Постанова

від 29.05.2008 по справі 6/37-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/37-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" травня 2008 р.                                                          Справа №  6/37-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              , Остапчук А.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Тютюнник С.В. - довіреність №250/10 від 29.12.2007р.,

від відповідача: Похолюка В.П. - директора, Логвінової Л.Л. - головного бухгалтера,

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ  

на рішення господарського суду Вінницької області

від "04" березня 2008 р. у справі № 6/37-08 (суддя Говор Н.Д.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" , м.Київ  

до Дочірнього підприємства "Монтажник" Сільськогосподарського Відкритогоакціонерного товариства "Браїлівське", смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області,  

про стягнення 6444,31грн.,

З перервами в судовому засіданні згідно ст.77ГПК України з 15.05.2008р. по 22.05.2008р., з 22.05.2008р. по 29.05.2008р.

 ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.03.2008 р. у справі №6/37-08 у позові  Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ до Дочірнього підприємства "Монтажник" Сільськогосподарського Відкритого акціонерного товариства "Браїлівське", смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області про  стягнення 6444,31грн. відмовлено.

Вважаючи, що при прийнятті даного рішення місцевим господарським судом були не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове - про задоволення позову (а.с. 124-125).

Зокрема, в апеляційній скарзі від 14.03.2008р. № 31/10-2409 та доповненні до апеляційної скарги від 04.04.2008р. №31/10-3445 (а.с. 124-125, 130-133) позивач зазначає наступне:

- місцевим господарським судом при прийнятті рішення було неправильно застосовано норми ст. 606 ЦК України, у відповідності до якої підставою для припинення зобов'язання є поєднання боржника і кредитора в одній особі. При цьому поєднання боржника і кредитора в одній особі законодавець пов'язує з реорганізацією юридичної особи у формі злиття або приєднання;

- господарським судом було неправомірно, всупереч ст.ст. 525, 526, 599 ЦК України та п.п 11.1, 6.3 договору постачання природного газу №06/04-1473 від 24.12.2004р. визнано зарахованими кошти, що перераховані згідно платіжних доручень №279 від 29.12.2004р., №96 від 20.04.2006р. у погашення заборгованості  за договором №06/04-1473  та припинено зобов'язання відповідача щодо сплати коштів;

- платіжні доручення №279 від 29.12.2004р., №96 від 20.04.2006р. не могли бути доказом належного виконання зобов'язання  відповідача по договору  на постачання природного газу №06/04-1473 від 24.12.2004р., так як сплачені грошові кошти по даних платіжних дорученнях, відповідно до вказаного призначення платежу, були зараховані в рахунок погашення заборгованості по договору №06/03-3162 від 24.12.2003р. та №06/04-1471 від 24.12.2004р.

Відповідач у письмовому відзиві №320 від 14.05.2008р. на апеляційну скаргу погодився з рішенням господарського суду Вінницької області від 04.03.2008р., вважає його законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу  ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"- без задоволення (а.с. 141-142).

Представник позивача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просить дане рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.12.2004р. між позивачем та відповідачем укладено договір №06/04-1473 на постачання природного газу, у відповідності до п.1.1 якого, постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупцю (відповідачу) в 2005р. природний газ, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (а.с. 9-11).

В п.п 1.3 договору №06/04-1473 від 24.12.2004р. зазначено, що поставлений за даним договором газ використовується покупцем (відповідачем) виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

Згідно п. 6.1 договору №06/04-1473 від 24.12.2004р. оплата за газ здійснюється покупцем (відповідачем) грошовими коштами  шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки; остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту прийому-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктами 6.3 та 6.4 договору №06/04-1473 від 24.12.2004р. передбачено, що в платіжних дорученнях покупець (відповідач) повинен обов'язково  вказувати номер договору , дату його підписання, призначення платежу; за наявності заборгованості у покупця (відповідача)  за даним договором постачальник (позивач) зараховує кошти, що надійшли від покупця (відповідача), як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу; кошти, які надійшли від покупця (відповідача) будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості по даному договору.

Окрім того, в процесі розгляду справи судом також встановлено, що  24.12.2003р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №06/03-3162 на постачання природного газу, у відповідності до п. 1.1. якого постачальник (позивач)  зобов'язався передати у власність покупцю (відповідачу)  у 2004р. природний газ виключно для потреб споживачів, а саме - установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити  газ на умовах даного договору (а.с. 99 - 102).

Позивач на виконання умов договору №06/04-1473 від  24.12.2004р. передав відповідачу  протягом січня - квітня та листопада - грудня 2005р. природний газ на загальну суму 29 930,92 грн., що підтверджується, наявними в матеріалах справи, актами приймання - передачі природного газу (а.с. 15 - 20).

Позивач вважає, що свої зобов'язання по договору №06/04-1473 від  24.12.2004р. відповідач виконав частково, лише в  сумі 22558,56грн., обгрунтовуючи дану позицію наступним.

Платіжним дорученням № 279 від 29.12.2004р. відповідач  здійснив перерахунок коштів на користь позивача в сумі 4128,00грн. (а.с. 46). У платіжному дорученні № 279 від 29.12.2004р. в графі "призначення платежу" зазначено: "перераховується попередня оплата за газ на січень місяць 2005 року для бюджетних установ згідно договору  №06/03-3162 від 24.12.2003р." Таким чином, кошти в сумі 4128,00грн. були перераховані позивачем на погашення заборгованості відповідача по договору  №06/03-3162 від 24.12.2003р. у відповідності до призначення, визначеного у платіжному дорученні № 279 від 29.12.2004р.

Також 20.04.2006р. платіжним дорученням №96 відповідач перерахував кошти на рахунок позивача в сумі 4372,36грн., зазначивши призначення платежу: "перераховується дебіторська заборгованість за спожитий природний газ для бюджетних установ згідно договору № 06/04 - 1471 від 24.12.2004р. (а.с.111).

Як вбачається з пояснень позивача, у зв'язку з неправильним зазначенням номеру договору (замість № 06/04 - 1473  від 24.12.2004р. - № 06/04 - 1471 від 24.12.2004р.) кошти в сумі 4372,36грн. не були зараховані позивачем на погашення заборгованості відповідача по договору        №06/04 - 1473 від 24.12.2004р.

Вважаючи, що за ДП "Монтажник" Сільськогосподарського ВАТ "Браїлівське" рахується заборгованість в сумі 4372,36грн., ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Вінницької області з позовною заявою від 25.12.2007р. № 31/10-13140 про стягнення з боржника (ДП "Монтажник" Сільськогосподарського ВАТ "Браїлівське") основного боргу в сумі 4372,36грн., пені - 350,46грн., інфляційних - 1376,78грн., 3% річних - 344,71грн. (а.с. 2-5).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"  зазначає, що згідно п.6.1 договору № 06/04 - 1473 від 24.12.2004р. розрахунок за газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки.  ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" свої зобов'язання перед  ДП "Монтажник" Сільськогосподарського ВАТ "Браїлівське" виконало у повному обсязі. У свою чергу,  ДП "Монтажник" Сільськогосподарського ВАТ "Браїлівське" заборгувало ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на день подання позову 4372,36грн. А тому, посилаючись  на п.6 ст.231 ГК України ст.ст. 258, 549-551, п.2 ст. 625 ЦК України, п. 7.2  договору №06/04-1473 від 24.12.2004р., позивач просить стягнути з відповідача всю суму боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних.

Як вже було зазначено, за результатом розгляду справи господарський суд Вінницької області відмовив у задоволенні позову ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ДП "Монтажник" Сільськогосподарського ВАТ "Браїлівське".

Однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова  від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

Згідно п.6.3 договору № 06/03-3162 від 24.12.2003р. в платіжних дорученнях покупець (відповідач) повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу; за наявності заборгованості у покупця (відповідача) за даним договором постачальник (позивач) зараховує кошти, що надійшли від покупця (позивача) як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні  призначення платежу.

З урахуванням того, що у платіжному дорученні № 279 від 29.12.2004р. (а.с.83) в графі "призначення платежу" зазначено: "перераховується попередня оплата за газ на січень місяць 2005 року для бюджетних установ згідно договору  №06/03-3162 від 24.12.2003р.", позивач вправі  був зарахувати вказану суму як платіж по зазначеному договору, незалежно від того що призначення платежу - за січень 2005р..

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, згідно даних  позивача, що не спростовуються  відповідачем, станом на 29.12.2004р. за відповідачем рахувався борг по договору №06/03-3162. Остаточний розрахунок по цьому договору проведено 31.03.2006р. в сумі 3466,92грн. (а.с.110).

Що ж стосується платіжного доручення № 96 від 20.04.2006р., то судова колегія вважає, що за цим платіжним дорученням перераховано кошти на виконання договору №06/04-1473 від 24.12.2004р., однак помилково у графі "призначення платежу" зазначено про перерахування дебіторської заборгованості  за спожитий природний газ  для бюджетних установ за договором 06/04-1471 від 24.12.2004р., замість №06/04-1473 від 24.12.2004р., оскільки, як підтверджують обидві сторони по справі,  договору  за №06/04-1471 від 24.12.2004р. не існує. В свою чергу, за договором №06/04-1473 від 24.12.2004р. існувала заборгованість саме у  розмірі  4372,36грн.

А тому позивач, отримавши кошти по платіжному дорученню №96 від 20.04.2006р., мав зарахувати вказану суму в погашення боргу по договору №06/04-1473 від 24.12.2004р..

Слід зазначити, що позивачем не надано доказів про повернення відповідачу коштів у сумі 4372,36грн., отриманих за платіжним дорученням №96 від 20.04.2006р.,  як безпідставно отриманих.

Крім того, в акті звіряння  розрахунків (а.с. 38), який підписаний обома сторонами, відповідач зазначив, що станом на 30.11.2007р. заборгованість в сумі 4372,36грн. відсутня (стоять прочерки).

Окремо слід відмітити, що п.п 6.3 договору №06/04-1473 від 24.12.2004р. передбачено, що за наявності заборгованості у покупця (відповідача)  за даним договором постачальник (позивач) зараховує кошти, що надійшли від покупця (відповідача), як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Відповідно ж до акту звірки розрахунків за період з 01.01.2004р. по 31.01.2008р.         (а.с. 77-78), який фактично являє собою розрахунок позивача, станом на 31.03.2006р. борг по договору №06/03-3162, п.п 6.3 якого містить такі ж умови, відсутній.

Отже, заборгованість у сумі 4372,36  за договором № 06/04-1473 від 24.12.2004р. сплачено згідно платіжного доручення №96 від 20.04.2006р..

Таким чином, системний аналіз наведених обставин справи свідчить про необгрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу.

Як встановлено судовою колегією та підтверджується  матеріалами справи, зокрема, актами приймання-передачі природного газу (а.с. 16-20) та платіжними дорученнями (а.с. 46-51, 111), відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості поставленого газ з порушенням термінів, встановлених п. 6.1 договору   №06/04-1473 від 24.12.2004р.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2               ст.625 ЦК України).

Згідно вищезазначених  правових норм, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач, здійснив нарахування інфляційних   за період з лютого 2005р. по листопад 2007р., а 3% річних - з лютого 2005р. по грудень 2007р. Однак, оскільки колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що остаточне погашення боргу відповідачем по  договору № 06/04-1473 від 24.12.2004р. відбулося у квітні 2006. (а.с. 111), то, відповідно, інфляційні та річні слід нараховувати за період  з лютого 2005р. по  квітень 2006р.

Таким чином, у зв'язку з порушенням п. 6.1 договору  №06/04-1473 від 24.12.2004р. та з урахуванням положень ч.2  ст.625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити на корить позивача за період прострочення виконання грошового зобов'язання (з урахуванням проведених часткових платежів) 288,01грн. інфляційних (48,44грн.         (з лютого 2005р. по  квітень 2005р.) +100,23грн. (з травня 2005р. по жовтень 2005) +7.29грн. (за листопад 2005р.) +132,05грн. (з січня 2006р. по квітень 2006р.)) та 100,27грн. 3% річних (за період з 11.02.2005р. по 19.04.2006р.).

У відповідності до змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання  зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею), яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Згідно ст. 1 спеціального Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-131 (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002р. №9221 - 3), який регулює договірні правовідносини між платниками та  одержувачами грошових коштів щодо  відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових  коштів за прострочку платежів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.2 договору №06/04-1473 від 24.12.2004р. сторони обумовили, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 даного договору , покупець (відповідач) сплачує на користь постачальника (відповідача) крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Керуючись вимогами вищезазначених норм ЦК України та п.7.2 договору №06/04-1473 від 24.12.2004р. позивач нарахував до сплати відповідачу пеню, за несвоєчасну оплату вартості спожитого газу в сумі 4372,36грн., за період з 27.06.2007р. по 27.12.2007р., тоді як  кошти у сумі 4372,36грн. перераховано відповідачем на рахунок позивача 20.04.2006р. (а.с.111).

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по договору №06/04-1473 від 24.12.2004р.

Підсумовуючи викладене, рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2008р. у даній справі слід скасувати в частині відмови в стягненні інфляційних нарахувань в сумі 288,01грн.,  3% річних в сумі 100,27грн. й прийняти в даній частині нове рішення - про задоволення позову.  В частині стягнення судових витрат рішення підлягає зміні.

В решті рішення місцевого господарського суду є обгрунтованим та законним, а тому відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

  Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 04 березня 2008 року у справі №6/37-08 скасувати в частині відмови в стягненні інфляційних нарахувань в сумі 288,01 грн., 3%  річних в сумі 100,27 грн. та прийняти в  цій частині нове рішення - про задоволення позову.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Монтажник" Сільськогосподарського Відкритого акціонерного товариства "Браїлівське" (смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області, код 23065137) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ, код 31301827) 288грн. 01коп. - інфляційних нарахувань, 100грн. 27коп. - 3%  річних, всього - 388грн. 28коп., 3грн. 88коп. витрат по сплаті держмита, 7грн. 10коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті рішення залишити без змін.

3. Видачу наказу доручити господарському суду Вінницької області.

4. Справу №6/37-08 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                               

 судді::

 Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2,3- сторонам

4 - в наряд