Постанова

від 03.03.2008 по справі 9/460

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/460

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 березня 2008 р.                                                                                    № 9/460  

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

Бернацької Ж.О. –головуючої,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року в справі господарського суду Дніпропетровської області № 9/460 за скаргою Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” на неправомірні дії державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська за позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ в особі Виробничого підрозділу “Дніпропетровське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів” філії “Управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” м. Дніпропетровськ до державного підприємства “Виробниче об'єднання “Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” про стягнення суми

за участю прокурора: не з'явився,та представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: Штишенка М.К.

від ДВС у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська: не з'явилися, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 1999 року в даній справі стягнуто з виробничого об'єднання “Південний машинобудівний завод” на користь дочірнього підприємства “Харківтрансгаз” 5455082 грн. 40 коп. заборгованості за використаний природний газ та видано відповідний наказ.

Державне підприємство “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” у грудні 2006 року звернулося до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою, в якій просило визнати недійсною постанову Державної виконавчої служби у Красногвардійському районі від 29 листопада 2006 року про відкриття виконавчого провадження, згідно якої стягнуто виконавчий збір; зобов'язати державну виконавчу службу змінити постанову, виділити в окреме провадження стягнення  виконавчого збору;  зобов'язати державну виконавчу службу закінчити виконавче провадження  про стягнення  виконавчого збору в справі.

Скарга обґрунтована тим, що виконавчий збір стягується у разі невиконання судового наказу у добровільному порядку.

Під час розгляду скарги державне підприємство “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” звернулося з доповненнями і просило визнати неправомірними дії виконавчої служби  про стягнення із скаржника  на користь держави виконавчого збору у розмірі 170828 грн. 61 коп.; зобов'язати державну виконавчу службу повернути скаржнику стягнену суму виконавчого збору у розмірі 170828 грн. 61 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року (судді: Дмитренко А.К. –головуючий, Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.) залишено без змін ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29 березня 2007 року (суддя Подобед І.М.), якою відмовлено у задоволенні скарги з підстав  необґрунтованості її.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року, Державне підприємство “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та прийняти постанову про задоволення скарги.

Касаційна скарга обґрунтована порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції статей 4, 32, 33, 43, 53, 105 Господарського процесуального кодексу України, статей 7, 8, 24, 45, 46, 85 Закону України "Про виконавче провадження" .

Вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 1212 Господарського процесуального кодексу України  передбачено,  що оскарження дій або бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів  можуть бути подані боржником  протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії,  або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Судами обох інстанцій встановлено, що 28 березня 2002 року до відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції м. Дніпропетровська вперше пред'явлено для виконання наказ № 9/460, виданого 8 лютого 2002 року арбітражним судом Дніпропетровської області про звернення стягнення на майно державного підприємства “Виробниче об'єднання “Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” (боржник-відповідач) на користь дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі виробничого підрозділу “Дніпропетровське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів” “Харківтрансгаз” (стягувач-позивач) на суму 5455082 грн. 40 коп.

Відповідно до  статей 3, 18, 24 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону України 2002 року, державним виконавцем державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська постановою від 28 березня 2002 року відкрито виконавче провадження № В7-1508/03. Державним виконавцем  боржнику встановлено 7-денний строк (до 4 квітня 2002 року), передбачений Законом України “Про виконавче провадження”, для добровільного виконання судового наказу.

У зв'язку з невиконанням судового наказу у строк, встановлений для добровільного його виконання, 14 листопада 2002 року, відповідно до статті 46 Закону України “Про виконавче провадження” в редакції Закону України 2002 року, державним виконавцем винесена постанова про стягнення з відповідача виконавчого збору у розмірі 5% від суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом –272754 грн. 12 коп.

Вказана постанова  надіслана на адресу підприємства 14.11.2002 р. за вих. № 04/14446, що підтверджується книгою реєстрації вихідної кореспонденції відділу ДВС Красногвардійського районного управління юстиції м. Дніпропетровська.

Наказ арбітражного суду Дніпропетровської області № 9/460 від 8 лютого 2002 року пред'явлено позивачем до виконавчої служби для примусового виконання: 28 березня 2002 року на суму 5445082 грн. 40 грн., за яким виконавче провадження закінчено 29 грудня 2003 року, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження”; 13 січня 2004 року на суму 5356939 грн. 87 коп., за яким виконавче провадження закінчено 20 січня 2005 року, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження”; 18 лютого 2005 року на суму 4844037 грн. 58 коп., за яким виконавче провадження закінчено 10 серпня 2005 року, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження”; 11 серпня 2005 року на суму 3859630 грн. 68 коп., за яким виконавче провадження закінчено 28 листопада 2006 року, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження” у зв'язку з повним фактичним виконанням  судового наказу.

В добровільному порядку рішення повинно бути виконано боржником в 7-денний строк з часу відкриття виконавчого провадження, який встановлюється державним виконавцем, що відповідає приписам статті 24 Закону України “Про виконавче провадження”. Такий строк надавався відповідачу при першому надходженні виконавчого документа з 28 березня 2002 року до 4 квітня 2002 року, а при останньому пред'явленні документа з 11 серпня 2005 року до 18 серпня 2005 року.

Частиною 3 статті 46 Закону України “Про виконавче провадження”, пунктом 4.16.2 Інструкції про проведення виконавчих дій передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після закінчення строку, наданого для добровільного виконання судового наказу. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні судового наказу.

Судами обох інстанцій встановлено, що боржником борг не сплачено, а тому після спливу термінів, які було надано державним виконавцем для виконання судового наказу, державним виконавцем застосовано заходи до примусового  його виконання, що підтверджується  постановами державного виконавця про арешт коштів та майна (цінних паперів), платіжними вимоги про стягнення коштів з рахунків підприємства, які містяться у зведеному виконавчому провадженні.

Однак, через недостатність коштів на арештованому рахунку відповідача, борг на підставі судового наказу стягувався державною виконавчою службою частково, враховуючи вимоги стягувачів за іншими виконавчими документами та дію мораторію відносно майна державних підприємств, про що вказувалося стягувачеві при поверненні наказу та закінченні виконавчих проваджень.

Боржник 24 листопада 2006 року надав до державної виконавчої служби відомості про виконання судового наказу, а саме: платіжне доручення № 6870 від 13 листопада 2006 року про сплату залишку боргу в розмірі 2543749 грн. 34 коп.

Постановою  заступника начальника державної виконавчої служби у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська  від 28 листопада 2006 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження  з примусового виконання  наказу № 9/460, виданого 08.02.2002 р. арбітражним

судом Дніпропетровської області про звернення стягнення на майно ДП ВО "ПМЗ ім. О.М.Макарова" на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі відділення Дніпропетровського лінійного виробничого управління  МГ "Харківтрансгаз" із залишком суми боргу 2543749 грн. 34 коп. Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.11.2002 р. із залишком суми боргу 170828 грн. 61 коп. виділено в окреме провадження для подальшого виконання.

Постановою заступника начальника державної виконавчої служби  у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська від 29.11.2006 р. відкрито виконавче провадження по виконанню постанови відділу ДВС Красногвардійського районнного УЮ м. Дніпропетровська від 14.11.2002 р. про стягнення виконавчого збору з ДП ВО  "ПМЗ імені О.М.Макарова"  на користь держави у розмірі 170828 грн. 61 коп., що відповідає приписам частини 7 статті 46 Закону України “Про виконавче провадження”.

Постановою заступника начальника державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про відкриття виконавчого провадження від 29 листопада 2006 року  відкрито виконавче провадження по виконанню постанови державного виконавця від 14 листопада 2002 року щодо стягнення з відповідача виконавчого бору на користь держави у розмірі 170 828 грн. 61 коп.

Судами обох інстанцій встановлено, що з грудня 2006 року по березень 2007 року державною виконавчою службою стягнуто у примусовому порядку з відповідача виконавчий збір у розмірі 170828 грн. 61 коп.,  що підтверджується платіжними дорученнями № 60 від 20 грудня 2006 року про сплату  5124 грн. 85 коп., № 124 від 23 січня 2007 року - 8345 грн. 09 коп., № 280 від 1 березня 2007 року - 157358 грн. 67 коп.

У зв'язку з повним, фактичним виконанням постанови відділу державної виконавчої служби від 14 листопада 2002 року про стягнення виконавчого збору, 1 березня 2007 року державним виконавцем, відповідно до пункту 8 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”, винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, копія якої надіслана на адресу боржника, і у встановленому порядку не оскаржена.

Згідно статті 24 Закону України “Про виконавче провадження”, при відкритті виконавчого провадження державний виконавець встановлює боржнику строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій,  передбачених цим Законом.

Суди обох інстанцій дійшли висновку, що виконавчою службою правомірно встановлено 7-денний строк для добровільного виконання судового наказу. Проте, боржник у встановлений  судовим виконавцем строк для добровільного його виконання не виконав.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного

виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми.

Оскільки боржником з порушенням строків, встановлених для добровільного виконання рішення сплачено заборгованість, виконавча служба правомірно стягнула виконавчий збір.

Згідно пункту 4.16.3 інструкції “Про проведення виконавчих дій”, кошти виконавчого збору перераховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до частини 8 статті 46 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі, коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню порядку, встановленому цим Законом.

Посилання відповідача на виконання рішення у добровільному порядку та сплату залишку суми боргу за наказом № 9/460, у листопаді 2006 року, безпідставні,  оскільки в добровільному порядку рішення повинно бути виконано боржником в 7-денний строк з часу відкриття виконавчого провадження, який встановлюється державним виконавцем, що відповідає приписам статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” з 11 серпня 2005 року до 18 серпня 2005 року. Проте, боржником заборгованість сплачена тільки у листопаді 2006 року.

Таким чином, державним виконавцем проведено виконавчі дії стосовно стягнення виконавчого збору відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують законності дій стосовно стягнення виконавчого збору.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року в справі господарського суду Дніпропетровської області № 9/460 залишити без змін.

Головуючий:

Ж. Бернацька

Судді:

Н. Мележик

С. Самусенко