Рішення

від 20.06.2011 по справі 17/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  17/163

20.06.11

За позовом          заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

До                              товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Будінвест»

Третя особа          на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, комунальне підприємство «Розрахунковий центр «Голосіїво»

Про                          стягнення 44893,92 грн.

                                                                                                                Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

від прокуратури    

ОСОБА_1 (за дов.)

від позивача

ОСОБА_2 (за дов.)

від відповідача  

не з’явились

від третьої особи

ОСОБА_3 (за дов.)

ОСОБА_4 (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

               До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Будінвест»про стягнення 44893,92 грн. заборгованості за договором оренди № 7-10 від 12.03.2010 р., укладеним між відповідачем та Голосіївською районною у місті Києві радою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 р. порушено провадження у справі № 17/163 та призначено її до розгляду на 11.04.2011 р..

Ухвалою суду від 11.04.2011 р. розгляд справи було відкладено на 27.04.2011 р. та витребувано додаткові докази.

27.04.2011 р. прокуратурою подано клопотання про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути грошові кошти у розмірі, що складає ціну позову, на користь комунального підприємства Голосіївського району у місті Києві «Розрахунковий центр «Голосіїво».

Ухвалою від 27.04.2011 р. розгляд справи було відкладено до 18.05.2011 р. у зв?язку з неявкою представників відповідача та необхідністю витребування доказів.  

У зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 18.05.2011 р. справу  № 17/163 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.    

Ухвалою від 18.05.2011 р. розгляд справи було відкладено до 01.06.2011 р. та залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  комунальне підприємство «Розрахунковий центр «Голосіїво».

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Удалової О.Г., з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 30.05.2011 р. справу  № 17/163 було передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Ухвалою від 01.06.2011 р. розгляд справи було відкладено до 20.06.2011 р. у зв?язку з неявкою представників відповідача, третьої особи, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування доказів.

Прокуратурою в судовому засіданні подано клопотання про уточнення позовних вимог, у якій викладено прохання стягнути грошові кошти у розмірі, що складає ціну позову, на користь Київської міської ради в особі комунального підприємства Голосіївського району у місті Києві «Розрахунковий центр «Голосіїво».

У судовому засіданні представник третьої особи надав письмове пояснення по справі, в якому зазначив, що 05.05.2010 р. сторонами за договору оренди № 7-10 від 12.03.2010 р. укладено додаткову угоду № 1 до останнього, відповідно до якої викладено пункт 2.4. в такій редакції: «вул. Набережно-Корчуватська, 92 літера «А»(1 поверх –140,0 кв. м.) товариство з обмеженою відповідальністю «Арт будінвест» для торгівлі україномовною поліграфічною продукцією строком на два роки дванадцять місяців», в частині зміни площі внесені зміни з «83,0 кв. м.»на «140,0 кв. м.». Зміни до акту прийому-передачі орендованого приміщення не вносились, оскільки відповідачем використовувалось приміщення загальною площею 140,0 кв. м., що підтверджується актом техінвентаризації БТІ від 02.04.2010 р.. Відповідно до додатку № 1 до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 р. № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва»будинок № 92 по вул. Набережно-Корчуватська був переданий до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав, про час та місце проведення судових засідань учасники були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

12.03.2010 р. між Голосіївською районною в м. Києві радою (далі - орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Арт будінвест»(далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 7-10 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м. Києва та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 92, на першому поверсі площею 83,0 кв. м., використовується для торгівлі україномовною поліграфічною продукцією.

Згідно з п. 2.1. Договору, орендодавець зобов’язується у 10-денний термін з моменту підписання обома сторонами останнього надати орендарю зазначені в п. 1.1 нежитлові приміщення (надалі-приміщення).

Відповідно до п. 3.1 Договору розмір орендної плати за перший календарний місяць встановлюється в розмірі 1 989,36 грн. (без ПДВ) згідно з розрахунком, визначеним в додатку 1 до Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору, розмір оренди за кожний наступний календарний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати попереднього місяця на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.3. Договору оренди передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно в повному обсязі до 15 числа поточного місяця та перераховується на розрахунковий рахунок 2600830201762 у Голосіївському відділенні №5398 Ощадбанку України, МФО 320304, ЗКПО 32525507, комунальному підприємству Голосіївського району у м. Києві «Розрахунковий центр «Голосіїво»платник податку на прибуток на загальних підставах.

За змістом пункту 3.11. орендар зобов?язаний відшкодовувати орендодавцеві витрати, пов?язані з утриманням земельної ділянки, розмір яких визначається згідно з додатком 2 до Договору.

Орендар сплачує орендодавцю витрати, пов?язані з утриманням будинку (пункт 3.12. Договору).

Пунктом 3.13. Договору передбачено, що витрати на утримання прибудинкової території та інші витрати загального користування, передбачені методикою розрахунку (крім витрат, зазначених в пункті 3.11. Договору), не входять до складу орендної плати та сплачуються орендарем згідно з розрахунком, визначеним в додатку 3 до Договору.

За змістом пункту 3.16. Договору податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку, встановлених чинним законодавством.     

Згідно з п. 5.1. Договору, обчислення строку останнього починається з моменту передачі об’єкту оренди орендарю за актом. Термін дії Договору встановлюється з 12.03.2010 р. до 12.02.2013 р..

Після закінчення терміну, зазначеного в п. 5.1. Договору, він припиняє свою дію (п. 5.2. Договору).

На виконання умов Договору орендодавець передав, а відповідач прийняв у користування нежитлове приміщення площею 38,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 92, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.04.2010, який міститься в матеріалах справи.

05.05.2010 р. між сторонами за договором була укладена додаткова угода № 1, відповідно до якої пункт 1.1. викладено в такій редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району м. Києва та знаходиться знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 92 літера «А» на першому поверсі площею 140,0 кв. м., використовується для торгівлі україномовною поліграфічною продукцією.

За додатковою угодою доповнено пункт 3.1., в якому визначено, що розмір орендної плати за перший календарний місяць встановлюється в розмірі 1 989,36 грн. (без ПДВ) згідно з розрахунком, визначеним в додатку 1 до Договору, при цьому з 02.04.2010 р. відповідно до акту техінвентаризації БТІ від 02.04.2010 р. розмір орендної плати встановлюється в розмірі 3 385,74 грн. (без ПДВ) згідно розрахунку, визначеному в додатку 1 до Договору.

За змістом розділів ІV, V та VІ додаткової угоди відшкодування витрат, пов??язаних з утриманням земельної ділянки складає 312,25 грн., пов?язаних з утриманням будинку – 767,20 грн. на місяць; загальний розмір платежів орендаря на користь орендодавця складає 4 465,19 грн.; податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку, встановлених чинним законодавством.   

Статтею 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.  3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За доданим до позову розрахунком, перевіреним судом, заборгованість відповідача за користування нежитловим приміщенням за період з квітня 2010 року по лютий 2011 року (без врахування травня 2010 р., в якому сплачені всі платежі в повному обсязі) складає 44 053,79 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спір по справі виник з причини порушення відповідачем договірних зобов’язань, які передбачені умовами Договору, щодо внесення щомісячно орендної плати, витрат, пов?язаних з утриманням земельної ділянки та будинку.

Оцінюючи подані учасниками процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 с. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2.8. Договору встановлено, що орендні та інші передбачені платежі сплачуються орендарем по день фактичного звільнення приміщення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов’язання щодо внесення передбачених Договором платежів за користування приміщення. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи у судовому засіданні відповідач зобов’язання по сплаті орендних та інших платежів за фактичне користування нежитловим приміщенням згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості у розмірі 44 053,79 грн. не сплатив.

З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 44 053,79 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу прокурор також просить стягнути з відповідача пеню.

Відповідно до п. 3.7. Договору за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар повинен сплатити Орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день затримки платежу (включаючи день оплати).

Відповідно до п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як передбачено ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги прокурора про стягнення з відповідача 840,13 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню за доданим до позову розрахунком, перевіреним судом, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та статті 232 ГК України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме: в сумі 44 053,79 грн. боргу та 840,13 грн. пені.

Згідно з пунктом 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Такі випадки передбачені, зокрема, ст. 2 ГПК України (господарський суд порушує справи за позовами прокурорів та їх заступників, які звертаються в інтересах держави). При цьому, прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 АПК України встановлено, що «інтереси держави», є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Рішенням Конституційного Суду України від 8.04.1999 №3-рп/99, визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси, не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно ст. 36 - 1 Закону України «Про прокуратуру»представництво інтересів або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави. Формою представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав юридичних осіб коли порушуються інтереси держави.

Згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, що є у власності територіальних громад. Відповідно до ст. 143 конституції України територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Аналогічні положення містяться і в п. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування»відповідно до якого матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Пункт 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування»визначає, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з п. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування»органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтями 2, 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що правовою підставою для зайняття комунального майна є договір оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до додатку № 1 до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 р. № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва»об?єкт оренди за договором № 7-10 від 12.03.2010 р. був переданий до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

У зв'язку з несплатою передбачених договором оренди платежів за користування орендованим за вищезазначеним Договором приміщення, порушені права та економічні інтереси територіальної громади м. Києва. Таким чином, суд вважає правомірним звернення прокуратури з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арт будінвест»(01033,       м. Київ, вул. Володимирська, 83, код 36885209) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) в особі комунального підприємства Голосіївського району у місті Києві «Розрахунковий центр «Голосіїво»(рахунок 2600830201762 у Голосіївському відділенні ВАТ «Ощадбанк»м. Києва, МФО 320304, код 32525507) 44 053 (сорок чотири тисячі п?ятдесят три) грн. 79 коп. боргу, 480 (чотириста вісімдесят) грн. 13 коп. пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арт будінвест»(01033,     м. Київ, вул. Володимирська, 83, код 36885209) в дохід Державного бюджету України державне мито в сумі 448 (чотириста сорок вісім) грн. 94 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Суддя                                                                                 О.Г. Удалова

Рішення підписано 21.07.2011 р.