ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" липня 2011 р. Спр ава № 33/190-10
Колегія суддів у складі : головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О .
при секретарі Поспєлов ій С.В.,
за участю представників ст орін:
позивача - ОСОБА_1 (дов.№129/10 від 23.12.2010р.),
відповідача - ОСОБА _2 (дов.№ б/н від 20.04.2010р.),
розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”(вх . №2605Х/2-6)
на рішення господарськ ого суду Харківської області від 30.05.11 року у справі
№ 33/190-10
за позовом ДК “Газ Укра їни” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ
до Харківського облас ного КП “Дирекція розвитку і нфраструктури території”, м. Харків
про стягнення 21.061.671,92 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач у серпні 2010 року з вернувся до господарського с уду Харківської області з по зовною заявою (а.с.2-а.с.5, том 1), в я кій просив стягнути з відпов ідача на свою користь 21.061.671,92 грн . заборгованості (16.708.465,02 грн. - с ума основного боргу, 1.644.530,67 грн. - пеня, 2.032.934,85 грн. - інфляційні ви трати та 675.741,38 грн. - сума 3% річни х), 25.500,00 грн. державного мита та 23 6,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.
Свої позовні вимоги скаржн ик обґрунтовував тим, що відп овідач не сплачує у добровіл ьному порядку заборгованіст ь за отриманий природний газ згідно з договором №06/08-1851 БО-32 ві д 29.09.2008р. на постачання природно го газу для вироблення тепло вої енергії для потреб устан ов та організацій, що фінансу ються з державних та місцеви х бюджетів, а також інших суб' єктів господарювання.
Рішенням господарського с уду Харківської області від 30.05.2011р. у справі
№ 33/190-10 (суддя Кононова О.В.) по зовні вимоги задоволено част ково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16708465,02 грн. з аборгованості за поставлени й природний газ, 20229,44 грн. витрат по сплаті державного мита та 184,22 грн. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу. Стягнуто з пози вача на користь відповідача 2670,42 грн. витрат на проведення с удово-економічної експертиз и. В частині заявлених до стяг нення сум пені у розмірі 1644530,67 г рн., інфляційних витрат у розм ірі 2032934,85 грн. та 3% річних у розмі рі 675741,38 грн. залишено позов без розгляду ( а.с.61-а.с.65, том 3).
Позивач з рішенням місцев ого господарського суду від 30.05.2011р. не погодився та звернувс я до Харківського апеляційно го господарського суду з апе ляційною скаргою (з урахуван ням додаткового обґрунтуван ня, викладеного в доповненні до апеляційної скарги, яке бу ло подано через канцелярію с уду 24 червня 2011 року за вх. №6353), в я кій просить: скасувати рішен ня господарського суду першо ї інстанції від 30.05.2011р. в частин і залишення позову без розгл яду та прийняти нове рішення , яким позовні вимоги в частин і стягнення пені, 3% річних та і нфляційних задовольнити в по вному обсязі; відшкодувати з а рахунок відповідача витрат и, пов' язані зі сплатою держ авного мита за розгляд апеля ційної скарги.
Позивач вказує, що рішення в оскаржуваній частині прийня то з неправильним застосуван ням норм матеріального та пр оцесуального права.
При цьому, апелянт посилаєт ься на порушення ст.ст. 525, 526, 530, 599, 62 5 ЦК України та ст. ст. 4-7, 34, 43, 77, 79, 81, 84 Г ПК України.
У доповненнях до апеляційн ої скарги (вх.№6353 від 24.06.2011р) позив ач зазначив, що господарськи й суд Харківської області, пр иймаючи рішення по справі №33/1 90-10 щодо залишення позову без р озгляду в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних, ухилився, на думку позивача, в ід покладеної на нього функц ії здійснення правосуддя та порушив норми процесуальног о права, а саме, ст.69,77 Господарс ького процесуального кодекс у України.
У судовому засіданні 26.07.2011р. п редставник позивача підтрим ав апеляційну скаргу. Просит ь скасувати рішення господар ського суду Харківської обла сті від 30.05.2011р. в частині залише ння позову без розгляду та пр ийняти нове, яким позовні вим оги ДК «Газ України»в частин і стягнення пені, 3% річних та і нфляційних задовольнити у по вному обсязі.
Представник відповідача п роти апеляційної скарги запе речує, вважає її безпідставн ою та необґрунтованою, проси ть рішення суду першої інста нції скасувати та прийняти н ове, на підставі якого припин ити провадження у справі. У ві дзиві на апеляційну скаргу п осилається на те, що позивач д о розрахунку інфляційних та 3% річних безпідставно включи в суму боргу, яка вже була пред метом позову по іншій справі №58/94-09, на яку відповідно до заяв лених позовних вимог вже бул и нараховані інфляційні та 3% р ічних.
У судовому засіданні 26.07.2011р. п редставник підтримав запере чення на апеляційну скаргу. П росить рішення суду першої і нстанції скасувати та прийня ти нове, на підставі якого при пинити провадження у справі.
Дослідивши матеріали спра ви, а також викладені в апеляц ійній скарзі, доповненнях до неї та відзиві на апеляційну скаргу доводи представників сторін, заслухавши у судовом у засіданні пояснення уповно важених представників позив ача та відповідача, перевіри вши правильність застосуван ня господарським судом першо ї інстанції норм процесуальн ого права, а також повноту вст ановлення обставин справи та відповідність їх наданим до казам, колегія суддів встано вила наступне.
29 вересня 2008 року між Дочірн ьою компанією «Газ України»Н аціональної акціонерної ком панії «Нафтогаз України»та Х арківським обласним комунал ьним підприємством «Дирекці я розвитку інфраструктури те риторії»було укладено догов ір №06/08-1851БО-32 на постачання прир одного газу для вироблення т еплової енергії для потреб у станов та організацій, що фін ансуються з державного та мі сцевих бюджетів, а також інши х суб'єктів господарювання (а .с.12-а.с.17, том 1).
Згідно з п.1.1. даного догово ру позивач (постачальник) зоб ов' язався передати у власні сть відповідача (покупець) пр иродний газ за наявності йог о обсягів, а покупець зобов' язується прийняти від постач альника та оплатити природни й газ в обсязі, зазначеному в с татті 2 цього договору (а.с.12-а.с .17, том 1).
У відповідності до п. 6.1 Догов ору оплата за постачання при родного газу проводиться гро шовими коштами у такому поря дку: перша оплата в розмірі 34 в ідсотки від вартості заплано ваних місячних обсягів поста чання та транспортування газ у проводиться не пізніше 10 чис ла поточного місяця, подальш і оплати проводяться планови м платежем по 33 відсотки від в артості запланованих місячн их обсягів постачання та тра нспортування газу до 20 та 30 (31) чи сла поточного місяця. Остато чний розрахунок за фактично спожиті та протранспортован і обсяги газу здійснюється н а підставі акту приймання-пе редачі газу до 10 числа, наступ ного за місяцем поставки (а.с.1 5, том 1).
Як вбачається з матеріалі в справи, обґрунтовуючи позо в, позивач посилається на те, щ о він свої зобов'язання викон ав в повному обсязі, на підста ві вищезазначеного договору передав відповідачу природн ий газ протягом листопада 2008 р оку - квітень 2009 року на загальн у суму 23367272,69 грн., що підтверджен о актами приймання - передачі природного газу, належним чи ном засвідчені копії яких за лучені до матеріалів справи. Але відповідач не виконав на лежним чином свої зобов'язан ня, відмовився від виконання обов'язків, покладених на ньо го умовами договору в частин і своєчасної та належної опл ати, лише частково оплатив на дані позивачем послуги, внас лідок чого утворилась заборг ованість з оплати за договор ом постачання природного газ у за період з листопада 2008 року - квітень 2009 року в сумі 16708465,02 грн .
Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції щодо стягнення забо ргованості з оплати за догов ором постачання природного г азу за період з листопада 2008 ро ку - квітень 2009 року відповідно до договору №06/08-1851БО-32 від 29.09.2008 ро ку у сумі 16708465,02 грн., виходячи з н аступного.
Згідно зі ст. 509 Цивільного ко дексу України, ст.173 Господарс ького кодексу України зобов' язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) з обов'язана вчинити на корист ь другої сторони (кредитора) п евну дію (передати майно, вико нати роботу, надати послугу, с платити гроші тощо) або утрим атися від певної дії, а кредит ор має право вимагати від бор жника виконання його обов'яз ку.
Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодек су України.
Названі норми передбачают ь, що господарські зобов'язан ня можуть виникати безпосере дньо з господарського догово ру та інших угод, передбачени х законом, а також угод, не пер едбачених законом, але таких , які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарськ ого кодексу України та ст. 525 Ци вільного кодексу України одн остороння відмова від викона ння зобов'язань, крім випадкі в, передбачених законом, не до пускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільно го кодексу України встановле но, що зобов'язання має ґрунту ватися на засадах добросовіс ності, розумності та справед ливості.
Відповідно до ст.193 Господар ського кодексу України та ст . 526 Цивільного кодексу Україн и, яка містить аналогічні пол оження, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших а ктів, договору, а за відсутнос ті конкретних вимог щодо вик онання зобов'язання - відпові дно до вимог, що у певних умова х звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільно го кодексу України передбаче но, якщо у зобов'язанні встано влений строк (термін) його вик онання, то воно відлягає вико нанню у цей строк (термін).
Згідно з п.1 ст. 216 Господарськ ого кодексу України учасники господарських відносин несу ть господарсько-правову відп овідальність за правопоруше ння у сфері господарювання ш ляхом застосування до правоп орушників господарських сан кцій на підставах і в порядку , передбачених цим Кодексом, і ншими законами та договором.
Відповідно до ст. 611 Цивільн ого кодексу України, у разі по рушення зобов'язання настают ь правові наслідки, встановл ені договором або законом.
За змістом ст. 217 Господарсь кого кодексу України у сфері господарювання застосовуют ься такі види господарських санкцій: відшкодування збитк ів; штрафні санкції; оператив но-господарські санкції та а дміністративно-господарськ і санкції.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господ арського кодексу України штр афними санкціями у цьому Код ексі визнаються господарськ і санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), я ку учасник господарських від носин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил з дійснення господарської дія льності, невиконання або нен алежного виконання господар ського зобов'язання.
Щодо стягнення пені, інфляц ійних витрат та трьох відсот ків річних, то судова колегія не погоджується з висновком господарського суду Харківс ької області про залишення п озову без розгляду в частині заявлених до стягнення сум п ені у розмірі 1644530,67 грн., інфляці йних витрат у розмірі 2032934,85 грн. та трьох відсотків річних у р озмірі 675741,38 грн.
Суд першої інстанції, залиш ивши позов без розгляду в цій частині, виходив з того, що зг ідно з висновком судово-екон омічної експертизи №8906 від 11.05.20 11 р., призначеної судом по спра ві, на вирішення якої було пос тавлене запитання: "Чи правил ьно здійснені нарахування пе ні, 3% річних та інфляційних зб итків?", експертом зроблено ви сновок, що в обсязі наданих до кументів і проведених розрах унків, враховуючи неможливіс ть встановлення підстав та т ермінів проведення розрахун ків штрафних санкцій (пені, 3% р ічних та інфляційних збитків ) відносно рішення від 12.02.2010р. Го сподарського суду Харківськ ої області за позовом ДК "Газ У країни" НАК "Нафтогаз України " до ХОКП «Дирекція розвитку і нфраструктури території»су довий експерт - економіст не м ав змоги встановити правильн ість здійснення нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків.
З матеріалів справи вбачає ться, що ухвалою суду від 23.05.2011 р оку суд витребував у позивач а докази в підтвердження пер іоду нарахування пені, інфля ційних витрат, трьох відсотк ів річних, що були предметом р озгляду по справі № 58/94-09.
Також в оскаржуваному ріш енні суд першої інстанції мо тивує залишення позову без р озгляду в частині заявлених до стягнення сум пені у розмі рі 1644530,67 грн., інфляційних витра т у розмірі 2032934,85 грн. та трьох ві дсотків річних у розмірі 675741,38 г рн. на підставі п.5 ст.81 ГПК Укра їни тим, що позивач не з' явив ся до суду за відсутності пов ажних причин та не подав витр ебуваних ухвалою суду докуме нтів, необхідних для вирішен ня спору.
Судова колегія не погоджує ться з таким висновком суду п ершої інстанції, виходячи з н аступного.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень у судовом у засіданні представника поз ивача, ухвала господарського суду Харківської області ві д 23.05.11р. у справі №33/190-10 була надіс лана позивачу 24.05.11р., що вбачаєт ься зі штампу вихідної корес понденції господарського су ду Харківської області на зв оротній стороні ухвали - 24.05.201 1 року вих.№010522, а отримана, як ст верджує позивач, тільки 30.05.11р., щ о підтверджується штампом вх ідної кореспонденції позива ча на копії зазначеної ухвал и, яка міститься в матеріалах справи, та копії конверту зі ш тампом Укрпошти від 26.06.2011р., що б ули досліджені в ході судово го розгляду. Тобто позивач от римав зазначену ухвалу суду в день судового засідання.
Таким чином, як зазначає п ід час судового розгляду поз ивач, він не мав можливості бу ти присутнім у судовому засі данні та надати суду витребу вані документи.
Судова колегія вважає поми лковим висновок суду першої інстанції щодо не подання по зивачем витребуваних судом д окументів, оскільки суд не на дав оцінку матеріалам справи , а саме, не з' ясував, чи існую ть інші документи щодо обґру нтування сум пені, інфляційн их витрат та 3% річних, окрім ти х, що знаходяться в матеріала х справи.
Зважаючи на вищевикладе не, судова колегія дійшла вис новку про відсутність правов их підстав на підставі п. 5 ста тті 81 Господарського процесу ального кодексу України для залишення позову без розгляд у в частині заявлених до стяг нення сум пені у розмірі 1644530,67 г рн., інфляційних витрат у розм ірі 2032934,85 грн. та трьох відсоткі в річних у розмірі 675741,38 грн. та в важає помилковим висновок су ду першої інстанції щодо не р озгляду справи по суті в цій ч астині, виходячи з наступног о.
Відповідно до роз' яснен ь Вищого арбітражного суду У країни від 23.08.94р. №02-5/612 «Про деякі питання практики застосуван ня статей 80 та 81 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни»при вирішенні питання щ одо залишення позову без ро згляду (стаття 81 ГПК) господа рським судам слід мати на у вазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вв ажаються витребуваними, тіл ьки якщо про це зазначено у в ідповідному процесуальному документі;
- витребувані документи ч и явка представника позивача дійсно необхідні для виріше ння спору;
- позивач не подав витребу вані документи чи не направи в свого представника в засід ання господарського суду без поважних причин.
Враховуючи викладе ні положення, господарський суд залишає позов без розгля ду на підставі п.5 ст.81 ГПК Украї ни за наявності двох умов: поз ивач не надав витребувані су дом необхідні документи для вирішення спору, позивач не з ' явився в судове засідання і його нез' явлення перешкод жає вирішенню спору.
Як вбачається з матеріалів справи, всі необхідні докуме нти для вирішення спору по су ті в частині стягнення інфля ційних витрат, 3% річних та пен і містяться в матеріалах спр ави, тому суд першої інстанці ї у відповідності до статті 55 ГПК України мав право самост ійно визначити ціну позову.
Судова колегія вважає за н еобхідне зазначити, що з копі ї рішення господарського суд у Харківської області від 12.02.20 10р. у справі № 58/94-09 вбачається, що з Харківського обласного ко мунального підприємства «Ди рекція розвитку інфраструкт ури територій» на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” стягнуто суму інфл яційних у розмірі 248 425,59 грн., 3% рі чних в сумі 23813,44 грн., пеню в сумі 191 088,48 грн., витрати по сплаті дер жавного мита в сумі 14921,35 грн. та витрат на інформаційно-техні чне забезпечення судового пр оцесу в сумі 118,00 грн.(а.с.80-а.с.84, том 3).
Також з рішення від 12.02.2010р. у сп раві № 58/94-09 вбачається, що з Харк івського обласного комуналь ного підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури тер иторій»та користь ДК “Газ Ук раїни” НАК “Нафтогаз України ” стягнуто інфляційні витрат и, 3% річних та пеню за договоро м №06/08-1851 БО-32 від 29.09.2008р., які нарахов ані на заборгованість за пер іод протягом листопада-грудн я 2008 року, яка є спірною за тото жній період по даній справі (а.с.80-а.с.84, том 3).
Таким чином, суд першої ін станції, не з' ясувавши суми пені, інфляційних втрат та 3% р ічних, не обґрунтував необхі дності залишення позову без розгляду в цій частині, а відт ак не мотивував неможливості розгляду справи по суті за на явними матеріалами у справі.
Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.
Згідно зі статтею 32 Господа рського процесуального коде ксу України доказами у справ і є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом п орядку встановлює наявніст ь чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і за перечення сторін, а також інш і обставини, які мають значен ня для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 43 Госп одарського процесуального к одексу України господарс ький суд оцінює докази з а своїм внутрішнім перекона нням, що грунтується на всебі чному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сук упності, керуючись законом. Н іякі докази не мають для го сподарського суду заздалегі дь встановленої сили.
Враховуючи викладене, суд ова колегія дійшла висновку, що рішення господарського с уду Харківської області від 30 травня 2011р. у справі №33/190-10 не від повідає чинному законодавст ву, прийнято з порушенням вим ог процесуального права, том у підлягає скасуванню в част ині залишення позову без роз гляду, та в цій частині справа - передачі на розгляд до місце вого господарського суду.
Керуючись статтями 85, 99, 101, п. 2 с татті 103, статтею 105 Господарсь кого процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ДК “Га з України” НАК “Нафтогаз Укр аїни” задовольнити частково .
Рішення господарськ ого суду Харківської області від 30 травня 2011 року по справі № 33/190-10 в частині залишення позов у без розгляду скасувати та в цій частині передати справу №33/190-10 на розгляд до господарсь кого суду Харківської област і.
Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена в касаційно му порядку до Вищого господа рського суду України в двадц ятиденний термін.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Крестьянінов О.О.
Повний текст постанови складений 28.07.2011р.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2011 |
Оприлюднено | 29.08.2011 |
Номер документу | 17858550 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Коваленко Олександр Олексійович
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Фоміна В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні