Постанова

від 30.06.2011 по справі 52/450

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2011 № 52/450

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Мальче нко А.О.

суддів: Гаврилюка О.М .

Майданевича А.Г.

при секретарі: Мел ьник О.П.

розглянувши апеляційну с каргу житлово-будівельного к ооперативу «Поліграфіст»

на рішення господарського суду міста Києва

від 09.02.2011 року

у справі № 52/450 (суддя - Чебикі на С.О.)

за позовом заступника прок урора Дніпровського району м іста Києва в інтересах держа ви в особі публічного акціон ерного товариства «Київенер го», м. Київ,

до житлово-будівельного ко оперативу «Поліграфіст», м. К иїв,

про стягнення 284 485,00 грн., -

за участю представників:

від прокуратури: не з' явив ся;

від позивача: ОСОБА_1 - п редставник (довіреність № 07/2011 /04/22-10 від 22.04.2011 року),

від відповідача ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 15.12.2010 р.);

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дн іпровського району міста Киє ва (надалі - прокурор) в інтере сах держави в особі акціонер ної енергопостачальної комп анії «Київенерго» (надалі - АЕК «Київенерго», позивач) зв ернувся до господарського су ду міста Києва з позовом до жи тлово-будівельного кооперат иву «Поліграфіст» (надалі - ЖБ К «Поліграфіст», відповідач) про стягнення 241 746,72 грн. боргу з а спожиту теплову енергію, 13 717 ,04 грн. пені, 16 922,27 грн. штрафу, 21 791,15 г рн. інфляційних втрат, 7 230,09 грн. трьох процентів річних.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 09.02.2011 року у справі № 52/450 позов задоволено частково, стягнуто з ЖБК «Пол іграфіст» на користь АЕК «Ки ївенерго» 241 746,72 грн. основного боргу, 21 791,15 грн. інфляційних вт рат, 7 230,09 грн. трьох процентів р ічних, 6 858,52 грн. пені. В іншій час тині позову відмовлено. При ц ьому, стягнуто з ЖБК «Полігра фіст» в доход Державного бюд жету України 2 675,63 грн. державно го мита та 221,96 грн. - витрат на інфляційно-технічне забезпе чення судового процесу.

Суд першої інстанції, при пр ийнятті оскаржуваного рішен ня про часткове задоволення позову, дійшов висновку, що ви моги позивача про стягнення з відповідача заборгованост і у сумі 241 746,72 грн. за спожиту теп лову енергії, інфляційних вт рат у сумі 21 791,15 грн., трьох проце нтів річних в сумі 7 230,09 грн. та 6 858,52 грн. пені є законними і обґр унтованими та такими, що підл ягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 16 922 ,27 грн. суд першої інстанції за лишив без задоволення на під ставі частини 2 статті 231 Госпо дарського кодексу України.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням суду, ЖБК «Полігра фіст» звернувся до Київськог о апеляційного господарсько го суду з апеляційною скарго ю, в якій просить скасувати рі шення господарського суду мі ста Києва від 09.02.2011 року повніст ю та прийняти нове рішення, як им у позові відмовити повніс тю.

В обґрунтування апеляційн их доводів скаржник зазначає , що рішення суду винесено з по рушенням норм процесуальног о права, при неповному з' ясу ванні обставин, що мають знач ення для справи, а тому виснов ки, викладені ним в рішенні, не відповідають встановленим о бставинам.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 05.05.2011 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного пр овадження, розгляд справи пр изначено в судовому засіданн і на 23.05.2011 року.

Ухвалою апеляційного госп одарського суду від 23.05.2011 року р озгляд справи було відкладен о до 06.06.2011 року та здійснено зам іну найменування позивача - АЕК «Київенерго» на публічн е акціонерне товариство «Киї венерго» (надалі - ПАТ «Київ енерго»), що вбачається з копі ї статуту ПАТ «Київенерго» (н ова редакція), зареєстровано го Печерською районною у м. Ки єві державною адміністраціє ю від 13.04.2011 року № 10701050034000153, копії св ідоцтва про державну реєстра цію ПАТ «Київенерго» серія А 01 № 769840 від 13.04.2011 року, копії довідк и з ЄДРПОУ АБ № 150424 від 14.04.2011 року.

Позивач скористався право м, наданим йому ст. 96 ГПК Україн и, надав відзив на апеляційну скаргу відповідача.

За наслідками судового зас ідання 06.06.2011 року, в порядку ста тті 77 ГПК України, було оголош ено перерву до 30.06.2011 року та зоб ов' язано сторони надати до суду підписаний сторонами ак т звірки взаєморозрахунків п о оплаті поставленої теплово ї енергії за договором на пос тачання теплової енергії у в игляді гарячої води № 510311 від 15. 03.2000 року.

В судовому засіданні 30.06.2011 ро ку представник скаржника над ав доповнення до апеляційної скарги та контррозрахунок з аборгованості за послуги теп лопостачання. При цьому, прос ив апеляційну скаргу задовол ьнити, рішення суду скасуват и та прийняти нове, яким відмо вити позивачу у задоволенні позову.

Представник позивача в суд овому засіданні 30.06.2011 року нада в письмові пояснення, акт зві рки та докази його направлен ня стороні. Водночас, проти до водів апеляційної скарги зап еречив, вважає рішення місце вого господарського суду зак онним та обґрунтованим, прос ив суд відмовити у задоволен ні апеляційної скарги, залиш ити рішення суду першої інст анції без змін.

Зважаючи на те, що матеріали справи містять докази належ ного повідомлення прокурора про час та місце проведення с удового засідання по розгляд у апеляційної скарги, колегі я суддів, вислухавши думку пр едставників сторін, вирішила здійснити перевірку рішення суду у даній справі за наявни ми матеріалами та за відсутн ості прокурора.

30.06.2011 року в судовому засідан ні колегією суддів було огол ошено вступну та резолютивну частини постанови господарс ького суду апеляційної інста нції.

Обговоривши доводи апеляц ійної скарги, заслухавши поя снення представників сторін , дослідивши наявні у справі м атеріали та проаналізувавши на підставі встановлених фа ктичних обставин правильніс ть застосування судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права, су дова колегія Київського апел яційного господарського суд у дійшла висновку, що апеляці йна скарга підлягає задоволе нню частково, а рішення місце вого господарського суду - ск асуванню частково, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місце вим господарським судом та в бачається з матеріалів справ и, 15.03.2000 року між АЕК «Київенерг о» (в тексті договору - енерг опостачальна організація) та ЖБК «Поліграфіст» (в тексті д оговору - абонент) укладено договір № 510311 на постачання те плової енергії у гарячій вод і, пунктом 1.1. якого визначено, щ о предметом договору є поста чання, користування та своєч асна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, перед бачених договором (т.1 а.с.40-58).

Відповідно до статей 626 та 638 Ц ивільного кодексу України, д оговором є домовленість двох або більше сторін, спрямован а на встановлення, зміну або п рипинення цивільних прав та обов'язків. Договір вважаєть ся укладеним, якщо сторони до сягли згоди щодо усіх умов до говору, що також відображено у статті 180 Господарського ко дексу України.

Матеріали справи свідчать , що за своєю правовою природо ю спірний договір є договоро м на постачання теплової ене ргії.

Згідно частини 1 статті 275 Гос подарського кодексу України за договором енергопостачан ня енергопостачальне підпри ємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергі ю, пару, гарячу і перегріту вод у споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийн яту енергію та дотримуватися передбаченого договором реж иму її використання, а також з абезпечити безпечну експлуа тацію енергетичного обладна ння, що ним використовується . Дана норма кореспондується з частиною 1 статті 714 Цивільно го кодексу України.

В силу статті 629 Цивільного к одексу України договір є обо в' язковим для виконання сто ронами.

Пунктом 2.1. договору сторони передбачили, що при виконанн і умов договору, а також виріш енні всіх питань, що не обумов лені договором, сторони зобо в' язуються керуватись тари фами, затвердженими Київсько ю міською держадміністраціє ю, Положеннями про Держенерг оспоживнагляд, Правилами кор истування тепловою енергією , Правилами технічної експлу атації тепловикористуючих у становок і теплових мереж (Пр авил), нормативними актами з п итань користування та взаємо розрахунків за енергоносії, чинним законодавством.

Відповідно до пунктів 2.2.1. та 2.2.3. договору енергопостачаль на організація зобов' язуєт ься постачати теплову енергі ю у вигляді гарячої води на по треби: опалення та вентиляці ю - в період опалювального с езону; гарячого водопостачан ня - протягом року в кількос тях та обсягах згідно з додат ком № 1 до договору. При зміні т арифів (додаток № 3 до договор у) повідомляти абонента у 5-ден ний термін з моменту отриман ня розпорядження держадміні страції міста Києва про їх зм іну.

Згідно пунктів 2.3.1., 2.3.2. договор у додержуватися кількості сп оживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах , які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх пе ревищення, та своєчасно спла чувати вартість спожитої теп лової енергії. Виконувати ум ови та порядок оплати, в обсяг ах і в терміни, які передбачен і в додатку № 4 до договору.

Згідно пункту 3 звертання-д оручення від 15.03.2000 року про укла дення договору на постачання теплової енергії у гарячій в оді, облік споживання теплов ої енергії проводиться по пр иладах обліку - за опалення та розрахунковим способом - за гаряче водопостачання (т.1 а.с.42).

Додатком № 1 до договору сто рони погодили обсяги постача ння теплової енергії, а додат ками № 3, 4 - тарифи та порядок ро зрахунків (т.1,а.с. 43, 44, 47, 48, 49).

Відповідно до пункту 2 додат ку № 4 до договору абонент щомі сяця з 12 по 15 число самостійно о тримує у районному відділі т еплозбуту табуляграму факти чного споживання теплової ен ергії за попередній період, а кт звірки на початок розраху нкового періоду (один примір ник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та пла тіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сал ьдо розрахунків на початок р озрахункового періоду.

Відповідно до п.п. 1, 3 додатку №4 до договору розрахунки за т еплову енергію, що споживаєт ься, проводяться відповідаче м виключно у грошовій формі, н е пізніше 25 числа поточного мі сяця на підставі вказаних у п . 2 додатку №4 документів.

.Згідно пунктів 8.1., 8.4. договор у, договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2000 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наст упний рік, якщо за місяць до за кінчення строку його дії про його припинення не буде пись мово заявлено однією із стор ін. Доказів припинення догов ору в установленому порядку суду не надано.

Матеріали справи, а саме ная вні копії облікових карток, в ідомості обліку теплової ене ргії та довідки про нарахува ння за теплову енергію за спі рний період свідчать, що за пе ріод з 01.12.2008 року по 01.09.2010 року пози вачем поставлено, а відповід ачем спожито теплової енергі ї у гарячій воді на загальну с уму 241 746,72 грн. (т.1,а.с.12-24, 26-31, 205-225).

Місцевим господарським су дом було встановлено, що стро ки сплати за фактично спожит у теплову енергію передбачен і пунктами 2, 3 додатку № 4 (Поряд ок розрахунків за теплову ен ергію), відповідачем були пор ушені, у зв' язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 241 746,72 грн. (розрахунок забо ргованості за спожиту теплов у енергію, т.1, а.с.11).

Скаржник в апеляційній ска рзі та доповненні до неї вказ ує на те, що місцевим господар ським судом не було врахован о, що ЖБК «Поліграфіст» не спо живає теплову енергію на вла сні потреби, а лише здійснює з бір коштів на користь позива ча, від споживачів. Також, скар жник зазначає, що не має змоги впливати на своєчасність сп лати споживачами відповідни х послуг.

Колегія суддів Київського апеляційного господарськог о суду вважає вказані твердж ення відповідача безпідстав ними та необґрунтованими, ви ходячи з наступного.

Частиною 1 статті 528 Цивільно го кодексу України визначено , що виконання обов' язку мож е бути покладено боржником н а іншу особу, якщо з умов догов ору, вимог цього кодексу, інши х актів цивільного законодав ства або суті зобов' язання не випливає обов' язок боржн ика виконати зобов' язання о собисто.

Матеріали справи свідчать , що правовідносини з постача ння теплової енергії у гаряч ій воді існують саме між пози вачем та відповідачем.

Відповідно до вимог частин и 6 статті 276 Господарського ко дексу України розрахунки за договорами енергопостачанн я здійснюються на підставі ц ін (тарифів), встановлених від повідно до вимог закону.

Статтею 20 Закону України «П ро теплопостачання» передба чено, що тарифи на теплову ене ргію, реалізація якої здійсн юється суб' єктами господар ювання, що займають монополь не становище на ринку, є регул ьованими. Тарифи на виробниц тво, транспортування та пост ачання теплової енергії затв ерджуються органами місцево го самоврядування, крім тепл ової енергії, що виробляєтьс я суб' єктами господарюванн я, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і елек тричної енергії та/або викор истовують нетрадиційні та по новлювані джерела енергії, н а підставі розрахунків, вико наних теплогенеруючими, тепл отранспортуючими та теплопо стачальними організаціями з а методиками, розробленими ц ентральним органом виконавч ої влади у сфері теплопостач ання.

Відповідно до статті 13 Зако ну України «Про теплопостача ння», до основних повноважен ь органів місцевого самовряд ування у сфері теплопостачан ня належать, зокрема, встанов лення для відповідної терито ріальної громади в порядку і межах, визначених законодав ством, тарифів на теплову ене ргію, які надаються підприєм ствами та організаціями кому нальної власності, крім тари фів на теплову енергію, що вир обляється на установках комб інованого виробництва тепло вої і електричної енергії.

З матеріалів справи вбачає ться, що вартість спожитої те плової енергії позивач визна чав за тарифами, затверджени ми розпорядженнями Київсько ї міської державної адмініст рації:

- № 643 від 30.05.2007 року (на рівні 94,64 г рн. та 94,33 грн. (без ПДВ) - за період з грудня 2008 по травень 2009 року;

- № 520 від 29.04.2009 року (на рівні 133,53 г рн. та 132,07 грн. (без ПДВ) - за період з червня по липень 2009 року;

- № 981 від 31.08.2009 року (на рівні 126,85 г рн. та 125,47 грн. (без ПДВ) - за період з серпня по вересень 2009 року;

- № 1192 від 15.10.2009 року (на рівні 94,64 г рн. та 94,33 грн. (без ПДВ) - за період з жовтня по грудень 2009 року;

- № 1333 від 30.11.2009 року (на рівні 94,64 г рн. та 94,33 грн. (без ПДВ) - за період з січня по червень 2010 року;

- № 392 від 31.05.2010 року (на рівні 126,85 г рн. та 125,47 грн. (без ПДВ) - за період з липня по серпень 2010 року.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарськог о суду відзначає, що судом пер шої інстанції не враховано, щ о розпорядження Київської мі ської державної адміністрац ії № 643 від 30.05.2007 року скасовано п остановою Київського апеляц ійного адміністративного су ду від 14.01.2009 року у справі № 5301-08, за лишеною без змін ухвалою Вищ ого адміністративного суду У країни від 29.03.2011 року № К-18726/09, як т аке, що суперечить Конституц ії та Законам України.

Приписами частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуальн ого кодексу України визначен о, що господарський суд виріш ує господарські спори на під ставі Конституції України, З акону України «Про господарс ькі суди», Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, інших законодавчих актів У країни, міжнародних договорі в, згода на обов' язковість я ких надана Верховною Радою У країни. Господарський суд не застосовує акти державних т а інших органів, якщо ці акти н е відповідають законодавств у України.

Виходячи з наведеного, суд а пеляційної інстанції дійшов висновку, що нарахування поз ивачем оплати за теплову ене ргію на підставі тарифів, вст ановлених цим рішенням є нео бґрунтованим.

Відтак, слід застосовувати тарифи встановлені попередн ім розпорядженням, а саме № 1575 від 30.10.2006 року в редакції розпор ядження № 142 від 12.02.2007 року (на рів ні 94,64 грн. та 94,33 грн. (без ПДВ) - за п еріод з грудня 2008 по травень 2009 р оку.

Підрахувавши вартість спо житої теплової енергії з ура хуванням тарифів, які були вс тановлені розпорядженням № 1575 від 30.10.2006 року, колегія суддів апеляційної інстанції дійшл а висновку, що заборгованіст ь відповідача за спожиту теп лову енергію за період з 01.12.2008 р оку по 01.09.2010 року складає 241 746,72 гр н.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу Укра їни, суб' єкти господарюванн я та інші учасники господарс ьких відносин повинні викону вати господарські зобов' яз ання належним чином відповід но до закону, інших правових а ктів, договору, а за відсутнос ті конкретних вимог щодо вик онання зобов' язання - відпо відно до вимог, що у певних умо вах звичайно ставляться. До в иконання господарських дого ворів застосовуються відпов ідні положення Цивільного ко дексу України з урахуванням особливостей, передбачених ц им Кодексом.

У відповідності до статті 53 0 Цивільного кодексу України , якщо у зобов' язанні встано влений строк (термін) його вик онання, то воно підлягає вико нанню у цей строк (термін).

З огляду на те, що перерахов ана апеляційним судом сума о сновного боргу за спірний пе ріод співпадає з сумою боргу , стягнутою судом першої інст анції, відтак оскаржуване рі шення в даній частині має бут и залишеним без змін.

Твердження скаржника про н еправомірне застосування по зивачем тарифів, не зареєстр ованих у Головному управлінн і юстиції в м. Києві та визнан і не чинними в судовому поряд ку, колегія відхиляє з огляду на те, що дані тарифи доводять ся ПАТ «Київенерго» розпоря дженнями Київської міської д ержавної адміністрації, а їх застосування є не правом, а об ов' язком позивача. На перек онання апеляційного господа рського суду, у разі зміни, ска сування чи то визнання тариф ів не чинними, сторони не позб авлені можливості здійснити перерахунок проведених рані ше платежів за тарифами, які м али бути застосовані у спірн ий період у відповідності до Методики проведення перерах унків за надані населенню по слуги центрального опалення та централізованого гарячог о водопостачання, затверджен ої розпорядженням КМДА від 26.1 2.2002 року № 2306 з відповідними змі нами.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Циві льного кодексу України, пору шенням зобов' язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов' язання (ненал ежне виконання), а у разі поруш ення зобов' язання, настають правові наслідки, встановле ні договором або законом.

В силу статті 546 Цивільного к одексу України виконання зоб ов' язання може забезпечува тись,зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в р азі неналежного виконання зо бов' язання.

Нормами статті 549 Цивільног о кодексу України регламенто вано, що неустойкою (штрафом, п енею) є грошова сума або інше м айно, які боржник повинен пер едати кредиторові у разі пор ушення боржником зобов' яза ння. Пенею є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и несвоєчасно виконаного гро шового зобов' язання за коже н день прострочення виконанн я.

Відповідно до частини 2 стат ті 551 Цивільного кодексу Украї ни, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір вста новлюється договором або акт ом цивільного законодавства .

Керуючись частиною 2 статті 231 Цивільного кодексу України , позивачем нараховано пеню в розмірі 0,1% вартості товарів (р обіт, послуг) за кожен день про строчення в сумі 13 717,04 грн. та 7% ш трафу від вартості невиконан ого зобов' язання в сумі 16 922,27 г рн. Свої вимоги позивач обґру нтував тим, що він в розумінні статті 22 Господарського коде ксу України є суб' єктом гос подарювання державного сект ору економіки.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду вважа є за необхідне зазначити, що м ісцевий господарський суд ді йшов вірного висновку про ві дмову позивачу у стягненні ш трафу на підставі частини 2 ст атті 231 ГК України, при цьому, су д першої інстанції помилково стягнув пеню за простроченн я грошового зобов' язання.

Відповідно до частини 2 стат ті 231 Господарського кодексу У країни у разі, якщо порушено г осподарське зобов' язання, в якому хоча б одна сторона є су б' єктом господарювання, що належить до державного секто ра економіки, або порушення п ов' язане з виконанням держа вного контракту, або виконан ня зобов' язання фінансуєть ся за рахунок Державного бюд жету України чи за рахунок де ржавного кредиту, штрафні са нкції застосовуються, якщо і нше не передбачено законом ч и договором, у таких розмірах : за порушення строків викона ння зобов' язання стягуєтьс я пеня у розмірі 0,1 відсотка ва ртості товарів (робіт, послуг ), з яких допущено простроченн я виконання за кожний день пр острочення, а за простроченн я понад тридцять днів додатк ово стягується штраф у розмі рі семи відсотків вказаної в артості.

У відповідності до частин 2- 10 статті 22 Господарського код ексу України суб' єктами гос подарювання державного сект ора економіки є суб' єкти, що діють на основі лише державн ої власності, а також суб' єк ти, державна частка у статутн ому фонді яких перевищує п' ятдесят відсотків чи станови ть величину, яка забезпечує д ержаві право вирішального вп ливу на господарську діяльні сть цих суб' єктів.

Повноваження суб' єктів у правління у державному секто рі економіки - Кабінету Мініс трів України, міністерств, ін ших органів влади та організ ацій щодо суб' єктів господа рювання визначаються законо м; законом можуть бути визнач ені види господарської діяль ності, яку дозволяється здій снювати виключно державним п ідприємствам, установам і ор ганізаціям.

Держава реалізує право дер жавної власності у державном у секторі економіки через си стему організаційно-господа рських повноважень відповід них органів управління щодо суб' єктів господарювання, щ о належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарсько го відання або права операти вного управління. Правовий с татус окремого суб' єкта гос подарювання у державному сек торі економіки визначається уповноваженими органами упр авління відповідно до вимог цього Кодексу та інших закон ів.

Відносини органів управлі ння з названими суб' єктами господарювання у випадках, п ередбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах; держава застосовує до суб' єктів господарюванн я у державному секторі еконо міки усі засоби державного р егулювання господарської ді яльності, передбачені цим Ко дексом, враховуючи особливос ті правового статусу даних с уб' єктів.

Законом встановлюються ос обливості здійснення антимо нопольно-конкурентної політ ики та розвитку змагальності у державному секторі економ іки, які повинні враховувати ся при формуванні відповідни х державних програм; процеду ра визнання банкрутом застос овується щодо державних підп риємств з урахуванням вимог, зазначених у главі 23 цього Ко дексу.

Органам управління, які зді йснюють організаційно-госпо дарські повноваження стосов но суб' єктів господарюванн я державного сектора економі ки, забороняється делегувати іншим суб' єктам повноважен ня щодо розпорядження держав ною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб' єктів господарювання, з а винятком делегування назва них повноважень відповідно д о закону органам місцевого с амоврядування та інших випад ків, передбачених цим Кодекс ом та іншими законами.

З аналізу вищезазначених п оложень вбачається, що позив ач не відноситься до державн ого сектору економіки, оскіл ьки не має всіх необхідних оз нак.

При цьому, пунктом 4 частини 3 Прикінцевих положень Госпо дарського кодексу України Ка бінету Міністрів України дор учено визначити суб' єктів г осподарювання, що належать д о державного сектору економі ки, відповідно до вимог цього Кодексу.

Проте, доказів того, що Кабі нет Міністрів України визнач ив позивача як суб' єкта гос подарювання державного сект ору економіки позивачем суду не надано.

Враховуючи вказане, судова колегія дійшла висновку, що п озовні вимоги в частині стяг нення штрафу та пені не підля гають задоволенню, відтак рі шення місцевого господарськ ого суду - скасуванню в част ині стягнення пені.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стяг нути з відповідача інфляційн і втрати в сумі 21 791,15 грн. та три п роценти річних в сумі 7 230,09 грн.

Статтею 625 Цивільного кодек су України передбачено, що бо ржник не звільняється від ві дповідальності за неможливі сть виконання грошового зобо в' язання. Боржник, який прос трочив виконання грошового з обов' язання, на вимогу кред итора зобов' язаний сплатит и суму боргу з урахуванням вс тановленого індексу інфляці ї за весь час прострочення.

В обґрунтування доводів ап еляційної скарги відповідач вказує на те, що судом першої інстанції при нарахуванні ін фляційних втрат не було врах овано та не застосовано від' ємні значення індексу інфляц ії.

Дані твердження колегія су ддів апеляційної інстанції в важає безпідставними, оскіль ки у листі Верховного Суду Ук раїни від 03.04.1997 року № 62-97р. визнач ено, що розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфля ції здійснюється шляхом пере множення суми заборгованост і на момент її виникнення на с укупний індекс інфляції за п еріод прострочки погашення з аборгованості.

Судова колегія апеляційно го господарського суду, здій снивши перерахунок інфляцій них втрат та трьох процентів річних, нарахованих позивач ем за прострочення виконання грошового зобов' язання, ді йшла висновку про правильніс ть такого розрахунку.

Згідно пункту 2 частини 1 ста тті 103 Господарського процесу ального кодексу України, апе ляційна інстанція за результ атами розгляду апеляційної с карги має право скасувати рі шення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 Господарс ького процесуального кодекс у України підставами для ска сування або зміни рішення мі сцевого господарського суду є неповне з' ясування обста вин, що мають значення для спр ави; порушення або неправиль не застосування норм матеріа льного чи процесуального пра ва.

З огляду на вищевикладене, к олегія суддів дійшла висновк у про наявність підстав для с касування рішення суду першо ї інстанції в частині стягне ння пені.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень.

Відповідно до статті 43 Госп одарського процесуального к одексу України, господарськи й суд оцінює докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об'єктивному розгляд і в судовому процесі всіх обс тавин справи в їх сукупності , керуючись законом. Ніякі док ази не мають для господарськ ого суду заздалегідь встанов леної сили.

За таких обставин, апеляцій на скарга ЖБК «Поліграфіст» підлягає частковому задовол енню, а рішення господарсько го суду міста Києва від 25.10.2010 ро ку - скасуванню частково, з п рийняттям апеляційним госпо дарським судом нового судово го рішення в даній частині, пр о відмову у стягненні 6 858,52 грн. пені.

Відповідно до статті 49 Госп одарського процесуального к одексу України, зважаючи на с касування апеляційним госпо дарським судом рішення місце вого господарського суду в ч астині стягнення пені, колег ія суддів вважає за необхідн е провести перерозподіл судо вих витрат.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 99, 101 - 105 Господарського процесуал ьного кодексу України, Київс ький апеляційний господарсь кий суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скарг у житлово-будівельного коопе ративу «Поліграфіст» на ріше ння господарського суду міст а Києва від 09.02.2011 року у справі № 52/450 задовольнити частково.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 09.02.2011 р оку у справі № 52/450 - скасувати частково в частині стягненн я пені та судових витрат.

3. В даній частині прийн яти нове рішення, яким відмов ити заступнику прокурора Дні провського району міста Києв а в інтересах держави в особі публічного акціонерного тов ариства «Київенерго» у задов оленні позову в частині стяг нення 6 858,52 грн. пені.

4. Стягнути з житлово-бу дівельного кооперативу «Пол іграфіст» (02093, м. Київ, вул. Шумс ького, 6, код ЄДРПОУ - 22895345) в дохід Державного бюджету України 2 707,68 (дві тисячі сімсот сім грив ень 68 коп.) в якості відшкодува ння державного мита за розгл яд справи місцевим господарс ьким судом та 212,01 грн. (двісті дв анадцять грн. 01 коп.) в якості ві дшкодування витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу.

5. Доручити господарсь кому суду міста Києва видати відповідний виконавчий доку мент.

6. Матеріали справи № 52/4 50 повернути до господарськог о суду міста Києва.

Постанова набирає законн ої сили з моменту її прийнятт я і може бути оскаржена до Вищ ого господарського суду Укра їни протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апе ляційного господарського су ду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Гаврилюк О.М.

Майд аневич А.Г.