Постанова
від 23.06.2008 по справі 12/383-07
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/383-07

          

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД



10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "23" червня 2008 р.                                                           Справа № 12/383-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Зарудяної Л.О.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                   Ляхевич А.А.

при секретарі                                                            Кулик О.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача : Нікітіної Т.С. - представника за довіреністю №154 від 01.08.2007р.,

від відповідачів: - Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжцукорпостач":                             не з"явився,

                             - Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод

                               "Махаринецький" :  не з"явився,

  

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжцукорпостач", м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Вінницької області

від "17" березня 2008 р. у справі № 12/383-07 (суддя Кожухар М.С.)

за позовом Акціонерного банку "Київська Русь", м. Київ

до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжцукорпостач", м. Запоріжжя

     - Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод "Махаринецький",

    с. Махаринці Козятинського району Вінницької області  

про стягнення 2500977,15 грн. основного боргу за кредитним договором, відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасне погашення кредиту, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом,  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.03.2008р. у справі №12/383-07 задоволено позов Акціонерного Банку "Київська Русь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжцукорпостач" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод "Махаринецький"  про стягнення 2500977,15 грн. за кредитним договором.

Стягнуто солідарно з ТОВ "Запоріжцукорпостач" та ТОВ "Цукровий завод "Махаринецький" на користь позивача 2000000 грн. боргу з повернення кредиту, 345333,34 грн. відсотків за користування кредитом, 129742,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 25 901,77 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Стягнуто з ТОВ "Запоріжцукорпостач" на користь Акціонерного Банку "Київська Русь" 25009,77 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 129 742, 04 грн. , Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжцукорпостач" ( м. Запоріжжя ) подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення у вказаній частині скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким зменшити суму пені за несвоєчасне погашення кредиту на суму 20 000 грн. та стягнути пеню в розмірі 109 742, 04 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що в оскарженій частині рішення прийнято з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, а саме:

- суд не застосував ч.3 ст.551 ЦК України ;

- розмір відповідальності боржника (неустойка) за невиконання чи неналежне виконання зобов"язань повинен бути пропорційним можливим завданим кредитору негативним наслідкам (збиткам);

- позивачем нарахована, а судом задоволена сума пені за прострочку повернення кредиту в розмірі 129 742, 04 грн. в період з 09.11.2007 р. по 17.03.2008 р.;

-  судом не прийнято до уваги такі істотні обставини, що період прострочки повернення кредиту є нетривалим, а сума пені порівняно з періодом прострочки і сумою заборгованості з основного зобов"язання - надмірно великою;

- заявлені вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 129 742, 04 грн. перевищують можливі збитки позивача;

- кредитним договором встановлений обов"язок відповідача сплати позивачу 21% річних від суми отриманого кредиту; зазначена відсоткова ставка перевищує подвійну облікову ставку НБУ і позивач має можливість покрити за рахунок відсотків можливі негативні наслідки, завдані несвоєчасним поверненням кредиту відповідачем; вищезазначений розмір неустойки не співмірний з негативними наслідками невиконання зобов"язання перед позивачем і на підставі ч.3 ст.551 ЦК України є підставою для зменшення вимог позивача в частині стягнення пені;

- суд не прийняв до уваги положення ч.2 ст.233 ГК України;

- прострочка повернення кредиту відповідачем позивачу не завдала збитків іншим учасникам господарських відносин та з урахуванням інтересів боржника є підставою для суду для зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача проти доводів й вимог скарги заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач та відповідач - ТзОВ "Цукровий завод "Махаринецький" не скористались передбаченим ч.1 ст.96 ГПК України правом надіслання до суду письмового відзиву на скаргу.

Відповідно до ч.2 ст.96 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Відповідачі своїх представників в засідання суду не направили, про причини їх неявки суд не повідомили.

Зважаючи на те, що копії ухвали апеляційного суду про призначення засідання на 23.06 2008 р. надіслано на адреси сторін та юридичного центру "Бізнес-адвокат", який представляє інтереси ТзОВ "Запоріжцукорпостач", рекомендованою кореспонденцією й отримано ними (що підтверджується копіями відповідних реєстрів відправки Житомирського апеляційного господарського суду від 29.05.2008 р. й від  11.06.2008 р., а також повідомленнями про вручення поштових відправлень), апеляційний суд розглянув скаргу по суті без участі представників відповідачів.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2007 р. Акціонерний банк "Київська Русь" звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з  ТзОВ "Запоріжцукорпостач" й ТзОВ "Цукровий завод "Махаринецький" (вказаних осіб зазначено в якості відповідачів) 2 000 000, 00 грн. основної заборгованості,                     334 833, 34 грн. відсотків за користування кредитом, 65 869,80 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 158 684, 93 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту (а. спр.2-4, т.1).

Ухвалою від 19.12.2007 року суд першої інстанції порушив провадження у справі №12/383-07, прийнявши позовну заяву до розгляду (а.спр.1, т.1).

30.01.2008 року від позивача надійшла заява про зміну розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 2 000 000, 00 грн. основної заборгованості, 345333,34 грн. відсотків за користуванням кредитом, 100 761, 93 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 75 097,24 пені за несвоєчасне погашення кредиту (а.спр.102, 103, т.1).

14.02.2008 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою позовними вимогами є стягнення з відповідачів 2 000 000,00 грн. основної заборгованості, 345333,34 грн. відсотків за користуванням кредитом, 21 578,68 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 75 097,24 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту (а.спр.124, т.1).

У своїй заяві  від 17.03.2008 р. про зміну розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідачів 2 000 000,00 грн. основної заборгованості,             345333,34 грн. відсотків за користуванням кредитом за період з 20.06.2007 р. по 19.12.2007 р., 25 901,77 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 129 742,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з         09.11.2007 р. по 17.03.2008 р. (а.спр.137,138, т.1).

Дії позивача відповідають приписам ст.22 ГПК України.

Суд першої інстанції правомірно розглянув справу, врахувавши останню заяву позивача про зміну розміру позовних вимог.

Розглянувши позовні вимоги по суті, місцевий суд своїм рішенням від 17.03.2008 р. (як вже зазначалось) стягнув солідарно з ТОВ "Запоріжцукорпостач" та ТОВ "Цукровий завод "Махаринецький" на користь позивача 2000000 грн. боргу з повернення кредиту, 345333,34 грн. відсотків за користування кредитом, 129742,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 25 901,77 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (а.спр.163-165, т.1).

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2006 року між Акціонерним банком  "Київська Русь" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжцукорпостач" (позичальник) укладено кредитний договір № 11004-47.1-03.

Відповідно до умов вказаного договору банк надає позичальнику кредит в сумі 1 000 000 грн.  строком з 08.06.2006 р. по 09.07.06р. зі сплатою 21 відсотка річних (п.2.1.).

Нарахування банком відсотків за користування кредитом починається з дати перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день повного погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. В розрахунку суми відсотків приймається 365 днів в році.

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за період включно з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця та сплачуються  позичальником щомісячно,  до останнього робочого дня місяця та одночасно з повним погашенням кредитної лінії (п.п. 3.2, 3.3 кредитного договору).

Згідно з п. 3.4 договору у випадку прострочення погашення кредиту відсотки на суму кредитної лінії нараховуються і за період прострочення до моменту погашення кредитної лінії.

Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату кредитних коштів та відсотків за користування кредитною лінією позичальник сплачує  пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Пунктом 5.3.2 кредитного договору банку надано право достроково закрити кредитну лінію, зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення кредиту в разі настання  обставин, перелік яких наведено у даному пункті договору.

Згідно з пунктом 9.1 кредитного договору цей договір вступає в силу з дати його підписання та діє до повного погашення кредитної лінії та сплати нарахованих відсотків за користування нею, а також  інших боргових зобов'язань позичальника за договором (а.спр.7-11, т.1).

Додатковими угодами до кредитного договору строк дії останнього продовжено: угодою від 05.07.2006 р. -  до 10.08.2006 р., угодою від 09.08.2006 р. - до 08.05.2007 р. (а.спр.73,74, т.1).

Відповідно до додаткової угоди до кредитного договору від 16.04.07р. розмір кредиту збільшено до 2000000 грн., строк дії кредитного договору продовжено до 08.11.2007 р. Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що в забезпечення кредиту передається автомобільний та технологічний транспорт і інші основні засоби, що належать позичальнику, а також майнові права на цукрові буряки урожаю 2007 року, що належатимуть ТОВ "Цукровий завод "Махаринецький" (а.спр.12, т.1).

Пунктами 2 додаткових угод від 05.07.2006 р. та від 09.08.2006 р., пунктом 4 додаткової угоди від 16.04.2007 р. передбачено, що умови кредитного договору, які не згадуються у додаткових угодах, залишаються в силі.

Додатковою угодою від 09.06.2006 р. до кредитного договору сторони домовились пункт 3.2. цього договору викласти у такій редакції: "Нарахування банком відсотків за користування кредитом починається з дати перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день його погашення на суму фактичного залишку за кредитом. В розрахунок суми відсотків приймається 360 днів в році" (а.спр.160, т.1).

18 серпня 2006 р. між Акціонерним банком "Київська Русь" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод "Махаринецький" (поручитель) укладено договір поруки №19574-47.1-03, відповідно до якого поручитель зобов'язується солідарно з боржником відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору. Загальна сума кредиту                       1 000 000 грн. Кінцевий строк повернення кредиту  - 08.05.2007 р. (пункти 2.1.,2.2.1, 2.2.3 договору поруки) .

Відповідно до пункту 2.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, за сплату основної заборгованості за кредитом, за сплату відсотків, штрафних санкцій та відшкодування збитків кредитору.

Пунктом 3.1 договору поруки передбачено, що у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором у встановлені ним строки, поручитель зобов'язується оплатити заборгованість боржника не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання вимоги кредитора ( копія договору поруки міститься на а.спр.34,35, т.1 ).

16.04.2007 р. між банком та поручителем укладено додаткову угоду до договору поруки №19574-47.1-03 від 18.08.2006 р.  

В п.2.2 додаткової угоди зазначено: поручителю добре відомі і зрозумілі всі умови кредитного договору, в тому числі:

2.2.1. Загальна сума кредиту : 2 000 000 грн.

2.2.2. Умови погашення кредиту : - до 08.11.2007 р.(а.спр.36, т1).

28.08.2007 р. ТОВ "Запоріжцукорпостач" отримало від банку претензію від 10.08.2007 р. на суму 2194706 грн. У даній претензії зазначено, що згідно з п. 5.3.2 кредитного договору банк закриває кредитну лінію, відкриту за даним договором та вимагає на протязі 10 робочих днів з моменту отримання вказаної вимоги оплатити банку заборгованість у розмірі 2194706,19 грн., в тому рахунку: 2000000 грн. боргу за кредитом, 180833,33 грн. боргу по відсотках, 13782,86 грн. пені за прострочку погашення відсотків по кредиту.

28.01.2008 р. між банком та ТОВ "Запоріжцукорпостач" проведено звірку заборгованості по кредитному договору, результати якої зафіксовано в акті звірки заборгованості. Звіркою встановлено, що заборгованість за кредитним договором на 28.01.2008 р. становить 2521192,51 грн., в тому рахунку: 2000000 грн. боргу по кредиту, 345333,34 грн. боргу по відсотках за період з 01.01.2007 р. по 19.12.2007 р., 75097,24 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 100761,93 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту (а.спр.62, т.1).  

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судовою колегією встановлено, що позивач свої зобов"язання за кредитним договором виконав (докази отримання коштів містяться на а.спр.80-90, т.1).

Позичальник же свої зобов'язання по сплаті кредиту, відсотків за користування кредитом не виконав. Станом на день розгляду справи судом першої інстанції  заборгованість відповідача перед позивачем з погашення кредиту становить         2000000 грн.

Судова колегія вважає, що позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення, зокрема вказаної суми, а також відсотків за користування кредитом,  зважаючи на наступне.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046, ч.1 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Заборгованість ТОВ "Запоріжцукорпостач" з повернення кредиту в розмірі 2000000 грн. та сплати 345333,34 грн. відсотків за користування кредитом за період з 20.06.2006 р. по 19.12.2007 р.  підтверджується матеріалами справи.

З приводу вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом слід зазначити таке.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється у письмовій формі ( одним із видів забезпечення виконання зобов"язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Як вже зазначалось вище, пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату кредитних коштів та відсотків за користування кредитною лінією позичальник сплачує  пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

На думку апеляційного суду, розрахунки пені за прострочення повернення кредиту та сплати відсотків (а.спр.139-141, т.1) відповідають умовам договору та вимогам законодавства.  

Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Згідно з ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов"язання не встановлений або встановлений моментом пред"явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред"явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Із кредитного договору та додаткових угод до неї вбачається, що строк повернення кредиту - 08.11.2007 р.

Згідно з п.4.2 договору поруки його дія припиняється з моменту погашення в повному обсязі боржником або поручителем зобов"язань за кредитним договором.

Відповідно до п.4.3. вказаного договору порука також припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців з дня настання строку виконання зобов"язання за кредитним договором не пред"явив позову до поручителя.

В даній ситуації відсутні підстави стверджувати, що договір поруки припинився, оскільки позов до поручителя пред"явлено у встановлений законом та договором строки.

Отже, правомірними є позовні вимоги про стягнення боргу, відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом як з боржника, так і з поручителя.

Твердження ТзОВ "Запоріжцукорпостач" в апеляційній скарзі про те, що суд не врахував (а повинен був) приписи ст.551 ЦК України та ст. 233 ГК України і не зменшив розміру пені за несвоєчасне погашення кредиту, є безпідставними. Вказані норми передбачають право суду зменшити розмір санкцій, зокрема, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Частина 2 ст.22 ЦК України дає визначення збитків.

Неповернута сума кредитних коштів не є збитками, а є заборгованістю за  кредитним договором.

Позов про стягнення збитків позивачем не заявлявся.

Зважаючи на це, судова колегія вважає, що положення ст.551 ЦК України та        ст. 233 ГК України у даній справі не можуть бути застосовані.

Згідно з п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право  зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Апеляційний суд у даній справі не вбачає наявність жодних обставин, при яких суд міг би скористатися своїм правом, передбаченим вищезазначеними нормами, та зменшити розмір неустойки.

Суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачам в задоволенні їх  клопотання про зменшення пені.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необхідність покладення понесених позивачем судових витрат згідно з ч.2 ст. 49 ГПК України на  1-го відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Доводи апеляційної скарги не є переконливими, спростовуються матеріалами справи; підстави для її задоволення відсутні.

Оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                        

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 17.03.2008р. усправі №12/383-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжцукорпостач" (м.Запоріжжя) - без задоволення.

2. Справу №12/383-07 повернути до  господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Зарудяна Л.О.

судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

Віддрук. 5 прим.:

------------------------

1 - до справи2-4 - сторонам

5 - в наряд

 

СудЖитомирський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення23.06.2008
Оприлюднено04.07.2008
Номер документу1771980
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —12/383-07

Ухвала від 09.12.2008

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Кожухар М.С.

Ухвала від 11.11.2008

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Кожухар М.С.

Ухвала від 13.10.2008

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Кожухар М.С.

Постанова від 23.06.2008

Господарське

Житомирський апеляційний господарський суд

Зарудяна Л.О.

Рішення від 17.03.2008

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Кожухар М.С.

Ухвала від 14.02.2008

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Кожухар М.С.

Ухвала від 19.12.2007

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Кожухар М.С.

Рішення від 30.07.2007

Господарське

Господарський суд Сумської області

Костенко Л.А.

Ухвала від 09.07.2007

Господарське

Господарський суд Сумської області

Костенко Л.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні