ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Кіровоградської
області
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" жовтня 2006 р.
Справа № 2/293
Господарський суд Кіровоградської області в
складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 2/293
за позовом товариства з
обмеженою відповідальністю “
Торговий дім “НК Альянс-Кіровоград” м.Кіровоград
до
суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1 м.Кіровоград
про стягнення 12500 грн. заборгованості
Представники сторін:
від позивача - Вовченко Л.І. ,
довіреність № 1 від 04.01.05 ;
від відповідача - участі не
брав ;
Про час та
місце розгляду справи
відповідач належним чином
повідомлений у відповідності
до вимог Інструкції з діловодства
в господарських судах України. Тобто
відповідач не виявив бажання
реалізувати своє процесуальне
право на участь у судовому засіданні.
Справа розглядається без
участі представника відповідача.
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позов про стягнення
заборгованості в розмірі
12500 грн. за продані
паливно-мастильні матеріали.
Відповідач відзиву на позов не подав, вимоги не заперечив, доказів погашення заборгованості
не представив. Позивачем в судовому засіданні позовні вимоги підтримані повністю.
Справа розглядається на підставі
ст. 75 ГПК України за наявними в ній доказами та матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши
представника позивача господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Згідно укладеного договору
НОМЕР_1 позивач зобов'язався здійснювати відпуск
нафтопродуктів через мережу належних йому заправних станцій відповідачу
за цінами вказаними в роздрібних накладних через АЗС, а Відповідач
зобов'язався здійснювати оплату за отримане паливо.
Позивач виконав свої зобов'язання
за договором у повному обсязі,
в період з
18.07. 2005 року по
30.11.2005 відповідачу було
відпущено паливно-мастильні матеріали
на загальну суму 211188
грн.31 коп. за роздрібними накладними: НОМЕР_2; НОМЕР_3;
НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6; НОМЕР_7; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11;
НОМЕР_12; НОМЕР_13
згідно довіреностей
НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 через ОСОБА_1.
За
відпущені паливно-мастильні матеріали
було надано відповідачу
рахунки-фактури на загальну суму 211188,31 грн.
За період з 18.07.2005р по
04.08.2006 року відповідач частково погасив
суму боргу в розмірі 198 688 грн.
31 коп. Після направлення
відповідачу претензії НОМЕР_16 на суму 13 310,62грн. та
встановлення семиденного строку
погашення заборгованості відповідач
частково погасив суму боргу в розмірі 810 грн.62 коп.
На час звернення
позивача до суду заборгованість складає
12500 грн.
Проаналізувавши правовідносини, що виникли між
учасниками спору та надавши їм
правову оцінку,
господарський суд приходить
до переконання, що позовні
вимоги підлягають до повного
задоволення, з відповідача
належить стягнути суму
основного боргу в розмірі
12500 грн. Висновок про
обґрунтованість позовних вимог
суд робить на
підставі слідуючого.
Відповідно до ст.626 ЦК України
договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення,
зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст.ст.638,639
ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з
усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі,
якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Відповідно до
ст. 642 Цивільного кодексу України, - якщо
особа, яка одержала договір, у
межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов
договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила
відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія
є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або
не встановлено законом.
Таким чином, фактично після
виконання сторонами певних дій спрямованих на набуття цивільних прав та
обов'язків між Позивачем і Відповідачем був укладений договір.
Оскільки поставка товару, тобто
відпуск палива Відповідачу, здійснювалась безпосередньо з автозаправочних
станцій Позивача (АЗС), то Позивач являється таким, що виконав свої
зобов'язання щодо поставки товару з моменту вручення товару Відповідачу, який
фіксувався в відомостях (а.с.28-38).
Підтвердженням визнання
відповідачем боргу з боку Відповідача є платіжне доручення на перерахування грошових коштів як
заборгованості за пальне після
отримання претензії.
Позивач повністю виконав свої
зобов'язання по поставці товару, а Відповідач приймав товар, видав довіреність
на отримання цього товару, самостійно його отримував з АЗС Позивача та частково
сплатив за отриманий товар.
Господарським судом
звернуто увагу на відсутність
на примірниках роздрібних
накладних підписів осіб, які
отримували матеріальні цінності,
що судом визнається
як порушення порядку
відображення в документах бухгалтерського обліку господарських операцій,
передбаченого Законом України “Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в
Україні” та Наказом
Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року
“ Про затвердження Положення про
документальне забезпечення
записів у бухгалтерському обліку.”
Єдиним належним та
допустимим доказом
здійснення господарської операції
може бути саме первинний документ з
суворо визначеними Законом
реквізитами: назвою підприємства,
установи від імені якої
складено документ, назва
документа (форми), код форми, дата і місце
складання, зміст
господарської операції та її вимірники (у натуральному
і вартісному виразі), посади, прізвища, підписи осіб,
відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документа, особистий підпис або інші дані, які дають змогу
ідентифікувати осіб, які
брали участь у господарській операції.
Однак, враховуючи
що відповідачем фактично визнано
факт отримання вказаних у
накладних матеріальних цінностей,
господарський суд вважає за
можливе розглянути справу
без визначення цих
накладних як доказів, а оцінюючи
в сукупності всі
інші докази по справі.
Відповідач позовні вимоги не
заперечив, документи про погашення заборгованості до
суду не надав. Про час та місце
розгляду справи відповідач
був належним чином
повідомлений, що
посвідчується врученням йому
поштового відправлення
НОМЕР_17(а.с.50).
Проаналізувавши правовідносини, що виникли між учасниками спору та надавши
їм правову оцінку, суд
приходить до висновку, що
позовні вимоги підлягають до
повного задоволення, з
відповідача необхідно стягнути
на користь позивача
12500 грн.
Такий висновок
суд зробив на
підставі слідуючого.
Правовідносини, що виникли
між сторонами регулюються
за правилами глави 54
Цивільного кодексу України
про купівлю-продаж. За приписом
ст. 655 Цивільного кодексу
України за договором купівлі-продажу одна
сторона (продавець) передає або
зобов'язується передати майно (товар) у власність
другій стороні (покупцеві),
а покупець приймає
або зобов'язується прийняти
майно(товар) і сплатити за
нього певну грошову
суму.
Таким чином,
після отримання бензину від позивача
у відповідача виник обов'язок
провести оплату за цей товар.
Відповідно до ст.526 ЦК України
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору
та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності
таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,
що звичайно ставляться.
Суд вважає, що між сторонами
досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у
відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України підтверджують що це саме
договір купівлі-продажу.
Позивач повністю виконав свої
обов'язки відпустивши представникам відповідача
за довіреностями паливно-мастильні матеріали
згідно до накладних.
Відпуск відповідачу
паливно-мастильних
матеріалів повністю підтверджується накладними (а.с. 14-25), довіреностями (а.с.26, 27),
відомостями з підписами
працівників відповідача про отримання
бензину (а.с. 28- 38), актом
звірки взаєморозрахунків від
23.05.2006 року (а.с.42), карткою рахунку НОМЕР_18 за період
з 18.07.05 р. по
10.08.2006 року (а.с. 43-47).
Таким чином, господарський суд
вважає, що уточнені позовні
вимоги підлягають до
повного задоволення з відповідача
підлягає до стягнення
12500 грн. заборгованості за
поставлений відповідачеві товар.
На підставі статті 44, 49
Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита
та витрати на інформаційно-технічне
забезпечення покладаються на відповідача,
оскільки невиконанням зобов'язань
відповідачем порушено права позивача, за захистом
яких він був змушений звертатись до
суду та поніс додаткові
витрати
На підставі викладеного та
керуючись,
ст.ст.33,36,43,49,66,75,82,84,85,116 ГПК України, господарський суд , -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити
повністю.
Стягнути з відповідача суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_19 у АППБ "Аваль", МФО
НОМЕР_20, код НОМЕР_21 заборгованість
за отриманий товар
в розмірі 12500 грн.,
суму сплаченого державного мита в розмірі
125 грн. та витрат
на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу в
розмірі 118 грн. на
користь товариства з
обмеженою відповідальністю “
Торговий дім “НК
Альянс-Кіровоград” м.Кіровоград вул. Декабристів 10
кв.2 р/р 2600617000825 в КФ АКБ Правекс банк, м. Кіровоград, МФО 323594,
код 32616033.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом
цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на
вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя
Ю. І. Хилько
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 178621 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні