Постанова

від 18.08.2011 по справі 11-19-33/44-10-1291

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11-19-33/44-10-1291

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" серпня 2011 р. Справа № 11-19-33/44-10-1291

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко, на підставі розпорядження заступника голови суду від 08.08.2011 р. № 470

при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш

за участю представників сторін:

від позивача —С.М. Перетятько

від відповідача —Ю.Д. Костинюк

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

на рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2011 р.

у справі № 11-19-33/44-10-1291

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПС Холдинг"

про стягнення 29682517,90 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПС Холдинг"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

про зобов'язання виконати умови договору

          В судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошена перерва до 18.08.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

          У березні 2010 р. ВАТ "Комерційний банк "Надра" звернулось до господарського суду з позовом та уточненнями до нього про стягнення з ТОВ "СПС Холдинг" 39450044,51 грн., в т. ч. заборгованість по тілу кредиту - 24426774,58 грн., заборгованість по відсоткам - 10414992,32 грн., пеня за порушення сплати відсотків - 167688,44 грн., пеня за порушення строку сплати кредиту - 2393154,68 грн., інфляційні витрати - 2047434,49 грн.

          В обґрунтування позову позивач послався на порушення відповідачем умов кредитного договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії    № 05/10/2007/840-К/842 від 03.10.2007 р.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.03.2010 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі.

          Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2010 р. відмовлено ТОВ "СПС Холдинг" у прийняті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 19.03.2010 р.; ухвалою Вищого господарського суду України від 06.09.2010 р. відмовлено ТОВ "СПС Холдинг" у прийняті касаційної скарги на ухвалу апеляційної інстанції від 11.06.2010 р.

          Заперечуючи проти задоволення позову, ТОВ "СПС Холдинг" звернулось із зустрічною позовною заявою та уточненням до неї, в якій просило зобов'язати ВАТ "Комерційний банк "Надра" виконати взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 05/10/2007/840-К/842 від      03.10.2007 р., а саме: видати кошти в межах кредитної лінії в сумі        32783339 грн., та продовжити строк дії вказаного договору до 02.04.2013 р.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2010 р. зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з позовом ВАТ "Комерційний банк "Надра".

          Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2011 р. (головуючий суддя Власова С.Г., судді Панченко О.Л., Горячук Н.О.) позов ПАТ "Комерційний банк "Надра" задоволено частково: стягнуто з ТОВ "СПС Холдинг" на користь банку 24426774,58 грн., 25500 грн. держмита та        146,13 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в решті позову відмовлено. Зустрічний позов ТОВ "СПС Холдинг" задоволено частково: зобов'язано ПАТ "Комерційний банк "Надра" видати товариству за договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 05/10/2007/840-К/842 від 03.10.2007 р. кошти в межах суми заявок на видачу траншів, які залишились без виконання, на суму 32783339 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в решті позову відмовлено.

          Судове рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "СПС Холдинг" на користь банку 24426774,58 грн. мотивовано тим, що товариство не повернуло вчасно суму кредиту, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість по тілу кредиту. У стягненні з відповідача заборгованості по відсоткам, пені за порушення сплати відсотків та за порушення строку сплати кредиту, інфляційних витрат відмовлено, в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю їх нарахування.

          Рішення суду в частині задоволення зустрічного позову мотивовано тим, що позичальником виконано всі умови кредитного договору, які передували видачі траншів, а банк, порушуючи свої зобов'язання перед товариством, не в повному обсязі видало грошові кошти. Відмовляючи ТОВ "СПС Холдинг" у задоволенні вимог щодо продовження строку дії спірного договору до 02.04.2013 р., суд послався на те, що товариством не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів та не зазначено підстав для задоволення позову в цій частині.

          Не погодившись з даним рішенням, ПАТ "Комерційний банк "Надра" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення первісного позову в повному обсязі та відмову в зустрічному позові в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник послався на те, що за умовами кредитного договору, через порушення товариством строків повернення кредиту, банк мав право зупинити подальшу виплату траншів в межах кредитної лінії.

          Одночасно банк заявив клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, яке задоволено ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.07.2011 р.

          ТОВ "СПС Холдинг" надало заперечення на апеляційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін як законне та обґрунтоване.

          Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

          03.10.2007 р. між ВАТ "Комерційний банк "Надра" (банк) та ТОВ "СПС Холдинг" (позичальник) укладено договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 05/10/2007/840-К/842, предметом якого є порядок та умови надання банком позичальнику кредитних коштів в межах відкритої кредитної лінії на наступних умовах: ліміт заборгованості за кредитною лінією не може перевищувати 23730747,39 дол. США з терміном користування кредитною лінією з 03.10.2007 р. до 02.04. 2010 р. під 12,5% річних (п. п. 1.1 договору).

          Відповідно до п. 1.2 кредитного договору видача коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими траншами в валюті ліміту після подачі позичальником письмових заявок на видачу траншу відповідно до п. 3.2 договору. Етапи фінансування представлені наступною структурою:

- отримання траншів у розмірі не більше ніж 3000000 дол. США можливе лише після надання в забезпечення 100% корпоративних прав позичальника, вказаних у пункті 2.1 договору;

- отримання траншів у загальній їх сумі не більше ніж 9000000 дол. США можливе лише після надання уточненої проектної документації та затвердженого проектною організацією робочого проекту, підписання позичальником договору підряду (генерального підряду) по проекту та оформлення прав по даному договору в заставу банку;

- отримання траншів у загальній її сумі не більше 23730747,39 дол. США можливе лише після надання банку усієї дозвільної документації на проведення будівельних робіт (дозволу на будівництво, затвердженого ескізного проекту тощо).

          Кредитна лінія надається позичальнику на наступні цілі - фінансування будівельно-монтажних робіт, сплату відсотків та комісій за кредитом до моменту початку реалізації продажу площ житлового комплексу, що планується, а також на фінансування витрат на рекламу (п. 1.3 договору).

          Згідно з п. 3.1.1 договору банк зобов'язаний по мірі надання позичальником письмових заявок на видачу траншів в межах кредитної лінії відповідно до умов п. 3.2.1 договору, надати позичальнику транші у безготівковій формі з позичкового рахунку шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

          В свою чергу позичальник зобов'язаний, зокрема, надавати банку до 12 годин робочого дня, в якому планується видача кредитних коштів, письмову заявку на видачу траншів в межах відкритої кредитної лінії з зазначенням суми, строків і цілей використання та наданням засвідчених копій документів, що підтверджують необхідність у конкретному платежі; здійснювати щомісячне погашення нарахованих відсотків за траншами кредитної лінії в валюті траншу в строк до 5 числа місяця, наступного за звітним; здійснювати погашення отриманих траншів і відсотків за користування ними; на протязі 3 робочих днів з моменту укладання договору відкрити у банку поточні рахунки (в іноземній та національній валютах), якщо вони не відкриті на момент укладення договору, та до повного виконання своїх зобов'язань за договором проводити через них 100% всіх своїх розрахунків (п. 3.2 договору).

          Пунктом 3.3 договору передбачені права банку, зокрема, відповідно до   ч. 2 ст. 348 Господарського кодексу України зупинити подальшу видачу траншів в межах кредитної лінії у разі, якщо позичальник не виконує своїх зобов'язань за договором кредиту, а також у випадку відсутності погодження з позичальником щодо забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором кредиту, розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами або інших умов кредитування, а також у випадку порушення позичальником будь-яких інших умов договору кредиту, або договору щодо забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором кредиту; вимагати дострокового погашення траншів, виданих в межах кредитної лінії і нарахованих відсотків за ними у випадку хоча б одноразового порушення позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту, а також у разі порушення позичальником будь-яких інших умов кредитного договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.

          Відповідно до п. 4.1 кредитного договору за несвоєчасне повернення кредитної лінії та/або відсотків за нею, в т. ч. пред'явлених до дострокового погашення, позичальник сплачує банку пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

          Додатковими угодами № 1 від 18.10.2007 р. та № 3 від 01.08.2008 р. внесено зміни до кредитного договору, за якими відсоткові ставки за користування кредитною лінією склали 12,5% річних в доларах США та 16,5% річних в національній валюті і 16% річних в доларах США та 21% річних в національній валюті відповідно.

          Додатковою угодою № 5 від 17.09.2008 р. внесено зміни до п. 1.3 кредитного договору, викладеного його в наступній редакції: кредитна лінія надається позичальнику на наступні цілі - оплата виконання проектно-будівельних робіт, будівельно-монтажних робіт, сплата відсотків та комісій за кредитом до моменту початку реалізації продажу площ житлового комплексу, що планується будувати, фінансування витрат на рекламу, а також витрат, пов'язаних з випуском облігацій.

          Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

          Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Розглядаючи позовні вимоги банку про стягнення з товариства заборгованості по тілу кредиту, місцевий господарський суд встановив, що на виконання умов кредитного договору від 03.10.2007 р. № 05/10/2007/840-К/842 ВАТ "Комерційний банк "Надра" надало ТОВ "СПС Холдинг" кредитні кошти в загальній сумі 24487260,42 грн. (а. с. 82-105 т. 1). В свою чергу, товариство не погасило отримані транші в межах кредитної лінії в строк до 02.04.2010 р., чим порушило п. п. 1.1.2, 3.2.4 договору. Відповідачем не спростовано наявність боргу, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ТОВ "СПС Холдинг" на користь ВАТ "Комерційний банк "Надра" заборгованості по тілу кредиту в сумі 24487260,42 грн.

          Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства заборгованості по відсоткам в сумі 10414992,32 грн., пені за порушення сплати відсотків - 167688,44 грн., пені за порушення строку сплати кредиту - 2393154,68 грн., інфляційних витрат - 2047434,49 грн., суд виходив з такого.

          Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

          Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:         1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "СПС Холдинг" неодноразово зверталось до ВАТ "Комерційний банк "Надра" з проханням видати транші в межах кредитної лінії для погашення відсотків, що передбачено умовами кредитного договору, але банк відмовляв у їх видачі.

          Відповідно до ч. 4 ст. 612, ч. ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

          Таким чином, оскільки в даному випадку наявне прострочення кредитора, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги банку про сплату заборгованості по відсоткам, пені за порушення сплати відсотків, пені за порушення строку сплати кредиту, інфляційних витрат є необґрунтованими та безпідставними.

          Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

          Щодо зустрічних позовних вимог товариства про зобов'язати ВАТ "Комерційний банк "Надра" видати кошти в межах кредитної лінії в сумі 32783339 грн., та продовжити строк дії вказаного договору до 02.04.2013 р., апеляційна інстанція зазначає наступне.

          Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що прострочка ВАТ КБ "НАДРА" розпочалась у лютому 2009 р.

          ТОВ "СПС Холдинг" неодноразово направляло на адресу банку заявки на видачу траншів: № 08/02/09 від 03.03.2008 р. на 8000000,00 грн.; № 21/08.08 від 01.04.2008 р. на 683851,86 грн.; № 53/01.08 від 07.08.2008 р. на    8201132,90 грн.; № 63/01.09 від 25.09.2008 р. на 8000000,00 грн.; № 66/01/10 від 06.10.2008 р. на 338354,24 грн.; № 71/01/10 від 21.10.2008 р. на    2000000,00 грн.; № 75/01/10 від 27.10.2008 р. на 3000000,00 грн.; № 85/01/10 від 12.11.2008 р. на 2560000,00 грн. (а. с. 58, 64, 65, 68, 69 т. 1, а. с. 7, 10, 24     т. 4), але вони залишені без виконання.

          Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

          Оскільки позичальнику не надавались транші кредитних коштів в достатніх обсягах, необхідних для фінансування будівельно-монтажних робіт та погашення відсотків за користування кредитом, ТОВ "СПС Холдинг" не мало змоги завершити проект будівництва житлового комплексу у                    м. Запоріжжя, реалізувати збудоване житло і розпочати погашення кредитних коштів. Кредитним договором передбачено, що фінансування будівництва здійснюється виключно за рахунок кредитних коштів. При цьому, банком припинено виплату траншів в зв'язку з порушенням, на його думку, товариством умов договору.

          Як вбачається із матеріалів справи, позичальником належним чином та в строк виконані пункти 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3 кредитного договору, а саме: укладено договір застави майнових прав № 05/10/2007840-ЗМП/842-1 від 21.10.2008 р.; договір застави корпоративних прав від 03.10.2008 р; договір будівельного підряду № 6/21 з ТОВ "Чорноморспецпроект" від 21.06.2007 р.; передана банку дозвільна документація, у т. ч. дозвіл на виконання будівельних робіт № 93 від 29 травня 2008 р., висновок Запорізького управління земельних ресурсів від 28.03.2006 р. № 01-04/2159, рішення Запорізької міської ради від 28.04.2006 р. про погодження місця розташування багатоповерхової житлової забудови на перехрещенні вул. Перемоги та бульвару Центрального, висновок про відведення земельної ділянки у довгострокову оренду № 529, висновок санітарно-епідемологічної експертизи № 02-16/1249, висновок на розміщення об'єкта та узгодження проектно-пошукових робіт від 15.03.2006 р., висновок комплексної державної експертизи № 263/1 від 19 вересня 2008 р.

          Тобто невиконання банком умов договору призвело до порушення прав позичальника, що підлягають відновленню шляхом зобов'язання ВАТ "Комерційний банк "Надра" виконати взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 05/10/2007/840-К/842 від 03.10.2007 р., а саме: видати кошти в межах кредитної лінії в сумі 32783339 грн.

          Таким чином, задоволення зустрічного позову в цій частині є цілком обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи.

          Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про продовження дії кредитного договору до 02.04.2013 р., суд послався на безпідставність таких вимог.

          Судова колегія погоджується з таким висновком суду та додатково зазначає, що відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          ТОВ "СПС Холдинг" на виконання вимог ст. 33-34 ГПК України не надано доказів істотного порушення договору банком.

          Посилання банку на положення Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі" від 08.10.2009 р. № 813/2009 не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки він не стосується даного спору.

          Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеним.

          З огляду на вищевикладене, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2011 р. у справі № 11-19-33/44-10-1291 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                  Л.І. Бандура

          Суддя                                                                      Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                      В.Б. Туренко

Повний текст постанови підписано 19.08.2011 р.