Рішення

від 19.07.2011 по справі 23/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.11 р. Сп рава № 23/97

за позовом: Державного під приємства ”Ровенькиантраци т” м. Ровеньки

до відповідача: Державного підприємства ”Донецька залі зниця” м. Донецьк

про стягнення 2 692, 18 грн.

Суддя Забарющий М.І .

Представники сторін:

Від позивача: не з' явились

Від відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю

В засіданні, яке відбулось 12.07.2011р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувалась пе рерви до 19.07.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, державне підприєм ство ”Ровенькиантрацит” м. Р овеньки, звернувся до суду з п озовом про стягнення з відпо відача, державного підприємс тва ”Донецька залізниця” м. Д онецьк, 2 692, 18 грн. вартості нест ачі вугілля.

В обґрунтування своїх вимо г позивач посилається на:

- відвантаження ним на умовах контракту № 510-2гп від 24.03 .2010р. на адресу ТОВ ”Скіф Шиппін г” у вагоні № 65223430 за накладною н а групу вагонів № 52602787 вугілля а нтрацит АС 6-13мм;

- перевірку маси ванта жу вагоні № 65223430 на станції (далі -ст.) Маріуполь-Порт, в результ аті чого була виявлена неста ча вугілля у кількості 5 200кг і у зв' язку з цим складений ко мерційний акт АQ № 660334/253 від 05.11.2010р. ;

- недоведеність заліз ницею відсутності її вини у н езбереженні вантажу під час його транспортування;

- ст.ст.193, 216, 217, 224, 225, 314, 315 Господ арського кодексу України (да лі - ГК України) та ст.ст. 526, 909, 920, 924, 92 5 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).

Відповідач вимоги позивач а не визнав, тому що: втрата ва нтажу сталась внаслідок невж иття заходів відправником дл я усунення конструктивних за зорів, що передбачено п.4 та п.5 П равил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, зат верджених наказом Мінтрансу України від 20.08.2001р. № 542 (далі - Пра вила).

Відповідач 13.07.2011р. подав суду заяву про застосування шест имісячного строку позовної д авності згідно ст.ст. 261, 267 ЦК Укр аїни та ст.134 Статуту залізниц ь України, затвердженого пос тановою Кабінету Міністрів У країни від 06.04.2998р. № 457 (далі - Стату т).

Дослідивши матеріали спра ви та вислухавши пояснення п редставників сторін, суд вст ановив:

Позивач 03.11.2010р. зі ст.Фащівка Д онецької залізниці відванта жив на адресу ТОВ ”Скіф Шиппі нг” м. Маріуполь ст.Маріуполь -Порт експорт Донецької залі зниці за накладною на групу в агонів № 52602787 два напіввагони з вугіллям - антрацит АС 6-13мм, у т .ч. і у напіввагоні № 652 23430.

Згідно ст.24 Статуту залізни ця 05.11.2010р. на ст.Маріуполь-Порт з дійснила перевірку маси вант ажу у на піввагоні № 65223430 і склал а акт загальної форми № 1007 від 0 5.11.2010р. та комерційний акт АQ № 660334/ 253 від 05.11.2010р.

У комерційному акті було зо крема зазначено, що: контроль не переваження було здійснен о на підставі акта загальної форми № 1007 на 150 тонних тензомет ричних вагах і встановлено, щ о: брутто 86000кг, тара з брусу 22 200к г, нетто 63 800кг., що менше ніж зазн ачено у накладній на 5 200кг; нав антаження у вагоні нижче бор тів на 10-15см; ліворуч по ходу по їзду над 2, 3 люками воронка роз міром 1000х1000х500мм, між кришками 2-3 люка і хребтовою балкою щіли на розміром 1,5-2см; на момент сто янки вагона на станції витік ання вантажу не було; щілина з абита дрантям; вантаж марков аний вапном, маркування в рай оні воронки порушене.

За нестачу прийнятого до пе ревезення вантажу перевізни ки несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть що нес тача виникла з незалежних ві д них причин (ст.23 Закону Украї ни ”Про залізничний транспор т”). Аналогічна норма викладе на у ч.1 ст.314 ГК України.

З комерційного акту та акту загальної форми видно, що вит ікання вугілля з вагону не за фіксовано, щілини перекриті дрантям. В цих актах не вказан о, що щілини закрито саме залі зницею, а не відправником пер ед завантаженням вугілля. З о пису вантажу у спірному ваго ні видно, що нестача вугілля м ала місце під час його переве зення. У зв' язку з цим суд вим оги позивача задовольняє.

Заява залізниці про застос ування позовної давності суд ом не задовольняється, оскіл ьки позивачем позовна давніс ть не пропущена.

Відповідач наполягає на то му, що до спірних правовіднос ин відповідно до ч.2 ст.9, ч.1 ст.258 ЦК України, ч.5 ст.307 ГК України і ч.3 ст.26 Закону України “Про зал ізничний транспорт” повинен застосовуватись 6-ти місячни й строк позовної давності, вс тановлений ст.136 Статуту заліз ниць України, який позивачем пропущений.

Така позиція не відповідає чинному законодавству, оскі льки:

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК Укра їни, позовна давність - це стро к, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загаль на позовна давність встановл ена тривалістю у три роки. Пе ребіг позовної давності почи нається від дня, коли особа д овідалася або могла довідат ися про порушення свого прав а або про особу, яка його поруш ила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Статтею 258 ЦК України визнач ено, що для окремих видів вимо г законом може встановлювати ся спеціальна позовна давніс ть: скорочена або більш трива ла порівняно із загальною по зовною давністю.

Відповідно до ч.2 ст.9 ЦК Украї ни законом можуть бути перед бачені особливості регулюва ння майнових відносин у сфер і господарювання. Таким зако ном є, зокрема, Господарський кодекс України, норми якого у регулюванні майнових віднос ин суб' єктів господарюванн я є спеціальними по відношен ню до норм Цивільного кодекс у України.

Частиною 1 ст.223 ГК України пе редбачено, що при реалізації в судовому порядку відповід альності за правопорушення у сфері господарювання застос овуються загальний та скороч ені строки позовної давності , передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ц им Кодексом.

Згідно ч.1-4 ст.315 ГК України до пред'явлення перевізникові п озову, що випливає з договору перевезення вантажу, можлив им є пред'явлення йому претен зії. Претензії можуть пред'яв лятися протягом шести місяці в, а претензії щодо сплати штр афів і премій - протягом соро ка п'яти днів. Перевізник роз глядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задо волення чи відхилення її про тягом трьох місяців, а щодо п ретензії з перевезення у пря мому змішаному сполученні - п ротягом шести місяців. Прете нзії щодо сплати штрафу або п ремії розглядаються протяг ом сорока п'яти днів. Якщо пре тензію відхилено або відпові дь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має пра во звернутися до суду протяг ом шести місяців з дня одержа ння відповіді або закінчення строку, встановленого для ві дповіді.

Претензію № 24-юр від 11.03.2011р. поз ивач подав в установлений ч.2 с т.315 ГК України 6-ти місячний ст рок від дня, коли йому стало ві домо про виявлення нестачі в антажу (05.11.2010р.), але залізниця її відповіддю від 23.05.2011р. № ПД30 відх илила (вказана відповідь згі дно дати вхідного штемпеля о держана ДП ”Ровенькиантрац ит” 30.05.2011р.).

Частиною 4 ст.315 ГК України пе редбачене право позивача про тягом шести місяців з дня оде ржання відповіді або закінче ння строку, встановленого дл я відповіді, звернутись до су ду за захистом своїх порушен их прав.

Позов пред' явлений до гос подарського суду 29.06.2011р. згідно дати вхідного штемпеля канц елярії суду на 1-му аркуші позо ву, тобто, 6-ти місячний строк, в становлений ст.315 ГК України, п озивачем не пропущений.

Посилання відповідача на с т.ст.134, 136 Статуту залізниць Укр аїни та ч.3 ст.26 Закону України ” Про залізничний транспорт” щ одо визначення строку позовн ої давності і початок його пе ребігу є безпідставним з огл яду на наступне: Статут заліз ниць України є підзаконним н ормативним актом, а не законо м, а тому незважаючи на те, що в ін відноситься до нормативни х актів спеціального законод авства, до спірних правовідн осин згідно ст.258 і ч.2 ст.9 ЦК Укр аїни зазначені норми цього п ідзаконного нормативного ак ту не можуть бути застосован і; ч.3 ст.26 Закону України ”Про з алізничний транспорт” перед бачено, що порядок і терміни п ред'явлення і розгляду прете нзій та позовів повинні визн ачатись Статутом залізниць У країни відповідно до чинного законодавства України, тобт о відповідно до вимог ЦК Укра їни та ГК України.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 224-225, 306 -308, 315 Господарського кодексу У країни, ст.ст. 9, 256-258 Цивільного к одексу України, ст.ст. 23, 26 Закон у України ”Про залізничний т ранспорт”, ст.ст. 113-115 Статуту за лізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з державного підп риємства ”Донецька залізниц я” (м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 26009307748601 в ДРУ ПІБ м. Донецьк, МФО 33463 5; р/р 260030000173, р/р 260000000019, р/р 260360300019 у ДФ АБ ” Експрес-Банк”, МФО 335838, ЄДРПОУ 010 74957) на користь державного під приємства ”Ровенькиантраци т” (м. Ровеньки, вул. Комуністи чна, 6, р/р 26008301230607 в АК ПІБ м. Ровеньк и, МФО 304502, ЄДРПОУ 32320704) - 2 692 грн. 18 коп. вартості нестачі вугілля, 102 г рн. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

Суддя Забарющий М.І.

< Список > < Дов ідник >

< Список > < Довід ник >

< Текст >