Рішення

від 24.06.2008 по справі 33/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/76

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.06.08 р.                                                                                                    Справа № 33/76                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасхімресурси” м. Донецьк

про: стягнення 13898грн.20коп.

за участю представників:

від позивача: Шаповалова Ю.І., дов. від 01.04.2007р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство „Донецькавтотранс” м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасхімресурси” м. Донецьк про стягнення 13898грн.20коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2008р. щодо сплати орендної плати за користування приміщенням та комунальних платежів.

Як зазначає позивач, за умовами пунктів 5.1 та 5.3 договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2008р. відповідач мав сплачувати орендну плату до 10 числа відповідного місяця згідно виставленого рахунку. Пунктом 5.2 зазначеного договору передбачений обов'язок відшкодовувати витрати по комунальним послугам. За твердженням позивача, внаслідок неналежного виконання обов'язку щодо сплати орендної плати за користування приміщенням та комунальних платежів утворилась заборгованість у розмірі 13558грн.23коп.

На підставі пункту 9.1 договору від 01.01.2008р. позивачем нарахована пеня у розмірі 129грн.96коп.

Крім того, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України вирахована сума інфляційної складової у розмірі 190грн.93коп. та 3% річних у розмірі 19грн.08коп.

У судовому засіданні 13.05.2008р. представник відповідача зазначив, що позовні вимоги визнає частково, але письмово викладеної позиції з приводу заявлених позивачем вимог не надав.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Між сторонами був укладений договір оренди нежилого приміщення від 01.01.2008р., згідно якого Відкрите акціонерне товариство “Донецькавтотранс” (далі – орендодавець) надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбасхімресурси” (далі – орендар) приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого в будівлі за адресою: 83001, м. Донецьк, проспект Ілліча, 3, загальною площею 72,6м2.

01.01.2008р. між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі приміщення в оренду.

Відповідно до пункту 5.1 договору від 01.01.2008р. орендна плата складає 110грн. на місяць з урахуванням ПДВ за 1м2. Загальна сума за договором складає 7986грн. з ПДВ.

Пунктом 5.3 визначено, що орендар повинен сплатити орендну плату до 10 числа відповідного місяця згідно виставленого рахунку. У разі відсутності у орендатора рахунку на сплату орендної плати орендар зобов'язаний сплатити орендну плату у вказаний у даному пункті термін у розмірі, передбаченому пунктом 5.1 цього договору.

Внаслідок неналежного виконання з боку відповідача своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати виникла заборгованість за березень, квітень 2008р. у розмірі 13010грн.37коп.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу з орендної плати в сумі 13010грн.37коп., у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням цього, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за березень, квітень 2008р. у розмірі 13010грн.37коп. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача заборгованості по комунальних платежах за квітень 2008р. у розмірі 547грн.86коп.

Пунктом 5.2 договору від 01.01.2008р. передбачено, що відшкодування витрат по комунальним послугам здійснюється згідно додатку №1, де визначено, що плата за опалення в опалювальному сезоні дорівнює 421грн.81коп., сміття – 25грн.29коп., водопостачання та водовідведення – 09грн.45коп. Таким чином, плата за комунальні послуги у місяць без ПДВ складає 456грн.55коп., а з урахуванням ПДВ 547грн.86коп.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення суму заборгованості по комунальних платежах за квітень 2008р. у розмірі 547грн.86коп., тому вони підлягають задоволенню.

В акті звірки розрахунків станом на 12.05.2008р. відповідач вказав про сплату позивачу 569грн.24коп. 10.04.2008р. Разом з тим, за даними бухгалтерського обліку позивача, а саме: довідки, виданої головним бухгалтером Відритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, вказана сума на розрахунковий рахунок позивача не надходила.

Слід зазначити, що протягом судового провадження відповідач не надав доказів оплати суми, заявленої до стягнення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача трьох відсотків річних за період з 11.03.2008р. по 16.04.2008р. у сумі 19грн.08коп. та суми інфляційної складової за березень 2008р. у розмірі 190грн.93коп., тому вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею); договором може бути встановлений інший вид забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно із частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 9.1 договору від 01.01.2008р за кожен день прострочення щодо сплати орендних та інших платежів, зумовлених цим договором, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Внаслідок неналежного виконання з боку відповідача своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати за березень, квітень 2008р. та комунальних платежів за квітень 2008р. на підставі пункту 9.1 договору від 01.01.2008р. позивач вирахував пеню за період з 11.03.2008р. по 16.04.2008р. у розмірі 129грн.96коп.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 129грн.96коп. підлягають задоволенню.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного, суд задовольняє позовні вимоги Відритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасхімресурси” м. Донецьк про стягнення суми заборгованості з орендної плати за березень, квітень 2008р у розмірі 13010грн.37коп.; заборгованості по комунальних платежах за квітень 2008р у розмірі 547грн.86коп.; 3% річних за період з 11.03.2008р. по 16.04.2008р. у сумі 19грн.08коп. та суми інфляційної складової за березень 2008р. у розмірі 190грн.93коп.; пені, нарахованої за період з 11.03.2008р. по 16.04.2008р. у розмірі 129грн.96коп.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням змісту підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", суд присуджує з відповідача на користь позивача 138грн.98коп. Решта суми, сплаченої платіжним дорученням від 23.04.2008р. №574, а саме – 00грн.02коп. підлягає поверненню як надлишково сплачена.

Керуючись статтями 180, 193, 230, 231, 343 Господарського кодексу та статтями 525, 526, 546, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 47, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                           ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Відритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасхімресурси” м. Донецьк про стягнення суми заборгованості з орендної плати за березень, квітень 2008р у розмірі 13010грн.37коп.; заборгованості по комунальних платежах за квітень 2008р у розмірі 547грн.86коп.; 3% річних за період з 11.03.2008р. по 16.04.2008р. у сумі 19грн.08коп. та суми інфляційної складової за березень 2008р. у розмірі 190грн.93коп.; пені, нарахованої за період з 11.03.2008р. по 16.04.2008р. у розмірі 129грн.96коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ Донбасхімресурси” м. Донецьк (83015, м. Донецьк, пр. Миру, буд. 8; ЗКПО 31544246, МФО 334408) на користь Відритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” м. Донецьк (83000, м. Донецьк, проспект Ілліча, буд. 3, ЗКПО 20366602, МФО 335720) суму заборгованості з орендної плати за березень, квітень 2008р у розмірі 13010грн.37коп.; заборгованості по комунальних платежах за квітень 2008р у розмірі 547грн.86коп.; 3% річних за період з 11.03.2008р. по 16.04.2008р. у сумі 19грн.08коп., суму інфляційної складової за березень 2008р. у розмірі 190грн.93коп.; пеню, нараховану за період з 11.03.2008р. по 16.04.2008р. у розмірі 129грн.96коп., державне мито у розмірі 138грн.98коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Повернути Відритому акціонерному товариству „Донецькавтотранс” м. Донецьк (83000, м. Донецьк, проспект Ілліча, буд. 3, ЗКПО 20366602, МФО 335720) з Державного бюджету України надлишок державного мита в сумі 00грн.02коп., яке сплачене за платіжним дорученням від 23.04.2008р. №574.

Видати довідку.

У судовому засіданні 24.06.2008р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 4 примірника: 1 – позивачу; 2 – відповідачу; 1 – до справи