Постанова

від 20.07.2011 по справі 5023/2650/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2011 р. Спр ава № 5023/2650/11

Колегія суддів у с кладі: головуючий суддя П огребняк В.Я., суддя Афа насьєв В.В. , суддя Слоб одін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 02.02.2011 р.,

відповідача - не з'явився

ДПІ у Червонозаводському р айоні м. Харкова - ОС ОБА_2 за довіреністю № 18573/10/10-018 від 15.11.2010 р.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу Державної податк ової інспекції у Червонозав одському районі м. Харкова (вх. № (вх. №2396Х/3-11 від 16.06.11) на ріш ення господарського суду Хар ківської області від 21.04.11 р. у сп раві № 5023/2650/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Торгівельно-промислова ко мпанія "Технопром", м. Харків

до Товариства з обмеже ною відповідальністю "Технос тар", м. Харків

про визнання недійсни м договору

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2011 р. Товариств о з обмеженою відповідальніс тю “Торгівельно-промислова компанія “Технопром”, м. Харк ів (позивач) звернулось до гос подарського суду Харківсько ї області з позовом про визна ння недійсним договору поста вки № 0-18/11-10 від 25.11.2010 р., укладеного між ним та Товариством з обме женою відповідальністю “Те хностар”, м. Харків (відповід ач ) з 25.11.2010 р. та додаткової угоди № 1 від 28.02.2011 р. до договору поста вки № 0-18/11-10 від 25.11.2010 р. з 28.02.2011 р.

Підстави та обґрунтування позовних вимог позивачем за значені не були, до винесення рішення місцевим господарсь ким судом обґрунтування поз овних вимог позивачем не над авалося.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 21.04.2011 р. у справі № 5023/2650/11 (суддя Тихи й П.В.) у задоволенні позову ві дмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що п ри укладенні договору сторон и не допустили порушень, які б свідчили про те, що його зміст суперечить актам цивільного законодавства, а також морал ьним засадам суспільства, сп ільні дії позивача та відпов ідача при укладенні та викон анні договору поставки та до даткової угоди до цього дого вору були направлені на набу ття тих прав та обов' язків, я кі випливають саме з цього до говору поставки та додатково ї угоди, отже, зазначені право чини спрямовані на реальне н астання правових наслідків, що обумовлені ними, у зв' язк у з чим позовні вимоги необґр унтовані, недоведені матеріа лами справи та такі, що не підл ягають задоволенню.

Учасники спору рішення міс цевого господарського суду в апеляційному порядку не оск аржували.

Державна податкова інспек ція у Червонозаводському рай оні м. Харкова з зазначеним рі шенням не погодилась, 16.06.2011 р. до Харківського апеляційного г осподарського суду звернула сь з апеляційною скаргою, в як ій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове р ішення, яким позовні вимоги Т ОВ “ТПК “Технопром”задоволь нити в повному обсязі. Разом і з скаргою ДПІ подана заява пр о поновлення пропущеного стр оку на подання апеляційної с карги.

В обґрунтування апеляційн ої скарги заявник зазначає про те, що суд першої інстан ції порушив ряд норм матеріа льного та процесуального пра ва, оскільки повинен був розг лянути питання щодо залученн я ДПІ у Червонозаводському р айоні м. Харкова в якості трет ьої особи, яка не заявляє само стійних вимог на предмет спо ру, так як предмет спору безп осередньо стосується прав та обов' язків податкової інсп екції як контролюючого орган у, а в рішенні суду є безпосере днє посилання на акт перевір ки даного податкового органу ТОВ “ТПК Технопром” за періо д з 30.04.2007 по 31.12.2010 р. з питань виявле ння недостовірності даних, щ о містяться у податкових дек лараціях з податку на прибут ок та податку на додану варті сть, за результатами якої бул о складено акт про фіксуванн я порушень норм ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначен их статей в момент вчинення п равочинів по придбанню та ре алізації товарів та послуг, у кладених ТОВ “ТПК Технопром” з контрагентами, у тому числі , з ТОВ “Техностар”. Також апел яційна скарга мотивована ква ліфікацією апелянтом укладе них між сторонами спору прав очинів як нікчемних з огляду на неможливість їх фактично го виконання в силу відсутно сті у ТОВ “Техностар” трудов их ресурсів, відсутності дан их про отримання транспортни х послуг по доставці товару, а також наявності даних про те , що ТОВ “ТПК “Технопром” госп одарської діяльності не здій снює, про що свідчить відсутн ість ТОВ “ТПК “Технопром” за місцем власної реєстрації, в ідсутність у підприємства ак тивів, відсутність складськи х приміщень. Оскільки, на думк у заявника, метою укладених п равочинів є штучне формуванн я податкового кредиту з пода тку на додану вартість, що спр ичиняє збитки доходам бюджет у, угоди є нікчемними з огляду на приписи ст. 228 ЦК України. По силанням на можливе спричине ння збитків бюджету ДПІ обґр унтовує і власний процесуаль ний інтерес на подання апеля ційної скарги.

Автоматизованою системою документообігу Харківськог о апеляційного господарсько го суду для розгляду даної сп рави визначено суддю-доповід ача Погребняка В.Я.

Розпорядженням голови Хар ківського апеляційного госп одарського суду для розгляду даної справи сформовано кол егію суддів у складі: головую чий суддя Погребняк В.Я., суддя Афанасьєв В.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апел яційного господарського суд у від 20.06.2011 р. апеляційну скаргу ДПІ у Червонозаводському ра йоні м. Харкова прийнято до пр овадження, призначено до роз гляду на 18.07.2011 р.

У визначений судом строк ст орони відзивів на апеляційну скаргу ДПІ у Червонозаводсь кому районі м. Харкова не над али.

В судове засідання 18.07.2011 р. з' явились представники позива ча та заявника скарги, які над али пояснення у справі.

Відповідач свого уповнова женого представника в судове засідання не направив, хоча б ув належним чином повідомлен ий про час та місце розгляду с прави, направлена на його адр есу ухвала суду від 20.06.2011 р. пове рнулась до суду з відміткою п оштового відділення “за закі нченням терміну зберігання” .

Враховуючи належне повідо млення сторін про час та місц е засідання суду, відсутніст ь будь-яких клопотань станом на призначений для розгляду даної справи час, а також те, щ о явка представників сторін у судове засідання не була ви знана обов' язковою, колегія суддів, вислухавши думку пре дставників позивача та ДПІ у Червонозаводському районі м . Харкова, вважає за можливе ро зглянути апеляційну скаргу Д ПІ у Червонозаводському райо ні м. Харкова за відсутності представника відповідача з а наявними у матеріалах спра ви доказами.

Колегія суддів, перевіривш и повноту встановлених судом обставин справи та наданих с торонами в підтвердження обс тавин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оц інку, дослідивши матеріали с прави та правильність застос ування господарським судом н орм матеріального та процесу ального права, розглянувши д оводи апеляційної скарги, ді йшла висновку про необхідніс ть залишення апеляційної ска рги ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова без задовол ення, виходячи з наступного.

25.11.2010 р. між сторонами було ук ладено договір поставки № 0-18/11- 10 (далі договір), згідно з яким в ідповідач (продавець) був зоб ов' язаний здійснити постав ку, а позивач (покупець) прийня ти та оплатити електротехніч не обладнання на умовах, викл адених в договорі.

Виконання вищезазначеного договору підтверджується пе рвинною документацією, а сам е долученими до справи копія ми видаткових та податкових накладних (а.с. 17-34).

Дослідивши первинні бухга лтерські документи, якими об умовлені кількість, найменув ання, асортимент та ціна това ру, а також підписами відпові дальних осіб позивача та від повідача, місцевий господарс ький суд дійшов висновку про те, що складені первинні доку менти відповідають вимогам З акону України “Про бухгалтер ський облік та фінансову зві тність в Україні”, Закону Укр аїни “Про податок на додану в артість”та “Положення про до кументальне забезпечення з аписів у бухгалтерському обл іку”та підтверджують факт ви конання господарських опера ції за вищезазначеною угодо ю.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 28.02.2011 р. до договору поста вки № 0-18/11-10 від 25.11.2010 р. в якості спл ати за обладнання покупець п ередав, а постачальник прийн яв 9 (дев`ять) простих векселів , емітентом яких є покупець, за гальною номінальною та догов ірною вартістю 22 063 670,00 грн., факт передачі векселів підтверд жується актом передачі векс елів від 28.02.2011 р., який підписано посадовими особами сторін та скріплено печатками підпр иємств (а.с.16).

Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2011 р. ДПІ у Червонозав одському районі м. Харкова зд ійснено документальну невиї зну перевірку ТОВ “Технопром ” за період з 30.04.2007 по 31.12.2010 р. з пита нь виявленої недостовірност і даних, що містяться у подат кових деклараціях з податку на прибуток та податку на дод ану вартість. За результатам и перевірки було складено ак т №922/233/35858881 від 09.03.2011 р., з якого вбача ється, що всі правочини, вчин ені відповідачем, не спрямов ані на реальне настання прав ових наслідків, що обумовлен і ними, кваліфіковані як неді йсні з посиланням на приписи ч.1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК Укра їни.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про те, щ о даних про подання ДПІ позову про визнання вищезазн аченого договору та додатков ої угоди до неї недійсними ма теріали справи не містять.

З пояснень представника ДП І у судовому засіданні 18.07.2010 р. в бачається, що з позовом про ви знання спірного договору та додаткової угоди до неї неді йсними ДПІ до суду не звертал ась.

Вирішуючи спір, колегія суд дів посилається на наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства зо бов'язання виникають з підст ав, зазначених у статті 11 Циві льного кодексу України. За пр иписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивіл ьних прав та обов' язку, зокр ема, є договори та інші правоч ини, інші юридичні факти. Підс тавою виникнення цивільних п рав та обов' язків є дії осіб , що передбачені актами цивіл ьного законодавства, а також дії, що не передбачені цими ак тами, але за аналогією породж ують цивільні права та обов' язки.

Відповідно до ст. 179 Господар ського кодексу України при у кладенні господарських дого ворів сторони можуть визнача ти зміст договору на основі в ільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджув ати на свій розсуд будь-які ум ови договору, що не суперечат ь законодавству. Господарськ і договори укладаються за пр авилами, встановленими Цивіл ьним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених ц им кодексом.

Згідно зі ст. 6, ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладен ні договору, виборі контраге нта та визначенні умов догов ору з урахуванням вимог цьог о Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розу мності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК Укра їни правочином є дія особи, сп рямована на набуття, зміну аб о припинення цивільних прав та обов' язків.

В частині 1 ст. 208 Цивільного к одексу України зазначено, що правочини між юридичними ос обами належить вчиняти у пис ьмовій формі.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавец ь (постачальник), який здійсню є підприємницьку діяльність , зобов'язується передати у вс тановлений строк (строки) тов ар у власність покупця для ви користання його у підприємни цькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особист им, сімейним, домашнім або інш им подібним використанням, а покупець зобов'язується при йняти товар і сплатити за ньо го певну грошову суму. До дого вору поставки застосовуютьс я загальні положення про куп івлю-продаж, якщо інше не вста новлено договором, законом а бо не випливає з характеру ві дносин сторін.

Пунктом 1 ст.655 ЦК України вст ановлено, що за договором куп івлі-продажу одна сторона (пр одавець) передає або зобов' язується передати майно (тов ар) у власність другій сторон і (покупцеві), а покупець прийм ає або зобов' язується прийн яти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 638 ЦК Україн и договір є укладеним, якщо ст орони в належній формі досяг ли згоди з усіх істотних умов договору.

За нормами ст. 638 ЦК України, с т. 180 ГК України зміст господар ського договору становлять у мови договору, визначені уго дою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або пр ипинення господарських зобо в'язань, як погоджені сторона ми, так і ті, що приймаються ни ми як обов'язкові умови догов ору відповідно до законодавс тва. Господарський договір в важається укладеним, якщо мі ж сторонами у передбачених з аконом порядку та формі дося гнуто згоди щодо усіх його іс тотних умов. Істотними умова ми договору є умови про предм ет договору, умови, що визначе ні законом як істотні або є не обхідними для договорів дано го виду.

Відповідно до ст. 204 ЦК Україн и правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або він н е визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п'ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своїй позов ній заяві не наводить підст ав визнання правочинів недій сними.

Після подання заяви про за доволення позовних вимог ТОВ “ТПК “Технопром”будь-якого обґрунтування своїх позовни х вимог, а також доказів на під твердження зайнятої позиції , не надавало, вимоги про засто сування наслідків недійснос ті правочинів ТОВ “ТПК “Техн опром” також не заявляло.

Згідно з положеннями ст. 4-3 ГП К України, зокрема, з принцип ом змагальності, сторона сам остійно обґрунтовує свої вим оги. Цей принцип означає, що с торони у процесуальній формі доводять перед судом свою пр авоту, за допомогою доказів п ереконують суд у правильност і власної правової позиції. П ринцип змагальності є процес уальною гарантією всебічног о, повного та об'єктивного з'яс ування судом обставин справи , ухвалення законного, обґрун тованого і справедливого ріш ення у справі.

На підставі викладеного ко легія суддів дійшла висновку про те, що відсутність нормат ивного обґрунтування позову і доказів на підтвердження з айнятої позивачем позиції ун еможливлює задоволення тако го позову.

Оцінюючи обґрунтованість апеляційної скарги ДПІ, коле гія вважає за необхідне заув ажити таке.

В апеляційній скарзі ДПІ мі ститься вимога про прийняття нового рішення, яким позовні вимоги ТОВ “ТПК “Технопром ” слід задовольнити в повному обсязі.

На думку колегії суддів, так а вимога не є підтриманням пр авової позиції ТОВ “ТПК “Тех нопром”, оскільки заявник в с карзі зазначає, що обидві сто рони спору діяли з протиправ ною метою штучного створення податкового кредиту, а в цьом у випадку процесуальний інте рес недобросовісного учасни ка цивільного обороту не мож е співпадати з процесуальним інтересом державного фіскал ьного органу.

Враховуючи відсутність по зову ДПІ про визнання спірни х правочинів недійсними або нікчемними, колегія суддів п озбавлена права кваліфікува ти спірні правочини як недій сні і задовольнити вимоги ап еляційної скарги.

Так, відповідно до приписів ст. ст. 1, 2 ГПК України захист по рушеного права, в тому числі т акого учасника цивільного об ороту, як державний фіскальн ий орган, відбувається шляхо м подання позову або скарги.

Як зазначалося вище, ДПІ поз ову про визнання правочинів недійсними не подавала, тому згідно зі ст. 4-3 ГПК України кол егія суддів позбавлена права винести рішення про недійсн ість правочинів за відсутнос ті відповідного позову, пода ного у встановленому законом порядку.

Крім того, оскільки вимоги п озивача не містили прохання про визнання правочинів нікч емними, тому підтримання ДПІ позиції позивача у даному сп орі не може бути підставою дл я винесення рішення про квал іфікацію спірних правочинів як нікчемних.

В той же час, визнання оспор юваних правочинів недійсним и на вимогу ДПІ суперечить за кону, оскільки ДПІ не входить до кола осіб, які можуть заявл яти вимогу про визнання оспо рюваних правочинів недійсни ми.

Такий висновок колегії суд дів повністю відповідає роз' ясненню Верховного Суду Укра їни, наведеному в узагальнен ні судової практики ВСУ “Пра ктика розгляду судами цивіль них справ про визнання право чинів недійсними”від 24.11.2008 р., д е, зокрема, зазначено: “Відпов ідно до п. 3 ст. 215 ЦК вимога про ви знання оспорюваного правочи ну недійсним може бути пред'я влена тільки особами, визнач еними у ЦК й інших законодавч их актах, що встановлюють осп орюваність правочинів - а сам е, однією зі сторін, або заінте ресованою стороною, тобто пр ава яких вже були порушені на момент звернення до суду”.

Крім того, колегія суддів за значає про те, що згідно з поло женнями ч.2 ст. 215 ЦК України виз нання нікчемного правочину н едійсним судом не вимагаєтьс я. Тобто ДПІ не позбавлена пра ва самостійно кваліфікувати спірні правочини як нікчемн і і відповідним чином визнач ити обсяги фіскальних зобов' язань учасників даних правоч инів та застосувати заходи ф іскального примусу до учасни ків правовідносин.

Така дія і була проведена ДП І, про що свідчить зміст акту н евиїзної документальної пер евірки ТОВ “ТПК “Технопром” з питань дотримання вимог по даткового, валютного та іншо го законодавства №922/233/35858881 від 09.0 3.11

Таким чином, спірні правочи ни вже кваліфіковані ДПІ як н ікчемні та ініційована проце дура узгодження податкових з обов' язань учасників спору в належному розмірі.

З огляду на зазначені обста вини, колегія суддів погоджу ється з висновком місцевого господарського суду про відс утність підстав до задоволен ня позову ТОВ “ТПК “Технопро м” про визнання угод недійсн ими, а апеляційну скаргу ДПІ вважає необґрунтованою та та кою, що задоволенню не підляг ає, у зв' язку з чим підстави д ля скасування оскарженого рі шення місцевого господарськ ого суду відсутні.

Інші доводи апеляційної ск арги та досліджені в судовом у засіданні докази не спрост овують наведені висновки кол егії суддів, в зв' язку з чим а пеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викла дених вище, а оскаржуване ріш ення місцевого господарсько го суду має бути залишене без змін.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, 105, Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Держ авної податкової інспекції у Червонозаводському районі м . Харкова на рішення господар ського суду Харківської обла сті від 21.04.2011 р. у справі №5023/2650/11 зал ишити без задоволення.

Рішення господарського су ду Харківської області від 21.0 4.2011 р. у справі №5023/2650/11 залишити бе з змін.

Головуючий суддя Погребняк В.Я.

Суддя Афанасьєв В.В.

Суддя Слободін М.М.

Повний текст постанов и суду складено та підписано 20.07.2011 року.