Постанова

від 28.10.2014 по справі 22/169-26/239

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2014 р. Справа№ 22/169-26/239

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від стягувача: Слєсаренко Я.В. - представник, дов. № 52 від 04.06.2013

від боржника: Негреша М.О. - представник, дов. б/н від 30.12.2013;

від третьої особи: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2014

винесену за результатом розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Омега Банк"

про відновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва № 22/169 від 21.09.2012 до виконання

у справі № 22/169-26/239 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"

до Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер"

про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 у справі № 22/269-26/239 заяву Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" про відновлення строку для пред'явлення до виконання наказу № 22/169 від 21.09.2012, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2011, задоволено; відновлено строк пред'явлення до примусового виконання наказу № 22/169 від 21.09.2012, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2011, в частині, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2011.

Ухвала мотивована тим, що в обґрунтування поданої заяви стягувач навів дві причини, зокрема, зміна назви банку, його керівництва і власників, а також місцезнаходження головного офісу банку та проведення між сторонами переговорів щодо мирного врегулювання наявного спору та добровільної сплати заборгованості, визначеної в рішенні суду; з огляду на приписи процесуальних норм та обставин справи, у тому числі і ті, на які посилається стягувач у своїй заяві про відновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, суд вважає, що вищевикладені обставини свідчать про наявність поважних підстав пропуску строку пред'явлення наказу до виконання.

В апеляційній скарзі боржник просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 у справі № 22/169-26/239 скасувати з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення та неправильного застосування норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви стягувача відмовити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що наказ Господарського суду міста Києва від 21.09.2012 № 22/169, з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2012, стягувач мав пред'явити до виконання до 21.09.2013, тобто у нього на пред'явлення був строк 8 місяців 27 днів, однак, стягувач звернувся до суду із заявою про поновлення строку 09.01.2014, тобто через 3 місяці 18 днів після закінчення строку.

Скаржник зазначає, що стягувач, під час нового розгляду справи, не надав суду належних та допустимих доказів, з метою обґрунтування обставин поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, на встановлення яких вказав у своїй постанові Вищий господарський суд України, отже, судом не було встановлено, що реорганізація позивача дійсно здійснювалась 8 місяців 10 днів, що об'єктивно унеможливило не тільки своєчасно подати наказ від 21.09.2012 № 22/169 до органів примусового виконання рішення суду, а ще більше 3 місяців після закінчення строку проведення реорганізації перешкоджало зверненню стягувача до суду із заявою про поновлення строку.

На думку скаржника, недоведеність стягувачем обставин, які об'єктивно перешкоджали йому реалізувати своє право на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2011, в частині, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2011, є підставою для залишення заяви позивача про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання без задоволення; Господарський суд міста Києва бездоказово визнав, що недоведені належними та допустимими доказами позивача обставини: зміна назви банку, його керівництва, а також місцезнаходження головного офісу банку та проведення між сторонами переговорів щодо мирного врегулювання наявного спору та добровільної сплати заборгованості, визначеної в рішенні суду - є поважними причинами непред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 21.09.2011 № 22/169 до органів Державної виконавчої служби для примусового виконання у строк до 21.09.2013; не навівши в ухвалі від 17.07.2014 мотивів визнання причин пропуску строку, запропонованих стягувачем, поважними, суд задовольнив заяву про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.

У відзиві на апеляційну скаргу стягувач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вказує на те, що норми чинного Господарського процесуального кодексу України надають можливість господарським судам відновлювати строки на пред'явлення виконавчого документа до виконання при наявності на це поважних причин; на підтвердження причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання до суду були подані докази, які суд дослідив та прийняв до уваги.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", яке у подальшому змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Русь" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2010 до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер".

У подальшому були подані заяви про збільшення та уточнення позовних вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 у справі № 22/169 позов задоволено; звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 укладеним з Відкритим акціонерним товариством "Готельний комплекс "Либідь", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 5309, а саме: майновий комплекс: будинок готельного комплексу в цілому (літ. А) загальною площею 14 691, 70 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, площа Перемоги 1 та належать Відкритому акціонерному товариству "Готельний комплекс "Либідь" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс (бланк серія МК № 010000085) виданого 24.12.1996 Головним управлінням житлового господарства та майна м. Києва для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Сведбанк": за кредитним договором № 519 від 26.09.2006 у розмірі 7 866 400,00 доларів США заборгованості по кредиту; 560 817,06 доларів США заборгованості за відсотками по кредиту нарахованими станом на 14.02.2011 (з урахуванням сплачених в сумі 50 000,00 доларів США 01, 02 березня 2011р.); 703 230,68 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту; 201 742,90 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту (204 293,80 доларів США з урахуванням сплаченої суми 2 550,90 доларів США); за кредитним договором № 518 від 26.09.2006 у розмірі 2 972 475,00 доларів США заборгованості по кредиту; 538 843,63 доларів США заборгованості за відсотками по кредиту нарахованими станом на 14.02.2011; 304 266,54 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту; 57 035,87 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту (60 343,14 доларів США з урахуванням сплаченої суми 3 307,27 доларів США); встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу у розмірі 170 646 582,00 грн., без податку на додану вартість; підлягає стягненню з Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" 3 217,67 доларів США витрат по сплаті державного мита; підлягає стягненню з Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після скасування прийнятих у справі судових рішень - постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 у справі № 22/169, в частині визначення розміру пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором № 519 від 26.09.2006 і кредитним договором № 519 від 26.09.2006 постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2011, справу у цій частині було направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За результатами нового судового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2012, позовні вимоги в частині стягнення пені було задоволено, і для задоволення вимог позивача звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечних договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 у розмірі 721 133,32 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором № 519 від 26.09.2006 та 130 273,93 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, з урахуванням сплачених третьою особою 2 550,90 доларів США, та звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 у розмірі 276 795,56 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором № 518 від 26.09.2006 та 35 415,42 грн. доларів США за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, з урахуванням сплаченої суми 3 307,27 доларів США.

На виконання вказаних судових рішень від 04.03.2011 та від 13.10.2011 Господарським судом міста Києва 21.09.2012 було видано відповідні накази, у тому числі, наказ від 21.09.2012 № 22/169 про примусове виконання рішення та постанови, на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 22/169 від 04.03.2011, частково скасованого постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2011, яке набрало законної сили 18.08.2011, та встановлено, що наказ є дійсний для пред'явлення до виконання до 18.08.2012.

У листопаді 2012 року стягувачем було подано до місцевого господарського суду заяву про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу № 22/169 від 21.09.2012 до виконання, за результатами розгляду якої, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 вказану заяву стягувача було задоволено, відновлено строк пред'явлення до примусового виконання наказу № 22/169 від 21.09.2012, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 в частині, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2011, який може бути пред'явлений до виконання до 21.09.2013.

У січні 2014 року стягувач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про поновлення строку на пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 21.09.2012 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2011, частково скасованого постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2011 у справі № 22/169 до виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014, у задоволенні заяви про відновлення строку пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.09.2012 № 22/169 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2011, частково скасованого постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2011 у справі № 22/169, відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014 у справі № 22/169-26/239 касаційну скаргу стягувача задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі № 22/169-26/239 скасовано повністю, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

За результатами нового судового розгляду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 у справі № 22/169-26/239 заяву стягувача про відновлення строку для пред'явлення до виконання наказу № 22/169 від 21.09.2012, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2011, задоволено, як про це вже було зазначено вище.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо задоволення заяви стягувача про відновлення строку для пред'явлення до виконання наказу № 22/169 від 21.09.2012, враховуючи викладене та наступне.

Відповідно до ст. 115, ч. 1 ст. 116 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"; виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом; після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання; суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 119 ГПК України передбачено, зокрема, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Частиною 5 ст. 85 ГПК України встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 111-11 ГПК України постанова касаційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по кредитах та відсотках по кредиту набрало законної сили з дня прийняття постанови Вищим господарським судом України 18.08.2011, прийнятої за результатами касаційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2011, тоді як наказ № 22/169 на виконання цього рішення суду було видано лише 21.09.2012, порушення строку пред'явлення цього виконавчого документу до виконання, який закінчився 18.08.2012, сталось фактично не з вини стягувача.

Звертаючись у січні 2014р. до Господарського міста Києва із заявою про відновлення строку для пред'явлення до виконання наказу № 22/169 від 21.09.2012, стягувач вказав на те, що поважними причинами пропуску вказаного строку були зміна назви банку, його керівництва і власників, зміна місцезнаходження головного офісу банку; проведення між сторонами: стягувачем та боржником, переговорів щодо мирного врегулювання наявного спору та добровільної сплати заборгованості, визначеної в рішенні суду.

До вказаної заяви додана копія Статуту стягувача, зареєстрованого 02.09.2013 (а.с. 139-156, т. VII).

Також до матеріалів справи надано копії листів боржника, адресованих стягувачу, а саме, одержаного 26.11.2013, про відпрацювання боржником можливих шляхів добровільного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 у справі № 22/169, у якому повідомлено про намір погасити суми заборгованості, для чого запропоновано розробити механізм погашення заборгованості; також у листі від 20.12.2013 № 15 боржником повідомлено про намір погасити суму заборгованості, визначену судовим рішенням, для чого запропоновано уповноважити працівників по підготуванню необхідного пакету документів для розгляду на спільній нараді та прийняття взаємовигідного рішення.

Крім того, стягувачем до матеріалів справи надано копію листа Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" від 03.02.2014 № 740/5/14, у якому повідомлено, що боржник звертався до зазначеного банку з пропозицією рефінансувати заборгованість за кредитом, що належить стягувачу, що спонукало банк звернутись до стягувача з метою врегулювання питань щодо можливої угоди.

Також слід враховувати, що згідно із ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Таким чином, процес зміни назви та керівників і власників стягувача, проведення погодження із боржником питань, пов'язаних із добровільним погашенням боргу, ініціатором яких був боржник, дійсно потребувало додаткового часу; крім того, додаткового часу потребував й переїзд до нового офісу, адже, як вбачається із Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 457511 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 721421, місцезнаходження стягувача змінювалось.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, в редакції від 27.05.2009, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Оскільки заявником доведено наданими до матеріалів справи доказами наявність поважних причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, пропущений строк судом першої інстанції відновлено правомірно.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни ухвали господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 у справі № 22/169-26/239 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" без задоволення.

2. Справу № 22/169-26/239 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Н.Ф. Калатай

В.І. Рябуха