Рішення

від 17.06.2008 по справі 27/279

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/279

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  17.06.08                                                                                                         Справа № 27/279

    Господарський суд Львівської області у складі:    судді Судової –Хомюк Н.М.

при секретарі Король М.Р.

За позовом: ВАТ “Західенерго” в особі відокремленого підрозділу (структурної одиниці) ВАТ “Західенерго” “Львівенергоспецремонт”, м.Львів,

до відповідача: ВАТ "Львівобленерго", м.Львів,

про стягнення 108 128,69 грн.

Представники сторін:

від позивача     - Червоний РЛ. – юрисконсульт, Чайка А.М.-представник

від відповідача -  Дорошенко С.А.- представник

Суть спору:

Позовну заяву подано відкритим акціонерним товариством "Західенерго" в особі відокремленого підрозділу (структурної одиниці) ВАТ "Західенерго" "Львівенергоспецремонт", м. Львів, до відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів, про стягнення 108128.69 грн.. з яких 103863,23 грн. основного боргу, 700,07 грн. інфляційних втрат та 3565,39 грн. пені.

Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній доказами.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заявах про внесення змін та доповнень до позовної заяви. Пояснив, зокрема, що 05.02.2003 р. між сторонами укладено договір №12/03-156 про надання ліжко-місць у гуртожитку. Позивач умови договору виконував, надавав в строкове платне користування ліжко-місця в гуртожитку для проживання одиноких працівників відповідача, виставляв рахунки на оплату, однак, відповідач, визнаючи суму заборгованості, борг не погасив. Враховуючи заяву про внесення змін та доповнень до позовної заяви № 1028 від 30.11.2006 р. просить стягнути з відповідача заборгованість, що утворилась за період з 01.12.2005 р. по 01.11.2006 р. в сумі 177918,31 грн., а також 8201,69 грн. інфляційних втрат, 11255,60 грн. пені, усього 197375,60 грн.. Твердження відповідача про невідповідність умов договору законодавству, що регулює орендні відносини заперечив, посилаючись на те, що гуртожиток по вул. В. Великого, 38 у м. Львові не є у власності позивача, а лише перебуває у нього на балансі, і, відповідно, не може виступати об'єктом оренди. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю з мотивів, зазначених у відзиві та доповненні до відзиву. Ствердив, зокрема, що позивач не довів виконання ним договору в частині надання 80 ліжко-місць, у договорі відсутнє погодження розміру орендної плати. Ствердили, що договір не відповідає вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не містить усіх істотних умов, а тому є неукладеним, а вимоги позивача - безпідставними. Сторона відповідача вважає, що у позові  слід відмовити.

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.12.2006р. позов задоволено частково. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2006р. у справі 4/1299-21/176 вказане рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2007р.постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2006р. та рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2006р.у справі 4/1299-21/176 скасовано, а справу передано до господарського суду Львівської області на новий розгляд в іншому складі суддів.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.09.2007р.прийнято справу до нового розгляду та присвоєно новий номер № 27/279.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 12.12.2007р. розгляд справи було передано  судді Мороз Н.В. ,у зв”язку з закінченням повноважень судді Судової-Хомюк Н.М..

В зв”язку з обранням Судової-Хомюк Н.М. на посаду судді безстроково, справу №27/79 (4/1299-21/176 ) передану для розгляду судді Мороз Н.В., розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 15.04.2008р.повернуто для подальшого розгляду судді Судовій-Хомюк Н.М..

В судовому засіданні 22.05.2008р. оголошувалась перерва до 12.06.2008р., 17.06.2008р., по закінченні якої представникам сторін було оголошено результат розгляду судового спору. Повний текст судового рішення виготовлений та надісланий учасникам спору в порядку, встановленому ст.84 ГПК України.

          Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд  встановив наступне.

Згідно із наказом державної акціонерної енергогенеруючої компанії "Західенерго" №57 від 15.05.2000 р. "Про організаційні роботи у зв'язку із перереєстрацією ДАЕК "Західенерго" у ВАТ "Західенерго", державна акціонерна енергогенеруюча компанія "Західенерго" була перейменована у ВАТ "Західенерго". ВАТ "Західенерго" є юридичною особою, що підтверджується довідкою №1865 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. З довідки №1891 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та п. 2.1. Положення про відокремлений структурний підрозділ ВАТ "Західенерго" "Львівенергоспецремонт", затвердженого рішенням загальних зборів від 23.03.2006 р., "Львівенергоспецремонт" є відокремленим структурним підрозділом ВАТ "Західенерго" без статусу юридичної особи.

Згідно із п. 1.1. статуту ВАТ "Львівобленерго", зареєстрованого у новій редакції 13.03.2001 р., відповідач є правонаступником ДАЕК "Львівобленерго".

05.02.2003 р. між позивачем (наймодавець) та відповідачем (наймач) підписано договір №12/03-156 про надання ліжко-місць в гуртожитку, згідно із п. 1.1. якого наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне користування 80 ліжко-місць в гуртожитку для проживання одиноких працівників останнього. Згідно із п. п. З.З., 3.5. договору, відповідач зобов'язався направляти для поселення в гуртожиток лише своїх працівників та забезпечити відселення працівників, які звільнились з підприємства. Згідно із п. п. 4.1., 4.2., 4.3. договору, оплата за користування ліжко-місцями проводиться наймачем на підставі рахунків, виставлених наймодавцем з розрахунку собівартості ліжко-місця. Відповідач зобов'язався проводити оплату не пізніше 10 числа згідно із пред'явленими для оплати рахунками. У видку порушення термінів розрахунків за договором, винна сторона сплачує на користь другої сторони пеню в розмірі 0,1 % від вчасно неоплаченої суми, але в будь-якому випадку не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки розрахунку. Згідно із п. п. 5.1., 5.2., договір діє до З1.12.2003 р.. У випадку, якщо за 10 днів до моменту закінчення термін дії договору жодна із сторін письмові не повідомить другу сторону про намір його розірвати, договір рахується продовженим на наступний календарній рік на тих самих умовах.

Договір виконувався сторонами, що підтверджується листами відповідача про вселення до гуртожитку його працівників, виставленням рахунків, та проведенням розрахунків між сторонами, що випливає з актів звірки розрахунків, протоколів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Зазначені обставини свідчать про досягнення згоди сторін з істотних умов договору.

Посилання відповідача на неукладеність даного договору, відсутність у ньому істотних умов, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна", не підтверджується матеріалами справи та спростовується законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Однак, як випливає зі змісту п. 1.1., п. 2.1. договору про надання ліжко-місць в гуртожитку, ліжко-місця передавались для заселення третіми особами - працівниками відповідача та не пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності. Крім того, працівники відповідача відповідно до п. 3.4. договору від 05.02.2003 р. повинні укладати окрему, додаткову угоду з адміністрацією гуртожитку. Зі змісту договору вбачається, що він не носить характеру договору найму (оренди). Посилання на те, що сторони договору віл 05.02.2003 р. визначені як наймач та наймодавець, не спростовує висновків суду, оскільки сторони вправі самостійно визначити назви сторін не залежно від змісту договору. Згідно із ч. 2 ст. 4 ЦК УРСР, цивільні права та обов'язки виникають з підстав передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Належних доказів суперечності договору №12/03-156 від 05.02.2003 р. закону суду не надано.

Позивач просить стягнути суму заборгованості, яка складається з собівартості одного ліжко-місця за місяць (січень 2006 р. - 155,17 грн., лютий 2006 р. - 206,63 грн., березень 2006 р. - 206,88 грн., квітень 2006 р. -246,87 грн., травень 2006 р. - 217,47 грн., червень 2006 р. - 99,77 грн., липень 2006 р. - 90,24 грн., серпень 2006 р. -79,69 грн., вересень 2006 р. - 202,15 грн., жовтень 2006 р. - 129,32 грн., листопад 2006 р. - 145,70 грн., що підтверджується затвердженими собівартостями) з розрахунку з 76 до 89 ліжко-місць, зайнятих в місяць. Позивачем надано списки працівників ВАТ "Львівобленерго", які проживають в гуртожитку по вул. В. Великого, 38 (№987 від 21.11.2006 р., №988 від 21.11.2006 р., т.ІІ ,а.с.70-71).

Предметом даного судового спору  є вартість договірних  ліжко-місць, які позивач протягом спірного періоду надавав відповідачу для проживання його працівників, за що останній повинен здійснювати оплату. Враховуючи наведене, позивачем доведено суму основного боргу , яка виникла з 01.12.2005р.по 01.11.06р. і є платою за користування ліжко-місцями у гуртожитку в розмірі 177 918,31 грн..

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до  договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується , і не заперечується відповідачем належне виконання позивачем зобов”язань по договору від № 12/03-156 від 05.02.2003р..Оплату за користування 86 ліжко-місць відповідач здійснював до грудня 2005р. на підставі рахунків, виставлених позивачем з розрахунку собівартості ліжко-місця відповідно до п.4.1 договору. Здійснення оплати за користування 86 ліжко-місцями у жовтні-листопаді 2005р. сторона відповідача не заперечує, що підтверджується наданими суду доказами ( додаток 49 до листа "Львівенергоспецремонт" від 28.09.2006р. за № 811). Розрахунок собівартості ліжко-місць здійснюється позивачем відповідно до Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 06.03.2006р. за №47 "Про затвердження Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт(послуг)на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства".

Посилання сторони відповідача щодо невідповідності спірного договору нормам Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що в свою чергу дає підстави визнати його неукладеним , є безпідставним.

Із списків працівників ВАТ "Львівобленерго", які проживають в гуртожитку по вул.Володимира Великого,38 вбачається, що ряд працівників позивача було поселено в гуртожиток до дати підписання спірного договору, на підставі інших договорів –термін дії яких , на думку відповідача, не сплив. Між сторонами у 1997 році укладалось ряд угод, котрі фактично припинили своє існування з моменту укладення договору № 12/03-156 від 05.02.2003р..Дане твердження підтверджується діями відповідача, який у долучених до матеріалів справи відзивах та додаткових поясненнях не заперечував, що сторони у спірних правовідносинах з питань проживання у гуртожитку працівників ВАТ "Львівобленерго" керуються лише договором № 12/03-156 від 05.02.2003р., а не іншими договорами.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, зокрема, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. З розрахунку офіційно встановлених індексів інфляції за заявлений позивачем у позовній заяві спірний період, сума інфляційних втрат становить 8 201, 69 грн..

Згідно із п. 4.2. договору від 05.02.2003 р., при несвоєчасній оплаті за проживання нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від простроченої суми. Однак, згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача в межах встановленого ст. 232 ГК України строку з розрахунку суми основного боргу, подвійної облікової ставки НБУ становить 7 809,35 грн.. Нарахування пені здійснювалось судом у відповідності до поданого позивачем розрахунку ( а.с. 63,т.ІІ ), оскільки остання заява  про внесення змін та доповнень до позовної заяви № 1028 від 30.11.2006 р. розрахунку пені не містить.

       Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог.

    Керуючись ст.526,625 ЦК України,  ст. ст. 33, 35, 43, 49, 75, 80, 82, 84 ГПК України, господарський  суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026 м. Львів, вул. Козельницька,З ЄДРПОУ 00131587) на користь відкритого акціонерного товариства "Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Львівенергоспецремонт" ( 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 13, ЄДРПОУ 05471218) – 177 918,31грн.основного боргу, 8201,69 грн. інфляційних втрат, 7 809,35 грн. пені.

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026 м. Львів, вул. Козельницька,З, ЄДРПОУ 00131587) на користь відкритого акціонерного товариства "Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Львівенергоспецремонт" ( 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 13, ЄДРПОУ 05471218)-  1939,3 грн. державного мита та 115,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

4.  В решті позовних вимог –відмовити.

Cуддя