Ухвала

від 18.07.2011 по справі 8/384

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  8/384

18.07.11

за позовом    Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАФТ"

про                      стягнення 2200,00 грн.

                                                                                                                            Суддя  Катрич В.С.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Фізична-особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАФТ" стягнення 2200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи в судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Поряд з цим, позивачем в порядку ст. ст. 65, 66, 67 ГПК України подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно  або грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "КРАФТ", а також заборонити останньому вживати дій по відчуженню належних йому активів.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, з’ясувавши обсяг позовних вимог, врахувавши доводи позивача, які наведені ним в обґрунтування вимог заяви, пересвідчившись у наявності спору між сторонами, приймаючи до уваги існування ймовірної загрози невиконання або утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, а також відповідність обраного позивачем виду забезпечення позову позовним вимогам, суд дійшов висновку, що подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказування обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказуванні в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових коштів); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

У відповідності до листа Вищого господарського суду, від 12.12.2006, № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», а також враховуючи роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 23.08.1994, № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюється на підставі доказів –фактичних даних, які встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому засіданні.

При цьому, докази у відповідності зі ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, вимогам належності та допустимості.

В силу ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії.

Між тим, як вбачається із заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, остання не містить взагалі обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, прокурор не навів обставин, з якими законодавство пов’язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх письмовими та належними доказами, а отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.   

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Суддя                                                                                                               В.С. Катрич