Рішення

від 02.06.2008 по справі 17/291-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/291-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.08           Справа № 17/291-08.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧУС»

довідповідачів: 1)Сумської обласної державної адміністрації;

                         2) Управління архітектури та містобудування Сумської обласної державної адміністрації          

про визнання пам‘ятки такою, що втратила предмет охорони.

                                        Суддя  КОВАЛЕНКО О.В.

          Представники:

Від позивача        Безкровна Я.В.

Від відповідачів: 1) Підвисоцька С.А.; 2) Смолянінов А.Ф.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 33, площею 814,7 кв.м., таким, що втратило предмет охорони об‘єкта культурної спадщини і таким, що повинно бути вилучено з реєстру пам‘яток, як пам‘ятка, що втратила предмет охорони.

Перший відповідач в письмовому відзиві зазначив, що він не може приймати участь у розгляді справи в якості належного відповідача. Додав, що Законом України «Про охорону культурної спадщини» органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування, районних та обласної державних адміністрацій наділені повноваженнями вирішувати питання охорони культурної спадщини по суті на підвідомчій території

Другий відповідач письмового відзиву на позов не подав, в судовому засіданні зазначив, що облік спірної будівлі фактично не змінився, проте такий висновок повинен був підтверджуватись відповідною документацією, яка не була своєчасно подана позивачем

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Розпорядженням Представника Президента України Сумської обласної Державної адміністрації від 28 грудня 1992 року затверджений перелік пам'яток архітектури та містобудування Сумської області, до якого були включені 92 нежитлових приміщення в м. Суми та створена Обласна інспекція по охороні і використанню пам'яток архітектури при управлінні архітектури обласної державної адміністрації.

Судом встановлено, що до затвердженого Переліку пам'яток архітектури увійшло нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 33.

З 27 червня 1996 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ЧУС” орендувало вищезазначене нежитлове приміщення на підставі Договору генеральної оренди № ФМГ-004/96.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на протязі дії договору оренди належним чином виконував свої обов'язки за договором, а саме: забезпечував охорону прийнятого не житлового приміщення; уклав договори з відповідними комунальними організаціями на постачання тепла, води, електроенергії; уклав договори страхування приміщення зі страховою компанією; сплачував орендну плату за не житлове приміщення у розмірі та у термін, передбачених в договорі оренди; підтримував приміщення в належному санітарному та протипожежному стані, за власний рахунок проводив поточні ремонти приміщення; утримував в належному стані фасад нежитлового приміщення та прилеглу територію; передавав частину нежитлового приміщення в суборенду тільки на підставі відповідних рішень Сумської міської ради; уклав відповідні договори оренди земельної ділянки під не житловим приміщенням; з метою здійснення капітального ремонту не житлового приміщення отримував письмову згоду; уклав відповідний охоронний договір на будівлю від 20.04.2005 року за № 30 та замовив в Управлінні містобудування і архітектури Відповідача паспорт пам'ятки архітектури.

Рішенням сесії Сумської обласної ради четвертої сесії двадцять четвертого скликання від 25.12.2002 року був затверджений проект переліку пам'яток історії та архітектури Сумської області, що не підлягають приватизації, до яких нежитлове приміщення по вул. Соборній, 33 не увійшло.

02 листопада 2007 р. членами комісії у складі начальника Сумської міської інспекції по охороні та використанню пам‘яток архітектури та містобудування, представником спеціалізованої проектної організації ГАП ТОВ БКП «Архбудпроект» та позивача був складний акт огляду технічного стану пам‘ятки історії та культури, в якому чітко зазначено. Що первісний вигляд споруди втрачено в ході експлуатації та реконструкцій, загальний стан споруди незадовільний, загальний знос складає 50 відсотків, а знос деяких конструктивів  споруди досягає 80 відсотків. Стан головного фасаду незадовільний, втрачені елементи декору, живопису не містить. Висновок комісії – одностайний, загальний стан конструктивів незадовільний, загальний знос – 50%, тобто втрачені характеризуючі відзнаки певної монументально-архітектурної епохи.

З матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2007 року позивач замовив Історико-містобудівне дослідження з метою отримання остаточного висновку експертів (ліцензія АБ № 103308 від 18.07.2005 р.) стосовно статусу нежитлового приміщення по вул. Соборній, 33, яким встановлено,  що автентичності відповідає лише площина стіни головного фасаду і висновок, що предмет охорони об'єкту культурної спадщини – що становить його історико-культурну цінність – втрачено і згідно статті 15 Закону України „Про охорону культурної спадщини” будівля може бути вилучена з реєстру, як така, що втратила предмет охорони.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України „Про охорону культурної спадщини” об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР “Про охорону і використання пам'яток історії та культури”, визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 14 Закону України „Про охорону культурної спадщини” занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього:

1. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки:

а) пам'ятки національного значення — постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини;

б) пам'ятки місцевого значення — рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини”.

Судом встановлено, що з моменту прийняття Закону України „Про охорону культурної спадщини” і до цього часу відповідач не прийняв відповідного рішення про затвердження переліку пам'яток, тому перелік, затверджений 28 грудня 1992 року Розпорядженням Представника Президента України Сумської обласної Державної адміністрації недійсним, оскільки з прийняттям закону втратив свою чинність

Статтею 2 Закону України „Про охорону культурної спадщини” передбачені види об'єктів культурної спадщини, одним з яких є: „об'єкти архітектури та містобудування — окремі архітектурні споруди, а також пов'язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва, які характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій або авторів; природно-архітектурні комплекси (ансамблі), історичні центри, вулиці, квартали, площі, залишки давнього розпланування та забудови, що є носієм певних містобудівних ідей”.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» предмет охорони об'єкта культурної спадщини — характерна властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам'яткою.

Статтею 15 зазанченого Закону передбачені виключні випадки, в яких здійснюється вилучення пам'ятки з Реєстру, серед яких такі: якщо пам'ятку зруйновано; якщо пам'ятка археології, що не виявлена в наземних обсягових формах, досліджена на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об'єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню; якщо пам'ятка втратила предмет охорони.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт того, що нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 33 (814,7 кв.м.), яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю „ЧУС” втратило предмет охорони об'єкта культурної спадщини і повинно бути вилучено з реєстру пам'яток, як пам'ятка, що втратила предмет охорони, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу накладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 33 (814,7 кв.м.), яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю „ЧУС” (40030, м. Суми, вул. Соборна, 33, код 23049782) таким, що втратило предмет охорони об'єкта культурної спадщини і таким, що повинно бути вилучено з реєстру пам'яток, як пам'ятка, що втратила предмет охорони.

Суддя                                                                                О.В. Коваленко