Рішення

від 17.06.2008 по справі 6/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/81

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.06.08 р.                                                                                                    Справа № 6/81                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі  Шабановій Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства “Роскон” м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вісла” м.Горлівка, Донецької області

третьої особи

про стягнення _ 122 768грн. 17коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача –  Нитченко Г.Р. – представник по довіреності від 07.04.2008р.

від відповідача – не з'явився

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

           Позивач, Приватне підприємство “Роскон” м.Харків, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вісла” м.Горлівка, Донецької області боргу за поставлений товар у сумі 88 008грн., інфляційних у сумі 7 294грн. 63коп., 3% річних у сумі 672грн. 20коп., суму за користування чужими грошовими коштами у розмірі                 22 327грн. 79коп., пеню у сумі 4 465грн. 55коп. відповідно договору поставки №08/04 від 04.2007р. (Усього 122 768грн. 17коп.).

              8 травня 2008р. господарський суд Донецької області направив запит до   головного управління статистики у Донецькій області про надання інформації за якою адресою зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю “Вісла” м.Горлівка, Донецької області.

           Згідно довідці головного управління статистики у Донецької області   №22-10/1420 від 15.05.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Вісла” знаходиться за іншою адресою, а саме: 84601, м.Горлівка, Донецької області, вул.Пушкінська,21, кв.17.

          Ухвалою від 26.05.2008р. суд відклав слухання справи у зв”язку з необхідністю направлення ухвали суду за новою адресою відповідача.

         У процесі  слухання справи позивач звернувся до суду з заявою у порядку ст.22 ГПК України про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вісла” м.Горлівка, Донецької області борг у сумі 63 008грн., пеню у сумі 5 434грн.  21коп., суму за користування чужими грошовими коштами у розмірі  27 171грн. 07коп., інфляційні у сумі 8 984грн. 26коп. та 3% річних у сумі 817грн. 50коп. відповідно договору поставки №08/04 від 04.2007р. (Усього 105 415грн. 04коп.). Крім того, просить суд стягнути з відповідача суму судових витрат за адвокатські послуги в розмірі 6 000грн. відповідно договору №1 від 07.04.2008р. про надання адвокатських послуг та банківських виписок. Суд  приймає до уваги дане уточнення та розглядає справу по суті.

          17 червня 2008р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 08.05.2008р. була направлена відповідачу 12.05.2008р. за адресою вказаною у позові та договорі №08/04 від 04.2007р. Ухвала про відкладення слухання справи від  26.05.2008р. була надіслана йому 28.05.2008р. за адресою вказаною у довідці головного управління статистики у Донецької області №22-10/1420 від 15.05.2008р. Ухвали були надіслані рекомендованими листами з повідомленнями,   про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Поштові конверти з повідомленнями про вручення рекомендованих листів відповідачу з поштового відділення повернуті не були. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив. Враховуючи вищевикладене  справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника  відповідача за наявними в ній матеріалами.

           Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача,  суд

встановив:

          2 квітня 2007р. між  Приватним підприємством “Роскон” м.Харків та    Товариством з обмеженою відповідальністю “Вісла” м.Горлівка був укладений договір  №08/04, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов”язання передавати у власність відповідачу паперові пакети, а відповідач  зобов”язався прийняти та оплатити  їх вартість.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов укладеного договору, у жовтні 2007р. та груді 2007р. по видатковим накладним №РН-100803 від 08.10.2007р., №РН-120603 від 06.12.2007р. та №РН-122506 від 25.12.2007р. за довіреностями здійснив поставку паперових пакетів у адресу відповідача у кількості 100000шт на загальну суму 88 008грн.  та виставив для сплати рахунок-фактуру №СФ-100101 від 01.10.2007р. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки  паперових пакетів, а саме: видаткові накладні та довіреності до них і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вісла” м.Горлівка.

На підставі п.п.7.1.1, 7.1.2 договору №08/04 від 04.2007р. відповідач зобов”язаний був здійснити повний розрахунок за вищезазначений  товар до 28 грудня 2007р., однак, у вищевказаний строк, не виконав свої зобовя”зання.

13 грудня  2007р.  сторони  підписали додаткову угоду №1 до договору №08/04 від 04.2007р., в якій погодили наступні умови розрахунків за поставлений товар, згідно з підписаною сторонами специфікацією від 01.06.2007р.

Пунктом 2 додаткової угоди №1 від 13.12.2007р. до договору №08/04 від 04.2007р. сторони встановили, що відповідач повинен здійснити з позивачем розрахунок за поставлений товар згідно підписаній сторонами специфікації від 01.06.2007р. до укладеного договору в наступні строки:

-          з 1 по 28 грудня 2007р.  відповідач повинен здійснити частковий розрахунок в сумі 48 052грн. 37коп.;

-          з 1 по 28 січня 2008р. відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок в сумі – 39 947грн. 63коп.

Крім того, при підписанні додаткової угоди №1 від 13.12.2007р. сторони не врахували частину заборгованості згідно зі специфікацію від 01.06.2007р. у сумі 8грн.  Отже, відповідач, у строк до 28.12.2007р.,  також мав здійснити частковий розрахунок за товар у сумі 8грн. Але відповідач договірні зобов'язання перед позивачем виконав частково, в результаті чого у  Товариства з обмеженою відповідальністю “Вісла” м.Горлівка, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість у  сумі                  63 008грн., яка до теперішнього часу ним не погашена.  

         Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

          Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання   по оплаті   поставленого товару своєчасно  не виконав.

Пунктом 10.3 укладеного договору  сторони  передбачили, що  у випадку порушення  строків оплати товару  відповідач повинен  сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості узгодженої партії товару зазначеної в специфікації, за кожен день прострочення.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

           Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору  №08/04 від 04.2007р.  та  додаткової угоди №1 від 13.12.2007р. до нього і своєчасно не розрахувався за товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 94грн. 41коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

         Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

        Пунктом 7.4 додаткової угоди № 1 від 13.12.2007р. до договору №08/04 від 04.2007р.  сторони встановили, що у випадку, якщо відповідач не сплатить вартість товару у визначений п.7.1 (або додатково в письмовому вигляді погоджений сторонами) строк він повинен сплатити позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами (відповідно до статті  536 ЦК України) в розмірі десяти облікових ставок НБУ (що були чинним в період за який нараховуються проценти) за кожен день користування коштами, тому суд вважає вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами у сумі 27 171грн. 07коп. також обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки дана відповідальність та її розмір  узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством.

         Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону              відповідачу нараховані 3% річних у сумі 817грн. 50коп. та інфляційні у сумі                         8 984грн. 26коп.,   які також  підлягають стягненню у повному обсязі.

           Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача  обґрунтованими  та підлягаючими задоволенню повністю.  

          Крім того позивач просить суд  стягнути з відповідача суму судових витрат за адвокатські послуги в розмірі 6 000грн. відповідно договору №1 від 07.04.2008р. про надання адвокатських послуг та банківських виписок. Суд задовольняє дані вимоги  у повному обсязі.

         Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 536, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 22,  33, 43, 44, 49, 75, 82,  84, 85  ГПК  України, суд –

                                                 В И Р І Ш И В  :

          Позовні вимоги  Приватного підприємства “Роскон” м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вісла” м.Горлівка про стягнення 105 415грн. 04коп. задовольнити повністю.  

         Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вісла” (84601, м.Горлівка, Донецької області, вул.Пушкінська,21, кв.17, ЄДРПОУ 21952035, р/р                 № 26008959676072 в Донецькій філії ПУМ Банку, МФО 335537) на користь Приватного підприємства “Роскон” (61001, м.Харків, вул..Кірова, 20, оф.25, ЄДРПОУ 32677358, р/р № 26007300162 в Харківській філії ЗАТ „Ві Ей Бі Банк”, МФО 350620) борг у сумі 63 008грн., пеню у сумі 5 434грн.  21коп., суму за користування чужими грошовими коштами у розмірі  27 171грн. 07коп., інфляційні у сумі 8 984грн. 26коп., 3% річних у сумі 817грн. 50коп.,  витрати по сплаті держмита у сумі   1 227грн. 68коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн. та витрати по сплаті адвокатських послуг у сумі 6 000грн.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні     17.06.2008р.

             Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

               Суддя