Ухвала

від 05.03.2009 по справі 9/460

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/460

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

У Х В А Л А

05.03.09                                                                                 Справа № 9/460.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський інститут управління та права», м. Луганськ

про стягнення 17859 грн. 88 коп. та розірвання договору

представники сторін:

від позивача  –Ващенко Ю.К., гол. юрисконсульт, дов. № 14 від 20.03.08,

від відповідача –не прибув,

від Ленінського ВДВС –Дзюба Т.В., ст.держ. виконавець, дов. б/н від 24.09.08

в с т а н о в и в:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області (далі –Фонд)  звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою від 26.01.09 № 10-01-00392 на дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі –ВДВС), в якій просить:

- визнати незаконною постанову від 26.12.08. № 9018062 про повернення виконавчого документа, винесену ВДВС по зведеному виконавчому провадженню від 10.09.08. № 9798267.

ВДВС  відзивом на скаргу з доводами, викладеними скаржником, не погоджується, посилаючись на факти відсутності майна боржника за юридичною адресою: м. Луганськ, вул. К. Маркса, 7, що підтверджується повідомленням МКП БТІ м. Луганська, МРЕВ УДАІ УМВС, та незнаходження боржника на податковому обліку в Ленінській МДПІ, Артемівській та Жовтневій ДПІ.

В обгрунтування скарги Фонд зазначив, що в мотивувальній частині спірної постанови держвиконавець посилається на ст.ст. 40 та 76 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 № 606-ХІV (далі –Закон 606) як на підставу повернення виконавчого документа органу, який його видав, що є неправильним, оскільки повернення виконавчого документа органу, який його видав, передбачено у ст. 40-1 Закону 606.

Разом з тим, незрозумілим є те, яким пунктом ч. 1 ст. 40 Закону 606 керувався держвиконавець при винесенні спірної постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону 606 про наявність обставин, зазначених у п.п. 2-6 ч. 1 цієї статті, виконавець складає акт, однак жодного акту, який би підтверджував вихід виконавця за місцезнаходженням боржника, Фонду не було надано.

Крім того, формальні запити до відповідних установ про наявність майна, що перебуває у власності боржника, не є належним виконанням своїх обов'язків держвиконавцем відповідно до вимог Закону 606, оскільки відповідно до ст.ст. 5, 24,25 цього Закону виконавець зобов'язаний повно та своєчасно проводити виконавчі дії щодо стягнення зазначених коштів та надавати вичерпну інформацію щодо стану виконання рішення суду.

Скаржник нагадує, що мова йде про ненадходження до Державного бюджету України коштів у загальному розмірі 17859,88 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи представника Фонду та представника виконавчої служби, суд вважає наступне.

Рішенням господарського суду Луганської області № 9/460 від 18.09.07, було задоволено позов, та:

- стягнуто з відповідача, ТОВ «Луганський інститут управління та права», на користь державного бюджету 17859,88 грн.,

- розірвано договір оренди державного майна,

- зобов'язано відповідача звільнити вбудовані нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Магнитогірська, 2.

- стягнуто з відповідача 263,60 грн. державного мита та 118 грн., витрат  на інформаційно-технічне забезпечення.

На виконання судового рішення господарським судом було видано відповідні накази, які Фонд пред'явив до виконання до Ленінського ВДВС.

Фонд вважає, що ВДВС незаконно повернув виконавчий документ щодо стягнення грошових коштів з боржника без виконання і, крім того, виконавчою службою зроблені формальні запити до відповідних установ про наявність майна, що перебуває у власності боржника, що не є належним виконанням своїх обов'язків держвиконавцем відповідно до вимог Закону 606.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24.03.98 № 202/98-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі –Закон 202) завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 7 Закону 202 встановлено, що працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускаючи в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 18 Закону 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу… за заявою стягувача або його представника про примусове виконавче виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону 606 державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 6 ст. 24 Закону 606 копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст. 25 Закону 606 державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 50 Закону 606 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до вимог ст. 63 Закону 606 державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться у фінансових установах, в  порядку,  передбаченому цим Законом. Якщо даних про наявність у боржника  -  юридичної  особи рахунків і вкладів у банках чи інших фінансових  установах  немає,  державний  виконавець  одержує такі дані  у податкових органів,  які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк.

Відповідно до ст. 64 Закону 606  у  разі  відсутності  у  боржника  -  юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості,  стягнення  звертається  на інше   майно,  належне  боржникові  -  юридичній  особі  на  праві власності  або закріплене за ним (за винятком майна, виключеного з обороту  або  обмежуваного  в  обороті)  незалежно  від  того, хто фактично використовує це майно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Представник Ленінського ВДВС надав до матеріалів справи копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 12.09.08, про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 05.11.08, акту про не виявлення майна відповідача за його юридичною адресою, запитів до МРЕВ УДАІ УМВС в Луганській області, до Ленінської МДПІ, ДПІ у Артемівському та Жовтневому районі м. Луганська,  управління статистики, МКП БТІ м. Луганська тощо та копії відповіді цих установ на запити держвиконавчої служби, інші документи, які свідчать про проведення виконавчих дій щодо виконання рішення господарського суду Луганської області по справі № 9/460.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції неповними та формальними, а постанову від 26.12.08. № 9018062 про повернення виконавчого документа, винесену ВДВС по зведеному виконавчому провадженню від 10.09.08. № 9798267 - незаконною.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення скарги позивача, тому, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні скарги позивача відмовити.

Суддя                                                                                А.Г.Ворожцов