ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" серпня 2011 р. Справа № 57/194-10
вх. № 8466/4-57
Суддя господарського суд у Аюпова Р.М.
при секретарі судового зас ідання Павленко А.В.
за участю представників ст орін:
позивача - ОСОБА_1, дов. №3 13 від 21.09.2010р.
Представник відповідача - ОСОБА_2, дов від 19.07.2011 року;
розглянувши справу за поз овом Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_3, м. Харків
до Товариства з обмежен ою відповідальністю фірми "Д аніка", м. Харків
про стягнення 250000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприє мець ОСОБА_3 (позивач) звер нувся до господарського суду Харківської області з позов ною заявою (з урахуванням зая ви про збільшення позовних в имог, прийнятих ухвалою суду від 19.07.2011 року) про стягнення з в ідповідача - ТОВ фірма “Дані ка” грошові кошти в сумі 250000,00 гр н суму основного боргу, 26750,00 грн . інфляційних, 6493,15 грн. річних та 19320,00 грн. пені, а також віднести на відповідача свої витрати на проведення судової експе ртизи, по оплаті державного м ита та витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу. Вимоги мотивов ано неналежним виконанням в ідповідачем зобов' язань по договору позики від 18.02.2010 року щодо своєчасного повернення позики.
Ухвалою господарського су ду Харківської області від 27 в ересня 2010 року прийнято вказа ну позовну заяву до розгляду , порушено провадження у спра ві та призначено її до розгля ду у судовому засіданні на 07 ж овтня 2010 року о 10:30 год.
Ухвалою господарського су ду Харківської області від 16 л истопада 2010 року призначено у справі комплексну судову по черкознавчу та технічну експ ертизу документів, проваджен ня якої доручено експертам Х арківського науково-дослідн ого інституту судових експер тиз імені Засл. проф. М.С. Бок аріуса, провадження у справ і зупинено на термін проведе ння експертизи.
Ухвалою господарського су ду Харківської області від 16 т равня 2011 року(з урахуванням ух вали про виправлення описки) поновлено провадження у спр аві та призначено судове зас ідання на 23 травня 2011 року о 10:40 го д.
Ухвалами господарського с уду Харківської області від 23.05.2011 року 19.07.2011 року розгляд спра ви відкладався.
У призначеному судовому за сіданні 01 серпня 2011 року предст авник позивача підтримав зая влений позов та просив суд йо го задовольнити.
Присутній у судовому засід анні представник відповідач а проти позову заперечував т а просив відмовити в його зад оволенні.
Присутні в судовому засіда нні 01 серпня 2011 року позивач та відповідач вважають за можл иве розглянути справу по сут і в даному судовому засіданн і без участі представників т ретьої особи та першого пози вача. Також присутні у судово му засіданні учасники судово го процесу пояснили, що ними н адані всі документи. Які необ хідні для розгляду справи по суті.
З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавш и пояснення позивача та відп овідача, всебічно та повно до слідивши надані учасниками с удового процесу докази, суд в становив наступне.
18 лютого 2010 року між позиваче м - ФОП ОСОБА_3 (далі- позик одавець, позивач) та відповід ачем - ТОВ фірма «Даніка» (да лі - позичальник, відповіда ч) укладено договір позики (бе звідсоткового цільового) на вироблення продукції (далі - д оговір), відповідно до умов як ого, позикодавець (позивач) на дає позичальнику (відповідач у) позику в сумі 250000 грн. 00 коп. (п. 3. 4) на безвідсотковій основі, ст роком на шість місяців з моме нту передачі коштів позичаль нику (п.2.1) для виготовлення гот ової продукції, у відповідно сті до замовлень позикодавця та діючій нормативній базі У країни (п. 3.1), а позичальник зоб ов' язався використовувати позику у відповідності до ці льового призначення та повер нути її у встановлений догов ором строк.
Відповідно до п.4.2 договору позика надається готівковим и грошовими коштами від пози кодавця позичальнику. Факт п ідписання цього договору є п ідтвердження факту передачі всієї суми грошових коштів, п ередбачених п. 3.4 цього догово ру. Позичка повертається гот івковими грошовими коштами в ід позичальника позикодавцю ; фактом, що підтверджує повер нення позики є протокол до ць ого договору з посвідчувальн им записом «Позика повернута , сторони претензій одна до од ної не мають», підтверджуєть ся печаткою та підписом стор ін (п. 4.4).
Пунктом 6 договору сторони д омовились, що забезпеченням зобов' язання за даним догов ором є активи позичальника, н ерухомість, авторські права, патенти, обладнання, акції, ве кселя інших суб' єктів підпр иємницької діяльності, тощо) .
Відповідно до розписки від 18.02.2011 року керівник ТОВ фірма « Даніка» ОСОБА_5 у відповід ності до умов договору позик и від 18.02.2010 року отримав 250000,00 грн.
Відповідно до п. 2.1 договору п озики строк надання позики п озичальнику становить шість місяців з моменту передачі к оштів позичальнику.
Як зазначає позивач, ним нал ежним чином виконано умови д оговору позики, грошові кошт и у розмірі 250000, 00 грн. передані в ідповідачу, проте, відповіда ч порушив умови договір щодо повернення позики у встанов лений договором строк, що і ст ало підставою для звернення з відповідним позовом до суд у.
На момент прийняття рішенн я по справі в матеріалах спра ви відсутні будь-які докази п огашення боржником - ТОВ фі рми «Даніка» заборгованості в добровільному порядку.
Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам су д виходить з наступного.
За загальним положенням ци вільного законодавства, зобо в'язання виникають з підстав , зазначених у статті 11 Цивіль ного кодексу України. За прип исами частини 2 цієї статті пі дставами виникнення цивільн их прав та обов' язку, зокрем а, є договори та інші правочин и, інші юридичні факти. Підста вою виникнення цивільних пра в та обов' язків є дії осіб, що передбачені актами цивільно го законодавства, а також дії , що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов' яз ки.
У відповідності із ст .173 Господарського кодексу Укр аїни та ст. 509 Цивільного кодек су України, господарським ви знається зобов' язання, що в иникає між суб' єктом господ арювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, пе редбачених цим кодексом, в си лу якого один суб' єкт (зобов ' язана сторона, у тому числі боржник) зобов' язаний вчин ити певну дію господарського чи управлінсько-господарськ ого характеру на користь інш ого суб' єкта (виконати робо ту, передати майно, сплатити г роші, надати інформацію тощо ), або утримуватися від певних дій, а інший суб' єкт (управле на сторона, у тому числі креди тор) має право вимагати від зо бов' язаної сторони виконан ня її обов' язку.
Господарські зобов' язання можуть виникати, зокр ема, з господарського догово ру та інших угод, передбачени х законом, а також з угод, не пе редбачених законом, але таки х, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу Укра їни).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господ арського кодексу України, го сподарські договори укладаю ться за правилами, встановле ними Цивільним кодексом з ур ахуванням особливостей, пере дбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного коде ксу України, договір є обов' язковим для виконання сторон ами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, односторон ня відмова від зобов'язання а бо одностороння зміна його у мов не допускається, якщо інш е не встановлено договором а бо законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільно го кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського код ексу України, одним із способ ів захисту права є примусове виконання обов' язку в нату рі (присудження до виконання обов' язку в натурі)
Відповідно до ст. 598 Цив ільного кодексу України, зоб ов'язання припиняється частк ово або у повному обсязі на пі дставах, встановлених догово ром або законом та припиненн я зобов' язання на вимогу од нієї із сторін допускається лише у випадках, встановлени х законом або договором, а згі дно статті 599 Цивільного кодек су України, зобов' язання пр ипиняється виконанням, прове деним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного к одексу України, боржник вваж ається таким, що прострочив, я кщо він не приступив до викон ання зобов'язання або не вико нав його у строк, встановлени й договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господ арського кодексу України, до виконання господарських дог оворів застосовуються відпо відні положення Цивільного к одексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1046 Цивільно го кодексу України за догово ром позики одна сторона (пози кодавець) передає у власніст ь другій стороні (позичальни кові) грошові кошти або інші р ечі, визначені родовими озна ками, а позичальник зобов'язу ється повернути позикодавце ві таку ж суму грошових кошті в (суму позики) або таку ж кіль кість речей того ж роду та так ої ж якості. Договір позики є у кладеним з моменту передання грошей або інших речей, визна чених родовими ознаками.
За правилами статті 1047 Цивіл ьного кодексу України догові р позики укладається у письм овій формі, якщо його сума не м енш як у десять разів перевищ ує встановлений законом розм ір неоподатковуваного мінім уму доходів громадян, а у випа дках, коли позикодавцем є юри дична особа, - незалежно від су ми. На підтвердження укладен ня договору позики та його ум ов може бути представлена ро зписка позичальника або інши й документ, який посвідчує пе редання йому позикодавцем ви значеної грошової суми або в изначеної кількості речей.
Матеріали справи містять р озписку від 18 лютого 2010 року, як а свідчить про те, що директор ТОВ фірма «Даніка» ОСОБА_5 у відповідності до умов дого вору позики від 18.02.2010 року отрим ав у ФОП ОСОБА_3 в борг суму в розмірі 250000,00 грн.
Зазначена розписка містит ь сторони зобов' язання (поз икодавець та позичальник), гр ошову суму, що передається, по силання на договір позики ві д 18.02.2010 року, особистий підпис д иректора та печатку підприєм ства відповідача (позичальни ка).
Отже, між сторонами було дос ягнуто згоди стосовно істотн их умов договору позики й роз писка свідчить про його укла дення.
Частиною 1 статті 1049 Цивільно го кодексу України встановле ний обов' язок позичальника повернути позикодавцеві поз ику (грошові кошти у такій сам ій сумі або речі, визначені ро довими ознаками, у такій самі й кількості, такого самого ро ду та такої самої якості, що бу ли передані йому позикодавце м) у строк та в порядку, що вста новлені договором.
Пунктом 7.1 договору встанов лено, що договір діє з моменту його підписання сторонами т а є дійсним до його остаточно го виконання, проте, в будь-як ому випадку до 01 вересня 2010 рок у.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушен ня домовленості сторін у вст ановлений договором строк с уму позики у розмірі 250000,00 грн. н е повернув, та не надав суду жо дних з доказів, які б спростов ували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи вищевикла дене, відповідач визнається судом таким, що прострочив ви конання зобов' язання по дог овору позики від 18 лютого 2010 ро ку у сумі 250000,00 грн.
Суд критично оцінює доводи відповідача, викладені у від зиві на позов (вх. № 24235), в якому, д иректор відповідача ОСОБА _6 проти позовних вимог запе речує, посилаючись на те, що ві н договір позики не підписув ав, розписку про отримання по зики не писав, грошових кошті в у сумі 250000,00 грн. 18.02.1010 року не отр имував, з наступних підстав.
Ухвалою господарського су ду Харківської області від 16 л истопада 2010 року призначено у справі комплексну судову по черкознавчу та технічну експ ертизу документів, проваджен ня якої доручено експертам Х арківського науково-дослідн ого інституту судових експер тиз імені Засл. проф. М.С. Бок аріуса, провадження у справ і зупинено на термін проведе ння експертизи.
Відповідно до висновків №107 87 криміналістичної судово-те хнічної експертизи документ ів від 11.02.2011 р. відтиски круглої печатки на договорі позики в ід 18.02.2010 р. та розписці нанесені кліше круглої печатки Товар иства з обмеженою відповідал ьністю фірма «Даніка» код 067334 59.
Отже, договір скріплено сам е печаткою юридичної особи д оговору, що встановлює його д ійсність.
Зазначена обставина, на дум ку суду, свідчить про складан ня договору позики та додатк у до нього (розписці), датовани х 18 лютого 2010 року за згодою сто рін, оскільки відповідач не н адав переконливих доказів то го, що його печаткою мали можл ивість розпоряджатися сторо нні особи, а не лише директор Т ОВ фірми «Даніка» ОСОБА_6
Тому твердження відповіда ча про те, що вказані документ и є фальсифікованими, складе ними без його відома та участ і, суд сприймає критично як та кі, що спростовуються вказан им висновком судово-технічно ї експертизи документів №10787 в ід 11.02.2011 року.
Згідно висновку судово-поч еркознавчої експертизи №10786 в ід 11.03.2011 р. рукописні записи в ро зписці к договору позики 18.02.2010 р . виконані ОСОБА_6. Встанов ити чи виконаний підпис від і мені ОСОБА_6 в договорі по зики від 18.02.2010 року експертам не виявляється можливим, оскіл ьки підпис виконаний рухами простої будови і являє собою вкрай обмежений за об' ємом графічний матеріал, в якому н е відобразилися в достатній мірі ознаки почерку виконавц я, необхідні для вирішення да ної ідентифікаційної задачі .
Відповідно до ст. 3 Закону Ук раїни “Про судову експертизу ”, судово-експертна діяльніс ть здійснюється на принципах законності, незалежності, об 'єктивності і повноти дослід ження.
Ухвалою господарського су ду 16.11.2011 року експерти, що здійс нювали експертизу попередже ні про кримінальну відповіда льність відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу Ук раїни.
Таким чином, при проведенні експертизи судовими експерт ами встановлено, що відтиски круглої печатки на договорі позики від 18.02.2010 р. та розписці н анесені кліше круглої печатк и Товариства з обмеженою від повідальністю фірма «Данік а», а підпис в розписці к догов ору позики 18.02.2010 р. виконаний О СОБА_6 (директором), що є підт вердженням укладення догов ору позики від 18.02.2010 року, відпо відно до приписів 1046 Цивільно го кодексу України, а також п освідчує передання відпові дачу позивачем 250000,00 грн.
Розписка, що посвідчує пере дання позичальнику позикода вцем визначеної грошової сум и, документально фіксує певн ий юридичний факт - дію стор ін з виконання договору, яка б езпосередньо впливає на їх п рава та обов' язки: зокрема, п озикодавець, який передав гр ошові кошти за розпискою, вва жається таким, що виконав сві й основний обов' язок по дог овору; фіксація в розписці фа кту здійснення відповідної о перації з виконання робіт (на дання послуг) ставить викона вця цих робіт (послуг) у станов ище сторони, що виконала покл адені на неї обов' язки за до говором, який таку господарс ьку операцію юридично оформл ює. Отже, наслідки складання в ідповідної розписки у господ арському обороті суттєво поз начаються на правовому стано вищі відповідного суб' єкта господарювання.
Отже, суд критично сприймає пояснення директора позивач а ОСОБА_6, які їм були надан і у судових засіданнях та в по ясненнях, в яких він вказував на те, що він ніяких спірних д окументів не підписував, оск ільки вони є лише голослівни ми твердженнями й не підтвер джуються жодними матеріалам и справи.
Відповідно статей 55 Констит уції України, статей 15, 16 Цивіль ного кодексу України кожна о соба має право звернутись до суду за захистом свого цивіл ьного права у разі його поруш ення, невизнання або оспорюв ання.
Згідно ст. 43 ГПК України госп одарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім перекона нням, що ґрунтується на всебі чному, повному і об' єктивно му розгляді в судовому проце сі всіх обставин справи в їх с укупності, керуючись законом .
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд у визначеному законом поряд ку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яки х ґрунтуються вимоги і запер ечення сторін, а також інші об ставини, які мають значення д ля правильного вирішення гос подарського спору.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК Украї ни судочинство у господарськ их судах здійснюється на зас адах змагальності. Сторони т а інші особи, які беруть участ ь у справі, обґрунтовують сво ї вимоги і заперечення подан ими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог та заперече нь.
Враховуючи, що відповідно д о ст. 526 Цивільного кодексу Укр аїни, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов' яза ння повинні виконуватись нал ежним чином і у встановлений строк відповідно до умов і по рядку укладеного між сторона ми договору та згідно з вимог ами закону, а за відсутності т аких умов та вимог - відповідн о до звичаїв ділового оборот у або інших вимог, що звичайно ставляться, та враховуючи те , що відповідач не надав суду ж одного документу, які б підтв ерджував сплату позики, або с простовував викладене в позо ві, суд дійшов висновку про т е, що позовна вимога позивача в частині стягнення боргу за позикою у сумі 250000,00 грн., правом ірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними д оказами, тому підлягає задов оленню.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарсько го кодексу України кожна сто рона повинна вжити усіх захо дів, необхідних для належног о виконання нею зобов' язанн я, враховуючи інтереси друго ї сторони та забезпечення за гальногосподарського інтер есу. Порушення зобов`язань є п ідставою для застосування го сподарських санкцій, передба чених цим Кодексом, іншими за конами або договорами.
Згідно зі статтею 1050 Цивільн ого кодексу, якщо позичальни к своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний спла тити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщ о позичальник своєчасно не п овернув речі, визначені родо вими ознаками, він зобов'язан ий сплатити неустойку відпов ідно до статей 549-552 цього Кодек су, яка нараховується від дня , коли речі мали бути повернут і, до дня їх фактичного поверн ення позикодавцеві, незалежн о від сплати процентів, належ них йому відповідно до статт і 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивіл ьного кодексу України боржни к, який прострочив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора зобов`язан ий сплатити суму боргу з урах уванням встановленого індек су інфляції за весь час прост рочення, а також три проценти річних від простроченої сум и, якщо інший розмір проценті в не встановлений договором або законом.
Позивачем за прострочення відповідачем зобов'язання з і своєчасного повернення поз ики за період з 19.08.2010 року по 30.06.201 1 року нараховано 3% річних в ро змірі 6493,15 грн., та інфляційні у р озмірі 26750,00 грн., розрахунок яки х перевірено судом з урахува нням вимог діючого законодав ства та підлягають стягненн ю з відповідача.
Розглянувши вимогу позива ча про стягнення з відповіда ча 19320,00 грн. пені, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на н аступне.
Правові наслідки порушенн я зобов' язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до части ни 1 вказаної статті, у разі по рушення зобов' язання наста ють правові наслідки, встано влені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивіль ного кодексу України виконан ня зобов'язання може забезпе чуватися неустойкою, порукою , гарантією, заставою, притрим анням, завдатком.
Відповідно до ч.2 ст. 547 Цивіль ного кодексу України правочи н щодо забезпечення виконанн я зобов'язання, вчинений із не додержанням письмової форми , є нікчемним.
Ч. 2 ст. 343 Господарського коде ксу України передбачає, що пл атник грошових коштів сплачу є на користь одержувача цих к оштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлює ться за згодою сторін, але не м оже перевищувати подвійної о блікової ставки Національно го банку України, що діяла у пе ріод, за який сплачується пен я.
Аналіз вищезазначених нор м права дає суду підстави вва жати, що сторони повинні забе зпечити виконання зобов' яз ання неустойкою (пенею, штраф ом) у письмовій формі за згодо ю сторін, якщо забезпечення в иконання зобов`язання не вст ановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони не забезпечи ли у відповідності до чинног о законодавства (у письмовій формі) виконання зобов' яза ння відповідачем пенею, не по годили її розмір, тому нараху вання пені в сумі 19320,00 грн. є без підставним, в зв' язку з чим, п озовні вимоги в цій частині н е підлягають задоволенню.
Суд також критично сприйма є посилання відповідача на т е, що він не отримував спірні г рошові кошти з огляду на те, що позивач не надав доказів вне сення директором ТОВ фірми « Даніка» ОСОБА_6 зазначени х грошових коштів та розраху нковий рахунок ТОВ фірми «Да ніка» або квитанцію до прибу ткових касових ордерів, тощо , що може підтвердити находже ння коштів на банківські рах унки або в касу ТОВ фірми «Дан іка» з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 стат ті 92 Цивільного кодексу Украї ни, юридична особа набуває ци вільних прав та обов'язків і з дійснює їх через свої органи , які діють відповідно до уста новчих документів та закону.
Відповідно до приписів ст. с т. 97, 99, 145 Цивільного кодексу Укр аїни встановлено, що управлі ння товариством здійснюють й ого органи (загальні збори, ви конавчий орган); виконавчий о рган обирають загальні збори в складі однієї або кількох о сіб і він діє від імені товари ства у межах встановлених ст атутом товариства і законом.
Згідно з витягу з ЄДРЮОФОП т а підтверджено відповідачем у судових засіданнях директ ором ТОВ фірми «Даніка» з мом енту її реєстрації - з 19.07.1988 ро ку на момент вирішення спору є ОСОБА_6, обмежень щодо зд ійснення його повноважень, в становлено не було.
Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про дер жавну реєстрацію юридичних т а фізичних осіб-підприємців" , якщо відомості, які підлягаю ть внесенню до Єдиного держа вного реєстру, були внесені д о нього, то такі відомості вва жаються достовірними і можут ь бути використані в спорі з т ретьою особою, доки до них не в несено відповідних змін.
Отже, директор, як виконавчи й орган товариства, в порядку статей 99, 145 Цивільного кодексу України здійснює поточне ке рівництво його діяльністю.
Як встановлено судом та вба чається з матеріалів справи, ОСОБА_6, укладаючи догові р позики та додаток до нього (р озписку), датованих 18 лютого 2010 року, діяв в межах своїх повно важень, як директор ТОВ фірми «Даніка» і саме на нього були покладені обов' язки щодо з дійснення поточним керівниц твом його діяльністю.
Отже, саме, на директора ТОВ фірми «Даніка» ОСОБА_6 бу в покладений обов' язок діят и на користь товариства та пі сля отримання для здійснення цілей товариства спірних гр ошових коштів, внести їх на ба нківський рахунок товариств а або в його касу.
При цьому суд також зазнача є, що у пункті 5 статті 1 Закону У країни "Про фінансові послуг и та державне регулювання ри нків фінансових послуг" визн ачено, що "фінансова послуга - це операції з фінансовими ак тивами, які здійснюються в ін тересах третіх осіб за власн ий рахунок чи за рахунок цих о сіб, а у випадках, передбачени х законодавством, - і за рахуно к залучених від інших осіб фі нансових активів, з метою отр имання прибутку або збережен ня реальної вартості фінансо вих активів". Надання позики (з а договором позики) позиваче м безпосередньо відповідачу не є фінансовою послугою, в ро зумінні статті 1 вказаного За кону, а тому твердження відпо відача, що договір позики є до говором по наданню фінансови х послуг є помилковим. Як насл ідок, твердження відповідача щодо застосовування до спір них відносин положень Закону України "Про фінансові послу ги та державне регулювання р инків фінансових послуг" є не обґрунтованим.
При вирішенні даного спору суд враховує, що аналогічна п равова позиція викладена у П остановах ВСУ у справах № 6-3св 10, 6-4994св10,№ 6-10806св10, № 6-7745св10, № 6-10258св10, та Постанові ВГСУ у справі N 6/241.
Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м судові витрати по цій справ і покладаються на відповідач а пропорційно задоволеним ви могам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Консти туції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611,1 046-1050 Цивільного кодексу Україн и, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського проц есуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити ча стково.
Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю фір ми “Даніка”, код 06733459 (61202, АДРЕС А_1 ) на користь ФОП ОСОБА_3 (індивідуальний ідентифіка ційний номер НОМЕР_1, АДР ЕСА_2) грошові кошти в сумі 25000 0,00 грн. - суму боргу, 26750,00 грн. - інфл яційних, 6493,15 грн. - 3% річних , 2832,43 г рн. державного мита та 220,93 грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу, а також 4725,60 грн. витрат на проведення судової експерти зи .
Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовн их вимог відмовити.
Суддя Аюпова Р.М.
Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України
та повний текст рішення скл адено та підписано 08 серпня 201 1 року
справа №57/194-10
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2011 |
Оприлюднено | 23.08.2011 |
Номер документу | 17777518 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аюпова Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні