Постанова

від 09.06.2008 по справі 35/86-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/86-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2008 р.                                                           Справа № 35/86-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Афанасьєв В.В. ,  Шевель О. В.

при секретарі Шкуренко Л.О.

за участю представників сторін:

позивача –Демиденка Т.П. –дов.

відповідача -  Петрова М.Ю. –дир.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 1068Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07 квітня 2008 року (з урахуванням ухвали від 10 квітня 2008 року) у справі № 35/86-08 та апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 1255Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 16 квітня 2008 року у справі № 35/86-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта», м. Харків

до  Приватного підприємства «VIP-M», м. Харків

про скасування рішення третейського суду та визнання недійсним договору

встановила:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта», 24 березня 2008 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому, після уточнення  позовних вимог (арк.справи 38-39), просив визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1 від 01 грудня 2007 року між ТОВ «Дельта»та ПП «VIP-M»нежитлового будинку, загальною площею 4441,00 кв. М., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Шпака, 3, та скасувати рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»від 24 грудня 2007 року по справі № 62/ПТС-08 за позовом ПП «VIP-M»до ТОВ «Дельта»про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 4441,00 кв. М, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Шпака,3.

26 березня 2008 року позивачем до господарського суду подано клопотання про забезпечення позову, в якому він просив накласти арешт та заборонити БТІ м. Києва реєстрацію права власності, видачу довідок-характеристик на Будівлю Народної консультативної поліклініки за адресою –м. Київ, вул. Миколи Шпака, 3. Заявлене клопотання позивачем мотивоване тим, що рішення третейського суду, за яким визнано дійсним договір купівлі-продажу спірного майна та визнано право власності на відповідну будівлю, є предметом оскарження по даній справі. Разом з тим, позивач має підстави вважати, що спірна будівля за час розгляду справи може бути відчужена відповідачем іншим особам, що унеможливить виконання рішення по даній справі.

Повторні клопотання про забезпечення позову позивачем також були подані 07 квітня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 квітня 2008 року у справі № 35/86-08 (суддя Швед Е.Ю.) клопотання позивача про забезпечення позову задоволено. Заборонено БТІ м. Києва реєстрацію прав власності та видачі довідок-характеристик на будівлю Народної консультативної поліклініки, загальною площею 4441,00 кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, вул Миколи Шпака,3 до вирішення спору по суті.

10 квітня 2008 року господарським судом Харківської області у справі № 35/86-08 (суддя Швед Е.Ю.) винесена ухвала про задоволення клопотання позивача про внесення змін до ухвали господарського суду від 07 квітня 2008 року у даній справі. Внесені зміни до ухвали господарського суду від 07 квітня 2008 року по справі № 35/86-08 та її резолютивна частина викладена в наступній редакції: «Клопотання позивача про забезпечення позову задовольнити. Заборонити Комунальному підприємству «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об‘єкти нерухомого  майна»(м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в) реєструвати за приватним підприємством «VIP-M»(61013, м. Харків, вул. Шевченка, 24 код ЕДРПОУ 32675214, п/р 260060028245 в АБ «Факторіал-Банк», м. Харків, МФО 350589) право власності та видавати приватному підприємству «VIP-M»(61013, м. Харків, вул. Шевченка, 24 код ЕДРПОУ 32675214, п/р 260060028245 в АБ «Факторіал-Банк», м. Харків, МФО 350589) довідки-характеристики на будівлю Народної консультативної поліклініки, загальною площею 4441,00 кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Миколи Шпака,3 до вирішення спору по суті.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16 квітня 2008 року у справі № 35/86-08 (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 1 від 01 грудня 2007 року між ТОВ «Дельта»(м. Харків, вул. Данилевського,6, оф. 48, ЕДРПОУ 30360284, р/р 260060028245 в ХОД Райфайзенбанк «Аваль», МФО 350589) та ПП «VIP-M»(61013, м. Харків, вул. Шевченка, 24 код ЕДРПОУ 32675214, п/р 260060028245 в АБ «Факторіал-Банк», м. Харків, МФО 350589) нежитлового будинку загальною площею 4441,00 кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, вул Миколи Шпака,3. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з даними ухвалами та рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить:

скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.04.2008 року та ухвалу від 10.04.2008 року, яка є невід‘ємною частиною ухвали від 07.04.2008 року, по  справі № 35/86-08;

скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2008 року по справі № 35/86-08 повністю та прийняти нове рішення, в якому у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги на ухвали господарського суду відповідач посилається на те, що оскаржувані ухвали є незаконними і винесені з порушенням норм процесуального права та порушують інтереси відповідача, як власника нежитлової будівлі. Відповідач вважає, що винесення ухвали про забезпечення позову повинно здійснюватись за викликом представників сторін, чого не було зроблено місцевим господарським судом. В оскаржуваних ухвалах, як вважає відповідач, відсутні будь-які підстави для їх винесення, крім того, вжиті цими ухвалами заходи по забезпеченню позову стосуються необмеженого кола осіб і можуть порушувати законні права та інтереси третіх осіб.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги на рішення господарського суду, відповідач посилається на те, що при прийнятті такого рішення місцевим господарським судом допущено порушення та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до невідповідності рішення суду фактичним обставинам справи. Відповідач, зокрема, вказує, що у позовній заяві відсутні підстави для скасування рішення третейського суду, які встановлені Законом України «Про третейські суди», а тому господарський суд повинен був відмовити у прийнятті позовної заяви. Скаржник вважає, що відмовивши в частині позовних вимог про скасування рішення третейського суду, судом, тим самим, визнано відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору.

Враховуючи те, що апеляційні скарги відповідача заявлені у межах однієї справи, ухвалою апеляційного господарського суду від 26 травня 2008 року вони були об‘єднані в одне апеляційне провадження.

Позивач проти апеляційних скарг відповідача заперечує, оскаржувані ухвали та рішення вважає законними та обґрунтованими, просить їх залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення. Позивач вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваних судових актів дотримані норми чинного законодавства та надана належна юридична оцінка наявним у справі доказам. У запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає, що право власності у нього (позивача) на спірну будівлю виникло лише з 07 травня 2008 року (згідно з копією реєстраційного посвідчення № 001411), в момент укладання договору купівлі-продажу таке право не було зареєстровано в установленому законом порядку, а тому правові підстави для укладання договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення були відсутні. За таких обставин, позивач вважає, що неможливо було ухилитися від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, а тому у відповідача по даній справі були відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу і спірний договір фактично є нікчемним, оскільки не породжував юридичних наслідків. Тобто, як вважає позивач, між сторонами фактично була відсутня третейська угода, а тому підстав для розгляду позову у третейському суді не було. Відповідні обставини третейським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не були досліджені.

В судовому засіданні 02 червня 2008 року оголошена перерва до 04 червня 2008 року.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційних скаргах та відзиві на них доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях їх повноважних представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм   матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне:

звертаючись до місцевого господарського суду з клопотаннями про вжиття заходів про забезпечення позову позивач посилався на те, що за наявності рішення третейського суду про визнання за відповідачем права власності на спірну будівлю, останній має можливість здійснити реєстрацію за собою такого права та реалізувати таку будівлю. Тобто, позивач має підстави вважати, що на момент прийняття рішення по суті його виконання може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Задовольняючи клопотання позивача, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості доводів позивача та необхідності вжиття заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача та висновками місцевого господарського суду, і вважає, що заходи по забезпеченню позову вжиті місцевим господарським судом правомірно, у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, оскільки:

згідно зі статтею 66 ГПК України, господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або зі  своєї  ініціативи  має  право вжити  заходів  до  забезпечення   позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позовних вимог позивача є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового будинку, загальною площею 4441,00 кв. М., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Шпака, 3, та скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»від 24 грудня 2007 року по справі № 62/ПТС-08 за позовом ПП «VIP-M»до ТОВ «Дельта»про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 4441,00 кв. М, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Шпака,3. Ухвалою про забезпечення позову заборонено реєстрацію права власності та видачу довідок-характеристик саме на майно, що стосується предмету позову.

Оскарження ж рішення третейського суду та договору купівлі-продажу, спірність позицій сторін та невизнання відповідачем позовних вимог позивача дає підстави вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, на думку колегії суддів, забезпечення позову здійснено місцевим господарським судом у відповідності до приписів чинного законодавства, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду Харківської області у справі № 35/86-08 від 07 квітня 2008 року з урахуванням змін, внесених ухвалою від 10 квітня 2008 року.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскаржуваними ухвалами заходи по забезпеченню позову місцевим господарським судом були вжиті до вирішення спору по суті. Оскільки спір по суті був вирішений 16 квітня 2008 року, на дату подання апеляційної скарги (21 квітня 2008 року) такі заходи вже фактично не існували.

Що стосується вимог апеляційної скарги на рішення господарського суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

звертаючись до господарського суду з позовними вимогами, позивач посилався на те, що справа про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на спірне майно є непідсудною третейському суду та останній перевищив свої повноваження при ухваленні оскаржуваного ним рішення. Позивач вважає, що договір купівлі-продажу є нікчемним, він був спрямований на незаконне заволодіння майном позивача. Свої твердження позивач обґрунтовує тим, що печатку підприємства було втрачено до дати укладання оскаржуваного договору, а тому позивачем  а ні договір, а ні акт приймання-передачі не підписувався. Позивач стверджує, що відповідач скористався печаткою підприємства при укладанні оскаржуваного договору.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, місцевий господарський суд посилався на те, що спірний договір скріплений печаткою підприємства, яка була втрачена та станом на 01 грудня 2007 року була визнана недійсною реєстраційною палатою Виконавчого комітету Харківської міської ради. З цих підстав суд встановлює, що договір не може вважатися укладеним в письмовій формі та у відповідності до ст. 203 ч. 4 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення третейського суду, місцевий господарський суд посилався на те, що у відповідності зі ст. 51 п. 3 Закону України «Про третейські суди», підставою оскарження рішення третейського суду є визнання третейської угоди недійсною компетентним судом. На думку  місцевого господарського суду, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 85 ГПК України, в межах однієї справи неможливо визнати одночасно недійсною третейську угоду та скасувати рішення третейського суду.

У відповідності до ст. 84 ГПК України, судове рішення повинно містити, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення. Ст. 43 ГПК України встановлено, що оцінка доказів судом здійснюється при повному, об'єктивному та всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р.  за № 11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушені норми матеріального та процесуального права, таке рішення прийняте при неповному дослідженні та неповній оцінці усіх фактичних обставин справи, через що воно підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

У відповідності зі ст. 101 ГПК Україна, апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги  і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 24 грудня 2007 року постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»прийнято рішення у справі № 62/ПТС-07, яким повністю задоволено позовну заяву ПП «VIP-M»до ТОВ «Дельта». Визнано дійсним договір купівлі-продажу № 1 від 01.12.2007 року, укладений між ПП «VIP-M»та ТОВ «Дельта». Визнано право власності за ПП «VIP-M»на нежитлову будівлю загальною площею 4441,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Шпака,3. Зобов'язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об‘єкти нерухомого  майна»(м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в) зареєструвати за приватним підприємством «VIP-M»право власності на нежитлову будівлю загальною площею 4441,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Шпака,3.

У цьому рішенні вказано, що компетенція третейського суду вирішена відповідно до ст.ст. 5,6,27 Закону України «Про третейські суди»на підставі наявності між сторонами третейської угоди п. 11 Договору купівлі-продажу № 1 від 01 грудня 2007 року.

Ст. 5 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Ст. 12 названого Закону встановлено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. При цьому, ст. 2 Закону визначено поняття третейської угоди –угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду.

Аналіз положень договору № 1 від 01 грудня 2007 року свідчить, що сторони по даній справі домовились про те, що позивач (продавець) передає, а відповідач (покупець) приймає у власність нежитлове приміщення загальною площею 4441,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Шпака,3, та належить позивачу на праві власності. Названим договором передбачений порядок розрахунків та передачі приміщення.

П. 11 договору встановлено, що усі спори, що виникають з приводу підписання та виконання цього договору сторони погодили вирішувати у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»у складі головуючого судді І.Л. Радика. Сторони обрали місце третейського суду: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 140-б к.75.

Залучені до матеріалів справи докази свідчать про те, що у сторін по договору купівлі-продажу № 1 фактично були відсутні спори з приводу підписання та виконання цього договору: договір підписаний та скріплений печатками обох підприємств, на виконання умов договору сторонами здійснені певні дії, а саме: 04 грудня 2007 року підписана угода про припинення зобов‘язань заліком зустрічних однорідних вимог та 05 грудня 2007 року підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення.

П. 8 договору встановлено, що цей договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Дослідженням змісту позовної заяви, що подана до третейського суду та рішення третейського суду встановлено, що ПП «VIP-M»звернулося з відповідним позовом до третейського суду, оскільки ТОВ «Дельта»умисно ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та його державної реєстрації.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що між сторонами по даній справі фактично був спір з приводу нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору.

Разом з тим, п. 11 договору не передбачено можливості вирішення таких спорів у постійно діючому Третейському суду при Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»у складі головуючого судді І.Л. Радика.

Тобто, на думку колегії суддів, як ПП «VIP-M», так і безпосередньо третейський суд, рішення якого оскаржується, ототожнили поняття «спір з приводу нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору»з поняттям «спори, що виникають з приводу підписання та виконання цього договору». Як встановлено вище, спорів з приводу підписання та виконання договору між сторонами не було.

У відповідності до ст. 51 Закону України «Про третейські суди», на яку посилається позивач у позовній заяві, рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване якщо: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону (п. 1); рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди (п.2).

З урахуванням положень названої статті, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача по даній справі в частині скасування рішення третейського суду підлягають задоволенню, оскільки третейською угодою (п.11 договору) не передбачена можливість вирішення у третейському суді спорів з приводу нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору, а також спорів про визнання права власності. Тобто, між сторонами не була укладена третейська угода щодо вирішення третейським судом спорів про визнання дійсним договору та визнання права власності на придбане майно у разі відмови іншої сторони в нотаріальному посвідченні підписаного договору.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст. 5, ст. 6 Закону України «Про третейські суди», даний спір є непідвідомчий третейському суду відповідно до закону та прийняте третейським судом рішення підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1 від 01 грудня 2007 року:

згідно зі ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідні положення сторонами і були закріплені у п. 8 оскаржуваного договору.

П. 1 ст. 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням приписів вищеназваних статей та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що договір купівлі-продажу № 1 від 01 грудня 2007 року, який підлягає обов‘язковому нотаріальному посвідченню, однак, не був посвідчений нотаріально, є нікчемним, а тому позовні вимоги позивача в частині визнання такого правочину недійсним задоволенню не підлягають.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів ч. 3 ст. 215 ЦК України та п. 2 ст. 220 ЦК України, сторони не позбавлені можливості посвідчити такий договір нотаріально або визнати його дійсним у встановленому законом порядку (в компетентному суді, або в третейському суді за умови укладання відповідної третейської угоди) за умови дотримання норм чинного законодавства та надання відповідних доказів.

Колегія суддів зазначає, що нею не може бути прийнято як доказ обґрунтованості вимог позивача його посилання на те, що спірний договір купівлі-продажу не підписувався директором підприємства позивача та не скріплювався печаткою позивача, оскільки з наявних матеріалів справи відповідне не вбачається. Позивачем при розгляді справи у суді першої інстанції не було заявлено клопотання про призначення експертизи достовірності підпису директора на договорі, а місцевим господарським судом така експертиза за власною ініціативою не була проведена. Встановлення ж достовірності підпису на документах не відноситься до компетенції суду. Щодо посилань позивача та суду про видачу позивачу дублікату печатки замість втраченої, колегія суддів зазначає, що відмітка дозвільної системи на свідоцтві про державну реєстрацію позивача (арк.справи 41) зроблена 25.12.2007 року, тобто, після підписання оскаржуваного договору, та з неї не вбачається дата втрати печатки. Щодо посилань позивача на те, що печатка втрачена 15.11.2007 року –такі твердження не підтверджені належними доказами, оскільки постановою ДІМ Київського РВ ГУМВС України у Харківській області від 24.11.2007 року (арк.справи 10) представнику позивача Демиденко Т.Г. відмовлено в порушенні кримінальної справи з тих підстав, що факт крадіжки документів та печатки ТОВ «Дельта»нічим не підтверджується.

Разом з тим, позивач не позбавлений можливості звернутися до відповідних компетентних органів та прохати здійснити відповідну експертизу підпису з питань її фальсифікації.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що у відповідності до ст. 4-3 ГПК України, сторонам були створені необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, досліджені усі належні докази та положення чинного законодавства, що відносяться до предмету спору, згідно з якими колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

                                                   постановила:

Апеляційну скаргу відповідача на ухвали господарського суду Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 07 квітня 2008 року у справі № 35/86-08 (з урахуванням змін, внесених ухвалою від 10 квітня 2008 року) залишити без змін.

Апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Харківської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 16 квітня 2008 року у справі № 35/86-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»від 24 грудня 2007 року по справі № 62/ПТС-08 за позовом ПП «VIP-M»до ТОВ «Дельта»про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 4441,00 кв. М, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Шпака,3.

В іншій частині позовних вимог (в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1 від 01 грудня 2007 року між ТОВ «Дельта»та ПП «VIP-M»нежитлового будинку, загальною площею 4441,00 кв. М., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Шпака, 3) у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «VIP-M»(61013 м. Харків, вул. Шевченка, 24 Код ЄДРПОУ 32675214, п/рахунок 2600600028245 в АБ «Факторіал-Банк»м. Харкова, МФО 350589) на користь ТОВ «Дельта» (61022 м. Харків, вул. Данилевського, 6 оф. 48, Код ЄДРПОУ 30360284, п/рахунок 26008000048568 в ХОД Райффайзен Банк «Аваль», МФО 350589) 42,50 грн. держмита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                    Погребняк В. Я.  

                                 суддя                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                 суддя                                                                     Шевель О. В.