належні докази того, що автомобіль вибував з користування відповідача у справі.

          Повноважними представниками сторін у справі складені та підписані акти  здачі –прийняття робіт (надання послуг) за період з січня по травень 2007 року (а.с.  39-43). За результатами підписання вказаних актів позивачем на адресу відповідача були надіслані відповідні рахунки –фактури (а.с. 39-43). Щомісячна орендна плата за актами здачі –прийняття робіт (надання послуг) склала 252 грн. 00 коп. з ПДВ, що відповідає умовам укладеного сторонами договору № 157.

Акти  за період з червня по вересень 2007 року представником відповідача у справі підписані не були, проте судом при оцінці вказаної обставини враховується той факт, що транспортний засіб, переданий відповідачеві в оренду за договором № 100, з користування відповідача з моменту підписання ним останнього акту за травень 2007 року не вибував (відсутній відповідний акт приймання –передачі від  орендаря орендодавцеві вказаного транспортного засобу). За таких обставин суд доходить висновку про фактичне користування відповідачем  орендованим за договором № 157 майном у вказаний в актах період.

22.12.2005 сторонами у справі було підписано додаткову угоду до договору                    № 157, в якій сторони встановили строк дії договору № 157 до 02.07.2007.

Позивачем у справі до стягнення з відповідача заявлено заборгованість з орендної плати за договором № 157 за період з  січня по вересень 2007 року у загальній сумі  2268 грн. 00 коп. Вказану вимогу позивач обґрунтував тим, що фактично орендоване майно відповідачем після закінчення строку дії договору повернуте не було, а тому останній повинен сплачувати орендну плату за фактичне користування орендованим майном.

У відповідності зі ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Підставою позовних вимог позивач у справі визначив договір № 157.

Як свідчать матеріали справи та її фактичні обставини, строк дії договору № 157 закінчився 02.07.2007.  

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлені обов'язки наймача у разі припинення договору найму: наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи, положень договору сторін суд доходить висновку про необґрунтоване заявлення позивачем до стягнення з відповідача орендної плати за період з 03.07.2007 по вересень 2007 року включно, тобто після закінчення строку дії договору.

Разом з цим позивач  не позбавлений права звернення до суду з вимогою до відповідача про сплату неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим приміщенням після закінчення строку дії договору та настання обов'язку щодо повернення орендованого майна позивачеві як орендодавцю.

Факт виконання позивачем у справі зобов'язань за договором оренди підтверджений матеріалами справи та її фактичними обставинами.

Сума заборгованості відповідача з орендної плати за період з січня 2007 року по 02.07.2007 підтверджена матеріалами справи та її фактичними обставинами. Загальна сума платежів за період з січня 2007 року по 02.07.2007 становить 1528 грн. 26 коп. (враховуючи те, що орендна плата за липень 2007 року підлягає стягненню з відповідача пропорційно кількості днів у липні 2007 року, протягом яких діяв договір № 157). Вказана сума заявлена позивачем до стягнення з відповідача обґрунтовано та є  такою, що підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України  одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема,  відповідно до умов договору.

Крім суми основної заборгованості за договором позивачем до стягнення з відповідача заявлено  пеню у розмірі  185 грн. 22 коп.

          У відповідності  зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Сторонами у справі угода щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань  укладена не була, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 185 грн. 22 коп. пені є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

У відповідності  із ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин позовні вимоги є частково обґрунтованими, підтвердженими  матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 525, 526, 763, 764, 785 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                  в и р і ш и в :

     1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Хімпостачальник –авто”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Силікатна, 10, код 32533282, на користь  Приватного підприємства „Хімпостачальник”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Силікатна, 10, код 13395997,  1528 грн. 26 коп. заборгованості з орендної плати, витрати зі сплати державного мита у  сумі 63 грн. 54 коп., а також витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 73 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 17.03.2008 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення, представників сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –24.03.2008.

Суддя                                                                                           М.О. Москаленко