Постанова

від 01.07.2008 по справі 8/65-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/65-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2008                                                                                   Справа № 8/65-08  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О.  (доповідач)    

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання Ролдугіній Н. В.

          За участю представників сторін:

від позивача:  Хозяїнов В.В. представник, довіреність №б/н  від 13.02.08 року;

від відповідача:  Геник П.З. керівник, довідка№534  від 05.05.06 року; 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство ім. Б. Хмельницького", с. Богданівка Дніпропетровської області  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2008 року у справі № 8/65-08

за позовом Приватного підприємства "Хімсервіс-Агро", м. Павлоград

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство ім. Б. Хмельницького", с. Богданівка Дніпропетровської області

про стягнення 79 777,62  грн.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2008 року (суддя Дубінін І. Ю.) позов Приватного підприємства "Хімсервіс-Агро" задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 79 777,62 грн. основного боргу, 797, 78 грн. витрат на держмито, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2008 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Скаржник вважає, що судом першої інстанції при винесені оскарженого рішення не було враховано норми частини 1 статті 202 Господарського кодексу України та статей 38, 77 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про прості векселі та переказні векселі, оскільки позивачем вексель № 65305556810933 до виконання у визначений  у ньому строк платежу (29.11.2005 року), а також на протязі  двох наступних днів не пред'являвся. Позивачем не здійснювався протест у неплатежі за простим векселем, який підлягає оплаті на визначену дату, що згідно частини 3 статті 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні»повинен бути здійснений або в день, коли вексель підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів. Тобто, позивачем, не зважаючи на наявність заборгованості відповідача перед ним згідно векселю, строк платежу за яким настав 29.11.2005 року, не вичинялося жодних передбачених законом необхідних з його боку дій для отримання заборгованості по векселю.

          Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд було призначено  у судовому засіданні на 12.06.2008 року.

          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2008 року розгляд апеляційної скарги відкладався до 01.07.2008 року.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

          Позивач є законним векселедержателем простого векселя № 65305556810933, емітованого відповідачем 15.04.2005 року, на користь позивача, номіналом 79 777,62 грн. зі строком платежу 29.11.2005 року.

          Векселедавець у встановлений строк платіж за векселем не здійснив, посилався на те, що спірний вексель до платежу пред'явлений не був.

          Відповідно до статті 38 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (надалі –Закон) держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів. Пред'явлення переказного векселя в розрахункову палату є рівнозначним пред'явленню для платежу.

          Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується позивачем спірний вексель до платежу не пред'являвся.

          Згідно з статтею 53 Закону, положення якої в силу статті 77 Закону застосовуються до простих векселів, після закінчення строків, встановлених: для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення; для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі; для пред'явлення для платежу у разі застереження "обіг без витрат", держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта. У разі непред'явлення для акцепту протягом строку, обумовленого трасантом, держатель втрачає своє право регресу у неакцепті, а також у неплатежі, якщо тільки із змісту умови не випливає, що трасант лише мав на увазі звільнити себе від відповідальності за акцепт. Якщо застереження про строк для пред'явлення міститься в індосаменті, то тільки індосант може посилатися на нього.

          Частиною 1 статті 78 Закону встановлено, що векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

          Таким чином у разі непред'явлення до платежу простого векселя зі строком платежу на визначений день держатель не втрачає права за ним стосовно векселедавця.          Відповідно до статті 48 Закону, положення якої в силу статті 78 Закону застосовуються до простих векселів, держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу: (1) суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені; (2) відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу; (3) витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати. Якщо право регресу використане до настання строку платежу, то з вексельної суми утримуються облікові відсотки. Ці облікові відсотки обчислюються за офіційною обліковою ставкою (банківською ставкою), яка діє на дату використання права регресу за місцем проживання держателя.

          З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд обґрунтовано стягнув з відповідача суму боргу за векселем.

          Оригінал векселя № 65305556810933 залучений до матеріалів справи.

          З огляду на вищенаведене рішення прийнято господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для скасування судового рішення.

          Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство ім. Б. Хмельницького", с. Богданівка Дніпропетровської області залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2008 року у справі № 8/65-08 залишити без змін.          

          Головуючий суддя                                                    Л. О. Лотоцька

          Суддя                                                                           Р. М. Бахмат

          Суддя                                                                           О. С. Євстигнєєв