Рішення

від 04.07.2011 по справі 27/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/100

04.07.11

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт»

до          Приватне підприємство «Мальва»

про                              стягнення 7 078, 43 грн.

                                                                                                     Суддя            Дідиченко М. А.

                                                                                                     Секретар      Приходько Є. П.

Представники сторін:

від позивача:                    не з'явились;

від відповідача:          не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Мальва»про стягнення основної заборгованості у розмірі 6 543, 54 грн., пені у розмірі 265, 73 грн., збитків від інфляції у розмірі 217, 73 грн. та 3 % річних у розмірі 51, 43 грн., що разом складає 7 078, 43 грн.

          Позивні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 387/09-р від 02.01.2009 року позивач здійснив на користь відповідача поставку товару на загальну суму 6 543, 54 грн. Відповідач продукцію прийняв, проте, в порушення умов договору зобов'язання з оплати не виконав. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 6 543, 54 грн., а також нараховує відповідачеві пеню у розмірі 265, 73 грн., збитки від інфляції у розмірі 217, 73 грн. та 3 % річних у розмірі 51, 43 грн., що разом складає 7 078, 43 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.05.2011 року.

          Представники сторін у судове засідання 24.05.2011 року не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 24.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 06.06.2011 року.

Представник позивача у судове засідання 06.06.2011 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання 06.06.2011 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1290348.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          02.01.2009 року між ТОВ «Родоніт»(надалі –постачальник) та ПП «Мальва»(надалі –покупець) укладено договір № 387/09-р (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник постачає та передає у власність, а покупець приймає товари згідно накладних, та оплачує їх на умовах договору.

Пунктом 1.2 сторони встановили, що товаром згідно договору є лікеро-горілчана продукція та інші продукти харчування згідно поточного прайсу постачальника.

Ціна на товар погоджується сторонами при узгоджені замовлення покупця до постачання постачальником і вказується в накладних на постачання товару, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.3 договору).  

          На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 6 543, 54 грн., що підтверджується наданими суду видатковими накладними № РНр-017335 від 16.11.2010 року на суму 3 538, 08 грн. з ПДВ та № РНр-019600 від 24.12.2010 року на суму 3 005, 46 грн. з ПДВ.

З наявної в матеріалах справи генеральної довіреності на централізовано-кільцеві перевезення від 01.01.2010 року судом вбачається, що продукція були прийнята особою, належним чином на це уповноваженою.

Відповідно до п. 3.1 договору, оплата товару проводиться покупцем на користь постачальника протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару покупцем.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був розрахуватися за товар, поставлений згідно з видатковою накладною № РНр-017335 від 16.11.2010 року –до 07.12.2010 року, згідно з накладною № РНр-019600 від 24.12.2010 року –до 14.01.2011 року.

Всупереч умовам договору відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару не виконав. Отже, станом на день розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 6 543, 54 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно ж до частини 2 цієї ж статті ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          В частині 1 статті 692 ЦК України зазначається, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів виконання зобов'язань за договором щодо оплати продукції не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 6 543, 54 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          За порушення відповідачем передбаченого договором обов'язку щодо оплати товару, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 08.12.2010 року по 31.03.2011 року та за період з 17.01.2011 року по 31.03.2011 року у розмірі 265, 73 грн.

                Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Відповідно до п. 5.1 договору, за прострочення терміну платежу покупець на вимогу постачальника сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення протягом всього терміну прострочення.

                Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, всановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.         

                Згідно п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

                За перерахунком суду, розмір пені за несвоєчасну сплату платежів за договором становить:

3 538, 08 грн. х 15, 5 % х 114 днів (з 08.12.10 р. по 31.03.11 р.) / 365 днів = 171, 28 грн.  

3 005, 46 грн. х 15, 5 % х 74 днів (з 17.01.11 р. по 31.03.11 р.) / 365 днів = 94, 45 грн.

          Так, загальний розмір пені становить 265, 73 грн.  

          Тому, вимоги позивача щодо стягнення пені є законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 265, 73 грн.  

          Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з останнього збитки від інфляції у розмірі 217, 73 грн. та 3 % річних у розмірі 51, 43 грн. за період з 08.12.2010 року по 31.03.2011 року та за період з 17.01.2011 року по 31.03.2011 року.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно перерахунку суду розмір збитків від інфляції становить 217, 73 грн., розмір трьох процентів річних становить 51, 43 грн.

          Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних та збитків від інфляції є законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Мальва»(02099, м. Київ, Дарницький район, вул. Російська, 84; ідентифікаційний код: 24581194) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Родоніт»(02660, м. Київ, Дніпровський район, вул. Степана Сагайдака, 101-А; ідентифікаційний код: 34425622) основну заборгованість у розмірі 6 543 (шість тисяч п'ятсот сорок три) грн. 54 коп., пеню в розмірі 265 (двісті шістдесят п'ять) грн. 73 коп., три проценти річних у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 43 коп., збитки від інфляції у розмірі 217 (двісті сімнадцять) грн. 73 коп., державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А.

Дата підписання: 08.07.2011 року.