Рішення

від 22.07.2011 по справі 22/169

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/169

22.07.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»

третя особа   Відкрите акціонерне товариство «Одеський райагропостач»

про                 звернення стягнення на заставлене майно

                                                                                                                                 суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:          ОСОБА_1. (довіреність № 508-ГО/10 від 27.12.2010р.);

від відповідача:      ОСОБА_2 (довіреність № 21/01-10 від 21.01.2010р.);

22.07.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(надалі ТОВ «Укрпромбанк», позивач) звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 219/Zr-08-7 від 27.11.2008р., а саме:

Бензин А-76 –261, 548 т.,

Бензин А-80 –44, 067 т.,

Бензин А-95 –234, 684 т.,

Бензин А-92 –82, 664 т.,

Дизельне паливо –419, 599 т.,

Масла –56, 062 т.,

Бензин А-95 Premium – 24, 628 т.,

для задоволення вимог ТОВ «Український промисловий банк»за генеральним договором № 219-08 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій від 27.11.2008р. у розмірі 84 058 413, 44 грн. за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета застави на прилюдних торгах.

В ході розгляду справи подано заяву про уточнення позовних вимог згідно з якою, внаслідок здійсненого перерахунку пені у відповідності з вимогами закону, позивач просив вирішити спір про звернення стягнення на предмет застави за договором № 219/Zr-08-7 від 27.11.2008р. в рахунок погашення боргу у розмірі 73 097 699, 24 грн., з яких 46 000 000 грн. заборгованість за кредитом, 23 355 451, 90 грн. заборгованість по процентам, 3 555 232, 88 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 187 014, 46 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів.

Відповідачем позов не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов та обгрунтовані безпідставністю пред’явлених вимог про звернення стягнення на предмет застави через вирішення в судовому порядку справи щодо стягнення заборгованості з боржника у забезпеченому зобов’язанні.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2008р. між ТОВ «Укрпромбанк»та ВАТ «Броварський райагропостач», правонаступником якого є ВАТ «Одеський райагропостач»укладено генеральний договір № 219-08, де у п. 2.2 сторони домовились, що проведення банком кожної окремої кредитної операції буде здійснюватись за письмовою заявою позичальника після виконання позичальником всіх вимог банка до цієї операції, в межах встановленого ліміту за Генеральним договором, за умов наявності достатнього забезпечення виконання позичальником всіх існуючих на той час зобов’язань за цим генеральним договором з урахуванням нового кредиту; кожна з кредитних операцій в межах цього генерального договору буде проводитися банком на підставі договору кредиту, в якому повинні бути визначені конкретні умови цієї операції, погоджені сторонами; всі договори кредиту, укладені в межах цього генерального договору є його невід’ємною частиною та обов’язково повинні містити посилання на цей генеральний договір.

Згідно досягнутих погоджень у генеральному договорі (п. 2.4, 2.7) ліміт генерального договору становить 108 000 000 грн. (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті (доларах США, євро, російських рублях) по курсу Національного банку України на дату укладення відповідного договору кредиту); строк здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій за генеральним договором: 27 листопада 2008р. по 18 листопада 2011 року включно.

На умовах укладеного між сторонами 27.11.2008р. кредитного договору № 219-01/К-08 позичальнику було відкрито відновлювальну відкличну лінію та в її межах надано кредитні кошти з лімітом кредитування 46 000  000 грн., строком з 27.11.2008р. до 08.12.2009р. включно, з процентною ставкою 22% річних…

До договору укладались додаткові договори від 28.11.2008р., від 25.12.2008р. якими змінювались строки сплати нарахованих відсотків, окрім того зазначені додаткові договори підтверджують укладення кредитного договору № 219-01/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) в рамках Генерального договору № 219-08 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій від 27.11.2008р..

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Виконання позивачем зазначених зобов’язань та отримання третьою особою кредитних коштів підтверджується наданими до справи виписками з рахунку, відомостями що підтверджують рух коштів, їх зарахування по винесенню простроченої заборгованості та інше.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов’язань щодо повернення кредиту закінчився 08.12.2009р., однак умови договору щодо повернення грошових коштів ВАТ «Одеський райагропостач»у повному обсязі не виконані, заборгованість що залишилась непогашеною становить 46 000 000 грн..

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

В силу п. 4.3 кредитного договору нарахування процентів банком здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця та у день остаточного повернення кредиту; день повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається; якщо 28 число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, нарахування здійснюється напередодні.

Згідно з п. 4.4 сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця включно на визначені рахунки;

сплата позичальником комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на зазначений в договорі рахунок;

у випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів та/або комісії за управління кредитною лінією, сума несплачених в строк процентів та/або комісії, вважається простроченою, переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів…

Зобов’язання щодо сплати відсотків ВАТ «Одеський райагропостач» були порушені, оскільки сума основного боргу у повному обсязі не повернута, заборгованість становить 46 000 000 грн., сума прострочених відсотків складає 23 355 451, 90 грн., розрахунок процентів та виписки по рахунку, що підтверджують зазначені суми залучені до справи, доказів зворотнього суду не представлено.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

У п. 7.2 генерального договору № 219-08 від 27.11.2008р. зазначено, що за невиконання або неналежне виконання умов будь-якого з договорів кредиту, укладених в межах генерального договору, сторони несуть відповідальність у випадках та розмірі, зазначених у кожному окремому договорі кредиту.

Відповідно до пп. 8.1 кредитного договору № 219-01/К-08 від 27.11.2008р. у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Суми пені, згідно здійснених позивачем розрахунків, що проведені у відношенні суми заборгованості на прострочену суму кредиту, на суму по несплачених процентах у відповідному періоді за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 09.08.2010р. № 377 (7, 75%) складають 3 555 232, 88 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту; 187 014, 46 грн.  пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

Розрахунки проведені з урахуванням суми боргу в періоді прострочення, виходячи  зі встановлених обмежень по строку нарахування пені –не більше ніж за шість місяців, та залучені до справи разом з виписками за особовими рахунками обліку заборгованості по кредиту, по відсотках (розрахунок є додатком до заяви про уточнення позовних вимог (вих. 629 від 29.06.2011р.).

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 3.1 укладеного між ТОВ «Укрпромбанк»та ВАТ «Броварський райагропостач»кредитного договору № 219-01/К-08 від 27.11.2008р., визначено, що виконання позичальником зобов’язань за договором (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечується, зокрема але не виключно заставою товарів в обороті.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.

27 листопада 2008р. між ТОВ «Укрпромбанк»та філією № 17 –«Чернігівська»Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»укладено договір застави товарів в обороті № 219/Zr-08-7 згідно з яким, застава забезпечує вимоги заставодержателя за генеральним договором № 219-08 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій від 27.11.2008р. (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо), укладеним між заставодержателем і ВАТ «Броварський райагропостач»за умовами якого останній зобов’язаний заставодержателю до 18 листопада 2011р. включно повернути кредит з лімітом кредитування 108 000 000 грн., сплачувати відсотки за користування ним у розмірі 25% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках передбачених генеральним договором.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Вимоги банку про стягнення заборгованості з ВАТ «Одеський райагропостач»за кредитним договором № 219-01/К-08 від 27.11.2008р. розглянуті судом у справі № 16/179-10-12/17-382-2011, по якій 10.06.2011р. Господарським судом Одеської області винесено рішення.

При цьому судом відхиляються заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, оскільки рішення суду про стягнення боргу з боржника за відсутності доказів його виконання, не позбавляє права кредитора одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета застави.

Правова суть забезпечення полягає в тому, що забезпечена сторона, крім прав за основним зобов'язанням, наділяється також додатковими правами, якими вона може скористатися у разі неспроможності боржника або в інших випадках, передбачених законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом; у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі (ст. 590 ЦК України).

Предметом застави, що є забезпеченням виконання зобов'язань за генеральним договором, є товари в обороті –нафтопродукти, а саме:

Бензин А-76 –261, 548 т.,

Бензин А-80 –44, 067 т.,

Бензин А-95 –234, 684 т.,

Бензин А-92 –82, 664 т.,

Дизельне паливо –419, 599 т.,

Масла –56, 062 т.,

Бензин А-95 Premium –24, 628 т.,

Вартість предмета застави, за згодою сторін становить 7 693 000 грн. (п. 1.4 договору)…

Згідно з Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», 03.03.2008 року приватне обтяження зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 8281138.

Відповідно до п. 4.1 договору застави № 219/Zr-08-7 від 27.11.2008р., заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадку, якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання не буде виконано повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті відсотків, та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені генеральним договором строки…   

Наведені положення договору кореспондуються зі статтею 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якою передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов’язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Порядок звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження визначений законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», де ч. 3 ст. 24 якого передбачено обов’язок обтяжувача, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Представленим до справи витягом про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) підтверджено реєстрацію вказаних відомостей 16.06.2009р., в реєстрі вчинено відповідний запис.

Згідно п. 4.2 договору, у випадку порушення заставодавцем (позичальником) обов’язків за цим та/або генеральним договором або настання будь-якої з підстав для звернення стягнення на предмет застави заставодержатель надсилає заставодавцю (та позичальнику) письмове повідомлення про порушення обов’язків за цим та/або генеральним договором та/або про звернення стягнення на предмет застави, в якому зазначається стислий зміст порушених зобов’язань або інша підстава для звернення стягнення, вимога про виконання порушеного зобовязання і строк для його виконання та/або передачу в цей строк предмета застави у володіння заставодержателю у разі невиконання зазначеної вимоги.

В силу положень п. 4.4 договору застави, якщо протягом встановленого строку предмет застави не переданий у володіння заставодержателя, звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду.

Про невиконання зобов’язань позичальника, в тому числі за кредитним договором  № 219-01/К-08 від 27.11.2008р. заставодавцю за договором про заставу товарів в обороті № 219/Zr-08-7 від 27.11.2008р. було надіслано повідомлення за вих. № 26926 від 15.06.2009р. в якому зазначалось, що в разі несплати боргу у встановлений строк банк розпочне звернення стягнення на заставлене майно в порядку, передбаченому договорами застави.

Повідомлення за вих. № 26926 від 15.06.2009р., у якому зазначалось про необхідність погашення заборгованості за кредитними договорами було надіслано банком і на адресу позичальника –ВАТ «Броварський райагропостач». Докази направлення повідомлень відповідачу та третій особі (поштові повідомлення про їх вручення з описами-вкладення до цінних листів з відміткою пошти про прийняття до пересилання) залучені до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, що підтвердженні належними та допустимими доказами, позивач на підставі ст. 589 ЦК України, п. 4.1 договору застави отримав право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно зі ст.ст. 24, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом. У разі задоволення судом позову в рішенні, зокрема, зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього Закону.

Згідно з вимогами п. 6 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

При цьому, судом не приймаються доводи позивача в частині доцільності визначення початкової ціни продажу предмета застави згідно оцінки встановленої суб’єктом оціночної діяльності, оскільки у п. 1.4 договору застави товарів в обороті № 219/Zr-08-7 від 27.11.2008р. вказано, що вартість предмету застави за згодою сторін становить 7 693 000 грн..

З цього приводу, зокрема у питаннях, що стосуються оцінки майна –предмета іпотеки в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010) від 07.10.2010р. (судова палата у цивільних справах Верховного Суду України) зазначено, що при вирішенні цих питань суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі; якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не приймати до уваги, оскільки вона є умовою договору.

Заборгованість по кредитному договору № 219-01/К-08 від 27.11.2008р., на день пред’явлення позову та розгляду справи судом  не погашена, доказів зворотнього на вимоги суду (ухвали від 25.05.2011р., від 10.06.2010р., від 01.07.2011р.) відповідачем, третьою особою не надано.

Враховуючи невиконання зобов’язань за кредитним договором № 219-01/К-08 від 27.11.2008р., позивач отримав право звернути стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості, що утворилась, а тому заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки 26, ідент. код 19357325) на предмет застави згідно договору застави товарів в обороті № 219/Zr-08-7 від 27.11.2008р., а саме:

Бензин А-76 –261, 548 т.,

Бензин А-80 –44, 067 т.,

Бензин А-95 –234, 684 т.,

Бензин А-92 –82, 664 т.,

Дизельне паливо –419, 599 т.,

Масла –56, 062 т.,

Бензин А-95 Premium –24, 628 т.,

що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 26, ідент. код 31088169);

в рахунок погашення заборгованості Відкритого акціонерного товариства «Одеський райагропостач»(65000, м. Одеса, вул. Канатна 19, ідент. код 00904670) за кредитним договором № 219-01/К-08 від 27.11.2008р. в сумі: заборгованості за кредитом –46 000 000 грн.; заборгованості за процентами –23 355 451, 90 грн.; пені  за несвоєчасне повернення кредиту –3 555 232, 88 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів –187 014, 46 грн.; шляхом проведення публічних торгів з визначенням початкової ціни продажу предмета іпотеки, що визначена сторонами у договорі в розмірі 7 693 000 грн. (сім мільйонів шістсот дев’яносто три тисячі гривень).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 26, ідент. код 31088169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки 26, ідент. код 19357325) 25 500 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                         Р.І. Самсін

                                                                                                       дата підписання рішення 25.07.2011