Постанова

від 26.07.2011 по справі 5004/394/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5004/394/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2011 р.                                                           Справа № 5004/394/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                      Огороднік К.М.

суддя                                                                             Мельник О.В. ,

 суддя                                                                             Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" на рішення господарського суду Волинської області від 12.05.11 р. у справі № 5004/394/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир"

до  1.Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до 2.Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сервіс"

про визнання правочинів недійсними

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача 1 -  Марченко І.І.

відповідача 2 - не з'явився

В судовому засіданні 26.07.2011 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богатир" (далі –ТзОВ "Богатир") звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі –ВАТ "Державний ощадний банк України"), до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сервіс" (далі –СТзОВ "Агро-Сервіс") про визнання недійсним договору застави майна укладеного 15.04.2009 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та СТзОВ "Агро-Сервіс" та визнання недійсним додаткового договору № 1 до договору застави майна № 283 від 15.04.2009 року укладеного 31.03.2010 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та СТзОВ "Агро-Сервіс".

Рішенням господарського суду Волинської області від 12.05.2011 року у справі № 5004/394/11 (суддя Шум М.С.) у позові відмовлено.

ТзОВ "Богатир" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 12.05.2011 року по справі № 5004/394/11 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Волинської області від 12.05.2011 року у справі № 5004/394/11 слід залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено господарським судом Волинської області, 16.09.2009 року господарським судом Волинської області прийнято рішення по справі за позовом ТзОВ "Богатир" до СТзОВ "Агро-Сервіс" про стягнення 92000,00 грн. коштів сплачених у вигляді передоплати, 920,00 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 97,48 грн. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (справа № 8/112-38). На виконання вказаного рішення 28.09.2009 року господарським судом Волинської області видано наказ № 8/112-1. В порядку виконання зазначеного наказу, 23.10.2009 року Відділом державної виконавчої служби Іваничівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 15479287). Цією постановою накладено арешт на все рухоме майно, що належить СТзОВ "Агро-Сервіс". 26.10.2009 року, на підставі зазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження щодо усього майна належного СТзОВ "Агро-Сервіс" у вигляді заборони його відчуження. В порядку здійснення виконавчого провадження, 12.10.2010 року державним виконавцем було виявлено, описано та накладено арешт на рухоме майно СТзОВ "Агро-Сервіс", а саме: трактор ХТЗ-17021, реєстраційний номер АС04683, 1999 року випуску. Під час виконавчого провадження було встановлено, що зазначений трактор перебуває у заставі, 15.04.2009 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та СТзОВ "Агро-Сервіс" для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 1077 від 15.04.2009 року укладено договір застави майна, за умовами якого СТзОВ "Агро-Сервіс" (заставодавець) передав, а ВАТ "Державний ощадний банк України" прийняв у заставу трактор ХТЗ-17021. Вартість застави була визначена в розмірі 181219,50 грн. 31.03.2010 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та СТзОВ "Агро-Сервіс" укладено додатковий договір № 1 до договору застави № 283 від 15.04.2009 року.

Стверджуючи, що у зв'язку з наявністю оспорюваного договору застави ТзОВ "Богатир" не може задоволити свої вимоги, як кредитора у виконавчому провадженні, шляхом звернення стягнення на майно яке є предметом договору застави, ТзОВ "Богатир" звернулось до господарського суду із позовом про визнання недійсним кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При укладенні договору застави № 283 від 15.04.2009 року та додаткового договору № 1 до нього від 31.03.2010 року сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов. Як встановлено місцевим господарським судом, кредитний договір № 1077 від 15.04.2009 року та додаткові угоди до нього № 1 від 01.02.2010 року та № 2 від 31.03.2010 року укладені між ВАТ "Державний ощадний банк України" та СТзОВ "Агро-Сервіс" та на підставі яких укладено договір застави № 283 від 15.04.2009 року та додатковий договір № 1 до нього від 31.03.2010 року, предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були, у зв'язку з чим в суду відсутні підстави вважати зазначені угоди недійсними або неукладеними.

Колегія суддів, на підставі аналізу обставин справи та наявних в матеріалах справи документальних доказів, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у відповідності до ст. 33 ГПК України ТзОВ "Богатир" не доведено ті обставини, на які апелянт посилався, як на підставу своїх вимог, а саме існування у СТзОВ "Агро-Сервіс" податкової застави станом на 15.04.2009 року, та станом на 31.03.2010 року, а також те, що договір застави майна № 283 від 15.04.2009 року та додатковий договір № 1 від 31.03.2010 року були укладені з порушенням закону.

Відсутність податкової застави на момент укладення договору відновлюваної кредитної лінії № 1077 від 15.04.2009 року підтверджується довідкою з ОДПІ № 302/19-003 від 15.04.2009 року. Крім того нотаріусом (на момент посвідчення договору: застави) у відповідності до п. 47 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20/5 від 03.03.2004 року перевірено наявність (відсутність) податкової застави та відсутність обтяжень у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна по СТзОВ "Агро-Сервіс" (код 32220330). Відсутність податкової застави у СТзОВ "Агро-Сервіс" станом на 15.04.2009 року підтверджує витяг за № 23215170 від 15.04.2009 року.

Щодо посилань скаржника на те, що зважаючи на арешт накладений державним виконавцем 26.10.2009 року на все рухоме майно, додатковий договір № 1 від 31.03.2010 року укладений з порушенням закону, то колегія суддів зазначає наступне. 31.03.2010 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" і СТзОВ "Агро-Сервіс" укладено додатковий договір № 2 до договору відновлюваної кредитної лінії № 1077 від 15.04.2010 року, яким визначено остаточний термін погашення кредиту 30.03.2011 року. У зв'язку із цим, додатковим договором № 1 до договору застави майна від 15.04.2009 року було внесено відповідні зміни. Предмет застави за додатковим договором не змінювався. При цьому нотаріусом зареєстровано зміни в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна до реєстраційного запису 8647305 в частині строку виконання зобов'язання на 30.03.2011 року, що підтверджує витяг № 26695822 від 31.03.2010 року. Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає, що позивач не довів наявності підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України, для визнання оскаржуваних угод недійсними.

Крім того, колегією суддів враховується, що відповідно до ст.ст. 12, 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Обтяження ВАТ "Державний ощадний банк України" зареєстроване 15.04.2009 року, що підтверджує витяг №23224863 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Обтяження державного виконавця ВДВС Іваничівського МУЮ на підставі виконавчого провадження № 15479287 зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 26.10.2009 року. Тому пріоритет обтяження ВАТ "Державний ощадний банк України".

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів зазначає, що рішення господарського суду Волинської області від 12.05.2011 року у справі № 5004/394/11 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, належним чином досліджені судом першої інстанції, висновків господарського суду Волинської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 12.05.2011 року у справі № 5004/394/11 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                       Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Мельник О.В.  

Суддя                                                                                              Коломис В.В.