Постанова

від 16.08.2011 по справі 35/530

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2011 р. Справа № 35/530

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Головуючого Кочерової Н.О.,

суддів Іванової Л.Б.,

Шевчук С.Р.,

розглянувши

касаційну скаргу Прокуратури Святошинсь кого району міста Києва

на ухвалу Київського апеляційного г осподарського суду

від 07.06.2011 року

у справі № 35/530

господарського суду міста Києва

за позовом акціонера відкритого акці онерного товариства «Турист ичний комплекс «Пролісок» ОСОБА_1

до 1) відкритого акціо нерного товариства «Туристи чний комплекс «Пролісок»,

2) товариства з обмеж еною відповідальністю "Берег компані"

про визнання правочину недій сним

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явил ися

від відповідача 1: ОСОБА _2. дов. від 01.06.2011

від відповідача 2: не з'яв илися

від прокуратури: Гаврил ова Ю.Ю. посв. № 69

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року акціон ер відкритого акціонерного т овариства «Туристичний комп лекс «Пролісок»ОСОБА_1 зв ернулася до господарського с уду з позовом до відкритого а кціонерного товариства «Тур истичний комплекс «Пролісок »та товариства з обмеженою в ідповідальністю «Берег-комп ані»про визнання правочину н едійсним.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначала, що до говір купівлі-продажу від 24.03.20 10 року укладено виконавчим ор ганом відкритого акціонерно го товариства «Туристичний к омплекс «Пролісок»як продав цем, з товариством з обмежено ю відповідальністю «Берег-ко мпані»(покупець) без наявнос ті на це повноважень, тобто із порушеннями встановлених но рмами статті 203 Цивільного код ексу України вимог, а тому згі дно з п. 1 ст. 215 Цивільного кодек су України, даний договір має бути визнаний судом недійсн им.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 25.10.2010 року (с уддя Літвінова М.Є.) в задоволе нні позову відмовлено.

При цьому, господарський су д виходив з безпідставності та необґрунтованості позовн их вимог.

Не погоджуючись з прийняти м у справі рішенням, прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в о собі Міністерства культури і туризму України та Державно ї акціонерної компанії «Укра їна туристична», як осіб прав а яких порушено, звернувся з а пеляційною скаргою до Київсь кого апеляційного господарс ького суду.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 07.06.2011 року (судді: Суховий В.Г. - головуючий, Агрикова О.В., Чо рногуз М.Г.) апеляційну скаргу Прокурора Святошинського ра йону міста Києва залишено бе з задоволення. Провадження з а апеляційною скаргою Прокур ора Святошинського району мі ста Києва у справі № 35/530 припин ено.

При цьому, ухвала Київськог о апеляційного господарсько го суду мотивована тим, що дан а справа про визнання правоч ину недійсним не є спором про захист інтересів держави, а є справою іншої категорії, том у провадження за апеляційною скаргою прокурора має бути п рипиненим, як помилково пору шене.

Крім того, прокурором Свято шинського району міста Києва не доведено, що оскаржуване р ішення господарського суду м іста Києва від 25.10.2010 року вплива є на права та обов'язки Мініс терства культури і туризму У країни та Державної акціонер ної компанії "Україна турист ична", а тому у даній справі Пр окурор не має зазначеного у с т. 91 Господарського процесуал ьного кодексу України права подавати апеляційну скаргу н а рішення суду в інтересах де ржави в особі Міністерства к ультури і туризму України та Державної акціонерної компа нії «Україна туристична», як осіб, про права і обов'язки як их суд вирішив питання.

В касаційній скарзі Прокур ор Святошинського району міс та Києва просить ухвалу апел яційного господарського суд у скасувати, а справу направи ти на розгляд до апеляційног о господарського суду. При ць ому, скаржник посилається на порушення судом норм процес уального права.

Заслухавши пояснення пред ставника відповідача1 та про куратури, перевіривши повнот у встановлених судом обстави н справи та їх юридичну оцінк у, Вищий господарський суд Ук раїни вважає, що касаційна ск арга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и попередніх інстанцій, 24.03.2010 ро ку між відкритим акціонерним товариством «Туристичний ко мплекс «Пролісок»(відповіда ч-1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Берег ком пані»(відповідач-2) укладено д оговір купівлі-продажу, відп овідно до умов якого відпові дач-1 в особі голови правління ОСОБА_3, зобов' язався пе редати майно (продати), а саме будівлю ресторану «Ярославі в Двір»(літ. К), загальною площ ею 952,20 кв.м., що складають 9/100 част ин від готельного комплексу, площею 10 564,5 кв.м., що знаходитьс я за адресою: АДРЕСА_1, у вла сність відповідача-2, а відпов ідач-2, в особі директора ОСО БА_5, зобов' язався прийнят и майно (купити) і сплатити за нього обговорену грошову сум у.

Зазначений договір посвід чений приватним нотаріусом К иївського міського нотаріал ьного округу ОСОБА_4 та за реєстрований в реєстрі за № 112 7.

Відповідно до п.2.1. договору п родаж будівлі ресторану за д омовленістю сторін вчиняєть ся за 400 000,00 грн., які будуть отрим ані продавцем (відповідач-1) ві д покупця (відповідач-2) одразу після підписання та посвідч ення цього договору.

Звертаючись до господарсь кого суду з позовом про визна ння правочину недійсним, акц іонер відкритого акціонерно го товариства "Туристичний к омплекс "Пролісок" ОСОБА_1 зазначає, що договір купівлі - продажу укладено виконавчи м органом відповідача-1 без на явності на це повноважень, то бто із порушенням встановлен их нормами статті 203 Цивільног о кодексу України вимог, а том у, згідно з п.1 статті 215 Цивільн ого кодексу України, даний до говір має бути визнаний судо м недійсним.

При цьому, підставою позовн их вимог є посилання позивач а на порушення її корпоратив них прав при укладенні спірн ого договору.

Отже, як вбачається з матері алів справи, даний спір виник з корпоративних відносин, зо крема відносин акціонера - ф ізичної особи з відкритим ак ціонерним товариством, як го сподарським товариством.

Звертаючись з апеляційною скаргою Прокурор Святошинсь кого району міста Києва прос ить рішення місцевого господ арського суду скасувати, а сп раву направити на новий розг ляд, посилаючись при цьому на порушення судом норм матері ального та процесуального пр ава.

Матеріали апеляційної ска рги свідчать про те, що Прокур ор Святошинського району міс та Києва звертається з апеля ційної скаргою в інтересах д ержави в особі Міністерства культури і туризму України т а Державної акціонерної комп анії “Україна туристична”, я к органів, до сфери управлінн я яких відноситься вирішення питання про відчуження спір ного майна, які, крім того, не б ули залучені до участі у спра ві, що є підставою скасування такого рішення згідно зі ст.10 4 ГПК України. Згідно доводів п рокурора рішення місцевого г осподарського суду стосуєть ся прав і обов' язків вказан их осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ГПК України п рокурор може вступити у спра ву, порушену за позовами інши х осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або д ержави.

Відповідно до абзацу 6 п. 8 Ро з' яснення ВГСУ від 22.05.2002 № 04-5/570 "П ро деякі питання участі прок урора у розгляді справ, підві домчих господарським судам в ред. від 31.05.2007 року прокурор впр аві внести апеляційне, касац ійне подання відповідно до в изначеної законом компетенц ії лише у справах зі спорів пр о захист інтересів держави а бо у справах про банкрутство , де кредитором є держава в осо бі уповноваженого органу дер жавної влади. У разі внесення прокурором відповідного под ання у справах інших категор ій це подання підлягає повер ненню господарським судом на підставі пункту 1 частини пер шої статті 97 або пункту 1 части ни першої статті 11113 ГПК.

Суд апеляційної інстанції в своїй постанові вірно зазн ачив, що спір у даній справі є спором, пов'язаним з реалізац ією корпоративних прав.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції, вважає за потрібне зазначити, що згі дно з вимогами чинного закон одавства України товариство є власником майна переданог о йому у власність засновник ами та учасниками як внески, а управління товариством здій снюють його органи.

Статтею 10 Закону України "П ро господарські товариства" визначено права учасників го сподарського товариства.

Отже, учасник товариства не наділений суб'єктивним прав ом щодо здійснення повноваже нь власника майна товариства .

Враховуючи викладене, судо м апеляційної інстанції цілк ом вірно зазначено, що спір у д аній справі не є спором про за хист інтересів держави, а є сп ором іншої категорії, зокрем а, який пов'язаний з реалізаці єю корпоративних прав.

Крім того, як вбачається з м атеріалів справи прокурор Св ятошинського району міста Ки єва, звертаючись з апеляційн ою скаргою на рішення господ арського суду міста Києва ві д 25.10.2010 року, зазначав, що вказан е рішення порушує права та ін тереси осіб, яких не було залу чено до участі у справі, а саме інтереси та обов' язки Міні стерства культури і туризму України та державної акціоне рної компанії “Україна турис тична”, як органів, до сфери уп равління яких відноситься ви рішення питання про відчужен ня спірного майна.

Частиною першою ст. 91 Госпо дарського процесуального ко дексу України встановлено, щ о сторони у справі, прокурор, т реті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господа рський суд вирішив питання п ро їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну ска ргу на рішення місцевого гос подарського суду, яке не набр ало законної сили.

Виходячи з положень ст. 91 ГПК України вбачається, що особи , які не брали участь у справі мають право подати апеляці йну скаргу на рішення суду л ише у випадку, якщо господарс ький суд вирішив питання про їх права та обов' язки, тобто , вказівка на них міститься в м отивувальній та/або резолюти вній частині оскаржуваного р ішення, а також особи, стосовн о прав та обов' язків яких хо ча й відсутня вказівка в моти вувальній та/або резолютивні й частині рішення, але права т а обов' язки яких безпосеред ньо зачіпаються прийнятим су довим рішенням, зокрема ство рюють перешкоди для реалізац ії їх суб' єктивного права а бо належного виконання зобов ' язання щодо однієї зі стор ін спору.

Отже, звертаючись з апеляці йною скаргою, особа, яка не бра ла участь у справі, або прокур ор в інтересах осіб, які не бра ли участь у справі, має обґру нтувати у скарзі те, яким чино м оскаржуване судове рішення зачіпає їх права та обов' яз ки.

В даному випадку, виходячи з того, що апеляційну скаргу по дано прокурором в інтересах Міністерства культури і тури зму України та державної акц іонерної компанії «Україна т уристична», прокурор, як скар жник, має довести, яким чином о скаржуване рішення місцевог о суду порушує їх права чи зач іпає їх обов' язки.

Як вбачається з матеріалі в справи та встановлено судо м апеляційної інстанції, фак т порушення інтересів держав и та необхідність їх захисту прокурор пояснює наступним.

По-перше, внаслідок укладен ня вищезазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24.03.2010 року було поруше но інтереси держави, оскільк и даними договорами спірне н ерухоме майно незаконно вибу ло з державної власності та п ідлягає поверненню у володін ня особи, за якою держава в осо бі Міністерства культури і т уризму України та ДАК «Украї на туристична», як власників , закріпила вказане майно.

По-друге, укладення оспорюв аного договору купівлі-прода жу відбулось без погодження Міністерства культури і тури зму України та ДАК «Україна т уристична», як органів, до сфе ри управління яких відносить ся вирішення питань про відч уження спірного майна.

По-третє, спірний договір бе зпосередньо спрямований на н езаконне заволодіння майном територіальної громади.

Однак, прокурором, як скаржн иком, не зазначено яким саме ч ином оскаржуване рішення міс цевого господарського суду п орушує інтереси держави та з ачіпає права і обов' язки Мі ністерства культури і туризм у України та ДАК «Україна тур истична».

Враховуючи викладене, апел яційний господарський суд ві рно зауважив, що одне лише пос илання прокурора на те, що спі рне майно є державною власні стю, а укладення спірного дог овору відбулося без погоджен ня Міністерства культури і т уризму України та державної акціонерної компанії «Украї на туристична», як органів, до сфери управління яких відно ситься вирішення питання про відчуження спірного майна, с аме по собі не свідчить про те , що оскаржуване рішення про в ідмову у задоволенні позовни х вимог зачіпає їх права та об ов' язки.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Вищого господарсько го суду України від 17 травня 2011 року № 7 “Про деякі питання пр актики застосування розділу XII Господарського процесуаль ного кодексу України”, якщо а пеляційну скаргу подано особ ою, яка не має права її подават и це виключає перегляд судов их актів суду першої інстанц ії апеляційним господарськи м судом і, останній повинен ві дмовити у прийнятті апеляцій ної скарги і винести з цього п риводу відповідну ухвалу з п осиланням на статті 91 або 106 ГПК України. Однак, у разі помилко вого порушення апеляційного провадження в зазначеному в ипадку суд апеляційної інста нції припиняє таке проваджен ня на підставі пункту 1 частин и першої статті 80 ГПК України.

Враховуючи викладене, коле гія суддів касаційної інстан ції погоджується з висновком апеляційного господарськог о суду щодо того, що в даній сп раві прокурор не має зазначе ного у ст. 91 ГПК України права п одати апеляційну скаргу на р ішення суду в інтересах Міні стерства культури і туризму України та ДАК «Україна тури стична», як осіб, про права і о бов' язки яких суд вирішив п итання, оскільки прокурором Святошинського району міста Києва не доведено обставин, я кі б свідчили про вплив рішен ня господарського суду міста Києва від 24.03.2010 року на права та обов' язки Міністерства ку льтури і туризму України та д ержавної акціонерної компан ії «Україна туристична».

При цьому, колегією суддів апеляційної інстанції цілко м вірно зазначено, що прокуро р має право пред' явити в заг альному порядку відповідний позов в інтересах держави дл я захисту її інтересів у відп овідності із Законом України «Про прокуратуру»та приписа ми Господарського процесуал ьного кодексу України та за н аявності доказів того, що укл адення спірного договору пор ушує інтереси держави.

З огляду на викладене, колег ія суддів касаційної інстанц ії вважає, що оскаржувана від повідачем ухвала прийнята з дотриманням норм процесуаль ного права, підстави для її ск асування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Проку ратури Святошинського район у міста Києва залишити без за доволення, а ухвалу Київсько го апеляційного господарськ ого суду від 07.06.2011 року у справі № 35/530 без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді: Л. Іванова

С. Шев чук