Постанова

від 18.06.2008 по справі 37/402-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/402-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2008 року                                                      Справа № 37/402-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміної О.А., судді Пуль О.А., Гончар Т.В.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю представників сторін:

позивача -  Кімстачьова С.С., дов.№2 від 10.02.08 р. (у справі)

відповідача –Венгера В.Л., дов. б/н від 05.12.07 р. (копія у справі), Дзюби І.М., дов. б/н від 18.12.07 р. (копія у справі), Луценко О.І., дов. б/н від 14.12.07 р. (копія у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона. Надійність. Безпека" (вх. № 867Х/2-6)

на рішення господарського суду Харківської області від 05 березня 2008 року по справі  № 37/402-07

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Охрана-Сервіс", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона. Надійність. Безпека", м. Харків  

про стягнення 157097,00 грн., -

встановила:

У грудні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Охрана-Сервіс" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона. Надійність. Безпека" на свою користь 77097, 00 грн. неотриманих доходів та 80000,00 грн. моральної шкоди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 березня 2008 року (головуючий суддя Доленчук Д.О., судді Кононова О.В., Калініченко Н.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона. Надійність. Безпека" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охрана-Сервіс" 77097,00 грн. неотриманих доходів, 770,97 грн. державного мита та 57,91грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Охорона. Надійність. Безпека", з рішенням господарського суду Харківської області частково не погодився, надав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування в частині стягнення з нього 77097,00 грн. неотриманих доходів, 770,97 грн. державного мита та 57,91 грн., як незаконного та необґрунтованого. Просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Охрана-Сервіс", у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з посиланням на те, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю „Охрана-Сервіс” знаходиться за адресою м. Харків, вул. Ромена Ролана, 12 та здійснює діяльність у сфері надання охоронних послуг.

Позивачем було укладено договори № 6 від 01 березня 2003 року з Приватною фірмою „Медекспресс”, № 70 від 15 липня 2004 року з Товариством з обмеженою відповідальністю „Сервисводострой” та № 165 від 01 листопада 2006 року з Відкритим акціонерним товариством „Харківський завод „Оргттехніка” про надання охоронних послуг.  За своїм змістом зазначені договори були аналогічні.

Умовами зазначених договорів було передбачено, що дані договори укладаються строком на 1 рік та вступають в силу після підписання. Пунктом 6.3 було передбачено, що договори вважаються продовженими на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про їх припинення не буде заявлено однією із сторін. Розірвання договорів можливо за згодою сторін, сторона яка є ініціатором розірвання договору, попереджає другу сторону  не менш як за 30 днів (пункт 6.4).

Приватна фірма „Медекспресс”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервисводострой” та Відкрите акціонерне товариство „Харківський завод „Оргттехніка” скористались своїм правом дострокового розірвання договору і заздалегідь та належним чином попередили позивача, про що свідчать відповідні листи: лист ПФ „Медекспресс” № 82 від 08 листопада 2007 року, лист ТОВ „Сервисводострой” № 232 від 05 листопада 2007 року, лист ВАТ „Харківський завод „Оргтехніка” № 556 від 01 листопада 2007 року (том 1 аркуші справи 9-11).  

Господарський суд Харківської області в оскаржуваному рішенні зазначає, що внаслідок дострокового одностороннього розірвання договорів із позивачем з боку вказаних трьох підприємств позивач недоотримав дохід у загальному розмірі 77097,00 грн.

Проте з такими висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитися не може.

Подальші дії позивача свідчать, що він погодився з пропозицією контрагентів: не оскаржував у судовому порядку розірвання договорів та з часу, про який просили контрагенти розірвати стосунки, добровільно припинив надавати їм охоронні послуги.

Таким чином, сторони договірних відносин розірвали договори за взаємно досягнутою згодою, що цілком відповідає вимогам статті 651 Цивільного кодексу України, пунктом 1 якої встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стосовно Міроненка Михайла Миколайовича слід зазначити, що він 02 січня 2003 року був прийнятий на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю „Охрана-Сервіс” на посаду заступника директора.

31 жовтня 2005 року Міроненко М.М. звільнився з ТОВ „Охрана-Сервіс” і був прийнятий по переводу на роботу до ТОВ „Безпека-сервіс”.

02 серпня 2007 року Міроненко М.М. створив та зареєстрував Товариство з обмеженою відповідальністю „Охорона. Надійність. Безпека”, основний вид якого –забезпечення безпеки.

В подальшому між ТОВ „Охорона. Надійність. Безпека” та ПФ „Медекспресс”, ТОВ „Сервісводострой”, ВАТ „Харківський завод „Оргтехніка” були укладені договори про надання охоронних послуг.

Господарський суд в своєму рішенні зазначає, що налагодження господарських відносин із контрагентами позивача свідчить про використання інформації з обмеженим обігом, яку відповідач в особі Міроненка М.М. отримав у позивача під час роботи на ТОВ „Охрана-Сервіс” та ТОВ „Безпека-Сервіс”, що порушило права та інтереси позивача і потягло спричинення шкоди позивачу. Але, цей висновок нічим не підтверджується і є лише припущенням суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарський суд Харківської області безпідставно дійшов висновку, що Міроненко М.М. мав доступ до відомостей, які складають комерційну таємницю в силу свого службового положення, з огляду на те, що ані в суд першої інстанції, ані в апеляційний суд позивачем не було надано доказів того, що в обов'язки Міроненко М.М. входило укладання договорів з контрагентами позивача, обговорення та визначення їх умов.

Щодо комерційної таємниці, слід зазначити, що відповідно до пункту 2.2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства внутрішніх справ України №1678/10277 від 14 грудня 2004 року, суб'єкт охоронної діяльності (тобто позивач), який надає послуги згідно з отриманою ліцензією, зобов'язаний за згодою володільця розміщувати на видному місці на центральному посту з охорони стаціонарного об'єкту місцезнаходження та номер ліцензії суб'єкта охоронної діяльності.

Таким чином, у відповідності до зазначеного нормативного акту сам факт знаходження позивача у договірних відносинах з його контрагентами відносно надання їм охоронних послуг є відкритою інформацією і не може відноситись до комерційної таємниці.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України „Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці”  № 611 від 09 серпня 1993 року установлено, що комерційну таємницю не становлять відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Отже, висновок суду про використовування відповідачем інформації про перелік замовників позивача як на інформацію, що складає комерційну таємницю останнього, не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Тому, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 05 березня 2008 року по справі № 37/402-07 було прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню в частині задоволення позову.

 На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, 103 пунктом 2, статтею 104 пунктами 1, 4, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона. Надійність. Безпека" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 05 березня 2008 року по справі №37/402-07 скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення  в цій частині, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 05 березня 2008 року по справі № 37/402-07 залишити без змін.

Повний текст постанови підписано 17 червня 2008 року.

         Головуючий суддя                                                               О.А. Істоміна             

                                 суддя                                                              О.А. Пуль

                                суддя                                                              Т.В. Гончар