Постанова

від 20.06.2008 по справі 5020-5/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/194

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-5/194

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"20" червня 2008 р.  12:00                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Євдокимова І.В., при секретері Саксонової А.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу

За адміністративним позовом:  Закритого акціонерного товариства С. Перовської  (99026 м. Севастополь, п. Любимівка, ЗАТ с. Перовської)

до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя  (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 74)  

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

за участю прокурора

Представники сторін:

Позивач - Орлова Людмила Анатоліївна, головний бухгалтер, довіреність № 1166 від 14.05.08,    ЗАТ "С. Перовської";

Відповідач - Нікольська Ксенія Борисівна, старший державний податковий інспектор, довіреність № 1179/9/10-050 від 12.05.08,   Державна податкова інспекція у Нахімовському районі  м.Севастополя;

Відповідач - Ілляшенко Олег Леонідович, головний державний податковий ревізор-інспектор, довіреність № 1430/9/10-050,    Державна податкова інспекція у Нахімовському районі  м.Севастополя;

встановив:

Закрите акціонерне товариство С. Перовської  звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя,  про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000322310/0 від 24.04.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято в порушення вимог діючого законодавства України.

Ухвалою суду від 22.05.2008 підготовче провадження по справі закінчено, та справа призначена до судового розгляду.

17.06.2008 до участі в розгляді справи вступив прокурор м. Севастополя.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог діючого законодавства України.

01.09.2005 набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV, яким до компетенції адміністративних судів віднесено вирішення публічно-правових спорів, у яких хоча б однією стороною є суб'єкт владних повноважень

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.       

          Статтею 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

          Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

          Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи Державної податкової адміністрації України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово, шляхом звернення до суду.

          Відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позов підлягає розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст.ст. 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін в судовому засіданні, роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  суд

В с т а н о в и в :

Співробітниками Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя проведена планова виїзна перевірка господарської діяльності ЗАТ С. Перовської  з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2007.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до безпідставного віднесення позивачем ПДВ з реалізації виноматеріалів підприємствам вторинного виробництва, які є підакцизним товаром, до сільськогосподарської декларації з ПДВ, та, відповідно, неперерахуванні до бюджету податку на додану вартість в розмірі 1162202,00 грн.

По результатам перевірки був складений акт № 295/10/23-123/00412895/74 від 14.04.2008. (далі –Акт від 14.04.2008).

На підставі Акту та підпункту 4.2.2 “б” пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000322310/0 від 24.04.2008 про визначення зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1162202,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції в сумі 581101,00 грн., а всього на суму 1742203,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, надані докази, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.  

Відповідно до Статуту позивача він є сільськогосподарським підприємство, та є підлеглим Міністерства аграрної політики.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Крім того, 50% - це продукція власного виробництва та  продукція, отримана в результаті власної переробки. Основний предмет діяльності позивача це вирощування винограду та виготовлення  із нього виноматеріалу на власних виробничих потужностях. Виноматеріали на давальницьких умовах із власної сировини не виготовлялись.

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”   до 01 січня 2009 року зупинино дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.  

Постановою Кабінету Міністрів України 26.02.1996 за № 271 затверджений Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини. Вказаний Порядок визначає механізм акумуляції та використання коштів податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” ставка акцизного збору з одиниці товару на виноматеріали виноградні  складає нуль.

Статтею 2 Закону України „Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” встановлені ставки акцизного збору на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕД 2204 30), що реалізуються посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції.

Як вбачається із матеріалів справи позивач:

-          сільськогосподарський виробник;

-          більш 50% - продукція власного виробництва та продукція її переробки;

-          основна мета діяльності: вирощування винограду та виготовлення із нього виноматеріалів –сировини для заводів вторинного виноробства на власних потужностях;

-          виноматеріали  на давальницьких умовах із власної сировини на виготовлялись.

Позивач не оспорює те, що виноробна продукція власного виробництва є підакцизним товаром, а стверджує, що виноматеріал –це власна продукція, виготовлена із власного винограду та перероблена на власних потужностях, а не виготовлена на   давальницьких умовах.

По вказаним в акті перевірки податковим накладним поставка підакцизних товарів, виготовлених на давальницьких умовах з власної сировини не виготовлялась.

Випадків поставки виноматеріалів посередницьким організаціям, населенню, та суб'єктам підприємницької діяльності, які не є виробниками виноробної сировини відповідачем не виявлено, та у акті перевірки не відображено. Як вбачається із акту перевірки позивач здійснював господарські операції по поставці виноматеріалів підприємствам вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва підакцизного товару –готової продукції.

Крім того, позивач, як сільськогосподарське підприємство,  звільнений ввід сплати до бюджету ПДВ по операціям по реалізації виноматеріалів підприємствам вторинного виноробства до 01.01.2009, на підставі ст. 19 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Як вбачається із листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 2-222/5971 від 03.10.2001, у ньому чітко вказано:  таким чином, умова: "крім підакцизних товарів" відноситься лише до продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, а не до товарів власного виробництва.

Декретом Кабінету Міністрів України № 18-92 від 26.12.1992 „Про акцизний збір” визначений термін давальницька сировина - сировина, яка є власністю одного суб'єкта підприємницької діяльності (замовника) і передається іншому суб'єкту підприємницької діяльності (виробнику) для виготовлення підакцизних товарів (продукції) без переходу права власності на таку сировину.

У акті перевірки таких умов та договорів у позивача не виявлено, на підставі того, що таки умови позивачем не застосовувались.

Тобто позивач належним чином відобразив ПДВ від реалізації виноматеріалів, не порушуючи вимог податкового та іншого законодавства України.

Крім того, як вбачається із довідці Управління статистики у місті Севастополі № 22-369-6030 вид діяльності позивача за КВЕД є, також, крім інших: вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів, та виробництво виноградних вин.

На підстав викладеного, суд дійшов висновку про те, що незалежно від того чи є продукція підакцизною або ні, на неї розповсюджується дія п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”.  

Така ж сама позиція викладена в ухвалі Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 по справі № 2-25-998.1-2006, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.03.2008 по справі № к-30514/06.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції  у Нахімовському  районі м. Севастополя № 0000322310/0 від 24.04.2008 про визначення Закритому акціонерному товариству С. Перовської зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1162202,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції в сумі 581101,00 грн., а всього на суму 1742203,00 грн.

3.          Копії постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

 Суддя                                                                                                         І.В. Євдокимов

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

20.06.2008

Розсилка:

1.          ЗАТ С. Перовської  (99026 м. Севастополь, п. Любимівка, ЗАТ с. Перовської)

2.          ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя  (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 74)

3.          Справа

4.          наряд