Постанова

від 18.10.2011 по справі 24/80

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2011 № 24/80

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

при секретарі

судового засідання : Загрунна Л.І.

за участі представників:

позивача: Громов С.М. - дов. б/н від 10.02.2011 р.;

відповідача: Чуніхін О.М. - дов. № б/н від 14.03.2011 р.

третя особа: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-2»

на рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 р.

у справі № 24/80 (суддя Шевченко В.Ю.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-2»

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітград»

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Темп»

про: витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «Рута-2» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ТОВ «Елітград» (відповідач), ТОВ «Темп» (третя особа) про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме трансформаторної підстанції КТП 6363, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Кемерівська, 5.

Позовні вимоги мотивовані на тому, що Договором про встановлення та спільне використання комплектної трансформаторної підстанції від 20.02.2007 р., за оцінкою позивача, підтверджується його право власності на цей об'єкт.

У підтвердження виникнення права власності на спірне майно позивач називає рахунки №109 від 29.10.2004р., №31 від 28.04.2005р. та №119 від 03.11.2004р. та платіжні доручення №720 від 29.10.2004р., №98 від 28.04.2005р. та №297 від 06.12.2004р., а також Договір №10162 від 15.09.2005р., укладений КП "Рута" та АЕК "Київенерго" про постачання електричної енергії та Додаткову угоду до нього від14.04.2010 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 р. № 24/80 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням позивач - ТОВ «Рута-2» звернулося до КАГС з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 р. № 24/80 та прийняти нове судове рішення у даній справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було допущено порушення норм матеріального права, а зроблені висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., суддів Борисенко І.В. Шипко В.В., прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ «Рута-2» на Рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 р. № 24/80, розгляд справи призначено на 18.08.2011 р.

У судове засідання від 18.08.2011 р. представник третьої особи не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою КАГС від 18.08.2011 р. розгляд справи було відкладено на 13.09.2011 р., на підставі п. 1 ст. 77 ГПК України.

Ухвалою КАГС від 26.08.2011 р. № 24/80 виправлено описку допущену в Ухвалі від 18.08.2011 р., а саме, дата наступного судового засідання зазначена на 06.10.2011 р.

У зв'язку з виходом судді Борисенко І.В. у чергову відпустку та у зв'язку з находженням судді Шипко В.В. на лікарняному Розпорядженням заступника Голови КАГС від 04.10.2011. р. № 01-23/3/9 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

У судове засідання від 06.10.2011 р. представник третьої особи повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні від 06.10.2011 р. представник позивача заявив письмове Клопотання про зупинення провадження по даній справі до вирішення Господарським судом м. Києва пов'язаної справи № 62/61 за позовом ТОВ „Рута-2 до ТОВ „Елітград" (відповідач-1), ТОВ „Темп" (відповідач-2) про визнання недійсним Договору купівлі-продажу № 26/06 від 26.06.2007 р.

Колегія суддів повідомила представників сторін, що Клопотання представника позивача про зупинення провадження по даній справі буде розглянуто у наступному судовому засіданні.

Окрім того, представником відповідача у судовому засіданні від 06.10.2011 р. заявлено Клопотання про продовження процесуального строку розгляду даної справи у порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою КАГС від 06.10.2011 р. продовжено строк розгляду даної справи за клопотанням сторони, розгляд справи відкладено на 18.10.2011 р., на підставі п. 1 ст. 77 ГПК України.

У судове засідання від 18.10.2011 р. представник третьої особи втретє не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на те, що третя особа - ТОВ «Темп» належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи (Ухвали КАГС від 08.08.2011 р., від 18.08.2011 р., від 26.08.2011 р. та від 06.10.2011 р. направлялися за юридичною адресою ТОВ «Темп»: 04209, м. Київ, вул. Богатирська, 9, згідно Довідки ЄДРПОУ від 16.02.2011 р. (ар. с. 10, тр. 1)) а також на те, що строк розгляду даної справи закінчується, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

У судовому засіданні від 18.10.2011 р. колегія суддів, заслухавши пояснення присутніх представників сторін з приводу раніше поданого представником позивача Клопотання про зупинення провадження у даній справі, відмовила у його задоволенні, як заявленого необґрунтовано, оскільки розгляд пов'язаної справи № 62/61 розпочався після прийняття оскарженого Рішення (підтверджується Ухвалою про порушення провадження у справі від 15.08.2011 р. № 62/61).

Наданими у судовому засіданні від 18.10.2011 р. поясненнями, представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив колегію суддів задовольнити її. Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив колегію суддів відмовити у її задоволенні.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Рута-2», Рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 р. № 24/80 залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2007 р. між Колективним підприємством «Рута-2» (позивач) та ТОВ «Темп» (третя особа) укладений Договір про встановлення та спільне використання комплектної транспортної підстанції (Договір від 20.02.2007 р.).

Рішенням №1 загальних зборів учасників КП «Рута-2» від 22.08.2007 р. припинено діяльність КП «Рута-2» шляхом його перетворення в ТОВ «Рута-2», яке відповідно до п. 1.3. Статуту товариства, є правонаступником КП «Рута-2».

Як зазначено в п. 1.1. Договору від 20.02.2007 р., його умовами сторони визначають порядок встановлення, користування та розпорядження комплектною трансформаторною підстанцією КТП 6363 (об'єкт), що знаходиться на виробничій території третьої особи - ТОВ «Темп», за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 9.

26.06.2007 р. ТОВ «Темп» та ТОВ «Елітград» укладений Договір купівлі-продажу №26/06 (Договір №26/06), згідно з п. 1.1. якого, третя особа передала у власність відповідача підстанцію комплектну напругою до 10 кВТ -КТП-10/0,4 кВ типу КТПГС-630-10/0,4 кВ, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Кемеровська, 5.

Пунктом 4.3. Договору №26/06, передбачено, що право власності на майно у відповідача виникає з моменту підписання даного Договору.

Листом за вих. №5 від 11.02.2008 р. відповідач - ТОВ «Елітград» повідомив позивача про те, що у зв'язку зі зміною власника об'єкта, останній має укласти з ТОВ «Елітград» договір про спільне використання технологічних електричних мереж та попередив, що у разі невиконання вказаних вимог в строк до 18.02.2008 р., ТОВ "Рута 2" буде відключено від електромережі.

Листом за вих. №4 від 20.02.2008 р. позивач надав відповідь ТОВ «Елітград», в якій стверджував що відключення його від електричних мереж є безпідставним, оскільки позивач є співвласником трансформаторної підстанції "пропорційно до суми вкладів: ТОВ "Рута 2" - 71,6%, ТОВ «Темп»- 28,34%".

Листом від 14.03.2008 р. відповідач повторно попередив позивача про відключення позивача від електропостачання.

Окрім того, місцевим господарським судом у оскарженому Рішенні зауважено на тому, що 31.03.2008 р. відповідач здійснив відключення позивача від електропостачання, що підтвердили представники сторін під час розгляду справи.

26.03.2008 р. позивач звернувся до прокуратури Оболонського району м. Києва із Скаргою на незаконні дії відповідача по безпідставному відключенню від електромережі. В контексті зазначеного, судом першої інстанції зауважено, що копії відповіді прокуратури позивачем не надано, але як повідомили його представники під час розгляду справи, позивачу було запропоновано вирішити питання про користування спірною підстанцією в судовому порядку.

Господарським судом м. Києва зауважено також на тому, що 09.04.2008 р., за поясненнями позивача, в зв'язку з виробничою необхідністю відновлення роботи підприємства, він уклав з відповідачем Договір № 07/04 про спільне використання технологічних мереж, відповідно до якого ТОВ "Рута 2" одержує електричну енергію через спірну трансформаторну підстанцію, що перебуває у володінні ТОВ "Елітград".

В обґрунтування заявленого позову, позивач стверджував, що він є співвласником комплектної транспортної підстанції КТП 6363 і не повинен сплачувати будь-які платежі за її використання, в зв'язку з чим просив місцевий господарський суд прийняти рішення про витребування вказаного об'єкту з незаконного, на його думку, володіння відповідача - ТОВ «Елітград».

Позовні вимоги мотивовані на тому, що Договором про встановлення та спільне використання комплектної трансформаторної підстанції від 20.02.2007 р., за оцінкою позивача, підтверджується його право власності на спірний об'єкт.

Підтвердженням виникнення права власності на спірне майно позивач назвав рахунки №109 від 29.10.2004р., №31 від 28.04.2005р. та №119 від 03.11.2004р. та платіжні доручення №720 від 29.10.2004р., №98 від 28.04.2005р. та №297 від 06.12.2004р., а також Договір №10162 від 15.09.2005р., укладений КП "Рута" та АЕК "Київенерго" про постачання електричної енергії та додаткова угода до нього від14.04.2010 р.

Відповідач заперечував проти позову, зауваживши на тому, що посилання позивача на наявність у нього права власності на трансформаторну підстанцію є безпідставним, оскільки відповідно до наданих позивачем платіжних доручень, позивач оплачував послуги, а не розраховувався за придбання станції. Окрім того, відповідачем зауважено на тому, що придбав у третьої особи нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кемеровська, 5, а також трансформаторну підстанцію змонтовану на цій же земельній ділянці. Матеріалами справи підтверджується також і те, що за час розгляду даної справи місцевим господарським судом, а саме, в судовому засіданні 16.05.2011р., відповідач звернувся до господарського суду з Заявою про застосування строку позовної давності та вважає що в позові слід відмовити і з підстав пропуску позивачем вказаного строку.

Третя особа - ТОВ «Темп» у Відзиві на позов спростовувала факт виникнення права спільної власності на трансформаторну підстанцію та повідомляла суд, що ТОВ «Темп» було єдиним власником підстанції до її відчуження відповідачу.

ТОВ «Темп» зауважено ще й про те, що в Договорі від 20.02.2007 р., відсутні будь-які посилання відповідно до яких позивач набуває право власності на електричну підстанцію. Окрім того, третьою особою, як і відповідачем, заявлено Клопотання від 03.06.2011 р. (по тексту Відзиву на позовну заяву) про застосування позовної давності.

Відповідно до п. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, далі -ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (п. 1 ст. 328 ЦК України).

Згідно з п. 2 ст. 355 Цивільного кодексу України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна (п. 2 ст. 357 ЦК України).

За ствердженнями позивача спірна трансформаторна підстанція придбана ним на платній основі, підтвердженням чого є укладений з ТОВ „Темп" Договір від 20.02.2007 р.

Відповідно до п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 р., первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку, затвердженої наказом Державного комітету статистики України 27.07.1998 р. №263 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.08.1998 р. за №508/2948, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Колегія суддів погоджується висновком місцевого господарського суду, що документи, які б належним чином підтвердили факт передачі позивачу трансформаторної підстанції або її складових (комплектуючих) частин та прийняття їх повноважною особою позивача (накладні, довіреності, акти приймання-передачі та ін.), а також документи що підтверджують оплату позивачем вартості об'єкту, в матеріалах справи відсутні.

В силу ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно обов'язок підтвердити належними доказами факт виникнення у ТОВ „Рута-2" права спільної власності на трансформаторну підстанцію КТП 6363, покладається на позивача.

Підтримуючи позовні вимоги позивач стверджував, що спірний об'єкт належить йому та ТОВ «Темп» на праві спільної власності, яке виникло відповідно до Договору про встановлення та спільне використання комплектної транспортної підстанції від 20.02.2007 р., а також на підставі рахунків та платіжних доручень.

Відповідно до ч.1 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував що спірне майно було передане (вручене) йому у володіння, а надані ним рахунки №109 від 29.10.2004 р., №31 від 28.04.2005 р. та №119 від 03.11.2004 р. та платіжні доручення №720 від 29.10.2004 р., №98 від 28.04.2005 р. та №297 від 06.12.2004 р. не можуть бути доказами у підтвердження виникнення у позивача права власності на спірний об'єкт.

Колегія суддів, дослідивши вищезазначені рахунки, встановила, що вони виписані ТОВ «Темп» на оплату послуг по оформленню трансформаторної підстанції, по підключенню ККТП та в оплату за ячейку і кабель. В наведених рахунках, а також в платіжних дорученнях №720 від 29.10.2004 р., №98 від 28.04.2005 р. та №297 від 06.12.2004 р., по яких позивачем вказані рахунки оплачені, відсутні будь-які посилання на те, що оплата здійснювалася з метою набуття права власності на спірний об'єкт.

Також є правильним зауваження господарського суду, що ні рахунки, ні платіжні доручення не містять жодного посилання на Договір від 20.02.2007 р. про спільну діяльність.

Колегія суддів погоджується і з тим висновком суду першої інстанції, що Договір про встановлення та спільне використання комплектної транспортної підстанції від 20.02.2007 р. не є договором купівлі-продажу та не містить умов відповідно до яких у ТОВ "Рута 2" виникає право власності на спірне майно (проведення оплати, зберігання об'єкту або вчинення позивачем будь-яких інших юридично значимих дій). Положення розділу 2 Договору від 20.02.2007 р. не визначають механізм набуття сторонами права власності на трансформаторну підстанцію, а лише містять посилання на те що спірний об'єкт вже знаходиться у спільній власності позивача та відповідача, тобто право власності на нього нібито виникло до укладання цього Договору.

Проте наявність таких положень у Договорі від 20.02.2007 р. не звільняє позивача від зобов'язання підтвердити доказами факт набуття ним права власності на спірний об'єкт відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема відповідно до вимог ст. 334 ЦК України.

Таких доказів на протязі розгляду справи місцевим господарським судом позивачем не надано.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі (ч. 1 ст. 331 ЦК України).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 ЦК України).

Доказів, які підтверджують що спірне майно виготовлено позивачем, із його матеріалів, або на замовлення позивача, ТОВ "Рута 2" суду першої інстанції також не надано.

Договір № 10162 від 15.09.2005 р. про постачання електричної енергії, укладений позивачем та АЕК «Київенерго» та додаткова Угода до нього від 14.04.2010 р., врегульовують питання постачання позивачу електричної енергії та оплати ним її вартості. Відповідно до ст. 34 ГПК України вказаний договір не є доказом виникнення у позивача права власності на трансформаторну підстанцію.

В матеріалах даної справі також наявні: Договір №97 від 22.12.2004 р., укладений третьою особою та ПП «Енергоремонт», згідно з п. 1.1. якого, ПП «Енергоремонт» зобов'язалось виконати для ТОВ «Темп» роботи з електромонтажу та пусконалагоджування об'єкту, та Акт технічної комісії від 14.04.2005 р. про прийняття закінченого будівництва об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до вказаного Акту технічний комплекс трансформаторної підстанції КТП 6363, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 9, замовником якого є ТОВ «Темп», рішенням державної технічної комісії, прийнятий в експлуатацію. Акт є підставою для оформлення права власності на збудований об'єкт і включення його до державної статистичної звітності.

Обґрунтованим та правильним є висновок місцевого господарського суду, що із зазначених документів жодним чином не вбачається участь КП «Рута-2»в замовленні електромонтажу та пусконалагоджування трансформаторної підстанції, здачі її державній технічній комісії, або можливість набуття позивачем права власності на об'єкт з інших підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що спірний об'єкт знаходиться на земельній ділянці за адресою 04209, м. Київ, вул. Кемеровська, 5.

Відповідно до п. 6 посвідченого нотаріально Договору купівлі-продажу від 01.06.2007 р., реєстровий № 2103, укладеного третьою особою та відповідачем, нежитлові приміщення загальною площею 769,80 кв. м., лит. "А", розташовані в будинку № 5 по вул. Кемеровській в м. Києві, переходять у власність ТОВ "Елітград" з моменту державної реєстрації цього договору.

Державна реєстрація зазначеного Договору купівлі-продажу відбулася 01.06.2007 р., що підтверджується витягом з державного реєстру правочинів від 01.06.2007 р.

Із Договору купівлі-продажу №26/06 від 26.06.2007 р. вбачається, що ТОВ «Темп» продало, а ТОВ "Елітград" придбало у власність підстанцію комплектну напругою до 10 кВТ -КТП-10/0,4 кВ типу КТПГС-630-10/0,4 кВ, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Кемеровська, 5.

Факт сплати відповідачем вартості підстанції, передбаченої п. 2.1. Договору №26/06, підтверджується платіжними дорученнями №8 від 26.02.2008 р., №11 від 27.02.2008 р. та №12 від 29.02.2008 р. на загальну суму 105 600,00 грн., належним чином завірені копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч.2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З приписів вказаної норми вбачається, що позивач не позбавлений права у судовому порядку ставити питання про правомірність набуття відповідачем права власності на комплектну трансформаторну підстанцію КТП 6363.

На час розгляду даної справи у суді першої інстанції, будь-які судові рішення, якими встановлений факт неправомірного набуття відповідачем права власності на спірне майно, відсутні.

Відповідно до ст. ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України).

Як вбачається із наявних у справі доказів, на час звернення позивача до відповідача з листом № 4 від 30.02.2008 р., позивач був обізнаний про порушення свого права. Із позовом до Господарського суду м. Києва суду ТОВ "Рута 2" звернулося в березні 2011 р.

А тому, у відповідності з вищенаведеним колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України, строк позовної давності сплинув.

Будь-які докази наявності підстав, які відповідно до ст. 263 Цивільного кодексу України, свідчать про зупинення перебігу позовної давності, або про переривання перебігу позовної давності (ст. 264 ЦК України), позивачем суду першої інстанції не надано.

Оскільки, відповідачем подана Заява про застосування місцевим господарським судом строку позовної давності, відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що пропуск позивачем строку для звернення до суду за захистом свого права є підставою для відмови в позові.

Доводи скаржника - ТОВ «Рута-2» викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що фактично зводяться до дублювання змісту позовної заяви, яким господарський суд надав правильну та обґрунтовану правову оцінку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Позивач доказів на підтвердження своїх аргументів не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 р. № 24/80 не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ «Рута-2» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 р. № 24/80 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р.

№ 24/80 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р.

№ 24/80 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 24/80 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Пантелієнко В.О.

Остапенко О.М.