Рішення

від 19.05.2011 по справі 22/5009/1065/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/5009/1065/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.11                                                                                        Справа №  22/5009/1065/11

Суддя    Ярешко О.В.

за позовом Закритого акціонерного товариства “Ферротрейдінг” (69032, м. Запоріжжя,                  вул. Південне шосе, буд. 59)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Геліос-Естейт” (69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 7а, кв.26)

про стягнення збитків за договором поставки продукції № 333 від 26.02.2008р. у розмірі                 80 892,00 грн.                                                                                                                  

           Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

04.03.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Закрите акціонерне товариство “Ферротрейдінг”, м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Геліос-Естейт”, м. Запоріжжя про стягнення 80 892,00 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.03.2011р. порушено провадження у справі № 22/5009/1065/11, судове засідання призначено на 30.03.2011р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення справи.

Ухвалою від 30.03.2011р. у зв'язку з неявкою сторін та неподанням необхідних доказів в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 04.05.2011р.

Ухвалою від 04.05.2011р. за клопотанням позивача, на підставі ст. 69 ГПК України строк вирішення спору було продовжено до 19.05.2011р. та у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 16.05.2011р.

Ухвалою від 16.05.2011р. розгляд справи відкладено на 19.05.2011р.

В судове засідання 19.05.2011р. представники сторін не з'явились.

Позовні вимоги обумовлені наступним. 26.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 333. Відповідно до п. 3.3. зазначеного договору, відповідач зобов'язався поставити покупцю товар протягом 21 календарного дня з моменту отримання попередньої оплати в розмірі 30% вартості товару. Позивач сплатив відповідачу попередню оплату в розмірі 80 892,00 грн. 28.02.2008р. Як зазначено у позовній заяві, відповідач так і не передав позивачу товар, що є предметом договору поставки товару № 333 від 26.02.2008р. 05.06.2008р. позивач своїм листом № 297 запропонував відповідачу передати обумовлений договором товар або повернути суму попередньої оплати в розмірі 80 892,00 грн. Однак, відповідач товар не передав та суму попередньої оплати не повернув. На підставі зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача 80 892,00 грн. збитків.

В справі містяться заперечення відповідача на позовну заяву, в яких зазначено, що відповідач заперечує проти позову у зв'язку із наступним. Загальна сума договору поставки товару № 333 від 26.02.2008р. складає 269 640,00 грн. Розрахунок здійснюється наступним чином: 30% від вартості товару передплата, остаточний розрахунок –5 банківських днів після повідомлення відповідача про готовність товару до відвантаження. 28.02.2008р. позивач перерахував грошові кошти, як передплату за товар. Як зазначено у запереченнях, на виконання умов договору, відповідач, листом вих. № 129 від 17.03.2008р. повідомив про готовність поставити товар та запропонував провести остаточний розрахунок відповідно до вимог договору. Листом вих. 132 від 26.03.2008р. позивача повторно було повідомлено про поставку замовленого товару та здійснення розрахунку, але позивач остаточний розрахунок не здійснив. Таким чином, відповідач вважає, що підстав для повернення суми попередньої оплати не вбачається, оскільки відповідачем умови договору № 333 від 26.03.2008р. виконані у повному обсязі, а саме після внесення позивачем передплати за товар було надіслано повідомлення про готовність поставити замовлений товар та запропоновано провести остаточний розрахунок. Таким чином, як зазначив відповідач, взяті на себе сторонами зобов'язання за договором не виконані лише з боку позивача. На підставі зазначеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розгляд справи закінчено 19.05.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2008р. між ЗАТ “Ферротрейдінг” (надалі –покупець) та ТОВ “Промислова компанія “Геліос-Естейт” (надалі –постачальник) був укладений договір поставки продукції № 333 (надалі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець –прийняти та оплатити наступну автотранспортну техніку: 1. «Борекс-2202»- прямий відвал на базі МТЗ, у кількості 1 шт., по ціні 198 300,00 грн., без ПДВ; 2. Гідромолот   ГПМ-120, у кількості 1 шт., по ціні 24 200,00 грн., без ПДВ; 4. Ківш 3 зуба 29.7200.000, у кількості 1 шт., по ціні 2200,00 грн., без ПДВ.   

Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна сума договору складає 224 700,00 грн., без ПДВ. Загальна сума договору з врахуванням ПДВ складає 269 640,00 грн.

Згідно із п. 3.1. договору, поставка товару постачальником здійснюється на умовах DDP –склад покупця, згідно правилам «Інкотермс»у редакції 2000р.

Приписами пункту 3.2. договору передбачено, що датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної на товар.

У відповідності до п. п. 4.1. та 4.2. договору, розрахунки по даному договору здійснюються у національній валюті України –гривні.

Форма оплати –передоплата у розмірі 30% вартості товару (п. 4.2.).

На виконання п. 4.2. договору, позивачем 28.02.2008р. на користь відповідача було сплачено 30% вартості товару, а саме 80 892,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0410 від 28.02.2008р. (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.3. договору, строк поставки товару –21 календарний день від дати перерахування передоплати.

Таким чином, 20.03.2008р. останній день поставки відповідачем товару.   

Пунктом 4.3. договору передбачено, що остаток суми перераховується протягом 5-ти банківських днів після повідомлення постачальника про готовність до відвантаження товару.

Як зазначив відповідач у запереченнях на позовну заяву, на виконання умов договору, відповідач листом вих. № 129 від 17.03.2008р. повідомив позивача про готовність до відвантаження продукції згідно договору № 333 від 26.02.2008р. та попросив провести частину платежу, що залишилася.

З викладеного вбачається, що останнім днем для перерахування позивачем залишку суми вартості товару був 22.03.2008р.

Позивач листом № 297 від 05.06.2008р. звернувся до відповідача з проханням, у зв'язку із не поставкою товару повернути перераховану позивачем суму попередньої оплати за продукцію у розмірі 80 892,00 грн.

Відповідач продукцію, обумовлену договором поставки продукції № 333 від 26.02.2008р. не поставив та суму попередньої оплати не повернув.      

На підставі зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача 80 892,00 грн. збитків.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується  передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно пунктів 1 та 6 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі   неналежного  виконання  другою  стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Приписами ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві  у строк, встановлений  договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Позивач посилаючись на ч. 3 ст. 612 ЦК України та ст. 224 ГК України просить стягнути з відповідача 80 892,00 грн. збитків.

Частиною 3 ст. 612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно із п. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Однак, п. 1 ст. 224 ГК України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,  які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Приписами п. 1 ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість   втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  внаслідок  порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала   збитків,  мала  право  розраховувати  у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна   компенсація   моральної   шкоди   у   випадках, передбачених законом.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина  захищаються судом.

Стаття 1 ГПК України передбачає, що підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому  числі  іноземні),  громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта  підприємницької  діяльності,   мають   право   звертатися   до господарського    суду   згідно   з   встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених  або  оспорюваних прав і  охоронюваних  законом  інтересів,  а  також  для  вжиття передбачених  цим  Кодексом  заходів,  спрямованих  на запобігання правопорушенням.

На час розгляду справи, ТОВ “Промислова компанія “Геліос-Естейт” поставку продукції, обумовленої договором не здійснив, 80 892,00 грн. попередньої оплати не повернув.      

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання   обумовленої договором продукції або повернення попередньої оплати у сумі 80 892,00 грн. порушено, однак позивач невірно визначив правову природу заборгованості, фактично сума 80 892,00 грн. є не збитками, а сумою попередньої оплати.

У відповідності до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата),  покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу,  а  якщо  такий  строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути  80 892,00 грн. попередньої оплати, а позов задовольнити.

Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати  покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 629, 655, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Ферротрейдінг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Геліос-Естейт” задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Геліос-Естейт” (69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, буд. 7а, кв.26, код ЄДРПОУ 33836280) на користь Закритого акціонерного товариства “Ферротрейдінг” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 59, код ЄДРПОУ 31612766) 80 892 (вісімдесят тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. попередньої оплати, 808 (вісімсот вісім) грн. 92 коп. державного мита та 236 (двісті  тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

                       Суддя                                                                                         О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення  десятиденного  строку  з дня  його  підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.05.2011р.