Рішення

від 27.09.2006 по справі 19/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/151

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.09.06 р.                                                                               Справа № 19/151                               

Господарський суд Донецької області у складі колегії судді:

Склярук О.І – головуючий суддя

Арсірій Р.О. - суддя

Татенко В.М. - суддя

при секретарі судового засідання Здоренко В.В.

за участю представників сторін

від позивача – Мілявський Є.В.Тимофєєв О.М.

від першого відповідача – Коберник А.М.

від другого відповідача -  Деркунський М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом  

Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛ  Мультімікс- Студіо” м.Донецьк

до - Приватного підприємства “Артпласт” м.Ялта

    - Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”

про стягнення  300 000 грн та 960 грн

та зустрічного позову

Приватного підприємства “Артпласт” м.Ялта

до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛ Мультімікс- Студіо” м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 100 320 грн

та зустрічного позову   Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”

до - Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛ Мультімікс- Студіо” м.Донецьк

     -   Приватного підприємства “Артпласт” м.Ялта

про визнання недійсним договору поручительства від 15.04.2005 року та договору № 1/2005 від 07.04.2005 року на виготовлення  відеороліку  

ВСТАНОВИВ

    Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛ Мультімікс- Студіо” м.Донецьк звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства “Артпласт” м.Ялта, Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”  про стягнення  300 000 грн та 960 грн

   Уточненням до позовної заяви позивач просив суд стягнути з першого відповідача грошові кошти ( збитки) в розмірі 300 000 грн та грошові кошти ( збитки)  у розмірі 960 грн з другого відповідача ( аркуш справи 6 том 2 ).

  Приватне підприємства “Артпласт” м.Ялта, в свою чергу,  звернулося до суду з зустрічною позовною заявою  до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛ Мультімікс- Студіо” м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі

100 320 грн.

   Рішенням господарського суду від 14.11.2005 року  первісні позовні вимоги було задоволено, в задоволені зустрічного позову відмовлено.

  20.12.2005 року постановою Донецького Апеляційного господарського суду  рішення було скасовано частково.

  23.03.2006 року Постановою Вищого господарського суду рішення господарського суду та постанова Донецького  апеляційного господарського  суду   скасовано, справу передано на новий розгляд.

 Під час нового розгляду,  позивач змінив підставу  позову  та просив суд стягнути солідарно з відповідачів безпідставно отримані грошові кошти, посилаючись на припинення дії договору, ст. 1212 ЦК України. Свої позовні вимоги   Позивач також  обгрунтовував тим, що      під час укладення договору на виготовлення ролика, ПП «Артпласт» зобов'язалося      протягом процесу виготовлення ролика, представити Позивачу для узгодження проміжні роботи з підбора костюмів , декорацій , зачісок, макіяжу, інтер'єру, і , головне , характеристику кліпа, яка мала містити й саме зміст кліпу, тобто сценарій.  Але , ПП «Артпласт»  не надав ці матеріали на узгодження, та також не надав і сценарій (характеристику). При цьому ПП “Артпласт”  стверджує що він виробив рекламний ролик і вимагає за це плату. Таким чином, перший відповідач,( ПП “Артпласт”) , виробив рекламний ролик на свій розсуд, не зважаючи, на думку Позивача про зміст, реквізит, акторів, декорації, та і власно про товар що рекламується. Така поведінка Відповідача, на думку Позивача,  є безпрецедентним порушенням  законодавства та ділових звичаїв.

  Перший відповідач проти задоволення первісного позову заперечував, наполягав на задоволені його зустрічного  позову з підстав викладених як у відзиві на первісний  позов,  так  і в обгрунтуванні зустрічного позову. Вважає вказаний договір договором підряду та таким, що діє на час розгляду справи у суді.

  Позивач проти зустрічного позову заперечував посилаючись на його безпідставність , наполягаючи, що договір з боку першого відповідача не було виконано належним чином, а сам договір є такими, що припинив свою дію у зв'язку з відмовою з боку позивача .

Другий відповідач з позовними вимогам в частині стягнення з нього 960 грн погодився. ( аркуш справи 86 том1).

 Після повернення справи на новий розгляд проти первісного позову  заперечував та,  в свою чергу,  звернувся до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛ Мультімікс- Студіо” м.Донецьк та  Приватного підприємства “Артпласт” м.Ялта про визнання недійсним договору поручительства від 15.04.2005 року та договору № 1/2005 від 07.04.2005 року на виготовлення  відеороліку.  

В обгрунтування своїх позовних вимог другий відповідач посилався на не відповідність договору  № 1/2005 від 07.04.2005 року на виготовлення  відеороліку  приписам законодавства, що регулюють авторські права, ст.203 ЦК України, а , враховуючи недійсність основного договору, просив визнати недійсним договір поруки.

  Відповідач звернувся до суд з клопотанням про передачу вказаної справи на розгляд господарського суду Автономної Республіки Крим. В задоволенні клопотання було відмовлено ухвалою від 01.06.2006 року. Вказана ухвала сторонами не оскаржувалася , набула чинності.

 На виконання вказівок Вищого господарського суду України,  суд дослідив питання щодо необхідності проведення відповідної експертизи та просив сторони висловити думку з цього приводу.

Позивач проти проведення експертизи заперечував посилаючись, що  встановлювати обставину, чи наданий ролик відповідає вимогам договору,  не має сенсу, так як він не погоджував необхідні матеріли.

Відповідач не просив проводити експертизу, але зазначив, що якщо вона буде призначена за ініціативою суду, то мабуть це повинна бути дві  експертизи.

  Колегія суддів дослідивши матеріали справи та враховуючи пояснення позивача , щодо відсутності узгодженості стокових матеріалів, вважає проведення експертиз не доцільним, так як позовні вимоги стосуються стягнення безпідставно отриманих грошових коштів   у зв'язку з тим, що підстава на якій було набуті грошові кошти відпали. Крім того, представник позивача наполягав, що для встановлення обставини щодо наявності або відсутності узгодження не потребується спеціальних знань.    

  Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив

  07.04.2005 року між позивачем ( як Рекламодавець)  та першим відповідачем , (як Продюсер) , було підписано договір № 1/2005 від 07.04.2005 року на виготовлення відеоролику, згідно якого продюсер ( перший відповідач) брав на себе зобов'язання створити та передати Рекламодавцю ( позивачу) продукцію – рекламний ролик, згідно умов договору та додатком до цього договору, а рекламодавець зобов'язаний прийняти та сплати  вищевказану продукцію на умовах договору. ( п.1.1 договору)

   Згідно п.1.2. договору, продюсер також передає , а рекламодавець приймає право інтелектуальної власності на об'єкти суміжного права: відеоролік, стоковий матеріал,  зображення, які виникли  у Продюсера в ході виконання зобов'язання за даним договором.

   Згідно предмета договору, суд вважає,  що вказаний договір є договором про створення на замовлення і використання об'єкту права інтелектуальної власності.

   За договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності,  одна сторона зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони та в встановлений строк. ( ст.1112 Цивільного кодексу України.)

   Суд не може погодитися зі ствердженням сторін , що вказаний договір є договором підряду,  бо предметом цього договору є саме виготовлення рекламного ролику та передача прав інтелектуальної власності на об'єкти суміжного права, як сам відеоролік, так і стоковий матеріал, інші зображення, твори, які виникли у продюсера у ході виконання зобов'язань за цим договором ( п.1.1. та  п1.2. договору).

   Відповідно до приписів частини 2  ст.1112 ЦК України  , договір про створення за замовленням і використання об'єкту права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об'єкту замовником.

    Підписаний між позивачем та першим відповідачем  вищезазначений договір спосіб та умови використання об'єкта не містить.

   Згідно ст.203 ЦК України,  зміст правочину не може суперечить актам цивільного законодавства.

   В даному випадку,  зміст правочину не відповідає вимогам частини 2 ст.1112 ЦК України , а тому,  повинен бути визнано недійсним відповідно до ст. 215, ст.203   ЦК України.

  За таких обставин,  позовні вимоги другого відповідача за зустрічним позовом про визнання недійсним договору   № 1/2005 від 07.04.2005 року на виготовлення відеороліку   є такими, що підлягають задоволенню.

 15.04.2005 року між другим відповідачем та позивачем було підписано договір поруки, згідно якого другий відповідач поручився перед позивачем за виконання першим відповідачем  зобов'язань передбачених розділом 1 договору № 1/2005 від 07.04.2005 року в повному обсязі, у тому числі за повернення позивачу , раніше сплачених позивачем , першому відповідачу грошових коштів у розмірі  300 960 грн у випадках, передбачених договором або законом.

 Відповідно до приписів ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку за основним договором

 Звідси випливає, що порука є  додатковим  зобов'язанням  до основного договору.

 Враховуючи, що основний договір судом визнано недійсним, то і договір поруки є також недійсним. А тому позовні вимоги другого відповідача, в цій частині, також підлягають задоволенню.

 Як вбачається  з матеріалів справи,  13.04.2005 року позивач перерахував відповідачу 300960 грн, що підтверджується наданим до справи копією реєстру ( аркуш справи 24 том 1)

   Згідно умов договору відповідач повинен був скласти , а позивач затвердити графік та перелік робіт

  07.04.2005 року сторони підписують виробничий графік для зйомки відероліку  яким визначають фази роботи та дату їх виконання. Тому суд вважає, що сторони виконали своє зобов'язання щодо складання та затвердження графіку виконання робіт.

  Крім того, згідно п.1.3.2. Відповідач взяв на себе зобов'язання підібрати та затвердити позивачем зачіски, макіяж, інтер'єр ( спальня дівчини),тележки на який буде готуватися блюдо, тексту пісні “О Славолія” та тд.

  Згідно  п.8 графіку робіт строк виконання вказаного етапу 19.04.2005 року. В цей же час, згідно цього ж графіку визначено проведення  предвиробничої зустрічі для  надання фото та відео матеріалів на затвердження , акторів ( не менш трьох на роль), локація знімальних місць, костюмів, декорацій, зачісок, макіяж, антураж, інтер'єр спальні, тележки, тексті пісні та види фонтану.

  Першим відповідачем  не надано до суду  доказів виготовлення та  передання саме Позивачу  ролику  та погодження з позивачем  обставин, визначених в п.8 графіку.

  12.05.2005 року Позивач надсилає на адресу відповідача листа, яким повідомляє, що згідно умов договору відповідач повинен був надати на затвердження  ескізи декорацій, костюми, пр.  У зв'язку з тим, що вказані умови договору не були виконані, а також у зв'язку з невиконання взагалі умов договору про створення ролику з посиланням на частину 3 ст.612 ЦК України позивач відмовився від  договору  та потребує відшкодування збитків, а також просив повернути отримані грошові кошти у розмірі 300000 грн. ( лист ісх № 07/04 від 12.05.2005 року – аркуш справи 25 том 1)

  Такого ж листа було надіслано і на адресу ТОВ “Колос” який, як зазначалося вище,  виступив поручителем.  

  Грошові кошти на цей час не повернуто.

  Позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти з посилання, що договір на виготовлення ролику є таким, що припинив свою дію у зв'язку з  відмовою з його боку.  

 Суд не погоджується зі ствердження позивача, що договір припинив свою дію на підставі  листа позивача з наступних підстав:

   Стаття 611 ЦК України,  встановлює серед правових наслідків не виконання зобов'язання, зокрема,  припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору.

  В даному випадку договором, який було підписано між сторонами, не передбачено можливість сторін у разі не виконання умов цього договору, відмовитися від договору.

  Згідно розділу 11 договору, за порушення строків виконання зобов'язання продюсер ( відповідач) повинен сплати позивачу лише пеню у розмірі подвійної  облікової ставки НБУ.  

 Стаття  612 ЦК України  передбачає, що якщо внаслідок прострочення боржника,  виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. ( частина 3 ст.612 ЦК України)

 Тобто вказана стаття не містить право  сторони на відмову від договору, як негативний наслідок не виконання зобов'язання ( неналежного виконання умов договору) , а лише право на відмову від прийняття виконання. Поняття відмови від договору і відмови від прийняття виконання не є тотожними.

В той же час,  у зв'язку з визнанням договору на виготовлення ролику недійсним у першого відповідача виникло зобов'язання щодо повернення отриманого авансу, так як недійсний правочин не породжує ні яких прав та обов'язків, окрім тих що пов'язані з його недійсністю.( ст .216 ЦК України).

  Враховуючи, що суд розглядає позовні вимоги в межах заявлених, суд задовольняє позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення  з першого відповідача 300 000 грн, та відмовляє в задоволені позовних вимог щодо стягнення з другого відповідача 960 грн   

  Враховуючи вищевикладене позовні вимоги за зустрічним позовом першого відповідача щодо стягнення з позивача   заборгованості у        розмірі

100 320 грн не підлягають задоволенню на підставі ст.216 ЦК України.

Судові  витрати покласти на сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі ст.1112, 203, 215, 216 , 1212 ЦК України та керуючись ст.ст. 33, 43,49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

                                         ВИРІШИВ

  Позов    Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛ Мультімікс- Студіо” м.Донецьк до  Приватного підприємства “Артпласт” м.Ялта,   Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”   задовольнити частково

  Стягнути з Приватного підприємства “Артпласт” (м.Ялта вул.Крівошти, 11/37 ЄДРПОУ 25137415 )       на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛ Мультімікс- Студіо” м.Донецьк  вул.Артема,88 к.815, ЄДРПОУ 33200231)  300 000 грн, витрати по сплаті державного мита у сумі 3000 грн,  витрати по

сплаті за інформаційне-технічне забезпечення судового у сумі 117 грн 62 коп.

  В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛ Мультімікс- Студіо” м.Донецьк до    Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”   відмовити

  Зустрічний позов   Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛ Мультімікс- Студіо” м.Донецьк, Приватного підприємства “Артпласт” м.Ялта про визнання недійсним договору поруки  від 15.04.2005 року та договору № 1/2005 від 07.04.2005 року на виготовлення  відеороліку   задовольнити

 Визнати недійсними з моменту укладання  договір поруки  від 15.04.2005 року  підписаний між Товариством  з обмеженою відповідальністю “Колос”  та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЛ Мультімікс- Студіо” м.Донецьк  та   договір № 1/2005 від 07.04.2005 року на виготовлення  відеороліку   підписаний між     Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛ Мультімікс- Студіо” м.Донецьк  та  Приватним  підприємством “Артпласт” м.Ялта

 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  “АЛ Мульмікс-Студіо” (м.Донецьк  вул.Артема,88 к.815, ЄДРПОУ 33200231)   на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” ( м.Донецьк пр.Ленінський,43 ЄДРПОУ 31198619)  витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн та витрати по сплаті за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн

  В задоволені позову Приватного підприємства “Артпласт” м.Ялта

до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛ Мультімікс- Студіо” м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 100 320 грн відмовити

Колегія суддів

Головуючий суддя                                                                        О.І.. Склярук

Суддя                                                                                              Р.О.Арсірій

Суддя                                                                                              В.М.Татенко

Суддя                                                                         Склярук О.І.