Постанова

від 16.08.2011 по справі 19/17-805-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/17-805-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" серпня 2011 р. Справа № 19/17-805-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Картере В.І.

суддів:                              Жекова В.І., Пироговського В.Т.

при секретарі судового засідання –Марінової І.І.

за участю представників:

від Одеської міської ради –Асташенкова О.І.,

від СКА „Автомобіліст” –Лейбель П.Й., Бочковой В.О.,

від ТОВ „ОМЕГА” –Ковальський В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „ОМЕГА” та Споживчого кооперативу автостоянка „Автомобіліст”

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2011р.

по справі № 19/17-805-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ОМЕГА

до Споживчого кооперативу автостоянка „Автомобіліст”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеської міської ради

про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити певні дії

та

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Одеської міської ради

до Споживчого кооперативу автостоянка „Автомобіліст”

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

02.03.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „ОМЕГА” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом, в якому просило зобов'язати Споживчий кооператив автостоянка (далі - СКА) „Автомобіліст” усунути перешкоди у користуванні належним йому майном шляхом звільнення від майна та споруд, що належать відповідачу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 23 та забезпечення вільного доступу до будівлі позивача, розташованої за адресою: м. Одеса, провулок Банний, 4.

06.07.2011 до місцевого господарського суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Одеської міської ради (далі - ОМР), в якій остання просить зобов'язати СКА “Автомобіліст” звільнити за власний рахунок самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1562 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 23 шляхом знесення металевих критих шифером навісів та огорожі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Одеська міська рада, посилаючись на приписи ст.ст. 83, 93, 116, 152 ЗК України, ч.1 ст.376 ЦК України та ст. 9 Закону України “Про архітектурну діяльність” зазначає, що відповідач самовільно, без оформлення в установленому законом порядку будь-якої проектної документації та дозвільних документів, розмістив металеві криті шифером навіси та огорожу на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 23 та незважаючи на припинення дії договору на право тимчасового користування землею від 27.12.2000 р., укладеного між ним та Одеською міською радою, користується цією земельною ділянкою без будь-яких правових підстав.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2011 Одеську міську раду допущено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та прийнято її позов до розгляду в межах провадження у даній справі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.07.2011р. (суддя –Петренко Н.Д.) у задоволенні позову ТОВ „ОМЕГА” –відмовлено, а позовні вимоги Одеської міської ради –задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги Одеської міської ради місцевий господарський суд виходив з того, що Одеська міська рада є власником земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вулиця Комітетська, 23, на якій відповідач самовільно, без оформлення в установленому законом порядку будь-якої проектної документації та дозвільних документів, розмістив металеві криті шифером навіси та огорожу.

Зазначене судове рішення оскаржене у апеляційному порядку ТОВ „ОМЕГА” та СКА „Автомобіліст”.

В апеляційній скарзі ТОВ „ОМЕГА” просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні його позову та прийняти в цій частині нове, яким позовні вимоги ТОВ „ОМЕГА” задовольнити.

В апеляційній скарзі СКА „Автомобіліст” просить оскаржуване рішення змінити, у задоволенні позову Одеської міської ради –відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ „ОМЕГА” зазначає, що висновок господарського суду першої інстанції про те, що ТОВ „ОМЕГА” не є належним позивачем у даній справі, так як не є власником земельної ділянки за адресою: м. Одеса, провулок Банний, 4, а є лише її суміжним землекористувачем, а також про відсутність доказів того, що ТОВ “ОМЕГА”, на передбаченій законом належній правовій підставі користується (володіє) суміжною земельною ділянкою за вказаною адресою є хибним, оскільки ТОВ “ОМЕГА” заявлено позов не про звільнення земельної ділянки, а про усунення перешкод у користуванні належними йому майном.

Також, ТОВ „ОМЕГА” стверджує, що в матеріалах справи містяться докази на підтвердження виникнення у ТОВ “ОМЕГА” права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, провулок Банний, 4, а саме: матеріали його технічної інвентаризації, витяг з проектно-кошторисної документації на здійснення його реконструкції з влаштуванням фасаду автосалону з головним входом з вул. Комітетської, дозвіл на виконання будівельних робіт від 08.11.2010р. №711 зі строком дії до 05.11.2011р.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу СКА „Автомобіліст” зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, не прийняв до уваги той факт, що в матеріалах справи немає детального плану території, тобто містобудівної документації та відповідного рішення Одеської міської ради на підтвердження того, що автостоянка СКА „Автомобіліст” розташована саме в зоні реконструкції району, а тому посилання Одеської міської ради на те, що земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 23 розташована в зоні реконструкції, через що рішенням Одеської міської ради від 13.07.2010р. №6217-V продовження дії договору оренди земельної ділянки було визнано недоцільним, на думку апелянта, є недоведеними.

Також СКА „Автомобіліст”, посилаючись на приписи ст. 33 Закону України „Про оренду землі” зазначає, що Одеська міська рада, протягом одного місяця з моменту закінчення строку дії договору на право тимчасового користування землею від 27.12.2000р., не зверталась до апелянта із запереченнями щодо його пролонгації (поновлення), а тому у СКА „Автомобіліст” виникло право на подальше користування спірною земельною ділянкою та не виникло обов'язку щодо її звільнення, чого не врахував місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення суду.

Крім того, СКА „Автомобіліст” стверджує, що господарський суд першої інстанції, всупереч ст.ст. 17, 83 та 84 ЗК України, не законно ототожнив спірну земельну ділянку комунальної власності із землями державної власності, так як розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 06.08.2010р. №601/01-06 „Про звільнення території від тимчасової платної стоянки автотранспорту СКА „Автомобіліст” за адресою: вул. Комітетська, 23” було прийняте поза межами рішення Одеської міської ради від 13.07.2010р. №6217-V та ст.ст. 17, 84 ЗК України, з яких слідує, що місцеві державні адміністрації мають відповідні повноваження виключно щодо земель державної власності, до яких не відноситься земельна ділянка, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 23.

СКА „Автомобіліст” також звертає увагу апеляційного господарського суду на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме - неналежне повідомлення апелянта про час та місце судового розгляду даної справи.

СКА „Автомобіліст” надало відзив на апеляційну скаргу ТОВ „ОМЕГА”, відповідно до якого просить оскаржуване рішення в частині позовних вимог ТОВ „ОМЕГА” –залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „ОМЕГА” без задоволення.

У судовому засіданні 16.08.2011р., представник Одеської міської ради підтримала апеляційну скаргу ТОВ „ОМЕГА” та просила скасувати оскаржене рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позову ТОВ „ОМЕГА” та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги останнього задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційних скарг і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ “ОМЕГА” підлягає задоволенню, а апеляційна скарга СКА „Автомобіліст” задоволенню не підлягає, виходячи з такого:

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмеження у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

ТОВ “ОМЕГА” в обґрунтування позову стверджує, що будівлі відповідача, розташовані вздовж стіни будівлі позивача, яка на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.08.2010р. №450 “Про надання товариству з обмеженою відповідальністю “ОМЕГА” містобудівних умов та обмежень реконструкції частини нежилих приміщень виробничої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Банний, 4 під автосалон в існуючих габаритах будівлі ”ТОВ “ОМЕГА” та дозволу на реконструкцію частини виробничої будівлі для розміщення автосалону №711 від 08.11.20410р., підлягає реконструкції, перешкоджають її здійсненню та не дають можливості позивачу реалізувати своє право власності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ „ОМЕГА”, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ „ОМЕГА” не є належним позивачем у даній справі, так як не є власником земельної ділянки за адресою: м. Одеса, провулок Банний, 4, а є лише її суміжним землекористувачем, а також з відсутності в матеріалах справи доказів того, що ТОВ “ОМЕГА”, на передбаченій законом належній правовій підставі, користується (володіє) суміжною земельною ділянкою за вказаною адресою.

Апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне:

В матеріалах справи міститься договір на право тимчасового користування землею, на умовах оренди від 03.07.2001р. (т.2, а.с.15), укладений між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ „ОМЕГА” (Орендар), відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку, що знаходиться у місті Одесі, по провулку Банному, 4, загальною площею 4079 м.кв., за рахунок земель міста, згідно плану земельної ділянки.

Відповідно до п.1.2 вказаного договору, земельна ділянка надається у володіння і користування Орендаря для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничого комплексу з гостьовою автостоянкою, а саме:

- земельна ділянка, площею 3882 м.кв., терміном на 49 років (до 14.04.2050р.) для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничого комплексу;

- земельна ділянка, площе. 197 м.кв., терміном на 5 років (до 17.04.2006р.) для експлуатації та обслуговування гостьової автостоянки.

Також, 23.03.2010р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ „ОМЕГА” (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 2556 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Банний, 4 згідно плану земельною ділянки, для експлуатації та обслуговування виробничої будівлі й підсобних приміщень строком на 49 років.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору, зазначена земельна ділянка знаходиться під капітальною забудовою.

В матеріалах справи містяться свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі та споруди адміністративно-виробничого комплексу, видного Виконавчим комітетом ОМР 08.02.2010р. (т.2, а.с.150) та витяг про реєстрацію права власності №25275919 від 10.02.2010р. (т.1, а.с.21), з яких вбачається, що ТОВ „ОМЕГА” є власником об'єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Одеса, пров. Банний, 4, який в цілому складається із: адміністративно-інженерного корпусу літ. „А”, офіс літ. „Б”, „В”, СТО літ „Г”, побутового корпусу літ „Д”, загальною площею 8349,9 м.кв., основною площею 6810,5 м.кв.

Крім того, в матеріалах справи наявне рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №450 від 20.08.2010р. (т.1, а.с.17), відповідно до якого ТОВ „ОМЕГА” надано містобудівні умови та обмеження реконструкції частини нежилих приміщень виробничої будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, пров. Банній, 4 під автосалон в існуючих габаритах будівлі, дозвіл на виконання будівельних робіт №711 від 08.11.2010р., виданий ТОВ „ОМЕГА” Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (т.1, а.с.20) для виконання будівельних робіт з реконструкції частини СТО для розміщення автосалону по пров. Банному, 4, а також робочий проект реконструкції частини приміщення існуючої виробничої споруди (літ. Г) під автосалон за адресою: м. Одеса, пров. Банний, 4 (т.1, а.с.22).

Отже з викладеного вбачається, що ТОВ “ОМЕГА” є власником нежитлової будівлі та споруди адміністративно-виробничого комплексу за адресою: м. Одеса, пров. Банний, 4.

Однак, позивач не може здійснювати права користування та розпорядження вказаним майном, зокрема –реконструювати частину приміщення існуючої виробничої споруди (літ. Г) під автосалон за адресою: м. Одеса, пров. Банний, 4, оскільки поряд з вказаним об'єктом знаходиться автостоянка з металевим критим шифером навісом та огорожею, яка розташована на земельній ділянці, що була надана АСК „Автомобіліст” у тимчасове користування на підставі договору від 27.12.2000р. (т.1, а.с.12), укладеного з Одеською міською радою, строк дії якого закінчився 02.06.2010р.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вказаних приписів ГПК України ТОВ “ОМЕГА” довело належними та допустимими доказами факт здійснення АСК „Автомобіліст” перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном - нежитловою будівлею та спорудами адміністративно-виробничого комплексу за адресою: м. Одеса, пров. Банний, 4, у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ “ОМЕГА” є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду у вказані частині –зміні.

Разом з тим, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову Одеської міської ради з огляду на таке:

Рішенням Одеської міської ради від 02.06.2000р. № 1299-ХХІІІ (т.1, а.с.9) затверджено проект відведення двох земельних ділянок із земель автомобільного транспорту загальною площею 0,3348 га, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 23, для експлуатації та обслуговування автостоянки та надано їх відповідачу у тимчасове довгострокове користування строком до 10 років, але не пізніше початку реконструкції району.

27.12.2000р. між Одеською міською радою та СКА „Автомобіліст” укладено договір на право тимчасового користування землею (т.1, а.с.12), відповідно до умов якого ОМР надала, а СКА „Автомобіліст” прийняло у тимчасове довгострокове платне користування земельну ділянку, загальною площею 3348 м.кв., за рахунок земель міста, відповідно до плану тимчасового землекористування. Строк дії вказаного договору до 02.06.2010р.

Відповідно до п. 3.4.10 вказаного договору були встановленні обмеження по використанню земельної ділянки, а саме: здійснення будь-якої реконструкції чи нового будівництва на даній земельній ділянці вести тільки за узгодженням із Одеською міською радою.

Також, пунктом 4.7 вказаного договору встановлено, що за три місяці до закінчення терміну дії цього договору Землекористувач зобов'язаний узгодити з Міськрадою умови звільнення земельної ділянки або умови пролонгації цього договору, при цьому умови надання ділянки на новий термін визначаються Міськрадою.

Рішенням Одеської міської ради від 13.07.2010 р. № 6217-V (т.1, а.с.16) СКА “Автомобіліст” було відмовлено у поновленні договору на право тимчасового користування земельною ділянкою площею 0,3348 га, за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 23, для експлуатації та обслуговування автостоянки.

Вказане рішення ОМР на даний час є чинним, про що свідчить рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2011р. по справі №11/17-634-2011, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду від 25.06.2011р. (т.2, а.с.79).

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно із ст.13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ч. 1 ст.31 Закону України “Про оренду землі”).

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України “Про оренду землі” у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За таких обставин господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що договір оренди спірної земельної ділянки припинив свою дію, у зв'язку з чим вказана земельна ділянка підлягає поверненню орендодавцю.

Також слід зазначити, що відповідно до статті 24 Закону України „Про планування і забудову територій” фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Разом з цим, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 1.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273, яке діяло на момент будівництва на спірній земельній ділянці об'єктів СКА “Автомобіліст” та було обов'язковим для застосування усіма суб'єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування було встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) на виконання будівельних робіт, робіт з реконструкції, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд.

Згідно з статтею 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Крім того, за умовами частини 4 вищезазначеної статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Слід також зазначити, що за статтею 417 вказаного Кодексу у разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення. У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

З матеріалів справи вбачається, що СКА „Автомобіліст” без оформлення в установленому законом порядку будь-якої проектної документації та дозвільних документів, на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 23 розмістив металеві криті шифером навіси та огорожу.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що Одеська міська рада, як представник територіальної громади м. Одеси, якій належить спірна земельна ділянка, надавала відповідну згоду СКА „Автомобіліст” на спорудження або розміщення будь-яких будівель чи споруд на цій земельній ділянці, відповідач не надав, а тому місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що спорудження на ній металевих навісів та огорожі СКА „Автомобіліст”, є самочинним будівництвом, на яке особа, яка здійснила таке будівництво, відповідно до наведених вище приписів ст. 376 ЦК України, права власності не набуває.

Вказана правова позиція наведена в ухвалі Верховного суду України по справі №6-1390св10 від 22.06.2011р. (т.2, а.с.133-135).

Частиною 2 ст.152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав (п. “б”ч.3 ст.152 ЗК України).

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову Одеської міської ради та зобов'язання СКА „Автомобіліст” звільнити за власний рахунок самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1562 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 23 шляхом знесення металевих критих шифером навісів та огорожі.

При цьому, апеляційний господарський суд враховує те, що розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради №601/01-06 від 06.08.2010р. (т.2, а.с.72) „Про звільнення території від тимчасової платної стоянки автотранспорту СКА „Автомобіліст” за адресою: вул. Комітетська, 23”, у зв'язку із закінченням дії договору на право тимчасового користування землею від 27.12.2000р., керівництву СКА „Автомобіліст” було наказано демонтувати встановлені навіси та звільнити земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 23 в термін до 30.09.2010р.

При цьому, начальнику відділу соціально-економічного розвитку території було доручено сприяти мешканцям мікрорайону, які є членами споживчого кооперативу автостоянка “Автомобіліст”, щодо розміщення автомобілів на автостоянках у межах житлового району “Молдованка 1-4”.

Зазначене розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 06.08.2010р. № 601/01-06 в установленому законом порядку оскаржено СКА „Автомобіліст” до суду не було, тобто є чинним.

Посилання СКА „Автомобіліст” в апеляційній скарзі на те, що вказане розпорядження було прийняте поза межами рішення Одеської міської ради від 13.07.2010р. №6217-V та ст.ст. 17, 84 ЗК України, з яких слідує, що місцеві державні адміністрації мають відповідні повноваження виключно щодо земель державної власності, до яких не відноситься земельна ділянка, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 23, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки відповідно до п. 1.1 Положення про районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. №20-V (т.2, а.с.136-144), Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради, яка створена з метою реалізації функцій міського самоврядування на території відповідного адміністративного району міста Одеси, згідно із Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, а відтак посилання на норми права які визначають права державних адміністрацій в даному випадку є недоречними.

Доводи СКА „Автомобіліст” відносно того, що Одеська міська рада, протягом одного місяця з моменту закінчення строку дії договору на право тимчасового користування землею від 27.12.2000р., не зверталась до апелянта із запереченнями щодо пролонгації (поновлення) цього договору, а тому у СКА „Автомобіліст” виникло право на подальше користування спірною земельною ділянкою та не виникло обов'язку щодо її звільнення, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки у договорі на право тимчасового користування землею від 27.12.2000р. сторони домовились, що за три місяці до закінчення терміну дії цього договору Землекористувач зобов'язаний узгодити з Міськрадою, зокрема, умови пролонгації цього договору, при цьому умови надання ділянки на новий термін визначаються Міськрадою (п. 4.7), однак будь-яких доказів того, що апелянт, за три місяці до закінчення терміну дії договору, узгодив з Одеською міською радою його пролонгацію, СКА „Автомобіліст” не надав.

Ствердження СКА „Автомобіліст” про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач своєчасно був повідомлений про день, час і місце судового засідання, а саме: 08.07.2011р., про що свідчить поштове повідомлення (т.2, а.с.85). Крім того, у справі наявний відзив СКА „Автомобіліст” на позовну заяву (т.2, а.с.1), в якому викладено правову позицію відповідача щодо даного спору, що в свою чергу свідчить про те, що СКА „Автомобіліст” був обізнаний про розгляд даного спору у Господарському суді Одеської області. За таких обставин, місцевий господарський суд цілком правомірно дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення місцевого господарського суду, через порушення норм матеріального права, в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ „ОМЕГА” підлягає зміні, а в іншій частині – залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ОМЕГА” –задовольнити.

У задоволенні апеляційної скарги Споживчого кооперативу автостоянка „Автомобіліст” – відмовити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2011р. по справі № 19/17-805-2011 –змінити:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ОМЕГА” –задовольнити.

Зобов'язати Споживчий кооператив автостоянка „Автомобіліст” усунути перешкоди у користуванні належним Товариству з обмеженою відповідальністю „ОМЕГА” майном шляхом звільнення від майна та споруд, що належать Споживчому кооперативу автостоянка „Автомобіліст”, розташованого за адресою: м. Одеса, вулиця Комітетська, 23 та забезпечення вільного доступу до будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю „ОМЕГА”, розташованої за адресою: м. Одеса, провулок Банний, 4.

Стягнути з Споживчого кооперативу автостоянка „Автомобіліст” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОМЕГА” державне мито за подання позову у сумі 85,00 грн., за ІТЗ судового процесу у сумі 236,00 грн. та державне вито за подання апеляційної скарги у сумі 42,50 грн.

В решті рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2011р. по справі № 19/17-805-2011 - залишити без змін.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                            В.І. Картере

Судді:                                                                                В.І. Жеков

                                                                                          В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписаний 18.08.2011р.