Рішення

від 12.06.2008 по справі 33/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/100

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.06.08 р.                                                                                                    Справа № 33/100                               

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного підприємства „Атлантик” м. Донецьк

до Приватного підприємства „Гарант ЛВИ” м. Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 14000грн.

за участю представників:

від позивача: Шолохова І.Б. за дов. від 05.05.2008р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство „Атлантик” м. Донецьк звернулось до Приватного підприємства „Гарант ЛВИ” м. Донецьк з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 14000грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору постачання №1/04/08 від 03.04.2008р. щодо своєчасної та повної оплати отриманої продукції; витратну накладну №АТ-0000099 від 03.04.2008р., податкову накладну №96 від 03.04.2008р., акт звіряння розрахунків, претензію від 22.04.2008р., відповідь на претензію від 25.04.2008р.

Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір постачання №1/04/08 від 03.04.2008р., згідно якого Приватне підприємство „Атлантик” зобов'язувалось постачати в обумовлений договором строк, а Приватне підприємство „Гарант ЛВИ” приймати та оплачувати продукти харчування.

На адресу відповідача була поставлена продукція – ставрідка солона сушена в кількості 1000кг на суму 14000грн., яка була отримана відповідачем 03.04.2008р. За умовами пункту 5.2 договору постачання №1/04/08 від 03.04.2008р. покупець здійснює оплату товару кожної партії товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару.

На адресу відповідача направлялась претензія від 22.04.2008р., в якій йшлася мова про несплату вартості отриманої продукції у встановлений умовами договору постачання №1/04/08 від 03.04.2008р. строк та необхідність перерахувати суму боргу в розмірі 14000грн на рахунок позивача.

У відповіді від 25.04.2008р. на претензію відповідач визнав наявність заборгованості з оплати продуктів харчування в розмірі 14000грн. та вказав, що це обумовлено складним фінансовим станом підприємства.

На адресу суду надійшов відзив Приватного підприємства „Гарант ЛВИ” м. Донецьк №75 від 10.06.2008р., підписаний директором підприємства Яковлєвим І.Ю., в якому останній визнає позовні вимоги в повному обсязі та зазначає про підтвердження цієї суми шляхом звіряння розрахунків між підприємствами.

Також з боку відповідача надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до статей 22 та 78 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, яка підписується відповідачем та долучається до справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки ця дія не суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, господарський суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством „Атлантик” (далі – постачальник) та Приватним підприємством „Гарант ЛВИ” (далі – покупець) був підписаний договір №1/04/08 від 03.04.2008р., згідно якого Приватне підприємство „Атлантик” зобов'язувалось постачати в обумовлений договором строк, а Приватне підприємство „Гарант ЛВИ” приймати та оплачувати продукти харчування.

В пункті 1.2 договору постачання №1/04/08 від 03.04.2008р. сторони визначили, що товар постачається партіями, асортимент, кількість та ціни, зазначаються в товаросупроводній документації.

Згідно пункту 4.1 договору постачання №1/04/08 від 03.04.2008р. вартість за позиціями (за кожну одиницю) товару вказується у товаросупроводній документації. Вартість партії товару визначає видаткова накладна.

На адресу відповідача було поставлена продукція – ставрідка солона сушена в кількості 1000кг на суму 14000грн., яка була отримана відповідачем 03.04.2008р.

Згідно видаткової накладної №АТ-0000099 від 03.04.2008р., підписаної представниками обох сторін, вартість партії продуктів харчування становить 14000грн. (з ПДВ)

За змістом частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами пункту 5.2 договору постачання №1/04/08 від 03.04.2008р. покупець здійснює оплату кожної партії товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Обов'язок сплатити суму боргу в розмірі 14000грн. виник у відповідача протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару – 03.04.2008р.

На адресу відповідача направлялась претензія від 22.04.2008р., в якій йшлася мова про несплату вартості отриманої продукції у встановлений умовами договору постачання №1/04/08 від 03.04.2008р. строк та необхідність перерахувати суму боргу в розмірі 14000грн на рахунок позивача.

У відповіді від 25.04.2008р. на претензію відповідач визнав наявність заборгованості з оплати продуктів харчування в розмірі 14000грн. та вказав, що це обумовлено складним фінансовим станом підприємства.

Таким чином, на момент звернення до суду із позовом, обумовлене невиконанням відповідачем своїх обов'язків, у позивача існувало право вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 14000грн. з оплати поставленої ставрідки солоної сушеної в кількості 1000кг

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Доказів того, що сума заборгованості в розмірі 14000грн. оплачена в повному обсязі відповідачем не надано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Атлантик” м. Донецьк до Приватного підприємства „Гарант ЛВИ” м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 14000грн. – задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Гарант ЛВИ” м. Донецьк (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 75в, ЄДРПОУ 34990451) на користь Приватного підприємства „Атлантик” м. Донецьк (83121, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 265/44, ЄДРПОУ 34359540) суму заборгованості в розмірі 14000грн., державне мито в розмірі 140грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 12.06.2008р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

               Суддя