Постанова

від 05.06.2008 по справі 16/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

05 червня 2008 р.                                                                                         Справа  № 16/41

14 год. 50 хв.

за позовом                     Ужгородської митниці, м. Ужгород

до відповідача          товариства з обмеженою відповідальністю „Фімадофф”, м. Ужгород    

про                                стягнення заборгованості в сумі 18910,38 грн.

Суддя О.В. Васьковський

При секретарі  Зизень І.І.

                                                  Представники:

від позивача – Гвоздак О.С. - провідний юрисконсульт юридичного відділу                       (дов. від 10.04.08  №11/24-94), Рада В.А. - заступник начальника відділу митних платежів (дов. від 19.05.08 №11/25-2406)

від відповідача – Янчий М.В. (дов. №01 від 01.01.07)

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості в сумі 18910,38 грн. митного збору.

          Позивач просить позов задоволити мотивуючи тим, що заборгованість відповідача виникла в результаті донарахування митних зборів, за прострочені дні перебування сировини під митним контролем, згідно вантажно-митних декларацій: №300060008/5/008397 від 19.10.05; №300060008/5/008689 від 21.10.05; №300060008/5/008828 від 24.10.05; №300060008/5/009013 від 26.10.05; №300060008/5/009017 від 26.10.05; №300060008/5/009017 від 26.10.05; №300060008/5/009056 від 26.10.06; №300060008/5/010601 від 13.11.05.

          Відповідач позовні вимоги не визнає. У письмових  запереченнях доводить: митниця прострочила строк звернення до суду відповідно до п.1 ст.100 КАСУ; при нарахуванні зборів за перебування під митним контролем не включаються період на який надається відстрочення сплати митних зборів за митне оформлення; готова продукція вироблена з давальницької сировини, що вивозиться з митної території України не обкладається вивізним (експортним) митом; відсутній належний розрахунок суми позовних вимог; митний орган у своїх діях не дотримався приписів Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.  

У судових засіданнях 08.05.08, 19.05.08, 28.05.08, відповідно до ч.2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошувалася перерва.

Відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05.06.08 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони повідомлено, що повний текст постанови буде виготовлено 27.06.08.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та  додатково подані докази, суд встановив:

          Згідно вантажно-митних декларацій: №300060008/5/008397 від 19.10.05; №300060008/5/008689 від 21.10.05; №300060008/5/008828 від 24.10.05; №300060008/5/009013 від 26.10.05; №300060008/5/009017 від 26.10.05; №300060008/5/009017 від 26.10.05; №300060008/5/009056 від 26.10.06; №300060008/5/010601 від 13.11.05,  ТОВ „Фімадофф” на територію України ввозилась сировина (яблучний концентрат та цукор) для переробки в готову продукцію.

          Під час митного оформлення експорту готової продукції, виготовленої із вищенаведеної давальницької сировини, було встановлено, що сировина, яка була ввезена з метою переробки, перебувала на митній території України більше 90 днів, а тому відповідно до ст. 232 Митного кодексу України відповідачу було нараховано 4374,41 грн. митних зборів за перебування під митним контролем, які відповідачем сплачені.

          Позивачем було проведено розрахунки донарахування митних зборів за перебування товарів під митним контролем, після завершення терміну дії дозволу на переробку цих товарів, враховуючи загальну митну вартість товарів, згідно графи 12 та встановлено різницю  в оплаті у сумі 18 910,38 грн., згідно поданого розрахунку (а.с.13).

          У відповідності до ст.229 Митного кодексу України, переробка на митній території  України  -  митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари,  що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці  без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

          Згідно із ч.2 ст.232 Митного кодексу України, строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству-резиденту виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продукцією їх переробки, але, як правило, не може бути більшим ніж 90 днів.

          У відповідності до ч.14 ст.2 Закону України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” від 15 вересня 1995 року № 327/95-ВР, готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним  замовником на митну територію України з урахуванням вимог цього Закону, і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), що справляються у разі експорту товарів, і не підпадає під режим  ліцензування та квотування.

          Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.97 №65 „Про ставки митних зборів” та  підпункту 2.2.2  пункту 2.2 Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією, затвердженого наказом Державної митної служби України 23.06.98 № 363, було донараховано митний збір за прострочені дні перебування сировини під митним контролем, виходячи з її загальної митної вартості, зазначеної у графі 12 вантажної митної декларації.

          За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими та правомірними. Слід також взяти до уваги, що відповідач у судовому порядку оскаржував вимогу митниці про сплату заборгованості у сумі 18 910,38 грн. За наслідками судового розгляду у справі №5/14-А  вимоги відповідача залишені без розгляду відповідно до ухвали господарського суду Закарпатської області від 04.02.08 №5/14.

          Щодо доводів відповідача про необхідність, у разі виявлення фактів заниження зобов'язань по митним зборам діяти у відповідності до вимог Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000 № 2181-III (далі -  Закон №2181), які підлягають відхиленню, слід зазначити наступне.

          Статтею 14 Закону України „Про систему оподаткування” визначено вичерпний  перелік загальнодержавних  податків і зборів (обов'язкових платежів), до яких митні збори та плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів не включено.

          Закон №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

          З огляду на зазначене, положення цього Закону не поширюються на зобов'язання суб'єктів ЗЕД по сплаті митних зборів, а також плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів.

          У зв'язку із вищенаведеним, суд також відхиляє, доводи відповідача щодо пропущення строку звернення до суду, наявності дозволу податкового органу на відстрочення оплати векселів та неправильність розрахунків.

На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст. 71, ст. 86, ч.2 ст. 150, ст. ст. 158-163,          ч.4 ст.167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позов задоволити  повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фімадофф” (м. Ужгород,     вул. Промислова, 3-м, код 32858040) на користь Ужгородської митниці (м. Ужгород,          вул. Промислова, 3-м, код 33614571, Банк УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 37341230000026)  суму 18910,38 грн. митного збору.

Постанова набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складання в повному обсязі відповідно до ст. ст. 160, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                О.В. Васьковський

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.06.08.