Ухвала

від 07.07.2011 по справі 5026/1406/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5026/1406/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 07 липня 2011 року                                                  Справа № 16/5026/1406/2011

Суддя господарського суду Черкаської області Спаських Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до селянського фермерського господарства "Акра" про стягнення 1 290 317,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

                                                  Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним догором № 5211-12 від 07.11.2007 року в сумі              1 290 317,37 грн.  Разом із позовною заявою позивач подав заяву від 05.07.2011 року № 1630/10 про забезпечення позову в порядку ст. 66-67 ГПК України, в якій просить суд накласти арешт на все майно без права користування, яке належить на праві власності селянському фермерському господарству "Акра" та зареєстроване за ним, заборонити селянському фермерському господарству "Акра" продаж врожаю овочів 2011 року, що засіяний на земельних ділянках, які знаходяться в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області без дозволу Черкаської філії ПАТ "Банк "Київська Русь" та накласти арешт на кошти, що надійдуть до селянського фермерського господарства "Акра" внаслідок продажу врожаю овочів 2011 року, що засіяний на земельних ділянках, які знаходяться в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області. Необхідність накладення арешту на майно та кошти позивач обґрунтовує ухиленням відповідача від сплати заборгованості, не реагуванням на вимоги банку про погашення боргу, вбачаючи в цьому ймовірність ухилення відповідача від виконання зобов'язань перед позивачем.  

У відповідності до ст. 67 ГПК України накладення арешту  може бути проведено або на майно, або на грошові кошти. Одночасне накладення арешту і на майно і на кошти чинним ГПК не дозволяється. Заборона відповідачу відчужувати майно будь-яким способом є втручанням у господарську діяльність підприємства, тим більше, що майно не є прямим предметом позову, а врожай овочів є товаром  нетривалого зберігання.

Доводи позивача про ймовірність ухилення відповідача від виконання рішення суду є лише його припущеннями та не містять доказів того, що відповідач  вже вживає заходи щодо розпродажу свого майна і спрямування коштів не на розрахунки з банком.

Оскільки позивач не визначився у виді забезпечення позовних вимог та не надав суду переконливих доказів того, що у випадку невжиття таких заходів, виконання судового рішення може бути утрудненим чи неможливим, то у задоволенні клопотання про забезпечення позову позивачу слід відмовити повністю.

При цьому чинне законодавство не обмежує кількість заяв про забезпечення позову, які може подавати  сторона по справі.

Керуючись ст. 66, 67 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ПАТ "Банк "Київська Русь" в особі Черкаської філії від 05.07.2011 року № 1630/10  про забезпечення позову залишити без задоволення.

          Суддя                                                                                 Н.М.          Спаських