Постанова

від 07.06.2011 по справі 2а-9800/10/9/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2011 р. (12:16)

Справа №2а-9800/10/17/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача – ОСОБА_1, довіреність від 22.09.10р., ОСОБА_2, довіреність від 28.02.11р., ОСОБА_3, довіреність від 01.06.11р,

відповідача – ОСОБА_4, довіреність від 02.08.10р. № 8403/10/10-0, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу   

за позовом   Закритого акціонерного товариства "Дитячий медичний центр "Чайка"          

до   Державної податкової інспекція в м. Євпаторії АР Крим              

про спонукання до виконання певних дій, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 29.07.10 року надійшов адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Дитячий медичний центр "Чайка" до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим про спонукання до виконання певних дій, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 29.07.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9800/10/9/0170.

У зв’язку з обранням судді Цикуренко А.С. суддею Севастопольського апеляційного адміністративного суду 29.10.2010 р. проведено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу призначено головуючому судді Папуші О.В. та привласнено справі № 2а-9800/10/17/0170.

Розглянувши матеріали справи, судом з’ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані сторонами, за результатами чого справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що оскаржені ним до суду податкові повідомлення-рішення від 15.07.10 р. № 0001172302/0, яким визначено суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі: за основним платежем – 2 610,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 622,60 грн., а всього 3 232,60 грн., та від 15.07.10р. № 0001182302/0, яким визначено до сплати суму податкових зобов’язань по податку на додану вартість у розмірі: за основним платежем – 54 017,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 27 008,50 грн., а всього 81 025,50 грн. прийнято всупереч положень діючого податкового законодавства, а також просив суд зобов’язати відповідача надати докази порушення позивачем норм пунктів 5.2, 7.6 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", на які вказується в Акті.

Позивач в адміністративному позові та додатках до нього, на підтвердження заявлених позовних вимог, спростовує визначені відповідачем до сплати податкові зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств та податкові зобов’язання по податку на додану вартість, на підставі проведеної відповідачем перевірки від 05.07.10р., за результатами якої складено акт № 1137/23-2/24492597 "Про результати планової виїзної перевірки Закритого акціонерного товариства Дитячий медичний центр "Чайка", ЄДРПОУ 24492597, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.09р. по 31.03.10р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09р. по 31.03.10р.", з підстав недостовірності висновків акту та відсутності у відповідача доказів стверджувати про заниження витрат позивача з 82 197 542, грн. до 71 432 578 грн., про заниження збитків підприємства з 29 493 088 грн. до 28 617 552 грн., завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.3 Декларації "витрати на оплату праці" на суму 45 288 грн., про завищення валових витрат підприємства на суму 586 433 грн., зазначаючи, що вказані відповідачем порушення спростовуються наданими ним доказами на підтвердження заявлених позовних вимог. Також позивач посилається на помилковість висновків відповідача щодо завищення задекларованих показників за період з 01.04.09р. по 31.03.10р. у сумі 2 092 068 грн. у рядку 04.9 Декларації "Від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року", у тому числі по періоді за І квартал 2010 року на суму 2 092 068 грн., у зв’язку з чим, спираючись на приписи п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зазначає, що від’ємний об’єкт оподаткування за 2009 рік складає 1 216 533 грн., а завищення у рядку 04.9 Декларацій "від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року" складає 875 535 грн. Крім того, позивач, посилаючись на помилковість висновків відповідача, викладених в актах перевірки, щодо необґрунтованості здійснення коригування (зменшення) податкового зобов’язання за податковими накладними, по яким на дату перевірки сплинули 1095 днів з моменту їх оформлення Товариством (податкові накладні на загальну суму 227 583 грн., у тому числі по періодах за квітень 2009 року сумою 227 583 грн.).

Посилаючись на положення інвестиційного договору від 02.12.05р. № 1/12, позивач отримав протягом 2005–2006 років грошові кошти сумою 2 582 000,00 грн. на реконструкцію та ремонт будівель. Внаслідок підписання додаткової угоди від 20.04.09р. № 3 сторони прийшли згоди про припинення інвестиційного договору і повернення грошових коштів, у зв’язку з чим позивачем платіжним дорученням від 29.04.09р. №1 здійснено повернення грошових коштів сумою 2 582 000,00 грн. у тому числі ПДВ – 430 333,33 грн., через що скореговані раніше нараховані податкові зобов’язання.

Відповідач проти вимог, викладених в адміністративному позові, заперечив, пославшись, що проведена перевірка, за результатами якої прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення, проведено відповідно до вимог податкового законодавства, на підставі направлень та за планом-графіком проведення планових виїзних перевірок. Перевірка проводилась з 31.05.10р. по 18.06.10р. та була продовжена з 21.06.10р. по 25.06.10р. на підставі наказу ДПІ в м. Євпаторії від 18.06.10р. № 485.

В ході перевірки встановлено допущені позивачем порушення приписів податкового законодавства, які виразилась у завищенні від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2 615 714 грн.; заниженні податку на прибуток сумою 2 610,00 грн.; заниженні податку на додану вартість на загальну суму 54 017 грн.; зменшенні значення рядку 26 Декларації "Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на загальну суму 258 187 грн.; порушенні строків розрахунків по експортно-імпортним операціям у сумі 20,90 дол. США; допущенні порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 1 668,00 грн.

Крім того, в порушення приписів пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем не здійснено дотримання вимог щодо ведення окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами, а тому необґрунтовано зменшено прибуток за І квартал 2009 року у сумі 875 535 грн., отриманий від операцій з документарними цінними паперами.

При порівнянні даних накладних на отримання товарно-матеріальних цінностей, актів на списання товарно-матеріальних цінностей, актів приймання-передачі робіт (послуг), обігове-сальдових відомостей журналів ордерів встановлено завищення задекларованих суб’єктом господарювання показників рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" на загальну суму 796 549 грн.

В порушення пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необґрунтовано відніс до валових витрат суму несплаченої заробітної платні, яка є витратами майбутні періодів у зв’язку із сезонністю роботи підприємства, у результаті чого за І квартал 2010 року завищено суму валових витрат на суму 45 288 грн., а також в порушення пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 вказаного закону необґрунтовано відніс до валових витрат нарахування податку на землю, які є витратами також майбутніх періодів, з підстав сезонності робіт підприємства, не достовірно відобразив у рядку 04.6 Декларацій "сума податків, зборів (обов’язкових платежів), крім визначених у 04.4" нарахованих сум податків та зборів у звітних періодах, чим завищив валові витрати на суму 586 433 грн.

При порівнянні даних відомостей обліку основних фондів, відомостей нарахування амортизації, прибуткових накладних, актів вводу в експлуатацію, журналів/ордерів встановлено завищення задекларованих суб’єктом господарювання показників у рядку Декларацій "Сума амортизаційних відрахувань" на загальну суму 322 345 грн.

На порушення пп. 8.1.1, пп. 8.2.1, пп. 8.3.2 п. 8.3. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 2009 році позивачем невірно визначена балансова вартість основних фондів по групам, внаслідок чого завищена сума амортизаційних відрахувань на суму 322 345 грн.

Все вищевикладене, на думку відповідача, свідчить про те, що збільшення валових доходів у сумі 875 535 грн., зменшення валових витрат у сумі 3 520 338 грн., та зменшення амортизаційних відрахувань на 322 345 грн., визначені в акті перевірки є законними, правомірними діями відповідача, через що нарахування податку на прибуток на загальну суму 2 610 грн. та штрафних санкцій на суму 1 305 грн. ґрунтується на приписах закону та підтверджується відомостями, виявленими в ході перевірки.

Крім того, на порушення п. 4.5 ст. 4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем необґрунтовано здійснено корегування та зменшено податкове зобов’язання по податковим накладним, по яким сплинули 1095 днів на загальну суму 227 583 грн., внаслідок чого завищено податковий кредит у зв’язку із помилковим включення сумою податкового кредиту, звільненої від оподаткування та відсутністю підтверджуючих податкових накладних на загальну суму 84 621 грн.,в результаті чого: занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 54 017грн., у тому числі за серпень 2009 року сумою 39 490 грн., за вересень 2009 року сумою 14 527 грн., та зменшено значення рядку 26 Декларації "Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на загальну суму 258 187 грн.

Посилаючись на правомірність та законність своїх дій з винесення податкових повідомлень-рішень, якими донараховано податкові зобов’язання, відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

14.01.11р. в судовому засіданні представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої просив суд: зобов’язати відповідача надати докази порушення норм пунктів 5.2, 7.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", на які вказується відповідачем в акті; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії за № 0001172302/0 від 15.07.10р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 232,60 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії за № 0001172302/0 від 15.07.10р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 81 025,50 грн.

06.04.11р. в судовому засіданні представник позивача вдруге надав заяву про уточнення позовних вимог, за змістом якої просив суд: визнати неправомірним та незаконним висновки акту відносно порушення товариством норм п. 5.2, п. 7.6 пп. 7.6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії за № 0001172302/0 від 15.07.10р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі: за основним платежем – 2 610,00грн. штрафні санкції – 622,60 грн., а всього загальною сумою 3 232,60 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ в м. Євпаторії за № 0001172302/0 від 15.07.10р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі: за основним платежем – 54 017 грн., штрафні санкції – 622,60 грн., а всього загальною сумою – 27 008,50 грн.; стягнути з відповідача на користь Товариства судові витрати: судовий збір – 3,40 грн., витрати, пов’язані з прибуттям до суду.

18.04.11 року представником відповідача надано заперечення на уточнену позовну заяву, з якої ДПІ в м. Євпаторії не згодне та заперечує проти уточненої позовної заяви. Посилаючись на п. 1 частини 1 статті 17 КАС України позивач зазначає що компетенція судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. З уточненої позовної заяви позивачем оскаржується частково дії зі складання акту перевірки, відповідно до яких зроблено висновки про порушення Позивачем п. 5.2 ст. 5, пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств". Крім того, на підставі оскаржуваного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 15.07.10р. № 0001172303/0, в якому вказане порушення знайшло своє відображення та оскаржується в судовому порядку.

Спираючись на ч. 2 ст. 124 Конституції України, зауважуючи увагу на відсутності правовідносин, яка виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, спираючись на ст. 17 КАС України, відповідач зазначає, що акт перевірки – не є рішенням в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, а тому не може бути предметом цього спору.

Відповідач вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині часткового оскарження висновків акту перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки не належать до судової юрисдикції.

В задоволенні іншої частини позовних вимог представник відповідача просив відмовити з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов х урахуванням заперечень наданих в судових засіданнях.

29.04.11р. представник відповідача надав суду, та в копії позивачу, пояснення щодо розрахунку донарахування податкових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій.

Так, за виявлене порушення п. 4.5 ст. 4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", та пп 5.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України від 21.12.00 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" підприємством необґрунтоване здійснено коригування та зменшено податкове зобов'язання по податковим накладним, по яким сплинули 1095 днів на загальну суму 227 583 грн. у квітні 2009 року донараховано до сплати за основним платежем – 34 490 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 19 745,00 грн.

За порушення пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", оскільки підприємством здійснювалось коригування податкового кредиту по отриманим податковим накладним за серпень 2009 року на суму ПДВ 73 349 грн., у зв'язку з тім, що підприємством ведеться окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із ст. 5 цього Закону, таким чином була відкоригована сума податкового кредиту за вересень 2009р. у сумі мінус 9 242 грн.(у розмірі 12,6 %), але за серпень 2009р. доля звільнених від оподаткування операцій здійснювалась підприємством у розмірі 81,66 %, що складає 59 897 грн. (73 349 * 81,66/100). Таким чином підприємством завищено сума податкового кредиту за вересень 2009 року у сумі 50655 грн., внаслідок чого донараховано податкові зобов’язання за основним платежем – 14 527 грн., застосовано штрафні санкції 7 263,50 грн.

За порушення п. 4.5 ст. 4, пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.2, пп. 7.4.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.2.1, п. 3.2.2 розділу 3 акта перевірки, встановлено завищення податку на додану вартість у сумі 312 204 грн., що привело з урахуванням від'ємного значення податку на додану вартість до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевіряється, на загальну суму 54 017 грн., внаслідок чого донараховано податкові зобов’язання за серпень 2009 року у сумі 39 490 грн., за вересень 2009 року у сумі 14 527 грн., а всього за основним платежем – 54 017 грн., застосовано штрафних санкцій на суму 27 008,00 грн.

В результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.1.1, п. 3.1.2, п. 3.1.3 розділу 3 акта перевірки, встановлено: заниження податку на прибуток за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р. на загальну суму 2 610 грн., що вираховується з завищення від’ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 2 092 068 грн. у 2009 році – 1006,00 грн. +30% - 301,80 грн. та завищення від ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 2 615 714 грн. у І кварталі 2010 року – 1 604,00 грн. + 20% - 320,80 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.07.10р. № 0001182303/0 по податку на додану вартість, у частині основного платежу 39 490 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 19 745,00 грн., позивачем необґрунтовано здійснено коригування та зменшено податкове зобов’язання по податковим накладним, по яким сплинули 1095 днів, тоді як відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.00 р. № 2181 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні 07.06.11р. та вважає за можливе розглянути справу з урахуванням доводів сторін та наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, судом з’ясовано, що позивач, виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, оскаржив до суду рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень, яким донараховано до сплати до бюджету суму податкових зобов’язань, несплата яких, у визначені законом строки, або не оскарження правомірності яких, надає відповідачу у подальшому, за перебігом місячного строку, право вимоги про стягнення грошових коштів.

Позивач – Закрите акціонерне товариство Дитячий медичний центр "Чайка" – суб’єкт господарювання, юридична особа, ідентифікаційний код 24492597, зареєстрований Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим 26.02.04р. за адресою: 97493, АР Крим, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 93, діє на підставі Статуту в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів засновників від 11.10.10р. протокол № 11/10-2010 (а.с.181-202).

Відповідач – Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим – суб’єкт владних повноважень, який здійснює свою діяльність на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районні в місті, міжрайонну, об’єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08 р. № 412, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08 р. № 633/15324, є органом державної податкової служби у системі органів виконавчої влади, підпорядковується Державній податковій адміністрації в Автономній Республіці Крим і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також державної політики в сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. У своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України від 04.12.90 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" відповідач наділений повноваженнями здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

З огляду на викладене цей позов розглядається судом відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, як спір за зверненням юридичної особи щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень у випадку передбаченому законом, та, зважаючи на положення ст.ст. 18, 50 КАС України, оскільки однією зі сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду.

Судом з’ясовано, що посадовими особами ДПІ в м. Євпаторії АР Крим, проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства Дитячий медичний центр "Чайка", код за ЄДРПОУ 24492597, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.09р. по 31.03.10р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09р. по 31.03.10 р., за результатами якої складено акт № 1137/23-2/24492597.

Згідно до висновків акту перевірки встановлено порушення ЗАТ Дитячий медичний центр "Чайка":

- п. 1.32, п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.2.1 п. 8.2, п.п. 8.3.2 п. 8.3. ст. 8 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 615 714 грн., у тому числі по періодах: за 2009 рік у сумі 2 092 068 грн., за І квартал 2010 року у сумі 2 615 714 грн. та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 610 грн., у тому числі по періодах: за 2009 рік у сумі 1 006 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 1 604 грн.;

-  п. 4.5 ст. 4, пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.2, пп. 7.4.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, в результаті чого: занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 54 017 грн., у тому числі по періодах: за серпень 2009р. у сумі 39 490 грн., за вересень 2009р. у сумі 14 527 грн., занижено значення рядку 26 Декларації "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду "на питальну суму 258 187 грн.;

- ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93 (зі змінами та доповненнями) без участі уповноваженого банку та не маючи індивідуальної ліцензії НБУ розрахунки з нерезидентом проведено через касу підприємства на суму 2160,00 грн.;

- ст. 1 Закону України від 23.09.94 № 185/97-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями) - порушено строки розрахунків по експортно-імпортним операціям в сумі 20,90 дол. США (за офіційним курсом НБУ 160,93 грн.) в результати ненадходження від нерезидента за санаторно-курортне обслуговування –граничний термін 16.02.09р.;

- ст. 17 Закону України від 22.05.2003р. №889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" з внесеними и та доповненнями, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 668,00 грн.

15.07.10р. ДПІ в м. Євпаторії АР Крим згідно з пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4, Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та згідно ст. 2, п. 20.1 ст. 20 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 11, 34 Закону України "Про систему оподаткування" на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", керуючись п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на підставі акту перевірки від 05.07.10р. № 1137/23-2/24492597 за встановлені порушення п. 1.32, п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.2.1 п. 8.2, п.п. 8.3.2 п. 8.3. ст. 8 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001172302/0, яким визначено ЗАТ Дитячий медичний центр "Чайка" податкові зобов’язання по податку на прибуток підприємств сумою 2 610,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями сумою 622,6 грн., а всього у розмірі 3 232,6 грн. (т. 1 а.с.10)

Також, згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2. статті 4, Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та згідно ст. 2, п. 10.2 ст. 10 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", керуючись п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на підставі акту перевірки від 05.07.10р. № 1137/23-2/24492597 за встановлені порушення п. 4.5 ст. 4, пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.2, пп. 7.4.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.10р. № 0001182302/0, яким визначено ЗАТ Дитячий медичний центр "Чайка" податкові зобов’язання по податку на додану вартість сумою 54 017 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 27 008,5 грн., а всього сумою 81 025,50 грн. (т. 1 а.с.11).

Розглядаючи матеріали справи, доводи та заперечення сторін, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Закон України від 25.06.91р. № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

З положень статті 6 Закону об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

За приписами п. 1.32 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який визначає платників податку на прибуток підприємств, валові доходи, валові витрати, об'єкти, базу та ставки оподаткування, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та строки сплати податку, відповідальність платників податку за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства, встановлено, що господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно п. 5.1. Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, з положень пп. 5.2.1. п. 5.2. включаються до складу валових витрат.

Обмеження щодо неможливості віднесення до валових витрат сум, визначено пунктами 5.3-5.7 статті 5 Закону. Так, зокрема пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, на який посилається відповідач у висновках акту, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З положень пп. 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 "Про податок на додану вартість", який, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Обмеження щодо нарахування податкового кредиту визначено пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону, з положень якого, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Платники податку на додану вартість на вимогу п.п. 7.2.8 п. 7.2 статті 7 Закону зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

За приписами статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", норми якої є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обов’язки платників податку тощо, до обов’язків платників податків і зборів (обов’язкових платежів), віднесені, у тому числі зобов’язання щодо подачі до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Приймаючи до уваги положення частини 1 статті 9 Закону України від 16.07.99р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, наявність вказаних документів підтверджує відповідні господарські дії – зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває об’єктивну картину господарської діяльності суб’єкта господарювання та відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.

Суд вважає, що факти здійснення господарських операцій з придбання товарів, пов’язаних з формуванням валових витрат і податкового кредиту, підтверджуються первинним документами бухгалтерського обліку і податкової звітності, а саме: витратними накладними, податковими накладними, касовими корінцями квитанцій та касовими чеками на оплату, договорами купівлі-продажу, видатковими та податковими накладними, актами здачі-прийомки робіт, актами прийомки виконаних підрядних робіт (т. 2 а.с.133-250, т.3 а.с. 1-66).

Витрати позивача, понесені у періоді, на який розповсюджувалася перевірка, підтверджені документально, що відповідає вимогам пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Приймаючи до уваги приписи пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.07р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", суми самостійно обчислених податкових зобов’язань, визначення їх розміру у податкових деклараціях, зазначення у реєстрах виданих податкових накладних, підтвердження первинними бухгалтерськими та звітними податковими документами сум податку на додану вартість включених до складу своїх податкових зобов’язань, суд знаходить дії відповідача, внаслідок яких визначено заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість на суму 14 527 грн. протиправними та  не заснованими на законі. За таких підстав визначення до сплати позивачу штрафних (фінансових) санкцій сумою 13 304,50 грн. є також протиправним.

Суд зауважує, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та, з положень пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) і є підставою для включення до складу свого податкового кредиту зазначені в цих накладних суми податку на додану вартість у зв’язку з придбанням таких послуг.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг), яку платники податку повинні зберігати протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) за приписами пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону на платника податків покладено обов'язок з ведення обліку операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Крім того, з положень абзацу третього вказаного підпункту статті платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Законодавець у положеннях пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 встановив обмеження щодо включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) лише щодо тих сум, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Матеріалами справи, спростовуються висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо невиконання позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" – включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними – внаслідок чого протиправно відображено за вересень 2009 року податку на додану вартість сумою 14 527 грн., оскільки такі дії позивачем вчинено відповідно до вимог закону на підставі отриманих податкових накладних.

Доказів того, що відповідачем здійснено заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств на суму 3 232,60 грн., як і заниження розміру податку на додану вартість сумою 14 527 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 13 304,5 грн. за існуванням обґрунтованих законом підстав, відповідачем суду не надано.

За таких підстав, враховуючи обставини справи та надані сторонами докази, на підтвердження своїх доводів та заперечень, беручи до уваги приписи частини 2 статті 71 КАС України, з яких обов’язок доказування правомірності свого рішення, покладається на суб’єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача, оскільки посилання представника відповідача на норму закону, що не підлягає застосуванню до суб’єктів господарювання, вільних у своїй господарській діяльності, є протиправним.

Зважаючи на вчинення відповідачем дій, які не засновані на законі, невиконання положень спеціальних законів, що регулюють відповідні спірні правовідносини, вчинення дій без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи, цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), суд знаходить позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ м. Сімферополя АР Крим обґрунтованими частково та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких підстав судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн., факт понесення яких підтверджено квитанцією від 22.03.11р. № 99, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України у повному обсязі – розміром 3,40 грн.

Керуючись статтями 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим за № 0001172302/0 від 15.07.10р. повністю, № 000182302/0 від 15.07.10р. в частині донарахування податкових зобов'язань на суму 14 527 грн. та штрафних (фінансових) санкцій сумою 13 304,5 грн.

Стягнути з Державного бюджету України, на користь ЗАТ "Дитячий медичний центр "Чайка", в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, - 3,40 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя                                                                                     О.В. Папуша