Рішення

від 01.07.2008 по справі 7/103пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/103пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.08                                                                                 Справа № 7/103пд.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство “Норд –Сервіс”, м. Луганськ

до 1 відповідача –Луганської міської ради, м. Луганськ

до 2 відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганські тенісні корти”, м. Луганськ

про визнання рішення частково недійсним та визнання договору оренди частково недійсним

                                                                                                                         Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача –не прибув;

від 1-відповідача –Маслова Г.В., довіреність № И 01/03-30/4005/0/2-08 від 28.05.08;

від 2-відповідача –Старецький В.В., довіреність № б/н від 14.05.08.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги:

1) визнати недійсним пункт 2 рішення Луганської міської ради від 25.05.06 р. №3/37 "Про припинення ГРОМАДСЬКІЙ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ "ЛУГАНСЬКА МІСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ТЕНІСУ" права постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Оборонна (біля стадіону "Авангард") та про передачу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛУГАНСЬКІ ТЕНІСНІ КОРТИ" в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення тенісних кортів за адресою: вул. Оборонна, 4-н" в частині передачі в оренду строком на 49 років земельної ділянки, яка за своїм цільовим призначенням (категорією) відноситься до земель житлової та громадської забудови площею 0,0262 га;

2) визнати недійсним пункт 3 договору оренди землі від 05.07.06 р., укладеного між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганські тенісні корти", посвідченого нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Троїцьким С.Є. та зареєстрований в реєстрі  за №1984, в частині передачі земельної ділянки площею 0,0262 га.

           За листом, зданим до суду 29.05.08 (а.с.84), 1-й відповідачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі в частині визнання недійсним п.2 рішення Луганської міської ради від 25.05.06 №3/37 на підставі ст. 80 ГПК України, у зв‘язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

          2-й Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву від 15.05.08 (а.с.45-46) та відзиві на позовну заяву, зданому до суду 01.07.08, посилаючись зокрема на те, що спірну земельну ділянку йому було передано у оренду на підставі рішення Луганської міської ради № 3/37 від 25.05.06. Ні в акті постійного користування, ні в акті поновлення та узгодження меж земельної ділянки ніякої будівлі чи споруди на наданій в оренду земельній ділянці не було. При реєстрації права власності на збудовані тенісні корти громадській фізкультурно-спортивній організації "Луганська міська федерація тенісу", на цій земельній ділянці сторонніх споруд не було. Рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі № 12/300 в визнанні права власності на окремо розташоване складське приміщення відмовлено, оскільки при укладенні усіх договорів право власності не було зареєстровано у встановленому законодавством порядку, не було проведено інвентаризацію об'єктів нерухомості та не отримано дозвіл на відчуження незавершеного об'єкту нерухомості, що було передбачено законодавством чинним на той час. Крім того, рішенням  господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі № 18/358пн позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганські тенісні корти” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство “Норд –Сервіс” про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки шляхом демонтування огорожі було задоволено.

          Позивач витребувані документи не надав, його представник втрете у засідання суду не прибув. Строк розгляду справи, передбачений ст. 69 ГПК України, закінчується 01.07.08 (29.06.08 та 30.06.08 вихідні дні), тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників 1-відповідача та 2-відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

         В обґрунтування заявленого позову позивач посилається зокрема на те, що на підставі договору купівлі-продажу № 28 від 17.06.02 йому перейшло право власності на окремо розташований господарський корпус та окремо розташоване складське приміщення, за адресою вул. Оборонна, 4в у м. Луганську. На підставі ст.120 Земельного кодексу України до нього перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться господарський корпус та складське приміщення. Позивач звертався до Луганського Міського голови з проханням надати у оренду спірну земельну ділянку. Проте рішення з цього питання прийнято не було. У рішенні Луганської міської ради № 3/37 від 25.05.06 не зазначено, що на спірній земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомості, що належить на праві власності іншій особі, та що від позивача також надійшла заява про передачу земельної ділянки в оренду. Наведене рішення та договір оренди від 05.07.06 позбавляють позивача можливості здійснювати своє право власності на нерухоме майно та права користування земельною ділянкою, на якому воно розташоване.

1-й відповідачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі в частині визнання недійсним п.2 рішення Луганської міської ради від 25.05.06 №3/37 на підставі ст. 80 ГПК України, у зв‘язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

2-й Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву від 15.05.08 (а.с.45-46) та відзиві на позовну заяву, зданому до суду 01.07.08.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Приписи ст.ст. 13 і 41 Конституції України  визначають, що від імені Українського народу права власника зокрема на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26, частини 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

При переході права власності на будівлю  і  споруду  право власності  на  земельну  ділянку або її частину може переходити на підставі  цивільно-правових  угод,  а  право  користування  -   на підставі договору оренди. При  відчуженні  будівель  та  споруд,  які розташовані на орендованій  земельній  ділянці,   право   на   земельну   ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки (ч.1,2 ст.120 Земельного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.  Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ст. 125 Земельного кодексу України).

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 Земельного кодексу України).

Приписами частини 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом передбаченим частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України.

Між 2-відповідачем у справі та громадською фізкультурно-спортивною організацією "Луганська міська федерація тенісу" 27.02.06 було укладено договір купівлі продажу об'єктів нерухомого майна, що складається з тенісних кортів (перша черга), які розташовані за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 4-н, а саме: літА-1 –контрольно-пропускний пункт з вхідним ганком літ.а,  цегла, загальною площею 25,4 кв.м., літ.Б –навіс для зберігання матеріалів, літ.В –альтанка, літ.Г,Д,Е,Ж.З,И,Й,К,Л,М,Н,О,П,Р –відкриті тенісні корти, №1 –огорожа, І - замощення.

Згідно рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 25.05.06 за №3/37 2-му відповідачу надано в оренду терміном 49 років земельну ділянку площею 1,2788га за адресою: вул. Оборонна, 4-н під будівництво та розміщення тенісних кортів.

Між 1-відповідачем - Луганською міською радою (Орендодавець) та 2-відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганські тенісні корти” (Орендар) було укладено Договір оренди землі від 05.0706, державна реєстрація від 12.07.06 за № 040640200164, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 25.05.06 за №3/37 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення тенісних кортів, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. вул. Оборонна, 4-н.

Тобто 2-відповідач у справі є законним користувачем земельної ділянки загальною площею 1,2788 га, яка знаходиться в м. Луганську по вул. Оборонна, 4-н.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі №12/300пн Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство “Норд –Сервіс” відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на окремо розташоване складське приміщення. В частині визнання права власності на об'єкт нерухомості –господарський корпус стадіону "Авангард" загальною площею 654,3 м2 (А-1), розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-р позов задоволено. Наведеним рішенням суду було встановлено зокрема наступне. У зазначених відповідачем договорах купівлі-продажу предмет договору є різним. За договором від 03.04.1994 Луганський тепловозобудівний завод ВО "Луганськтепловоз" продає ЗАТ "Іскра" об'єкт незавершеного будівництва загальною площею 308 м2, розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-в. За договором від 16.09.1999 ЗАТ "Іскра" продає МПП "Норд-Пиво" окремо розташоване складське приміщення, розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-в. При чому, як вказано в рішенні виконавчого комітету Луганської міської ради від 11.07.2007 № 197 усі будівлі та споруди стадіону "Авангард" мають (і відповідно мали) однакову адресу: м. Луганськ, вул. Оборона, 4-в. Таким чином, окремо розташоване складське приміщення, щодо якого позивачем заявлено позовні вимоги, неможливо ідентифікувати, і відповідно неможливо встановити його власника. Технічна інвентаризація вказаного приміщення не проводилася; право власності на нього ні за ким не зареєстроване; технічний паспорт на нього відсутній; коли та яким чином виникло це приміщення, сторонам по справі невідомо; право користування землею (на якій розташоване складське приміщення) ні за позивачем, ні за відповідачем не оформлялося (вказана земельна ділянка знаходиться у користуванні 3-ї особи по справі).  До того ж ні продавець (МПП "Норд-Пиво") ні покупець (ТОВ "ВТП "Норд-Сервіс") не мали законного права на користування земельною ділянкою на якій розташоване вказане складське приміщення.           Рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.07 у справі № 18/358пн Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Норд-Сервіс" зобов'язано у трьохденний строк після набрання цим рішенням законної сили знести огорожу  (натягнуту сітку-рабицю), яка огороджує одноповерхову цегляну будівлю, яка розташована на земельній ділянці товариства з обмеженою відповідальністю "Луганські тенісні корти"; земельна ділянка, на якій розташована вказана огорожа, знаходиться в м. Луганську по вул. Оборонна, 4-н (топографічний план мається в матеріалах господарської справи). Наведеним рішенням встановлено наступне. Позивач є законним користувачем земельної ділянки загальною площею 1,2788 га, яка знаходиться в м. Луганську по вул. Оборонна, 4-н, що підтверджується договором оренди землі від 05.07.2006, який укладений з Луганською міською радою (власником землі). На вказаній земельній ділянці позивача без його дозволу знаходиться одноповерхова будівля, якою володіє відповідач, що підтверджується листом управління з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області від 17.08.2007 № 01-24/571 та визнано відповідачем. Вказана будівля, якою володіє відповідач, обнесена огорожею, що підтверджується листом БТІ від 03.07.07 та визнано відповідачем.  Відповідач займає вказану земельну ділянку позивача своєю будівлею та огорожею. У відповідача відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку, на якій розташовані його будівля та огорожа.  Таким чином відповідач незаконно використовує земельну ділянку позивача.

Позивачем у справі не доведено наявність у нього статусу землевласника або землекористувача відповідно до ст.ст.116, 120,124-126 Земельного кодексу України стосовно спірної земельної ділянки. Також, позивачем у справі не доведено факт звернення до Луганської міської ради з заявою про виділення спірної земельної ділянки.

За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача згідно ст. 49 ГПК України.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

         Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –03.07.08.  

                          Суддя                                                                            Т. Л. Калашник