Постанова

від 25.06.2008 по справі а23/262

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А23/262

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2008                                                                                                             Справа № А23/262  

    Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Головко В.Г., Стрелець Т.Г.

при секретарі судового засідання       Ревковій Г.О.

з участю представника відповідача: Хлопко О.С.

розглянувши апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції на рішення господарського суду Дніпропетровській області від 2.02.2006р. по справі

за позовом       Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача Дочірнього підприємства “Парк - мастер”, м. Павлоград

про стягнення 69016,25гр.

        В С Т А Н О В И В :

     2.11.2005р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції (далі ДПІ) про стягнення з Дочірнього підприємства “Парк - мастер” (далі ДП “Парк - мастер”) 89216,65гр.  Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач здійснює операції з надання послуг у сфері грального бізнесу. В зв'язку з цим ДП “Парк - мастер” звертався до ДПІ з заявками на придбання торгових патентів для здійснення діяльності по використанню гральних автоматів. Але ДП “Парк - мастер”  оплатило не всю передбачену законом суму, внаслідок чого позивач просив стягнути з відповідача спірну суму.

    Під час розгляду справи позивача неодноразово уточнював позовні вимоги та в остаточній редакції позову просив стягнути з відповідача 69016,25гр. (т1 а.с.115,117).

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 2.02.2006р. (суддя Добродняк І.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.

    Не погодившись з рішенням, ДПІ звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення та задовольнити позов. При цьому апелянт послався на те, що судом не враховано тієї обставини, що відповідач при придбанні патентів не здійснив їх повної оплати, а тому, через зміни законодавства, ДП “Парк - мастер” повинно додатково оплатити вартість патентів, яка збільшилась внаслідок прийняття відповідних законів.

    У своєму відзиві відповідач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.     

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

    З матеріалів справи вбачається, що ДП “Парк - мастер” для здійснення підприємницької діяльності у сфері грального бізнесу на протязі 2002-2005р.р. звертався до ДПІ з заявами про придбання передбачених Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” торгових патентів.

Під час розгляду справи оголошувались перерви з 18.06. по 25.06.2008р.

    Судом правильно встановлено обставини справи щодо придбання відповідачем патентів для здійснення підприємницької діяльності у сфері грального бізнесу. Відмовивши в задоволенні позову суд першої інстанції послався на те, що  ДПІ безпідставно посилається на Закони України “Про державний бюджет України на 2004р.” та “Про державний бюджет України на 2005р.” якими було внесено зміни до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” в частині вартості торгового патенту, оскільки такі зміни можуть вноситися виключно законами про оподаткування. Крім того, положення Закону України “Про державний бюджет України на 2005р.” можуть застосовуватися лише з 1.01.2006р. та не розповсюджуються на патенти, придбані у 2005р.

    Вказаний висновок є помилковим з огляду на таке.

    Статтею 57 Закону України “Про державний бюджет України на 2004р.” внесено відповідні зміни до ст.5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та встановлено вартість торгових патентів на надання послуг у сфері грального бізнесу на 2004р. У встановленому чинним законодавством порядку ані ст.57 Закону України “Про державний бюджет України на 2004р.”, ані ст.5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” до часу розгляду справи в суді не змінювалась, не дійсними не визнавались і щодо них відсутнє рішення Конституційного суду України  про їх неконституційність.

    Також не визнано у встановленому порядку недійсними положення ст. 47 Закону України “Про державний бюджет України на 2005р.” якою встановлено вартість патенту на 2005р. та внесено відповідні зміни до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

    Оскільки вартість торгового патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу визначається виключно положеннями Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, позивач обґрунтовано посилається на приписи вказаного Закону при обрахуванні вартості патентів у 2004-2005р.р.

    Безпідставним є також посилання суду на те, що ставки, встановлені Законом України  від 25.03.2005р. не можуть застосовуватися на патенти, придбані на протязі 2005р., оскільки ч5 ст.5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” прямо передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість лише у тому випадку коли він здійснив попередню оплату вартості торгового патенту за весь термін його дії.     

    За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 63694,64гр. та передбаченої ст. 8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” пені підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції повинно бути скасовано на підставі п.4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування норм матеріального права.

    На підставі ст.49 ГПК України судові витрати за розгляд справи в судах першої та другої інстанції покладається на відповідача.

     Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити.

    Рішення господарського суду Дніпропетровській області від 2.02.2006 скасувати.

    Позов задовольнити.

    Стягнути з дочірнього підприємства “Парк - мастер” (51931, м. Дніпродзержинськ, вул. Шепетова, буд.4 кв.17, код ЄДРПОУ 31980208):

-    на користь місцевого бюджету 69016 грн. 25 коп.;

-   в доход державного бюджету  1035 грн. 24 коп. - державного мита, в тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією, та 118 грн.00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

    Головуючий                                                                                                    А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                                     В.Г. Головко

Суддя                                                                                                                  Т.Г. Стрелець

Постанову оформлено у відповідності до вимог ст.84 ГПК України 26.06.2008р.