Постанова

від 19.06.2008 по справі 1/9-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/9-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2008                                                                                   Справа № 1/9-08  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Дмитренко А.К.(доповідач)

суддів: Прокопенко А.Є., Тищик І.В.

Представники сторін:       

від позивача:  Єнік Є.В. представник, довіреність №246/10  від 29.12.07;

від відповідача: Вербицький О.В. представник, довіреність №6848/01 від 13.12.07;

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  06.03.08р.  у справі № 1/9-08

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ                                                                                     до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області                                                                                                      про стягнення 69 827 636 грн. 44 коп.    

          В засіданні оголошувалась перерва з 27.05.08 по 19.06.08 (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.08 суддя Рудь І.А. стягнула з державного підприємства "Криворізька теплоцентраль"   (з   урахуванням   заяви   про   збільшення  позовних  вимог)  52 781 149 грн. 50 коп. заборгованості за природний газ, 15 111 123 грн. 12 коп. збитків від інфляції, 2 680 808 грн. 92 коп. річних та судові витрати. У стягненні пені відмовлено.

          Не погоджуючись з рішенням суду, Дочірня компанія "Газ України" просить його скасувати в частині відмови у стягненні пені, посилаючись при цьому на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

          Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" вважає доводи, викладені у скарзі, необґрунтованими і просить змінити рішення суду в частині розміру річних та інфляційних втрат відповідно до контррозрахунку.

          Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

          30.12.2005 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі постачальник) та Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (надалі покупець) був укладений договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій    №06/05-2074 ТЕ-5, за яким постачальник зобов'язувався передати у власність покупцю в 2006 році природний газ, а покупець повинен прийняти газ та оплатити його.

          Згідно з п. 6.1. договору на постачання природного газу №06/05-2074 ТЕ-5 остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

          ДК «Газ України»свої зобов'язання виконала повністю, передала протягом січня -грудня 2006 року природний газ в кількості 289 765,000 тис.куб.м. на загальну суму 130 521 524 грн. 95 коп. Відповідач свої зобов'язання виконав частково, розрахувався на суму 77 740 375 грн. 45 коп.                                                            На момент звернення з позовом до суду сума боргу ДП "Криворізька ТЕЦ" перед ДК "Газ України" становила 52 781 149 грн. 50 коп.

          У відповідності з п. 7.2. договору в разі неоплати або за несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

          Пунктом 7.5. договору встановлено, що неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

          За розрахунком позивача пеня складає 4 267 039 грн. 25 коп.

          Відмовляючи у стягненні пені господарський суд послався на те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.05 порушено провадження у справі № Б15/69/05 про банкрутство  Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          З таким твердженням суд апеляційної інстанції не погоджується виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

          Положення ст. 12 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у відповідності до ст. 1 цього Закону, де наведено визначення мораторію.

          Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

          Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій щодо всіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з ч. 1 ст. 23 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

          В силу статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.  

          Таким чином, нарахування позивачем пені за невиконання зобов'язання ґрунтується на нормах чинного законодавства. Враховуючи те, що ДК «Газ України»заявлено вимоги щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій за порушення зобов'язання у період 2006 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на вжиття заходів забезпечення виконання зобов'язання (нарахування пені) не поширювалась.

          Відповідно до вимог п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

          Суми втрат від інфляції та річних дорівнюють відповідно 15 111 123 грн. 12 коп. і 2 680 808 грн. 92 коп.

          При складанні розрахунків інфляційних втрат та річних позивачем були враховані всі здійснені відповідачем платежі. До того ж у п. 6.4 договору №06/05-2074ТЕ-5 зазначено, що за наявності заборгованості у покупця за даним договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ та компенсацію витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

          Тому колегія суддів відхиляє доводи відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу.

          З огляду на викладене, рішення підлягає зміні.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.08 у даній справі змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:

"Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м.Кривий Ріг на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ  52 781 149 грн. 50 коп. основного боргу, 4 267 039 грн. 25 коп. пені, 15 111 123 грн. 12 коп. втрат від інфляції, 2 680 808 грн. 92 коп. річних, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 25 500 грн. держмита, видавши наказ".

Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м.Кривий Ріг на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ 12 750 грн. витрат по апеляційній скарзі, видавши наказ.

Виконання цієї постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                     А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                 І.В.Тищик

з оригіналом згідно

Помічник судді               О.В.Поштаренко