КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2011 № 20/393
Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого: Кондра тової І.Д.
суддів: Бондар С.В.
Попікової О.В.
при секретарі: Кір ієнко А.Л.
за участю представників:
від позивача - не з'явились , про час та місце судового зас ідання повідомлені належним чином,
від відповідача - ОСОБА_1 - пред. за дов. № б/н від 07.02.2011 р.,
розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Приватного підп риємства "ТАРНО"
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01. 2011 р.
у справі № 20/393 (суддя - Палій В.В.)
за позовом Приватного підприємства "Партнер Плюс"
до Приватного підприє мства "ТАРНО"
про стягнення 10 019,30 грн.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарськ ого суду міста Києва були пер едані позовні вимоги Приватн ого підприємства "Партнер Пл юс" до Приватного підприємст ва "ТАРНО" про стягнення забор гованості в сумі 10019,30грн. (9002,30грн . - основного боргу, 989,50грн. - п ені, 27,50грн. - затрати на пересил ку кореспонденції), яка виник ла внаслідок невиконання від повідачем своїх зобов' язан ь за договором комісії № 01/11/07 ві д 01.11.2007р., а також витрати по спла ті державного мита - 102,00грн. та витрати по оплаті послуг на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу - 236,0 0грн.
Рішенням Господарського с уду міста Києва від 19.01.2011 р. у спр аві № 20/393 позов задоволено час тково, стягнуто з Приватного підприємства "ТАРНО" на корис ть Приватного підприємства " Партнер плюс" 9002,30грн. - основн ого боргу, 91,65грн. - державного мита, 212,04грн. - витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказани м рішенням суду першої інста нції, відповідач звернувся д о Київського апеляційного го сподарського суду з апеляцій ною скаргою, в якій просить рі шення Господарського суду мі ста Києва від 19.01.2011 р. у справі № 2 0/393 скасувати і прийняти нове р ішення, яким в позові відмови ти повністю.
Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 23.02.2011 р. апеляційну скаргу Пр иватного підприємства "ТАРНО " було прийнято до провадженн я та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.03.2011р.
Представник позивача в суд овому засіданні 29.03.2011 р. подав п ояснення щодо обставин, викл адених в апеляційній скарзі на рішення Господарського с уду міста Києва від 19.01.2011 р. у спр аві № 20/393, відповідно до яких пр осив змінити рішення Господа рського суду міста Києва від 19.01.2011 р. у справі № 20/393 та стягнути з відповідача 9002,30 грн. та пеню в сумі 1023,67 грн.
Представник відповідача в судове засідання апеляційно ї інстанції 29.03.2011 року не з'явив ся, про поважні причини неявк и суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином .
Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 29.03.2011 р. розгляд справи відкл адено, в зв' язку з нез' явле нням в судове засідання пред ставників сторін, інших учас ників судового процесу, а так ож неподанням сторонами витр ебуваних доказів.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляцій ної інстанції 12.04.2011 року надав н а виконання вимог ухвали Киї вського апеляційного господ арського суду від 29.03.2011 р. копію акту звірки залишків продук ції, апеляційну скаргу підтр имав в повному обсязі.
Представник позивача в суд ове засідання апеляційної ін станції 12.04.2011 р. не з'явився, чере з відділ документального заб езпечення Київського апеляц ійного господарського суду п одав клопотання про відкладе ння розгляду справи, яке моти вовано неможливістю предста вника позивача прийняти учас ть у справі, в зв' язку його уч астю в іншому судовому засід анні.
Колегія суддів, розглянувш и клопотання представника Пр иватного підприємства "Партн ер Плюс" про відкладення розг ляду справи, дійшла висновку щодо відсутності підстав дл я його задоволення з огляду н а наступне.
Відповідно до частини 1 стат ті 77 Господарського процесуа льного кодексу України госпо дарський суд відкладає в меж ах строків, встановлених ста ттею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обста вин спір не може бути вирішен о в даному засіданні. Отже, суд відкладає розгляд справи в т ому разі, коли спір не можливо розглянути в даному засідан ні, а тому, питання про те, що пе вні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуєтьс я судом залежно від конкретн их обставин справи.
В свою чергу, якщо представн ики сторін чи інших учасникі в судового процесу не з'явили ся в судове засідання, а суд вв ажає, що наявних у справі мате ріалів достатньо для розгляд у справи та ухвалення законн ого і обґрунтованого рішення , він може, не відкладаючи розг ляду справи, вирішити спір по суті, навіть, якщо було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Колегією суддів встановле но, що викладені у клопотанні обставини не є поважною прич иною для відкладення розгляд у справи та не перешкоджають розгляду поданої апеляційно ї скарги, оскільки згідно ста тті 28 Господарського процесу ального кодексу України спра ви юридичних осіб в господар ському суді ведуть їх органи , що діють у межах повноважень , наданих їм законодавством т а установчими документами, ч ерез свого представника. Кер івники підприємств та органі зацій, інші особи, повноважен ня яких визначені законодавс твом або установчими докумен тами, подають господарському суду документи, що посвідчую ть їх посадове становище. Пре дставниками юридичних осіб м ожуть бути також інші особи, п овноваження яких підтверджу ються довіреністю від імені підприємства, організації. Д овіреність видається за підп исом керівника або іншої упо вноваженої ним особи та посв ідчується печаткою підприєм ства, організації.
Таким чином, керівник позив ача з урахуванням того, що про дату судового засідання бул о попереджено заздалегідь, н е був обмежений у праві взяти участь у судовому засіданні особисто або надати довірен ість іншим особам з урахуван ням відомостей про те, що певн і обставини можуть перешкоди ти конкретному представнику взяти участь у судовому засі данні апеляційної інстанції . У зв'язку з наведеним колегія суддів Київського апеляційн ого господарського суду вваж ає, що у позивача було достатн ьо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судо вого засідання та визначитис ь щодо особи, яка представлят име його інтереси у судовому засіданні.
За таких обставин, враховую чи те, що в матеріалах справи м істяться докази належного по відомлення всіх учасників су дового процесу про час та міс це проведення судового засід ання по розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до у ваги те, що ухвалою про призна чення справи до розгляду уча сників судового процесу було попереджено, що неявка предс тавників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду ап еляційної скарги, колегія су ддів вважає можливим здійсни ти перевірку рішення суду пе ршої інстанції у даній справ і в апеляційному порядку без участі представника позивач а.
Відповідно до частини 2 стат ті 101 Господарського процесуа льного кодексу України апеля ційний господарський суд не зв' язаний доводами апеляці йної скарги і перевіряє зако нність і обґрунтованість ріш ення місцевого господарсько го суду у повному обсязі.
Рішення є законним тоді, кол и суд, виконавши всі вимоги го сподарського судочинства, ви рішив справу згідно з нормам и матеріального права, що під лягають застосуванню до дани х правовідносин відповідно д о статті 4 Господарського про цесуального кодексу України , а також правильно витлумачи в ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі п овно і всебічно з'ясованих об ставин, на які сторони посила ються як на підставу своїх ви мог і заперечень, підтвердже них доказами, які були дослід жені в судовому засіданні і я кі відповідають вимогам зако ну про їх належність та допус тимість, або обставин, що не пі длягають доказуванню, а тако ж якщо рішення містить вичер пні висновки суду, що відпові дають встановленим на підста ві достовірних доказів обста винам, які мають значення для вирішення справи.
Обговоривши доводи апеляц ійної скарги, вислухавши поя снення представників сторін , перевіривши юридичну оцінк у обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування с удом першої інстанції норм м атеріального та процесуальн ого права, колегія суддів вва жає, що рішення суду першої ін станції не відповідає вищеза значеним вимогам, а апеляцій на скарга підлягає задоволен ню, виходячи з наступного.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України підставами в иникнення прав та обов' язкі в, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, прав овідносини між сторонами у д аній справі виникли на підст аві договору комісії № 01/11/07 від 01.11.2007р. (надалі - договір), відпо відно до умов якого Приватне підприємство "Партнер Плюс" (н адалі - комітент) доручив, а Пр иватне підприємство "ТАРНО" (н адалі - комісіонер) зобов' яз ався за винагороду здійснити за рахунок комітента від сво го імені продаж продукції, пе реданої на комісію (а.с. 11-12, т. 1). К онкретні умови угоди, кількі сть, якість та мінімальна цін а продажу продукції, а також і нші умови та вказівки позива ча наводяться у Додатку № 1 від 01.11.2007 р. до цього договору (а.с. 13, т . 1).
Колегією суддів встановле но, що причиною виникнення сп ору в даній справі стало пита ння щодо наявності правових підстав для стягнення з відп овідача 9002,30 грн. заборгованост і за договором комісії, 989,50 грн . - пені, 27,50 грн. - затрати на п ересилку кореспонденції.
Місцевий господарський су д з посиланням на норми ч. 2 ст. 5 30, ст. 1011, ч. 3 ст. 1012 Цивільного коде ксу України, дійшов висновку , що вимога позивача в частині стягнення 9002,30 грн. заборгован ості за договором комісії є о бґрунтованою та такою, що під лягає задоволенню.
Разом з тим, погодитись з ви сновком господарського суду першої інстанції не можна, з о гляду на нижчевикладене.
Як оцінив суд апеляційної і нстанції, укладений сторонам и договір за своєю правовою п риродою є договором комісії. Відповідно до ст. ст. 1011, 1014, 1022 Цив ільного кодексу України за д оговором комісії одна сторон а (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторон и (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів в ід свого імені, але за рахунок комітента. Комісіонер зобов 'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних дл я комітента, і відповідно до й ого вказівок. Після вчинення правочину за дорученням ком ітента комісіонер повинен на дати комітентові звіт і пере дати йому все одержане за дог овором комісії.
Комітент за накладною № 1 ві д 12.11.2007 р. (а.с. 14, т. 1) передав, а коміс іонер прийняв відповідно до договору комісії товар на за гальну суму 61901,00 грн. без ПДВ (76726,00 грн. з ПДВ). Зазначені обстави ни сторонами визнаються та н е оспорюються.
Зазначений товар на суму 76726, 00 грн. був повністю реалізован ий відповідачем третім особа м, що зокрема, підтверджуєтьс я видатковими накладними (а.с . 55-81, т. 1), копії яких долучені до м атеріалів справи.
За умовами договору (п. 4.1.6 дог овору) комісіонер зобов' язу вався надати комітенту звіт по здійсненню продажу за дор ученням комітента та передат и йому отримані від продажу г рошові кошти в обумовлені ст роки.
Судом апеляційної інстанц ії встановлено, що комісіоне р протягом дії договору комі тентові звіт не надав, лише пі д час розгляду справи в суді п ершої інстанції відповідач н адіслав позивачу звіти коміс іонера по здійсненню продажу за період з 01.11.2007р. по 31.01.2008 р. (а.с. 49-51, т. 1), що підтверджується супро відним листом № 30/11/10-1 від 30.11.2010 р., о писом вкладення в цінний лис т від 02.12.2010 р. та повідомленням п ро вручення вкладення в цінн ий лист (а.с. 106 -108, т. 1).
Разом з тим, судом апеляційн ої інстанції встановлено, що на виконання договору коміс ії комісіонер перерахував ко мітенту гроші, отримані від т ретіх осіб, в сумі 50000,00 грн., що пі дтверджується копіями платі жних доручень № 210 від 17.12.2007 р. на с уму 6000,00 грн., № 215 від 28.12.2007 р. на суму 14000,00 грн., № 18 від 17.01.2008 р. на суму 30000,00 г рн. Згідно звітів комісіонер а по здійсненню продажу за пе ріод з 01.11.2007р. по 31.01.2008 р., які отрима ні відповідачем 09.12.2010 р. та вваж аються прийнятим, оскільки п озивачем не надано заперечен ь протягом 30 днів, як це встано влено п. 4.2.4 договору комісії та ч. 2 ст. 1022 Цивільного кодексу Ук раїни, відповідач за реалізо вані товари від третіх осіб о тримав 60766,80 грн. Зазначений фак т не спростований позивачем жодними належними доказами.
За твердженням відповідач а третіми особами було повер нуто товар на суму 15959,20 грн., яки й частково на суму 14188,50 грн. - в ивезено представниками пози вача, а на суму 1770,70 грн. - збері гається на складі відповідач а. Суд апеляційної інстанції , зазначені доводи відповіда ча відхиляє, оскільки факт от римання позивачем від третіх осіб товар на суму 14188,50 грн. не п ідтверджений жодними належн ими доказами, а змісту акту ві д 05.04.2012 р. (а.с. , т. 2), який складений представниками сторін, на ви могу апеляційної інстанції в бачається, що на складі відпо відача виявлено продукцію на суму 1000,14 грн., тобто в меншій кі лькості, ніж зазначено відпо відачем в довідці.
За таких обставин, враховую чи те, що відповідач визнає фа кт відсутності заборгованос ті третіх осіб за отриманий т овар (60766,80 грн. - оплачений, 15949,20 г рн. - повернутий третіми осо бами), але при цьому, не доводи ть належними засобами доказу вання факт повернення товару позивачу, колегія суддів від значає, що на даний момент в ро зпорядженні відповідача ная вний нереалізований товар на суму 14959,06 грн. (76726,00 грн. (передано н а реалізацію) - 60766,80 грн. (оплачен о третіми особами) - 1000,14 грн. (п овернуто за актом).
Колегією суддів враховано , що за змістом п. 4.16 договору та ч. 1 ст. 1022 Цивільного кодексу Ук раїни у відповідача існує ли ше обов' язок передати коміт енту все одержане за договор ом комісії (передати кошти, от римані від продажу товару), пр и цьому відповідно до ч. 3 ст. 1016 Ц ивільного кодексу України ко місіонер не відповідає перед комітентом за невиконання т ретьою особою договору, укла деного з нею за рахунок коміт ента, крім випадків, коли комі сіонер був необачним при виб орі цієї особи або поручився за виконання договору (дельк редере).
За таких обставин, враховую чи те, що відповідач не брав на себе обов'язку поручителя, по зивач не має право вимагати в ід відповідача сплати заборг ованості за договором комісі ї понад суму, яка одержана від повідачем від третіх осіб за реалізований товар.
У відповідності до статті 10 20 Цивільного кодексу України комісіонер має право відрах овувати належні йому за дого вором суми з усіх грошових ко штів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредито ри комітента не мають перева жного перед ним права на задо волення своїх вимог із грошо вих коштів, що належать коміт ентові.
Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору стор они погодили, що за виконання доручення комітент сплачує комісіонерові винагороду в р озмірі 23,1%. Винагорода комісіо неру нараховується шляхом ут римання сум винагороди із ко штів, які сплачується коміте нту.
Враховуючи те, що відповіда ч за реалізовану продукцію о тримав від третіх осіб кошти в сумі 60766,80 грн., за вирахування м винагороди 14029,44 грн. (60766,80 грн.* 23,1 % ), останній на виконання умов д оговору комісії мав перераху вати позивачу кошти в сумі 46729,6 6 грн. Відповідач перерахував 50000,00 грн., тобто відсутні підста ви стверджувати про наявніст ь заборгованості у відповіда ча перед позивачем за догово ром комісії, а відтак в позові про стягнення 9002,30 грн. заборго ваності за договором комісії слід відмовити. Разом з тим, с уд апеляційної інстанції від значає, що позивач не позбавл ений можливості вимагати від відповідача повернення това ру, переданого на реалізацію та повернутого третіми особ ами, в разі відсутності даног о майна, позивач вправі вимаг ати стягнення збитків, а не за боргованості за договором ко місії.
З огляду на те, що вимоги про стягнення пені в сумі 989,50 грн. т а 27,50 грн. затрати на пересилку є похідними від вимог про стя гнення заборгованості в сумі 9002,30 грн., колегія суддів дійшла висновку також про відмову в задоволенні позову в цій час тині, внаслідок встановлення факту відсутності простежен ня боржника
Враховуючи наведене, колег ія суддів апеляційного госпо дарського суду дійшла виснов ку про те, що висновки суду пер шої інстанції не відповідают ь в повній мірі обставинам сп рави, а також зроблені при неп овному з'ясуванні обставин, щ о мають значення для справи т а неправильному застосуванн і норм матеріального права, щ о призвело до прийняття непр авильного рішення, та є підст авою для скасування такого р ішення з прийняттям нового р ішення про відмову в задовол енні позовних вимог.
У відповідності до вимог пу нкту 10 частини 2 статті 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України у постанові ма є бути зазначений новий розп оділ судових витрат у разі ск асування чи зміни рішення.
Відповідно до статті 49 Госп одарського процесуального к одексу України судові витрат и покладаються на позивача.
На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процес уального кодексу України, Ки ївський апеляційний господа рський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скарг у Приватного підприємства "Т АРНО" задовольнити.
2. Рішення Господарськ ого суду міста Києва від 19.01.2011 р . у справі № 20/393 скасувати та при йняти нове рішення, яким в поз ові відмовити повністю.
3. Стягнути з Приватног о підприємства "Партнер плюс " (Київська обл., Києво-Святоши нський р-н, с. Лісники, вул. Коза ча, 60, код ЄДРПОУ 32227451) на користь Приватного підприємства "ТАР НО" (м. Київ, вул. Іллінська, 12, код ЄДРПОУ 32161223) 51,00 грн. витрат по спл аті державного мита за розгл яд апеляційної скарги.
4. Доручити Господарсь кому суду міста Києва видати наказ на виконання зазначен ої постанови суду.
5. Матеріали справи № 20/39 3 повернути Господарському с уду міста Києва.
Постанова набирає законно ї сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищо го господарського суду Украї ни протягом двадцяти днів з д ня набрання нею законної сил и.
Головуючий суддя Кондратова І.Д.
Судді Бондар С.В.
Попі кова О.В.
14.04.11 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2011 |
Оприлюднено | 16.08.2011 |
Номер документу | 17674127 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні