Постанова

від 20.06.2008 по справі 5020-5/076

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-5/076

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

17 червня 2008 року   Справа № 5020-5/076

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Заплава Л.М.,

                                                                                          Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

позивача: Петрова В'ячеслава Юрьовича, паспорт  51№ 1541512   від 24.07.03,  директора  товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалторг";

відповідача: Гатіятулліна Еріка Даміровича, довіреність №  407  від 06.02.08,  Фонду комунального майна Севастопольської міської ради;

третьої особи: не з'явився,  Севастопольської міської ради;

розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокимов І.В.) від 22 квітня 2008 року у справі № 5020-5/076

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалторг"

(вул. Очаковців, 26, місто Севастополь, 99011)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

(вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)

за участю третьої особи: Севастопольської міської ради

(вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)

про спонукання виконати певні дії                                                                                                                                                      ВСТАНОВИВ:

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя  від 22 квітня 2008 року у справі № 5020-5/076  (суддя Євдокимов І.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалторг" до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, за участю третьої особи  - Севастопольської міської ради про спонукання виконати певні дії задоволено повністю.

                    Суд зобов'язав Фонд комунального майна Севастопольської міської ради укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Універсалторг" договір купівлі-продажу вбудованих приміщень площею 123,8 кв.м., розташованих на першому   поверсі житлового трьохповерхового будинку за адресою: місто Севастополь, пр. Нахімова, 1.

                    Не погодившись з постановленим судовим актом, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся  з апеляційною скаргою, в якій просить  рішення господарського суду міста Севастополя  від 22 квітня 2008 року скасувати та прийняти нове, яким  у позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

                    Заперечення  на апеляційну скаргу до суду не надходили.

                    У судове засідання, яке було призначено на  17 червня 2008 року представник третьої особи не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

                    Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує  сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальним правами. Оскільки явка в судове  засідання представників сторін -  це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

          Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею  69 цього Кодексу розгляд справи, коли  за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

                    Враховуючи на те, що  матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи.

          За клопотанням сторін, що були присутні у судовому засіданні,  судочинство здійснювалось  російською мовою.

           На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши  справу, встановила наступне.

                    У лютому 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалторг"  звернулось до господарського суду  міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, за участю третьої особи  - Севастопольської міської ради про спонукання виконати певні дії, просило зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради здійснити відчуження шляхом продажу об'єкту  нерухомості, а саме:  вбудованих приміщень площею 123,8 м2 , розташованих на 1- му поверсі житлового 3-х поверхового будинку за адресою: пр. Нахімова, 1, місто Севастополь та забезпечити позов шляхом заборони проведення Фонду комунального майна Севастопольської міської ради конкурсу на вищезгаданий  об'єкт  нерухомості, посилаючись на те, що в результаті  поліпшення  орендованого  майна та  фактичного  утворення нового об'єкту нерухомості на підставі пункту 7.5 договору оренди нерухомого майна № 172-03 від 06.11.2003, який передбачає припинення договору оренди у випадку приватизації об'єкту  оренди  орендарем, товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалторг" отримало  право на викуп об'єкту  нерухомого  майна  відповідно до  частини 4 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

                    Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним з огляду на те, що приміщення, яке є предметом оренди,  розташоване в об'єкті нерухомості, приватизація  якого тимчасово заборонена.

                    Оскаржене рішення мотивоване  посиланням на норми Законів України "Про приватизацію державного  майна" та „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" .

                    Вивчивши матеріали справи, вислухавши  представників сторін, присутніх у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, судова колегія  не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

          Судом встановлено, що 06 листопада 2003 року між позивачем та Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником  якого  є Фонд комунального  майна  Севастопольської міської ради  (Орендодавець),  був  укладений  договір оренди нерухомого майна № 172-03.

                    Відповідно до пункту  1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в  оренду нерухоме майно: вбудовані приміщення площею 123,8 кв.м., розташовані на першому поверху   житлового    трьохповерхового  будинку за  адресою: місто Севастополь, пр. Нахімова, 1 строком до 29.07.2007.

                    Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

                    Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період дії договору оренди були здійснені  невідокремлені  поліпшення  об'єкту  оренди  на  суму  534459,60  грн., що підтверджується звітом приватного підприємства „Тарки-Тау" від 31.10.2007, а також аудиторським висновком  АФ „Феміда" від 07.12.2007.

          Зазначені поліпшення були у встановленому порядку погоджені з орендодавцем - Фондом комунального майна Севастопольської міської ради.                               Наказом начальника управління з питань майна комунальної власності                 № 29 від 28.01.2004 товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалторг"  отримало дозвіл на проведення капітального ремонту на суму 6 780,00 грн. Наказом № 307 від 07.06.2004 орендодавець погоджував виробництво невіддільних поліпшень об'єкту нерухомості на суму 5650,00 грн.                     

Протоколом від 22.03.2006 узгодження змін до договору оренди  № 172-03 від 06.11.2003 була  визначена вартість невід'ємних поліпшень  об'єкту  нерухомості, що були призведені орендарем за рахунок власних коштів  зі згодою орендодавця  на суму  87 758,00 грн.  (вісімдесят   сім тисяч сімсот п'ятдесят вісім  гривен.) та на суму 4 655,00 грн. (чотири тисячі шістьсот    п'ятдесят п'ять  гривень).

Тобто вартість виконаних поліпшень згідно  з протоколом від 22.03.2006 складає 92 413,00 грн.

          Крім того,  наказом   голови   Фонду комунального  майна Севастопольської міської ради № 105 від 04.02.2008 був узгоджений об'єм витрат на виконання невіддільних поліпшень об'єкту оренди на суму                           45 339,00 грн.

                    Однак, на пропозицію орендаря про викуп об'єкту нерухомості була отримана  відмова, що  змусило товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалторг"  ініціювати  судовий позов.

                    Як було  зазначено  вище,  відмова товариству з обмеженою відповідальністю "Універсалторг" у викупі об'єкту  оренди мотивована  посиланням на рішення Севастопольської міської ради № 1926 від 15.05.2007 „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської ради             № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається", в якому Севастопольська міська рада визнала спірний об'єкт таким, що не підлягає приватизації (а.с.84-85).

                    Однак, як правильно встановив суд першої інстанції, зазначене рішення прийнято після того, як Фонд комунального майна Севастопольської міської ради узгодив, а позивач здійснив поліпшення орендованого майна більш ніж на 25%, тобто,  придбав право на приватизацію шляхом викупу.

                    Доводи апеляційної скарги про наявність тимчасової заборони на  приватизацію спірного об'єкту як пам'ятника історії та культури не можуть бути прийняті до уваги з підстав, наведених  вище.

                    Отже, висновок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

          Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради  залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 22 квітня 2008 року у справі № 5020-5/076  залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                Л.М. Заплава

                                                                                О.Л. Котлярова