Рішення

від 17.06.2008 по справі 31-14/378-07-8907

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31-14/378-07-8907

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2008 р.Справа  № 31-14/378-07-8907

Позивач: Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі ДУ „Український державний фонд підтримки фермерських господарств”

Відповідач: СФГ „Україна”

про стягнення 16 475 грн.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від прокуратури: Бурдейна І.О.

від позивача: не з'явився (13.05.2008 року був присутній Афанасьєв М.Г.)

від відповідача: Кокуца М.М.

          Суть спору: про стягнення заборгованості по договору в сумі 16 475 грн. з урахуванням 3% річних та інфляційних.

З відзиву на позов убачається, що відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві.

Представник прокуратури позов підтримала.

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав.  

Матеріалами справи встановлено:

21.06.2001 року Одеське відділення Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств правонаступником якого є позивач (надалі незалежно від контексту –позивач) та відповідач уклали договір № 22, за умовами якого позивач зобов`язався надати відповідачу фінансову допомогу (позику) в сумі 15 000 грн. Відповідач зобов`язався повернути позику до 20.12.2001 року –5 000 грн., та до 01.05.2002 року –10 000 грн.

26.06.2001 року позивач перерахував відповідачу позику в сумі 15 000 грн., що підтверджено платіжним дорученням. Починаючи з цієї дати договір позики є укладеним.

03.01.2002 року відповідач повернув позивачу 2 500 грн., що підтверджено прибутковим касовим ордером № 2.

Додатковою угодою від 25.12.2001 року сторони встановили, що підлягає поверненню 15 000 грн., а саме до 01.05.2002 року –2 500 грн., та до 01.12.2002 року –12 500 грн.

Додатковою угодою від 03.01.2003 року сторони встановили, що підлягає поверненню 12 500 грн. до 01.09.2003 року.

Додатковою угодою від 10.11.2003 року сторони встановили, що підлягає поверненню 12 500 грн. до 01.10.2004 року.

Додатковою угодою від 05.08.2005 року сторони встановили, що підлягає поверненню 12 500 грн. до 25.11.2005 року.

У строк встановлений договором відповідач позику в повному обсязі не повернув і його заборгованість перед позивачем складає 12 500 грн. Прострочення почалося з 26.11.2005 року.

Відповідно до ст. 374 ЦК України від 1963 року - за договором позики одна сторона  (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші, а позичальник зобо'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивач нарахував 3% річних в сумі 750 грн. з 25.11.2005 року по 01.12.2007 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив його правильність у сумі 750 грн. Однак слід звернути увагу на те, що обчислювати 3% річних слід з 26.11.2005 року (перший день прострочення). Відповідно розрахунок 3% річних здійснюється з 26.11.2005 року по 01.12.2007 року (736 днів), і сума складає 756 грн. 16 коп. Позивач просить стягнути 750 грн., що є його правом.

Крім того позивач нарахував інфляційні в сумі 3 225 грн. з грудня 2005 року по жовтень 2007 року включно.

Перевіривши розрахунок інфляційних суд встановив його правильність.

Перевіряючи розрахунки 3% річних та інфляційних суд виходив з приписів: Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ, ст. 625 ЦК України, терміну та строку прострочення виконання грошового зобов'язання, переривання перебігу строку позовної давності, листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 року „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”.

Загальна сума до стягнення складає 16 475 грн. (основна грошова заборгованість, 3% річних, інфляційні), що зумовлює задоволення позову.

Господарський суд відхиляє правові позиції відповідача, оскільки жоден законодавчий акт не звільняє відповідача від повернення позики.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача в зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з СФГ „Україна” код 20933107 (Одеська область, Біляївський район, с. Кам`янка, вул. Кишинівська, 4) на користь ДУ „Український державний фонд підтримки фермерських господарств” код 20029342 (м. Київ, вул. Суворова, 9) - 16 475 грн.

Стягнути з СФГ „Україна” код 20933107 (Одеська область, Біляївський район, с. Кам`янка, вул. Кишинівська, 4) на користь державного бюджету України державне мито в сумі 164 грн. 75 коп.

Стягнути з СФГ „Україна” код 20933107 (Одеська область, Біляївський район, с. Кам`янка, вул. Кишинівська, 4) на користь державного бюджету України витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.

Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 17.06.2008                                                          року.

Рішення набуває законної сили з 28.06.2008 р.

Суддя                                                                                       Лєсогоров В. М.