Ухвала

від 11.08.2011 по справі 15/163-10-4357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

         "11" серпня 2011 р.

Справа  № 15/163-10-4357

Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю „Опекс” на дії Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України по справі № 15/163-10-4357 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” в особі філії банку „Южне головне регіональне управління” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Опекс”, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про стягнення 60 788,16 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк” в особі філії банку „Южне головне регіональне управління” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Опекс” про стягнення 65 268,43 грн.  

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2010 р. порушено провадження у справі № 15/163-10-4357 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.2010 р. до участі у справі № 15/163-10-4357 було залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача.

Під час розгляду справи позивачем були подані до суду уточнення до позовної заяви, згідно яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту станом на 01.02.2011 р. в розмірі 19 676,60 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 22 483,04 грн. та пеню в розмірі 18 628,52 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.02.2011 р. у справі № 15/163-10-4357 позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк” було задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Опекс” на користь банку заборгованість по кредиту в сумі 19676,60 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 22483,04 грн., пеню в розмірі 3725,70 грн., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 458,85 грн. та 178,14 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення не було оскаржено, у зв’язку з чим набрало законної чинності 25.02.2011 р.

Так, 25.02.2011 р. господарським судом Одеської області був виданий наказ про примусове виконання вищевказаного рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2011 р. у справі № 15/163-10-4357.   

09.08.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Опекс” звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на порушення державним виконавцем ВДВС вимог чинного законодавства під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного наказу господарського суду Одеської області від 25.02.2011 р. у справі № 15/163-10-4357 про стягнення зі скаржника грошових коштів.  

Відповідно до положень ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Разом з тим слід зазначити, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів розглядаються господарським судом в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України із дотриманням загальних правил, встановлених для порядку оформлення і подачі заяв учасників судового процесу.   

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. № 14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” скарги розглядаються за правилами гл. 31-Г ЦПК та ст. 121-2 ГПК, якщо вони стосуються примусового виконання документів, перелік яких наведений у ст. 3 Закону N 606-XIV, звернення - за правилами, встановленими Законом N 606-XIV, розд. V ЦПК, статтями 89, 118-122 ГПК, якщо цими й іншими актами законодавства передбачено вирішення судом порушуваних у зверненнях питань.

Також відповідно до п. 2 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції (ст. 121-2 ГПК). Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст. 4 Закону N 202/98-ВР та ст. 2 Закону N 606-XIV здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121-2 ГПК.

В п. 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України вказано, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ГПК та містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 ч. 3 ст. 85 Закону N 606-XIV (606-14). У  разі  відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК (1798-12), якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо (1798-12).

Так, згідно ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, як вбачається з матеріалів скарги, скаржником не надано доказів направлення копії скарги стягувачу та ВДВС.  

Вказане свідчить, що скаржником не було дотримано вимоги процесуального законодавства при подачі скарги.

Відповідно до п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути без розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Опекс”.

      Керуючись ст. 1212, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И В:

Повернути без розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Опекс” на дії Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.   

                Суддя                                                                                 Петров В.С.

Додаток: матеріали скарги на 11 арк.