Рішення

від 25.07.2011 по справі 5021/1233/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.11

          Справа № 5021/1233/2011.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайн-Захід», м. Львів       

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Система»,

м. Тростянець     

Про стягнення 78 238 грн. 60 коп.            

                                                                                                  Суддя    С.В.  ЗАЄЦЬ

                                                       При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність № 1 від 04.04.2011р.

від відповідача – Лустенко С.А. (директор)

        Суть спору: Позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з   

відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 78 238 грн. 60 коп. згідно договору поставки № 134 від 02.12.2009р., з яких: 49 344 грн. 30 коп. – основний борг, 21 912 грн. 15 коп. - пеня, 1 801 грн. 00 коп. – 3% річних, 5 181 грн. 15 коп. – інфляційні збитки.

        Згідно уточненого розрахунку пені, 3% річних, інфляції (а.с. 26) позичав просить суд стягнути з відповідача 5 267 грн. 49 коп. – пені, 770 грн. 85 коп. – 3% річних, 1 036 грн. 23 коп. – інфляційні збитки.

       21.07.2011р. представник позивача подав до суду уточнений розрахунок пені, 3% річних, інфляції (а.с. 65), в якому просить суд стягнути з відповідача 5 267 грн. 49 коп. пені, 770 грн. 85 коп. – 3% річних, 296 грн. 07 коп. інфляційних збитків.

      Також, представник позивача подав до суду письмові пояснення по справі, в яких не погоджується із запереченнями відповідача та зазначає, що представник відповідача в судовому засіданні посилався на те, що позивачем недодержано досудовий порядок врегулювання спору. На це позивач зазначає наступне, відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання спору за домовленістю між собою. Позивачем направлялась вимога № 188 від 18.10.2010р. (а.с. 64) за трьома відомими адресами відповідача, проте всі вимоги були повернуті поштою з відміткою: «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с. 61-63). Згідно п. 7.4. Договору покупець зобов’язаний в трьохденний термін повідомити постачальника в письовій формі про зміну своєї юридичної адреси або банківських реквізитів. Відповідач про зміну адреси не повідомив, тому позивач вважає, що він несе усі ризики пов’язані із цим.

       Представник відповідача в судове засідання подав відзив на позовну заяву б/н від 25.07.2011р., в якому в якому зазначає, що не заперечує проти позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 49 344 грн. 30 коп. та заперечує проти стягнення 21 912 грн. 15 коп. пені, 1 801 грн. 00 коп. - 3% річних та 5 181 грн. 15 коп. інфляційних збитків.

      Крім того, в судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відстрочку погашення заборгованості на шість місяців.

      Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:

      Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 134 від 02.12.2009р., відповідно до п. 1.1. якого Постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити продукцію, а саме: свинцево-кислотні стартерні акумуляторні батареї під торговою маркою «a mega BATTERIES», “BOX energy», номінальною напругою 12В.

        Відповідно до п. 4.4. договору, оплата за отриману продукцію проводиться покупцем (відповідач) шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивач) не пізніше 30 банківських днів з моменту отримання товару.  

        Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки продукції на суму 59 344 грн. 30 коп. відповідачу підтверджується видатковими накладними № ЕК-0000471 від 11.12.2009р., № ЕК-0000048 від 21.01.2010р., довіреністю серія ЯДР № 097622 від 10.12.2009р., довіреністю серія ТАВ № 100102 від 21.01.2010р. (а.с. 15-18); податковою накладною № 471 від 11.12.2009р. (а.с. 66). Дані накладні та довіреності скріплені підписами сторін , їх печатками та знаходяться в матеріалах справи.  

           Відповідач свої зобов‘язання за договором поставки № 134 від 02.12.2009р. виконав частково, а саме згідно виписки про операції за 30/03/10 (а.с. 22) відповідач перерахував позивачу 10 000 грн. 00 коп., тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлені свинцево-кислотні стартерні акумуляторні батареї склала 49 344 грн. 30 коп.

           Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлялась вимога № 188 від 18.10.2010р. (а.с. 64) за трьома відомими адресами відповідача, а саме: вул. 50 років СРСР, б. 9А, кв. 33, м. Тростянець; вул. Кірова, 25, м. Суми; вул. Набережна, 32, м. Тростянець, проте всі вимоги були повернуті поштою з відміткою: «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с. 61-63). Згідно п. 7.4. Договору покупець зобов’язаний в трьохденний термін повідомити постачальника в письовій формі про зміну своєї юридичної адреси або банківських реквізитів. Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців серія АЄ № 358493 (а.с. 27-30) Товариство з обмеженою відповідальністю «Система» знаходиться за адресою: вул. 50 років СРСР, буд. 9А, кв. 33, м. Тростянець. Відповідач про зміну адреси не повідомив, тому позивач вважає, що він несе усі ризики пов’язані із цим.

      Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

       Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлену продукцію провів частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.  

       На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 49 344 грн. 30 коп., що підтверджується матеріалами справи.

      Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору поставки № 134 від 02.12.2009р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти суми основного боргу не заперечує.

Тому, позовні вимоги щодо стягнення 49 344 грн. 30 коп. заборгованості за поставлені свинцево-кислотні стартерні акумуляторні батареї є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.  

          Крім цього, позивачем, відповідно до уточненого розрахунку пені, 3%, інфляції від 21.07.2011р., заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі   5 267 грн. 49 коп.             

          Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату за поставлену продукцію у вигляді стягнення пені передбачена п. 9.2. договору поставки № 134 від 02.12.2009р., за яким в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення платежу.

        Судом було здійснено перерахунок пені відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань». Правильний розрахунок пені становить за період з 05.03.2010р. по 29.03.2010р. – 833 грн. 26 коп., з 30.03.2010р. по 07.06.2010р. – 1939 грн. 97 коп., з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. – 770 грн. 58 коп., з 08.07.2010р. по 09.08.2010р. – 758 грн. 42 коп., з 10.08.2010р. по 05.09.2010р. – 565 грн. 77 коп. Таким чином загальна сума пені становить 4 868 грн. 00 коп.

       Представник відповідача в даному судовому засіданні усно зазначив, що проти уточненого розрахунку пені, 3% річних та інфляційних збитків не заперечує. Представник позивача проти перерахунку пені також не заперечує.

      Тому, на підставі вищевикладеного, вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, з урахуванням вимог ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, в розмірі 4 868 грн. 00 коп. В частині стягнення пені в розмірі 399 грн. 49 коп. відмовлено.

            Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки № 134 від 02.12.2009р. позивач згідно уточненого розрахунку пені, 3% річних, інфляції від 21.07.2011р., просить суд стягнути з відповідача  770 грн. 85 коп. – 3% річних, 296 грн. 07 коп. – інфляційні збитки.

        Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

         Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

        Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Факт заборгованості відповідача в сумі 49 344 грн. 30 коп. підтверджено  матеріалами справи, а саме, видатковими накладними, довіреностями та податковою накладною.

       Доказів сплати заборгованості  в розмірі 49 344 грн. 30 коп. відповідач  не надав; проти суми основного боргу та уточненого розрахунку пені, 3% річних, інфляційних збитків не заперечує.  

       Таким чином позовні вимоги, є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 55 279 грн. 22 коп., в тому числі 49 344 грн. 30 коп. заборгованості за поставлену продукцію відповідно до договору поставки № 134 від 02.12.2009р., 4 868 грн. 00 коп.  – пені, 770 грн. 85 коп. – 3% річних, 296 грн. 07 коп. - інфляційних збитків.

       Крім того, представником відповідача в даному судовому засіданні заявлено усне клопотання про відстрочення виконання сплати боргу на шість місяців.

       В судовому засіданні представник позивача зазначив, що проти клопотання відповідача заперечує повністю.

       Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

       Дослідивши матеріали по справі, заслухавши пояснення представників позивача та  відповідача, суд відмовляє у задоволені клопотання про відстрочку, оскільки відповідачем не надано письмових доказів, що свідчать про факт скрутного фінансового становища підприємства та є підставою для надання відстрочки.

         Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

      Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 80,  82, 85, Господарського процесуального кодексу України,   суд, -

                                                    В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Система» (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. 50 років СРСР, буд. 9А,, кв. 33 код 31601419) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайн-Захід» (79495, м. Львів, м. Винники, вул. Галицька, 88, код 36417236) 49 344 грн. 30 коп. боргу, 4 868 грн. 00 коп. пені, 770 грн. 85 коп. 3% річних, 296 грн. 07 коп. інфляційні збитки, 552 грн. 79 коп. витрат по сплаті державного мита, 166 грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 399 грн. 49 коп. пені згідно уточненого розрахунку пені від 21.07.2011р. – відмовити.

4.          У клопотанні відповідача про відстрочку погашення заборгованості на шість місяців – відмовити.

5.          Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ                                                                                                        С.В.  ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 27.07.2011р.