Постанова

від 16.12.2008 по справі 13/439-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/439-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 грудня 2008 р.                                                                                    № 13/439-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Н. ВолковицькоїЛ. Рогач

за участю представників:

позивача

Надточей В.Д. –довіреність від 05.08.2008 р.

відповідачаГоголіна Н.В. –довіреність від 18.06.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест "Поліськсільбуд"

на постановувід 10.09.2008 р. Київського міжобласного  апеляційного господарського суду

у справі№ 13/439-07 господарського суду Київської області

за позовом         Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест "Поліськсільбуд"

доЗакритого акціонерного товариства "Мехтрансбуд"

провизнання договору купівлі –продажу недійсним та визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

          У грудні 2007 р. ТОВ "Трест "Поліськсільбуд" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ЗАТ "Мехтрансбуд" про визнання договору купівлі –продажу державного майна орендного тресту "Поліськсільбуд" від 22.05.1994 р. укладеного між орендним трестом "Поліськсільбуд" та СПМК –502 недійсним з моменту його укладення у зв'язку з його нікчемністю, визнання права власності ТОВ "Трест "Поліськсільбуд" на нерухоме майно, розташоване за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, 41 та про повернення з незаконного володіння ЗАТ "Мехтрансбуд" позивачу належне йому нерухоме майно, розташоване за вищевказаною адресою (з урахуванням клопотання про доповнення позовних вимог том 1 а.с. 118).

                Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам чинного законодавства керуючий орендним трестом "Поліськсільбуд" було укладено з власним підрозділом СПМК 502 договір купівлі –продажу державного майна орендного тресту "Поліськсільбуд" від 22.05.1994 р.

Орендний трест "Поліськсільбуд" не міг бути продавцем вказаного майна за договором від 22.05.1994 р, оскільки цілісний майновий комплекс приватизований за договором від 20.05.1994 р. був переданий орендному тресту "Поліськсільбуд" за актом приймання –передачі майна лише 12.09.1994 р., а за умовами договору підприємство стає власником з моменту його передачі, таким чином, станом на 22.05.1994 р. орендний трест "Поліськсільбуд" ще не був власником проданого СПМК 502 майна.

У зв'язку з чим позивач вважав, що укладений 22.05.1994 р. орендним трестом "Поліськсільбуд" договір купівлі –продажу державного майна є таким, що не відповідає вимогам статей 48, 59 Цивільного кодексу УРСР та є недійсним з моменту його укладення.

У відзиві на позовну заяву ЗАТ "Мехтрансбуд" просило відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.06.2008 р. (суддя Наріжний С.Ю.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення господарський суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним договору купівлі –продажу державного майна від 22.05.1994 р. не підлягає задоволенню у зв'язку із застосуванням судом строку позовної давності.

За апеляційною скаргою ТОВ "Трест "Поліськсільбуд" Київський міжобласний апеляційний господарський суд (судді: Поліщук В.Ю., Чорногуз М.Г., Фаловська І.М.), переглянувши рішення господарського суду Київської області від 24.06.2008 р. в апеляційному порядку, постановою від 10.09.2008 р. залишив його без змін.

ТОВ "Трест "Поліськсільбуд" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, помилковістю висновків судів щодо застосування строків позовної давності.

У відзиві на касаційну скаргу ЗАТ "Мехтрансбуд" просило відмовити у її задоволені та залишити без змін судові рішення у справі, зокрема, посилаючись на те, що строк для звернення до суду з позовом у позивача сплинув 22.05.1997р., а позивач протягом розгляду справи із заявою про поновлення пропущеного строку до суду не звертався.

Заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Трест "Поліськсільбуд" про визнання договору купівлі –продажу державного майна орендного тресту "Поліськсільбуд" від 22.05.1994 р. укладеного між орендним трестом "Поліськсільбуд" та СПМК –502 недійсним з моменту його укладення у зв'язку з його нікчемністю, визнання права власності ТОВ "Трест "Поліськсільбуд" на нерухоме та рухоме майно, розташоване за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул.. Чорновола, 41 та про повернення з незаконного володіння ЗАТ "Мехтрансбуд" позивачу належне йому нерухоме майно, розташоване за вищевказаною адресою.

Здійснюючи судовий розгляд справи суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції було встановлено, що спірний договір купівлі-продажу державного майна від 22.05.1994 р. не посвідчений нотаріально, що є порушенням статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна та пункту 13.1 договору, а тому на підставі статей 47, 48 Цивільного кодексу УРСР вказане є підставою для визнання зазначеної угоди недійсною.  

Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанції вказували на те, що відповідачем заявлено про застосування судом строку позовної давності та подано до матеріалів справи відповідну заяву.    

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним, право на пред'явлення якого виникло до 01 січня 2004р., застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Оскільки спірний договір укладений 22 травня 1994 року, право на звернення до суду з позовом про визнання його недійсним або застосування наслідків його недійсності виникає у сторони, права якої порушено, саме з цієї дати, тобто з 22 травня 1994 року.

Отже, в даному випадку застосовуються правила про позовну давність, встановлені законодавством, що діяло раніше, тобто Цивільним кодексом Української РСР у редакції 1963 року.

За приписами статті 71 Цивільного кодексу УРСР до позовів про визнання угод недійсними застосовується загальний строк позовної давності –три роки.

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов.

Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (статті 76 Цивільного кодексу УРСР).

Відповідно до статті 75 Цивільного кодексу УРСР, позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторони.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог через сплив строку позовної давності, оскільки строк для звернення до суду з даним позовом для особи, яка вважає що її права порушено укладанням спірного договору від 22.05.1994 р., сплинув ще 22 травня 1997 року.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника зводяться до переоцінки наданих до матеріалів справи доказів, що за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Київської області від 24.06.2008 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.09.2008 р. у справі № 13/439-07 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ  "Трест "Поліськсільбуд" –без задоволення.

Головуючий суддя                                                                        Т. Дроботова

Судді:                                                                                               Н. Волковицька

                                                                                                 Л. Рогач