Рішення

від 24.06.2008 по справі 13/439-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/439-07

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" червня 2008 р.                                                            Справа № 13/439-07

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест «Поліськсільбуд», м. Борордянка

до Акціонерного товариства закритого типу «Мехтрансбуд», м. Вишневе

про визнання договору купівлі продажу недійсним та визнання права власності

                                                     Суддя     С. Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Ващенко Ю.О. за довіреністю;

від відповідача Гоголіна Н.В.. –за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Трест «Поліськсільбуд», м. Борордянка (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Мехтрансбуд», м. Вишневе (далі –відповідач) про визнання  недійсним договору купівлі-продажу майна комплексу від 22.05.1994 року, укладеного між Орендним трестом «Поліськсільбуд»та СПМК-502 недійсним з моменту укладення у зв'язку з нікчемністю та визнання права власності на  нерухоме майно, що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 41, у тому числі позначеного в інвентарному плані літерами: «А»-майстерня; «Б», «В»-склад, «Г»-котельня, «Д»-вбиральня, Є»-прохідна, «Ж»- водонапірна башта, «3»-щитова, «К»- погріб, «Л», «Н»-навіс; а також на інше нерухоме та рухоме майно, зазначене у додатку до акту прийому-передачі майна Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд»станом на 01.01.1994 року, як таке, що знаходиться за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола (Радянська), 41.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2007 р. вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на  нерухоме майно, що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 41, у тому числі позначеного в інвентарному плані літерами: «А»-майстерня; «Б», «В»-склад, «Г»-котельня, «Д»-вбиральня, Є»-прохідна, «Ж»- водонапірна башта, «3»-щитова, «К»- погріб, «Л», «Н»-навіс; а також на інше нерухоме та рухоме майно, зазначене у додатку до акту прийому-передачі майна Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд»станом на 01.01.1994 року, як таке, що знаходиться за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола (Радянська), 41,  право власності на яке є предметом спору та заборони відповідачу вчиняти правочини щодо передачі іншим особам прав на зазначене майно.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.04.2008р. у справі №13/439-07 ухвалу господарського суду Київської області від 26.12.2007 р. залишено без змін, а матеріали господарської справи повернуті до господарського суду Київської області.

12.02.2008р. до господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява б/н від 11.02.2008р. відповідача про визнання недійсним п. 1.3 Статуту позивача.

Ухвалою суду від 23.05.2008р. відповідачу повернуто зустрічну позовну заяву.

В процесі розгляду справи позивач подав до суду клопотання від 20.12.2007 про доповнення  до позовних вимог, яким збільшив позовні вимоги та додатково просить повернути з незаконного володіння Закритого акціонерного товариства  «Мехтрансбуд»належне йому нерухоме майно,  що знаходиться за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 41.

Також 24.06.2008р. позивачем подано додаткові пояснення до позовної заяви.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним:

-          керуючий орендним трестом „Поліськсільбуд" уклав з власним підрозділом СПМК 502 „Договір купівлі-продажу державного майна орендного тресту „Поліськсільбуд" від 22 травня 1994 року;

-          СПМК 502 тресту „Поліськсільбуд", як структурний підрозділ орендного тресту „Поліськсільбуд", на момент укладення договору не могла мати статусу юридичної особи, а отже не могла бути стороною договору;

-          Орендний трест „Поліськсільбуд" не міг бути продавцем вказаного майна за договором від 22.05.1994 р., оскільки цілісний майновий комплекс, приватизований за договором від 20.05.1994 р., був переданий орендному тресту „Поліськсільбуд" за актом приймання-передачі майна лише 12.09.1994 р.

-          на виконання договору керівник Товариства з обмеженою відповідальністю „Трест „Поліськсільбуд" (що є правонаступником „Орендного тресту „Поліськсільбуд") Свірський А.К. склав акт прийому-передачі проданого майна без дати з головою правління Акціонерного товариства закритого типу „Мехтрансбуд" Григоровським А.П., проте відповідач не є правонаступником  СПМК 502, тому не є стороною договору і не мав права приймати майно на виконання оспорюваного договору.

-          позивач є правонаступником орендного тресту "Поліськсільбуд";

-          Договір купівлі-продажу від 22 травня 1994 року є недійсним згідно ст.ст. 47, 48, 50 ЦК УРСР;

-          до позовів про визнання угод недійсними позовна давність не застосовується, отже до вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22 травня 1994 року суд не повинен застосовувати стор позовної давності;

-          по вимозі про визнання права власності позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки він дізнався про порушення свого права власності лише 12.11.2007р., коли звернувся до БТІ, а міг дізнатися не раніше 31.01.2001р., коли відбулася реєстрація права власності відповідача на майно в БТІ.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позові та додаткових поясненнях.

          Відповідач  надав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених у відзиві, а саме.

- Організація орендарів СПМК-502 була створена за рішенням трудового колективу СПМК-502 (протокол загальних зборів від 04.06.1990 року № 5) на підставі наданого їй в оренду державного майна та зареєстрована у Києво-Святошинському райфінвідділі 14.06.1990 року (к/копія статуту організації орендарів додається). Після своєї реєстрації організація орендарів СПМК-502 отримала свій власний код за ЗКПО № 01354355, відмінний від коду тресту "Поліськсільбуд", що також є ознакою окремої юридичної особи. Пунктом 1.3. Статуту організації визначено, що "Организация арендаторов СПМК-502 пользуется правами юридического лица, имеет свой Устав, расчетный счет, самостоятельньїй баланс, штамп, печать организации и является правопреемником финансовьых и иных прав и обязательств СПМК-502». Таким чином, на день укладання спірного договору організація орендарів СПМК-502 мала статус юридичної особи та необхідний обсяг цивільної правоздатності.

- Як вбачається із зазначеного договору, продавцем у ньому виступає Орендний трест "Поліськсільбуд". Позивачем у цій справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест "Поліськсільбуд", який не є правонаступником орендного тресту, що випливає з наступного. ТОВ "Трест "Поліськсільбуд" створено у січні 1995 року (к/копія статуту додається) за рішенням його засновників - 38 громадян України (к/копія установчого договоур додається), які домовились створити зазначене товариство і для забезпечення його діяльності згідно п.12. Установчого договору та п.5.4. Статуту сформували статутний фонд власними коштами на загальну суму 81 275 000 карбованців. При цьому жодного рішення загальними зборами Орендного тресту "Поліськсільбуд" про свою реорганізацію та створення ТОВ "Трест "Поліськсільбуд" не приймалось, майно Орендного тресту до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю не передавалось і жодних вказівок про правонаступництво статутні документи ТОВ "Трест "Поліськсільбуд" не містять. В той же час у новій редакції статутних документів від 24.12.2004 року (к/копія є у матеріалах справи) відповідач чомусь, з невідомих причин, зазначив, що він є правонаступником орендного тресту, не маючи на це жодних правових підстав. Проте, відповідно до Цивільного кодексу України у редакції 1963 року, який діяв під час виникнення спірних правовідносин (ст.37), правонаступництво однієї юридичної особи від іншої можливо лише внаслідок реорганізації (злиття, поділу або приєднання) юридичних осіб, а також передачі майна правонаступнику на підставі передаточного балансу. Таким чином, позивач не є правонаступником Орендного тресту "Поліськсільбуд", а тому його права на майно за адресою: вул.Чорновола, 41 у місті Вишневому Київської області не порушено і підстави для визнання за позивачем права власності на зазначене майно відсутні.

- Як випливає зі змісту Договору від 22 травня 1994 року, а також попередніх та наступних правовідносин сторін, державне майно, про яке йдеться у спірному договорі, було придбане трудовим колективом організації орендарів СПМК-502 у держави в процесі приватизації. Відповідно до п.3.11. Статуту організації орендарів "при проведений приватизации право приватизации имущества СПМК-502 принадлежит коллективу арендаторов". Вартість майна, що приватизувалось, згідно Акту оцінки вартості майна орендного підприємства СПМК-502 (к/копія додається) склала 287 886,00 тис.карбованців. Кошти за об'єкт приватизації були перераховані: частково - трудовим колективом організації орендарів СПМК-502 за рахунок власних майнових сертифікатів (к/копії платіжних документів додаються), частково - організацією орендарів СПМК-502 за рахунок власного персоніфікованого прибутку (к/копія Акту звірки взаєморозрахунків від 03.03.1995р. додається). Відповідно до Договору № 43 від 20.05.1994р., укладеного трестом "Поліськсільбуд" з регіональним відділенням фонду держмайна, та Договору від 22.05.1994р, який позивач просить суд визнати недійсним, кошти за об"єкт приватизації були спочатку перераховані на рахунок тресту "Поліськсільбуд", а трест у свою чергу перерахував їх до державного бюджету. Після цього регіональне відділення фонду держмайна за Актом прийому-передачі від 12.09.1994 року (к/копія є у маетріалах справи) передало приватизоване майно тресту "Поліськсільбуд" та видало на нього свідоцтво про право власності від 12.09.1994р. (к/копія є у матеріалах справи), а трест передав це майно організації орендарів СПМК-502 (його правонаступнику). Таким чином, фактично між орендним трестом "Поліськсільбуд" та організацією орендарів СПМК-502 склалися правовідносини, що мають ознаки договору доручення, за яким трест "Поліськсільбуд" зобов"язався виконати від імені та за рахунок організації орендарів СПМК-502 наступні юридичні дії, а саме: укласти з регіональним відділенням фонду державного майна України по Київській області Договір купівлі-продажу державного майна, яким СПМК-502 користувалася на умовах оренди; сплатити за рахунок СПМК-502 вартість об"єкту приватизації; отримати приватизоване майно від органу приватизації за актом та

отримати на нього свідоцтво про право власності;           передати приватизоване майно організації орендарів СПМК-502,що й було трестом "Поліськсільбуд" таким чи іншим чином виконано. Одним з доказів цього є Акт звірки взаєморозрахунків від 03.03.1995р., складений між трестом "Поліськсільбуд" та СПМК-502, з якого вбачається, що трест "Поліськсільбуд" з метою приватизації державного майна отримав від організації орендарів СПМК-502 кошти у сумі 287 886,00 тис .карбованців, які й були використані за цільовим призначенням.

- Для звернення до суду з цим позовом у позивача сплинув строк позовної давності. Так, відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 2003року "до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред "явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше". Оскільки спірний договір укладений 22 травня 1994 року, право на звернення до суду з позовом про визнання його недійсним або застосування наслідків його недійсності виникає у сторони, права якої порушено, саме з цієї дати, тобто з 22 травня 1994 року. Отже, в даному випадку застосовуються правила про позовну давність, встановлені законодавством, що діяло раніше, тобто Цивільним кодексом Української РСР у редакції 1963 року. Згідно ст.71 зазначеного вище кодексу "загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки". Таким чином, строк для звернення до суду з цим позовом для особи, яка вважає що її права порушено укладанням спірного договору, сплинув ще 22 травня 1997 року.

В судовому засіданні за клопотанням відповідача здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

 Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд,-

                                                            ВСТАНОВИВ

          20.05.1994р. між фондом державного майна України та орендним трестом "Поліськсільбуд" укладено договір № 43 купівлі-продажу державного майна орендного тресту «Поліськсільбуд».

          Згідно п.п 1.1, 1.2 зазначеного договору фонд продає, а орендний трест "Поліськсільбуд" купує державне майно цілісного майнового комплексу орендного тресту «Поліськсільбуд»шляхом викупу майна трудовим колективом на підставі укладеної з Регіональним відділенням додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна орендним трест „Поліськсільбуд" №104 від 31.12.1992р. Сума вартості даного об'єкту відповідно до акту оцінки вартості майна комплексу складає 3650292 тис. крб.

          22 травня 1994 року орендний трест „Поліськсільбуд" в особі керуючого трестом Свірським А.К. уклав з СПМК-502 тресту «Поліськсільбуд»в особі Ляха П.М., діючого на підставі Положення про організацію орендарів (рішення про реєстрацію орендарів №292 від 30.12.1992р.) договір купівлі-продажу державного майна орендного тресту «Поліськсільбуд»(далі-Договір).

          Згідно п. 1.1, 1.2  Договору орендний трест „Поліськсільбуд" продає, а СПМК-502 тресту «Поліськсільбуд»купує державне майно шляхом викупу майна трудовим колективом відповідно до акту оцінки майна на підставі укладеної з Регіональним відділенням додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна орендним трест „Поліськсільбуд" №104 від 31.12.1992р. та договору купівлі-продажу державного майна орендного тресту «Поліськсільбуд»від 20.05.1994р. №43. Сума вартості даного об'єкту відповідно до акту оцінки вартості майна комплексу складає 287886 тис. крб .

          Покупець перераховує кошти в розмірі 160050 тис. крб.. за рахунок приватизаційних сертифікатів членів організації орендарів до 1 травня 1995р., а в розмірі 127236 тис. крб.. за рахунок персоніфікованого прибутку до 1 березня 1995р. (п. 2.3). Передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в двадцятиденний строк після сплати ціни об'єкта приватизації трестом „Поліськсільбуд" Фонду державного майна та сплати своєї частки покупцем тресту  „Поліськсільбуд" (п.3.1)

          Таким чином судом встановлено, що покупцем по Договору виступала саме організація орендарів спеціалізованої пересувної механізованої колони №502 тресту «Поліськсільбуд», оскільки на це є посилання в преамбулі Договору, а керівник покупця діяв саме на підставі Положення про організацію орендарів. Також про зазначене свідчить зміст Договору з аналізу якого вбачається, що він був спрямований на приватизацію організацією орендарів спеціалізованої пересувної механізованої колони №502 тресту «Поліськсільбуд», майна комплексу вартістю 287886 тис. крб.., яке перебувало в оренді саме у організації орендарів СПМК 502. Зазначене майно було частиною комплексу вартістю 3650292 тис. крб.,  яке приватизовувалось орендним трестом „Поліськсільбуд" за договором № 43 від 20.05.1994р.

          Враховуючи вищенаведене угоду укладено особами які мали для цього необхідний обсяг цивільної правоздатності. Також зазначене підтверджується наданим в судовому засіданні статутом організації орендарів спеціалізованої пересувної механізованої колони №502 тресту «Поліськсільбуд»зареєстрованим 14.06.1990р., з п.1.3 якого вбачається, що організація орендарів користується правами юридичної особи и є правонаступником прав и обов'язків СПМК 502.

Як зазначено в Договорі вартість майна, що приватизувалось, згідно Акту оцінки вартості майна орендного підприємства СПМК-502 склала 287 886,00 тис.карбованців. Судом встановлено, що кошти за об'єкт приватизації були перераховані: частково - трудовим колективом організації орендарів СПМК-502 за рахунок власних майнових сертифікатів (к/копії платіжних документів залучено до матеріалів справи), частково - організацією орендарів СПМК-502 за рахунок власного персоніфікованого прибутку. Доказом зазначеного є Акт звірки взаєморозрахунків від 03.03.1995р., складений між трестом "Поліськсільбуд" та СПМК-502, з якого вбачається, що трест "Поліськсільбуд" з метою приватизації державного майна отримав від організації орендарів СПМК-502 кошти у сумі 287 886,00 тис. карбованців, які й були використані за цільовим призначенням.

Згідно п. 3.1 Договору передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в двадцятиденний строк після сплати ціни об'єкта приватизації трестом „Поліськсільбуд" Фонду державного майна та сплати своєї частки покупцем тресту  „Поліськсільбуд". На протязі 20 днів після сплати трестом  „Поліськсільбуд" Фонду державного майна повної суми вартості цілісного майнового комплексу та сплати орендного підприємства СПМК-502 своєї частки           тресту „Поліськсільбуд" продавець передає покупцеві викуплене майно за двостороннім актом прийому-передачі (п. 6.1 Договору).

Таким чином з огляду на зазначені пункти Договору спростовуються твердження позивача про те, що трестом „Поліськсільбуд" під час укладення договору купівлі-продажу 22 травня 1994 року продано майно, яке йому не належало. Зміст зазначеного договору і вказаних пунктів свідчить про те, що трест „Поліськсільбуд" взяв зобов'язання отримати від організації орендарів СПМК-502 передбачені договором та актом оцінки майна кошти в сумі 287 886,00 тис. карбованців, використати їх для розрахунку за приватизоване майно, а тільки після отримання свідоцтва на право власності на цілісний майновий комплекс передати організації орендарів СПМК-502 належне йому за договором майно в межах сплаченої вартості (287 886,00 тис. карбованців).

          Враховуючи зазначене відсутні підстави для визнання зазначеної угоди недійсною на підставі ст. 50 ЦК УРСР, як така, що укладена юридичною особою в суперечності з  встановленими цілями її діяльності.  

          На виконання договору голова ради організації орендарів тресту „Поліськсільбуд" Свірський А.К. на виконання п. 3.1, 6.1 Договору склав з головою правління Акціонерного товариства закритого типу „Мехтрансбуд" Григоровським А.П. акт прийому-передачі проданого майна без дати вартістю 287 886,00 тис. карбованців.

          Позивач посилається, що акт засвідчений печатками Товариства з обмеженою відповідальністю „Трест „Поліськсільбуд" та Акціонерного товариства закритого типу „Мехтрансбуд" і останній не є правонаступником Акціонерного товариства закритого типу „Мехтрансбуд", а отже не мав права приймати вказане майно.

          Проте зазначені посилання не приймаються судом до уваги як необґрунтовані з огляду на наступне. За відсутності обов'язкового засвідчення актів приймання-передачі печатками підприємств суд надав оцінку наявним на акті печаткам юридичних осіб і встановив, що зазначені печатки належать юридичним особам - правонаступникам осіб, які є сторонами Договору.

          Так, товариство з обмеженою відповідальністю «Трест «Поліськсільбуд»є правонаступником „Орендного тресту „Поліськсільбуд", що підтверджується п. 1.3 Статуту ТОВ «Трест «Поліськсільбуд», зареєстрованим 07.12.2006р. В свою чергу Акціонерне товариство закритого типу „Мехтрансбуд" відповідно до п. 1.3 статуту (зареєстрований 19.01.1998р) є правонаступником СПМК 502, що входила до складу Тресту «Поліськсільбуд»та орендного підприємства спеціалізованої пересувної механізованої колони №502 тресту «Поліськсільбуд», статут якого зареєстрований 14.06.1990р. Відповідно ж до п. 1.3 Статуту організації орендарів спеціалізованої пересувної механізованої колони №502 тресту «Поліськсільбуд»вона є правонаступником прав и зобов'язань СПМК 502.

          Таким чином Акціонерне товариство закритого типу „Мехтрансбуд" правомірно на підставі Договору по акту приймання-передачі прийняло спірне майно.

          Проте судом встановлено, що зазначений договір купівлі-продажу державного майна не посвідчений нотаріально. Зазначене є порушенням ст.. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна та п 13.1 Договору. Зазначене на підставі 47, 48 ЦК УРСР є підставою для визнання зазначеної угоди недійсною.

          Але відповідачем заявлено про застосування судом строку позовної давності та подано до матеріалів справи відповідну заяву. Судом розглянуто зазначену заяву і встановлено, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 2003 року до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше. Оскільки спірний договір укладений 22 травня 1994 року, право на звернення до суду з позовом про визнання його недійсним або застосування наслідків його недійсності виникає у сторони, права якої порушено, саме з цієї дати, тобто з 22 травня 1994 року. Отже, в даному випадку застосовуються правила про позовну давність, встановлені законодавством, що діяло раніше, тобто Цивільним кодексом Української РСР у редакції 1963 року. Згідно ст.71 зазначеного вище кодексу загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Таким чином, строк для звернення до суду з цим позовом для особи, яка вважає що її права порушено укладанням спірного договору, сплинув ще 22 травня 1997 року.

Посилання позивача на те, що до позовів про визнання угод недійсними не застосовується строк позовної давності є необгрунтованим і не відповідає вимогам цивільного законодавства. Також не ґрунтується на вимогах Цивільного кодексу Української РСР твердження позивача про те, що вказаний Договір є нікчемним, оскільки вказаним кодексом не передбачено такого терміну та підстав для віднесення договору до такої категорії.

          Також не відповідає дійсності твердження позивача, що він дізнався про порушення свого права власності лише після звернення 12.11.2007р. до БТІ Києво-Святошинського району, а міг дізнатися не раніше видачі відповідачу реєстраційного посвідчення на право власності  б/н від 31.01.2001р.

          Як вказав позивач і підтверджується матеріалами справи він є правонаступником Орендного тресту «Поліськсільбуд». Таким чином всі дії вчинені Орендним трестом «Поліськсільбуд»через керівні органи є обов'язковими і відомими як орендному тресту так і його правонаступнику з моменту їх вчинення.

          Отже, вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна орендного тресту «Поліськсільбуд»від 22 травня 1994 року не підлягає задоволенню у зв'язку із застосуванням судом строку позовної давності за заявою сторони.

          Таким чином не підлягають  задоволенню і вимоги про визнання права власності на  нерухоме та рухоме майно, зазначене у додатку до акту прийому-передачі майна Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд»станом на 01.01.1994 року, як таке, що знаходиться за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола (Радянська), 41 та повернення з незаконного володіння Закритого акціонерного товариства  «Мехтрансбуд»нерухомого майна,  що знаходиться за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 41, оскільки є похідними від визнання недійсним Договору від 22 травня 1994 року.

          Позивач стверджує, що предметом останніх двох вимог є скасування наслідків нікчемного правочину і по зазначеній вимозі Цивільного кодексу України встановлено строк позовної давності в 10 років. Проте судом вище вже зазначалось, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 2003 року до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше. Тобто згідно ст. 71 Цивільного кодексу України УРСР у будь-якому випадку три роки.

Оскільки у позивача право на позов по всім трьом вимогам виникло до 01.01.2004р., то по всім трьом вимогам строк позовної давності на момент звернення до суду сплив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2007 р. було вжито заходів до забезпечення позову.

У відповідності до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.  

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст.49 ГПК України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України за розгляд позову покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України,  –

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позову  відмовити повністю.

2.          Скасувати заходи до забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 26.12.2007р. по справі №13/439-07.

 Суддя                                                                                                             Наріжний С.Ю.