Рішення

від 01.07.2011 по справі 24/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/80

01.07.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Рута 2"

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітград"    

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “Темп”

Про                витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя   Шевченко В.Ю.

Представники:

від позивача            Не з'явився;

від відповідача       Чуніхін О. М.

від третьої особи    Не з'явився;

У судовому засіданні 01 липня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.  

о  б  с  т  а  в  и  н  и      с  п  р  а  в  и  :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рута 2" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Елітград" (надалі –відповідач) про витребування у останнього трансформаторної підстанції КТП 6363, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кемерівська, 5.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.03.2011р. порушено провадження у справі № 24/80 та призначено  до розгляду на 16.05.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 10.06.2011р. та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ “Темп”.

У судовому засіданні 10.06.2011р. було оголошено перерву до 01.07.2011р.

У судове засідання 01.07.2011р. з'явився представник відповідача та заперечував проти заявленого позову.

Позивач в судове засідання 01.07.2011р. повноважного представника не направив, хоча про час судового засідання він був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника позивача на повідомленні про час наступного засідання (в матеріалах справи).

01.07.2011 р. позивач через канцелярію суду подав клопотання про відкладання розгляду справи з посиланням на те, що до господарського суду м. Києва ним подана позовна заява “про скасування договору купівлі-продажу тарансформатороної підстанції КТП 6363, укладеного між ТОВ "Елітград" та ТОВ “Темп”. У задоволені вказаного клопотання суд відмовив, оскільки жодних доказів існування такого позову та звернення з ним до суду позивач не додав.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності їх представників, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

20.02.2007р. колективним підприємством «Рута-2»(надалі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Темп»(надалі –третя особа) укладений договір про встановлення та спільне використання комплектної транспортної підстанції (надалі –договір від 20.02.2007р.).

Рішенням №1 загальних зборів учасників колективного підприємства «Рута-2»від 22.08.2007р. припинено діяльність КП «Рута-2»шляхом його перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю «Рута-2», яке відповідно до п. 1.3. Статуту товариства, є правонаступником колективного підприємства «Рута-2».

Як зазначено в п. 1.1. договору від 20.02.2007р., його умовами сторони визначають порядок встановлення, користування та розпорядження комплектною трансформаторною підстанцією КТП 6363 (надалі –об'єкт), що знаходиться на виробничій території третьої особи за адресою: м. Київ, вул. Богатирська,9.

26.06.2007р. товариством з обмеженою відповідальністю «Темп»та товариством з обмеженою відповідальністю «Елітград»укладений договір купівлі-продажу №26/06 (надалі –договір №26/06), згідно з п. 1.1. якого, третя особа передала у власність відповідача підстанцію комплектну напругою до 10 кВТ –КТП-10/0,4 кВ типу КТПГС-630-10/0,4 кВ, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Кемеровська, 5.

Пунктом 4.3. договору №26/06, передбачено, що право власності на майно у відповідача виникає з моменту підписання даного договору.

Листом за вих. №5 від 11.02.2008р. відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку з зміною власника об'єкта, останній має укласти з ТОВ «Елітград»договір про спільне використання технологічних електричних мереж та попередив, що у разі невиконання вказаних вимог в строк до 18.02.2008р., ТОВ "Рута 2" буде відключено від електромережі.

Листом за вих. №4 від 20.02.2008р. позивач надав відповідь ТОВ «Елітград», в якій стверджував що відключення його від електричних мереж є безпідставним, оскільки позивач є співвласником трансформаторної підстанції “пропорційно до суми вкладів: ТОВ "Рута 2" - 71,6%, ТОВ «Темп»- 28,34%”.

Листом від 14.03.2008р. відповідач повторно попередив позивача про відключення позивача від електропостачання.

31.03.2008р. відповідач здійснив відключення позивача від електропостачання, що підтвердили представники учасників провадження під час розгляду справи.

26.03.2008р. позивач звернувся до прокуратури Оболонського району м. Києва із скаргою на незаконні дії відповідача по безпідставному відключенню від електромережі. Копії відповіді прокуратури позивач не надав, але як повідомили його представники під час розгляду справи, позивачу було запропоновано вирішити питання про користування спірною підстанцією в судовому порядку.

09.04.2008р., за поясненнями позивача в зв'язку з виробничою необхідністю відновлення роботи підприємства, він уклав з відповідачем договір № 07/04 про спільне використання технологічних мереж, відповідно до якого ТОВ "Рута 2" одержує електричну енергію через спірну трансформаторну підстанцію що перебуває у володінні ТОВ "Елітград".

В обґрунтування заявленого позову позивач стверджує, що він є співвласником комплектної транспортної підстанції КТП 6363 і не повинен сплачувати будь-які платежі за її використання та просить суд ухвалити рішення про витребування вказаного об'єкту з незаконного, на його думку, володіння відповідача.

Заявлені вимоги позивач доводить посиланням на договір про встановлення та спільне використання комплектної трансформаторної підстанції від 20.02.2007р., вважаючи, що вказаний договір підтверджує його право власності на об'єкт.

Підтвердженням виникнення у позивача права власності на спірне майно він вважає рахунки №109 від 29.10.2004р., №31 від 28.04.2005р. та №119 від 03.11.2004р. та платіжні доручення №720 від 29.10.2004р., №98 від 28.04.2005р. та №297 від 06.12.2004р., а також договір №10162 від 15.09.2005р., укладений КП “Рута” та АЕК “Київенерго” про постачання електричної енергії та додаткова угода до нього від14.04.2010р.

Відповідач заперечує проти позову, вважає посилання позивача на наявність у нього права власності на трансформаторну підстанцію безпідставним, оскільки відповідно до наданих позивачем платіжних доручень, позивач оплачував послуги, а не розраховувався за придбання станції.

Відповідач зазначив що придбав у третьої особи нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кемеровська, 5, а також трансформаторну підстанцію змонтовану на цій же земельній ділянці.

Крім цього, в судовому засіданні 16.05.2011р., відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності та вважає що в позові слід відмовити також і з підстав пропуску позивачем вказаного строку.

Третя особа у відзиві на позов спростувала факт виникнення права спільної власності на трансформаторну підстанцію та повідомила що ТОВ «Темп»було єдиним власником підстанції до її відчуження відповідачу.

ТОВ «Темп»зазначає, що в договорі від 20.02.2007р., відсутні будь-які посилання на те, що за цим договором позивач набуває право власності на електричну підстанцію.

В справі також наявне клопотання третьої особи від 03.06.2011р. про застосування позовної давності.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, далі –ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (п. 1 ст. 328 ЦК України).

Згідно з п. 2 ст. 355 Цивільного кодексу України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна (п. 2 ст.  357 ЦК України).

За ствердженнями позивача спірна трансформаторна підстанція придбана ним на платній основі.

Відповідно до п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-XIV від 16.07.1999р., первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку, затвердженої наказом Державного комітету статистики України 27.07.1998 р. №263 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.08.1998 р. за №508/2948, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Документи, які б належним чином підтвердили факт передачі позивачу трансформаторної підстанції або її складових (комплектуючих) частин та прийняття їх повноважною особою позивача (накладні, довіреності, акти приймання-передачі та ін.), а також документи що підтверджують оплату позивачем вартості об'єкту, в матеріалах справи відсутні.

Оскільки, відповідно  до  ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов'язок підтвердити належними доказами факт виникнення у позивача права спільної власності на трансформаторну підстанцію КТП 6363, покладається на позивача.

Позивач стверджує, що спірний об'єкт належить йому та ТОВ «Темп»на праві спільної власності, яке виникло відповідно до договору про встановлення та спільне використання комплектної транспортної підстанції від 20.02.2007р., а також на підставі рахунків та платіжних доручень.

Суд вважає дане твердження необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки (ч.2 ст. 334 ЦК України).

Позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував що спірне майно було передане (вручене) йому у володіння.

Надані позивачем рахунки №109 від 29.10.2004р., №31 від 28.04.2005р. та №119 від 03.11.2004р. та платіжні доручення №720 від 29.10.2004р., №98 від 28.04.2005р. та №297 від 06.12.2004р. не є підтвердженням виникнення у позивача права власності на спірний об'єкт.

Зазначені рахунки виписані ТОВ «Темп»на оплату послуг по оформленню трансформаторної підстанції, по підключенню ККТП та в оплату за ячейку і кабель. В наведених рахунках, а також в платіжних дорученнях №720 від 29.10.2004р., №98 від 28.04.2005р. та №297 від 06.12.2004р., по яких позивачем вказані рахунки оплачені, відсутні будь-які посилання на те, що оплата здійснювалася з метою набуття права власності на спірний об'єкт.

Жодного посилання на договір від 20.02.2007р. ні рахунки, ні платіжні доручення не містять.

Договір про встановлення та спільне використання комплектної транспортної підстанції від 20.02.2007р. не є договором купівлі-продажу та не містить умов відповідно до яких у ТОВ "Рута 2" виникне право власності на спірне майно (проведення оплати, зберігання об'єкту або вчинення позивачем будь-яких інших юридично значимих дій).

Положення розділу 2 договору від 20.02.2007р. не визначають механізм набуття сторонами права власності на трансформаторну підстанцію, а лише містять посилання на те що спірний об'єкт вже знаходиться у спільній власності позивача та відповідача, тобто право власності на нього нібито виникло до укладання цього договору.

Проте наявність таких положень у договорі від 20.02.2007р. не звільняє позивача від зобов'язання підтвердити поданими доказами факт набуття ним права власності на спірний об'єкт відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема  відповідно до вимог ст. 334 ЦК України.

Таких доказів на протязі розгляду справи позивачем не надано.

В справі відсутні будь-які докази того, що позивач набув право власності на трансформаторну підстанцію як на новостворений об'єкт.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі (ч. 1 ст. 331 ЦК України).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 ЦК України).

Доказів, які підтверджують що спірне майно виготовлено позивачем, із його матеріалів, або на замовлення позивача, ТОВ "Рута 2" не надано.

Договір №10162 від 15.09.2005р. про постачання електричної енергії, укладений позивачем та АЕК «Київенерго»та додаткова угода до нього від 14.04.2010р., врегульовують питання постачання позивачу електричної енергії та оплати ним її вартості. Відповідно до ст. 34 ГПК України вказаний договір не є доказом виникнення у позивача права власності на трансформаторну підстанцію.

Доводи позивача спростовуються також і іншими доказами поданими учасниками провадження.

В справі наявні: договір №97 від 22.12.2004р., укладений третьою особою та ПП «Енергоремонт», згідно з п. 1.1. якого, ПП «Енергоремонт»зобов'язалось виконати для ТОВ «Темп»роботи з електромонтажу та пусконалагоджування об'єкту, та акт технічної комісії від 14.04.2005р. про прийняття закінченого будівництва об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до вказаного акту технічний комплекс трансформаторної підстанції КТП 6363, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 9, замовником якого є ТОВ «Темп», рішенням державної технічної комісії, прийнятий в експлуатацію. Акт є підставою для оформлення права власності на збудований об'єкт і включення його до державної статистичної звітності.

Із значених документів жодним чином не вбачається участь КП «Рута-2»в замовленні електромонтажу та пусконалагоджування трансформаторної підстанції, здачі її державній технічній комісії, або можливість набуття позивачем права власності на об'єкт з інших підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що спірний об'єкт знаходиться на земельній ділянці за адресою 04209, м. Київ, вул. Кемеровська, 5.

Відповідно до п. 6 посвідченого нотаріально договору купівлі-продажу від 01.06.2007р., реєстровий № 2103, укладеного третьою особою та відповідачем, нежитлові приміщення загальною площею 769,80 кв. м., лит. “А”, розташовані в будинку № 5 по вул. Кемеровській в м. Києві, переходять у власність ТОВ "Елітград" з моменту державної реєстрації цього договору.

Державна реєстрація зазначеного договору купівлі-продажу відбулася 01.06.2007р., що підтверджується витягом з державного реєстру правочинів від 01.06.2007р.

Із договору купівлі-продажу №26/06 від 26.06.2007р. вбачається, що ТОВ «Темп»продало, а ТОВ "Елітград" придбало у власність підстанцію комплектну напругою до 10 кВТ –КТП-10/0,4 кВ типу КТПГС-630-10/0,4 кВ, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Кемеровська, 5.

Факт сплати відповідачем вартості підстанції, передбаченої п. 2.1. договору №26/06, підтверджується платіжними дорученнями №8 від 26.02.2008р., №11 від 27.02.2008р. та №12 від 29.02.2008р. на загальну суму 105 600,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З приписів вказаної норми вбачається, що позивач не позбавлений права у судовому порядку ставити питання про правомірність набуття відповідачем права власності на комплектну трансформаторну підстанцію КТП 6363.

На час розгляду справи судові рішення, якими встановлений факт неправомірного набуття відповідачем права власності на спірне майно, відсутні.

Відповідно до ст. ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України).

Як вбачається із наявних у справі доказів, на час звернення позивача до відповідача з листом № 4 від 30.02.2008р., позивач був обізнаний про порушення свого права. Із позовом до суду ТОВ "Рута 2" звернулося в березні 2011 р., і таким чином, відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України, строк позовної давності сплинув.

Будь-які докази наявності підстав, які відповідно до ст. 263 Цивільного кодексу України, свідчать про зупинення перебігу позовної давності, або про переривання перебігу позовної давності (ст. 264 ЦК України), у справі відсутні.

Оскільки відповідачем подана заява про застосування судом позовної давності, відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, пропуск позивачем строку для звернення до суду за захистом його права є підставою для відмови в позові.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами те що він є власником комплектної трансформаторної підстанції КТП 6363, строк позовної давності у спірних правовідносинах сплинув і в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

в  и  р  і  ш  и  в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                         В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 22.07.2011р.