27/116
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 27/116
19.07.11
За позовом
Публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «РОССІ»
простягнення попередньої оплати у сумі 694 099, 50 грн.
Суддя Дідиченко М.А. Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явились;
Від відповідача:не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод»до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОССІ»про стягнення попередньої оплати у сумі 625 937, 61 грн. –основного боргу, 26 054, 10 грн. –інфляційних нарахувань, 33 464, 71 грн. - пені та 8 643, 08 грн. –3 % річних, з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків поставки газу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.06.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 20.06.2011 року частково подав витребувані ухвалою суду від 01.06.2011 року докази.
Представник відповідача у судове засідання 20.06.2011 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.06.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 року відкладено розгляд справи до 05.07.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 05.07.2011 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 05.07.2011 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2011 року відкладено розгляд справи до 19.07.2011 року.
У судове засідання 19.07.2011 року представники сторін не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
29.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РОССІ»(надалі –постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Нововолинський ливарний завод»(надалі –покупець), був укладений договір на постачання природного газу № Р-03/2009-Г (надалі –договір), за яким постачальник зобов'язується передати покупцю у 2009 році природний газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Згідно п. 2.1 договору постачальник передає покупцеві з 01 червня 2009 року по 31 грудня 2009 року газ в об'ємі до 700,000 тис.куб.м. (по 100 тис.куб.м. кожного місяця) Розподіл квартальних обмів газу, вказаних у пункті 2.1 даного договору по місяцях кварталів, здійснюється рівномірно, виходячи із середньодобового квартального об'єму (п. 2.2 договору).
Об'єм природного газу визначається та узгоджується на кожен місяць (п. 2.4 договору).
Відповідно до п. 10.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2009 року, а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.
Однак, 01.05.2010 року сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору № Р-03/2009-Г від 29.05.2009 року, відповідно до якої встановили, що ціна за 1000 кубічних метрів газу в національній валюті України, починаючи з 01 травня 2010 року, складає 1992, 80 грн., крім того цільова надбавка 2% - 39, 86 грн., крім того ПДВ –406, 53 грн.,порядок нарахування якого встановлюється згідно діючого законодавства України. Разом: 2 439, 19 грн. Решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.
01.08.2010 року сторони уклали додаткову угоду № 4 до договору № Р-03/2009-Г від 29.05.2009 року, відповідно до якої передбачили, ціна за 1000 кубічних метрів газу в національній валюті України, починаючи з 01 серпня 2010 року, складає 2187, 20 грн., крім того цільова надбавка 2% - 43, 74 грн., крім того ПДВ –446, 19 грн.,порядок нарахування якого встановлюється згідно діючого законодавства України. Разом: 2 677, 13 грн. Решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.
16.08.2010 року сторони уклали додаткову угоду № 5 до договору № Р-03/2009-Г від 29.05.2009 року, відповідно до якої вирішили доповнити п. 5.3 договору наступним змістом: «покупець сплачує постачальнику за послуги, надані у вересні 2010 року згідно п. 5.1, із розрахунку 0, 05 грн. за 1000 кубічних метрів газу, крім того ПДВ –0, 01 грн., порядок нарахування якого встановлюється згідно діючого законодавства України. Разом: 0, 06 грн. за 1000 кубічних метрів газу».
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що сторони продовжили строк дії договору № Р-03/2009-Г від 29.05.2009 року на 2010 рік. Вказане також підтверджується актами прийому-передачі природного газу, які наявні в матеріалах справи, за період з січня по жовтень 2010 року, що підписані представниками сторін та скріплені печатками
20.01.2011 року сторони підписали додаткову угоду № 6 до договору № Р-03/2009-Г від 29.05.2009 року, відповідно до якої виклали п. 1.1 договору у наступній редакції: «постачальник, при наявності обсягів природного газу для постачання, зобов'язується передати покупцю в 2009-2011 рр. природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору».
Згідно із п. 5.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника за нижченаведеною схемою:
- 50% коштів –не пізніше, ніж за 5 (п'ять) календарних днів до початку місяця поставки;
- 25% коштів –не пізніше, ніж до 5 числа місяця поставки;
- 25% коштів –не пізніше, ніж до 15 числа місяця поставки.
Так, за період з червня 2009 року по листопад 2011 року позивач перерахував відповідачеві 4 386 313, 59 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.
В свою чергу відповідач поставив позивачеві газ за період з червня 2009 року по жовтень 2011 року на загальну суму 3 760 375, 98 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу наявними в матеріалах справи.
При цьому, за жовтень 2010 року відповідачем було поставлено газу у розмірі 19, 8 тис. куб.м. замість 100 тис.куб.м. передбаченого договором. За листопад та грудень 2010 року відповідач газу не поставив.
20.01.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 1, відповідно до якої просить останнього повернути суму попередньої оплати у розмірі 625 937, 61 грн. у зв'язку із не поставкою відповідачем газу.
У відповідь на претензію відповідач зазначив, що вживає всіх заходів для вирішення проблеми щодо поставки позивачеві газу.
Беручи до уваги, що відповідачем не було поставлено газу в листопаді та грудні 2010 року та недопоставлено газу в жовті 2010 року, позивач звернувся до суду з позовом про повернення суми передоплати у розмірі 625 937, 61 грн.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповдач у судове засідання не з'явився, доказів повернення коштів або поставки товару газу суду не надав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи зазначене, суд визнає позовні вимоги позивача щодо повернення суми передоплати у розмірі 625 937, 61 грн. обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Позивач, також заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення поставки газу у сумі 33 464, 71 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до п. 6.5 договору за несвоєчасне постачання, припинення постачання природного газу в кількості та у строки, передбачені даним договором, постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Розмір пені:
214 705, 77 грн. (вартість недопоставленого газу за жовтень 2010 року) * 15, 5 % * 180 (з 01.11.2010 року по 29.04.2011 року) / 365 = 16 411, 76 грн.
267 713, 00 грн. (вартість непоставленого газу в листопаді 2010 року) * 15,5 % * 150 (з 01.12.2010 року по 29.04.2011 року) / 365 = 17 052, 95 грн.
Таким чином, загальний розмір пені становить 33 464, 71 грн. та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 8 643, 08 грн. та збитки від інфляції у розмірі 26 054, 10 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так, як зазналося вище, позивач направив відповідачеві претензію про повернення суми попередньої оплати 20.01.2011 року.
Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи зазначене, відповідач повинен був повернути попередню оплату у строк до 27.01.2011 року. Таким чином, прострочення відповідача щодо повернення попередньої оплати почалося з 28.01.2011 року.
Розмір 3% річних:
625 937, 61 грн. * 3% * 92 (з 28.01.2011 року по 29.04.2011 року) / 365 = 4 733, 11 грн.
Отже, за перерахунком суду 3% річних складають 4 733, 11 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Збитки від інфляції становлять:
625 937, 61 грн. * 102,3% (зведений індекс за лютий - березень 2011 року) –625 937, 61 грн. = 14 396, 57 грн.
Таким чином, за перерахунком суду збитки від інфляції становлять 14 396, 57 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 693, 712 ЦК України та ст.ст. 33, 49, 75 ст.ст. 82-85, 115 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОССІ» (02090, м. Київ, вул. Азербайджанська, 8-А; код ЄДРПОУ 36405985) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод»(45403, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 29; код ЄДРПОУ 05799344) суму попередньої оплати у розмірі 625 937 (шістсот двадцять п'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 61 коп., пеню у сумі 33 464 (тридцять три тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 71 коп., 3 % річних у розмірі 4 733 (чотири тисячі сімсот тридцять три) грн. 11 коп., збитки від інфляції у розмірі 14 396 (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто шість) грн. 57 коп., 6 785 (шість тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 51 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М.А.
дата підписання 22.07.2011 року
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2011 |
Оприлюднено | 25.08.2011 |
Номер документу | 17854401 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд міста Києва
Дідиченко М.А.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Татарчук Володимир Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні