Рішення

від 08.08.2011 по справі 5023/5396/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2011 р. Справа № 5023/5396/11

вх. № 5396/11

Суддя господарського суд у Сальнікова Г.І.

при секретарі судового зас ідання Близнюкова А.І.

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1 дов. б /н від 18.03.2011 року

відповідача - ОСОБА_2, до в. від 04.07.2011 року

розглянувши справу за поз овом ТОВ "Експоколірметал ", м. Харків

до ТОВ фірми "IVEKO", м. Харків

про стягнення 1498830,60 грн. збитк ів згідно договору про надан ня послуг міжнародних переве зень вантажів автомобільним транспортом № 21/3 від 21.03.2011 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Експокол ірметал", звернувся до господ арського суду з позовною зая вою, в який просить суд стягну ти з ТОВ фірми "IVEKO" на свою корис ть суму збитків у розмірі 1498830,60 грн., які виникли у зв'язку з не належним виконанням відпові дачем взятих на себе зобов'яз ань за договором про надання послуг міжнародних перевезе нь вантажів автомобільним тр анспортом, укладеним між сто ронами 21.03.2011 року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує т им, що відповідач не виконав в зяті на себе зобов'язання, пер едбачені договором щодо забе зпечення схоронності товару під час його перевезення. Суд ові витрати просить суд покл асти на відповідача.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 04 л ипня 2011 року було порушено про вадження у справі № 5023/5396/11 та її р озгляд призначено на 19.07.2011 року .

У судовому засіданні 19.07.2011 ро ку було задоволено клопотанн я представника відповідача п ро відкладення розгляду спр ави та ухвалою господарськог о суду Харківської області в ід 19 липня 2011 року розгляд спра ви було відкладено на 02.08.2011 року .

У судовому засіданні, призн аченому на 02.08.2011 року було оголо шено перерву до 08 серпня 2011 рок у. Після перерви судове засід ання продовжено у тому ж скла ді суду.

05 серпня 2011 року до канцелярі ї суду від представника відп овідача надійшло клопотання (вх. 15026) про зупинення провадже ння у справі № 5023/5396/11 до вирішенн я кримінальної справи № 201153132, по рушеної Постановою про поруш ення кримінальної справи та прийняття її до провадження від 04.06.2011 р. старшого слідчого С В при ВВС по муніципальному р айону Борський Самарської об ласті старшого лейтенанта юс тиції Труфанова Є.В., на підста ві матеріалів перевірки КУСП № 1014 від 03.06.2011 року, по суті.

Суд, розглянувши зазначене клопотання представника від повідача, враховуючи положен нями статті 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни, у відповідності до якої к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог та заперечень, керуючи сь ст. 79 Господарського процес уального кодексу України, як ою встановлено обов'язок суд у зупинити провадження у спр аві, безпосередньо пов'язано ї з іншою справою, що розгляда ється іншим судом, не знаходи ть обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клоп отання , оскільки інша справа повинна бути у провадженні с уду та розгляд справи будь-як им адміністративним органом (податковим органом, правоох оронним органом тощо), не є під ставою для зупинення провадж ення у справі.

У судовому засіданні предс тавник позивача підтримував позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному об сязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечу вав проти вимог заявленого п озову, посилаючись на відсут ність вини з боку відповідач а, оскільки доставка перевіз ником вантажу до місця призн ачення, виявилась неможливою у зв'язку з діями третіх осіб, які не можливо було а ні перед бачити, а ні відвернути, а саме в результаті скоєння невста новленими особами криміналь ного злочину.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги та заперече ння, дослідивши матеріали сп рави, заслухавши пояснення п редставників позивача та від повідача, всебічно та повно д ослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд ом встановлено наступне.

21 березня 2011 року між товарис твом з обмеженою відповідаль ністю "Експоколірметал" та то вариством з обмеженою відпов ідальністю фірмою "IVEKO" було укл адено договір № 21/3 про надання послуг міжнародних перевезе нь вантажів автомобільним тр анспортом, згідно умов якого замовник (позивач) зобов"язав ся надати, а перевізник (відпо відач) прийняти вантажи в обс язі згідно заявки, яка є невід "ємною частиною цього догово ру.

"Перевізник" організує пере везення за маршрутом, вказан ому в разовій заявці, своїм за дорученням "Замовника" наємн им автотранспортом за комісі йну винагороду, виступая при цьому експедитором.

Відповідно до п.2.1 спірного д оговору, перевезення вантажу здійснюється на підставі за явки, наданої замовником (поз ивачем).

Відповідно до заявки на пер евезення вантажу автомобіль ним транспортом відповідач з обов'язався надати позивачу для перевезення автомобіль м арки DAF, номер НОМЕР_1/НОМЕ Р_2 та здійснити перевезенн я вантажу за маршрутом: Оренб ургська область, м. Гай - м. Харк ів.

На виконання умов договору № 21/3 про надання послуг міжнар одних перевезень вантажів ав томобільним транспортом, 01 че рвня 2011 року автомобіль DAF, держ авний номер НОМЕР_1 в прис утності водія відповідача, ОСОБА_3, був завантажений то варом та опломбований, про що складено міжнародну товарно -транспортну накладну СМR № 032607 , згідно з якою відповідач при йняв до перевезення: 4 скрині ( стрічка мідна М2 статист. №7410110000 ) вагою 1256 кг.; 4 піддони (стрічка мідна М2 статист. № 7409110000) вагою 3285 кг.; 1 скриня (стрічка мідна М2 ст атист. № 7409110000) вагою 1169 кг.; 25 пачок (листи мідні М2 статист. № 7409190000) в агою 13178 кг.; 2 піддони (стрічки ла тунні Л 63 статист. № 7409210000) вагою 133 3 кг. Загальна вага 20221 кг., на заг альну суму 187964,71 доларів США.

Згідно п.п. в) п. 2.1 договору № 21/3 відповідач зобов'язався дос тавити вантаж у визначені ст роки у пункт призначення та п ередати його вантажоотримув ачу або на митно-ліцінзійний склад.

Відповідно до п. 3.6 договору № 21/3, відповідач несе відповіда льність за збереження вантаж у.

У п.п. г) п. 2.1 договору № 21/3 сторо ни передбачили, обов'язок від повідача негайно повідомити позивача про можливі пробле ми або затримки при виконанн я перевезення.

Як зазначає позивач у позов ній заяві, 07 червня 2011 р. позивач ем було отримано постанову п ро порушення кримінальної сп рави від 04.06.2011 року, відповідно до якої 03.06.2011 р. приблизно в 14.00 нев ідомі особи в с. Товолжанка. Бо рського району Самарської об ласті Російської Федерації н а стоянці готелю "Здоровий со н" із застосуванням сили та пр едмету, схожого на пістолет у відношенні водія ОСОБА_3. , що супроводжував вантаж, зав олоділи автомобілем DAF держав ний номер НОМЕР_1, де скоїл и викрадення чужого майна, а с аме меді та латуні, вагою 20 тон 200 кг. на загальну суму 200 000 долар ів США, що належить ТОВ "Експок олірметал".

Судом встановлено, що по фак ту скоєння злочину старшим с лідчим СВ при УВС по муніципа льному району Боровський Сам арської області порушено кри мінальну справу № 201153132 за ознак ами злочину, передбаченого ч . 2 ст. 162 КК РФ, по відношенню до н евідомих осіб.

Про факт скоєння крадіжки в ідповідачем було повідомлен о позивача листом № 16 від 14.06.2011 ро ку.

Таки чином, позивач вважає, що відповідачем не виконані зобов' язання по договору, а саме: не доставлений (втрачен ий) вантаж, що знаходився у вла сності позивача, через не вик онання зобов'язання щодо вжи ття усіх необхідних заходів по забезпеченню цілісності т а збереження вантажу з момен ту його отримання від замовн ика та до видачі його отримув ачу, своєчасно не повідомлен о позивача про виникнення на дзвичайної ситуації, внаслід ок чого позивачу нанесені зб итки у розмірі дійсної варто сті вантажу згідно CMR А № 032607, яка підтверджує кількість і вар тість відправленого вантажу .

Такі обставини, на думку поз ивача, свідчать про порушенн я його прав та охоронюваних з аконом інтересів і є підстав ою для їх захисту у судовому п орядку на підставі Конвенції про договір міжнародного до рожнього перевезення вантаж ів, Митної Конвенції про міжн ародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП («Конвенція МДП»), застосуван ня яких передбачено п. 1.1 догов ору, статей 22, 526, 909, 924 Цивільного к одексу України, статей 224, 308, 314 Го сподарського кодексу Україн и, статті 52 Закону України «Пр о автомобільний транспорт».

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам, с уд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Циві льного кодексу України, підс тавою виникнення цивільних п рав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредитор ові або іншій особі збитків (ш коди), є зобов'язання, які вини кають з договорів та інших пр авочинів або внаслідок завда ння шкоди.

Відповідно до ст. 15 Цивільно го кодексу України, кожна осо ба має право на захист свого ц ивільного права у разі його п орушення, невизнання або осп орювання, кожна особа має пра во на захист свого інтересу, я кий не суперечить загальним засадам цивільного законода вства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивіль ного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Г осподарського кодексу Украї ни, одним із способів захисту прав і законних інтересів су б' єктів господарювання є ві дшкодування збитків.

Загальні положення про від шкодування шкоди закріплені у статті 1166 Цивільного кодекс у України.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільн ого кодексу України майнова шкода, завдана неправомірним и рішеннями, діями чи бездіял ьністю особистим немайновим правам фізичної або юридичн ої особи, а також шкода, завдан а майну фізичної або юридичн ої особи, відшкодовується в п овному обсязі особою, яка її з авдала; особа, яка завдала шко ди, звільняється від її відшк одування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шк ода може відшкодовуватися у вигляді відшкодування збитк ів, відшкодування в натурі.

Застосування деліктної ві дповідальності можливе за на явності усіх елементів склад у цивільного правопорушення , а саме: протиправної поведін ки, шкідливого результату та кої поведінки (шкоди), причинн ого зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, і вини. З вільнення боржника від відпо відальності у вигляді збиткі в за невиконання або неналеж не виконання прийнятих на се бе зобов' язань безпосередн ьо пов' язано з наявністю чи відсутністю вище вказаних е лементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.

Згідно ст. 22 Цивільного коде ксу України, особа, якій завда но збитків у результаті пору шення її цивільного права, ма є право на їх відшкодування. З битками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищення м або пошкодженням речі, а так ож витрати, які особа зробила або мусить зробити для відно влення свого порушеного прав а (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержа ти за звичайних обставин, якб и її право не було порушене (уп ущена вигода).

Збитки відшкодовуються у п овному обсязі, якщо договоро м або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа , яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розм ір упущеної вигоди, що має від шкодовуватися особі, право я кої порушено, не може бути мен шим від доходів, одержаних ос обою, яка порушила право. На ви могу особи, якій завдано шкод и, та відповідно до обставин с прави майнова шкода може бут и відшкодована і в інший спос іб, зокрема, шкода, завдана май ну, може відшкодовуватися в н атурі (передання речі того ж р оду та тієї ж якості, полагодж ення пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ст. 217 Господар ського кодексу України відшк одування збитків є різновидо м господарської санкції за в чинення правопорушення у сфе рі господарювання.

Виходячи зі змісту ст. ст. 218, 21 9 Господарського кодексу Укр аїни, підставою господарсько -правової відповідальності у часника господарських відно син є вчинене ним правопоруш ення у сфері господарювання, зокрема, невиконання або нен алежне виконання господарсь кого зобов'язання чи порушен ня правил здійснення господа рської діяльності.

Головною умовою відшкодув ання збитків є господарське правопорушення, яке вчинив у часник господарських віднос ин, притягнення до відповіда льності, за яке можливо лише п ри наявності передбачених за коном умов, сукупність яких у творює склад правопорушення . До складу правопорушення вх одять такі елементи: суб' єк т, об' єкт, об' єктивна та суб ' єктивна сторона. Суб' єкто м є боржник, об' єктом - прав овідносини по зобов' язання х; об' єктивною стороною - н аявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправ на поведінка у вигляді невик онання або неналежного викон ання боржником свого зобов' язання, причинний зв' язок м іж противоправною поведінко ю боржника і збитками; суб' є ктивну сторону правопорушен ня складає вина. Відсутність хоча б одного із вище переліч ених елементів, звільняє бор жника від відповідальності з а невиконання чи неналежне в иконання взятих на себе зобо в' язань.

За приписами статті 9 Консти туції України та статті 19 Зако ну України „Про міжнародні д оговори України" чинні міжна родні договори України, згод а на обов'язковість яких нада на Верховною Радою України, є частиною національного зако нодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для н орм національного законодав ства. Якщо міжнародним догов ором України, який набрав чин ності в установленому порядк у, встановлено інші правила, н іж ті, що передбачені у відпов ідному акті законодавства Ук раїни, то застосовуються пра вила міжнародного договору.

Відповідно до Закону Украї ни „Про приєднання України д о Конвенції про договір міжн ародного автомобільного пер евезення вантажів" Україна п риєдналася до зазначеної Кон венції, а згідно листа Мініст ерства закордонних справ Укр аїни від 16.05.2007 № 72/14-612/1-1559 „Щодо набу ття чинності міжнародними до говорами" ця Конвенція набра ла чинності для України 17 трав ня 2007 року.

Частиною 1 статті 1 Конвенці ї визначено, що вона застосов ується до будь-якого автомоб ільного перевезення вантажі в транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття ва нтажу для перевезення і місц е, передбачене для доставки, з находяться у двох різних кра їнах.

Тому, враховуючи, що обстави ни даного спору виникли з дог овору міжнародного перевезе ння вантажу автомобільним тр анспортом, в якому відповіда ч виступав перевізником, а вт рата вантажу відбулась на те риторії іноземної держави, т о на спірні правовідносини с торін поширюються положення Конвенції про договір міжна родного дорожнього перевезе ння вантажів, що підписана в Ж еневі 19.05.1956р.

З врахуванням статті 9 Конст итуції України та статті 19 Зак ону України „Про міжнародні договори України", статті 4 Гос подарського процесуального кодексу України до спірних п равовідносин застосовуютьс я положення Конвенції про до говір міжнародного дорожньо го перевезення вантажів, які мають пріоритет над правила ми, передбаченими законодавс твом України.

Так, згідно частини 1 статті 17 Конвенції про договір міжна родного автомобільного пере везення вантажів перевізник несе відповідальність за по вну чи часткову втрату ванта жу або за його ушкодження, що с талися з моменту прийняття в антажу для перевезення і до й ого доставки, а також за будь-я ку затримку доставки; згідно частини 2 статті 17 Конвенції п еревізник звільняється від в ідповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи з атримка його доставки сталис ь внаслідок дій або недогляд у позивача, внаслідок інстру кцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку п еревізника, внаслідок дефект у вантажу чи внаслідок обста вин, уникнути яких перевізни к не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Згідно частини 1 статті 18 Кон венції тягар доказу того, що в трата вантажу, його ушкоджен ня чи затримка доставки викл икані обставинами, зазначени ми в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Згідно частини 1 статті 20 Кон венції той факт, що вантаж не б ув доставлений протягом трид цяти днів після закінчення у згодженого терміну або, за ві дсутності узгодженого термі ну, протягом шістдесяти днів із дня прийняття вантажу пер евізником, є безперечним док азом втрати вантажу і особа, я ка має право пред'явити прете нзію, може на цій підставі вва жати його загубленим.

До того ж, відповідач в ході судового розгляду підтверди в факт недоставлення ввірено го йому вантажу до місця дост авки та факт втрати вантажу в наслідок заволодіння ним тре тіми особами.

Статтею З Конвенції закріп лено, що транспортер відпові дає, як за свої власні дії чи н едогляд, за дії і недогляд сво ї агентів і всіх інших осіб, по слуги яких він використовує для виконання перевезення, к оли ці агенти чи особи викону ють покладені на них обов'язк и.

Норми даної Конвенції не ви магають доказування позивач ем наявності у діях відповід ача складу цивільного правоп орушення та згідно частини 1 с татті 18 Конвенції тягар доказ у того, що втрата вантажу викл икана обставинами, зазначени ми в пункті 2 статті 17 (а саме: ді й або недогляду позивача, вна слідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недо глядом з боку перевізника, вн аслідок дефекту вантажу чи в наслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і насл ідки яких він не міг відверну ти), що є підставою звільнення перевізника від відповідаль ності за втрату вантажу, лежи ть на перевізнику.

Однак, з матеріалів справи в бачається, що перевізником (в ідповідачем) не доведено жод ної із наведених обставин дл я звільнення його від відпов ідальності за втрату вантажу .

Також, Цивільним кодексом У країни передбачено, що перев ізник відповідає за збережен ня вантажу з моменту прийнят тя їх до перевезення та до вид ачі одержувачеві, якщо не дов еде, що втрата, нестача, псуван ня або пошкодження вантажу с талося внаслідок обставин, я ким перевізник не міг запобі гти та усунення яких від ньог о не залежало. Перевізник від повідає за втрату, нестачу, пс ування або пошкодження прий нятих до перевезення вантаж у, багажу, пошти у розмірі фак тичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі поруш ення зобов'язань, що випливаю ть із договору перевезення, с торони несуть відповідальн ість, встановлену за домовле ністю сторін, якщо інше не вст ановлено цим Кодексом, іншим и законами, транспортними ко дексами (статутами).

Статтею 314 Цивільного кодек су України передбачено, що пе ревізник несе відповідальні сть за втрату, нестачу та пошк одження прийнятого до переве зення вантажу, якщо не доведе , що втрата, нестача або пошкод ження сталися не з його вини.

Твердження відповідача пр о відсутність в його діях пор ушень умов договору в частин і забезпечення схоронності в антажу під час перевезення є необґрунтованими, та непідт вердженими належними доказа ми, в той час, як наявність еле ментів складу цивільного пра вопорушення в діях відповіда ча у відповідності з приписа ми статті 22 Цивільного кодекс у України повністю підтвердж ується матеріалами справи.

На підставі зазначених пра вових норм, з урахуванням п. 2 П останови Пленуму Верховного Суду України „Про практику р озгляду судами цивільних спр ав за позовами про відшкодув ання шкоди” від 27.03.1992р. №6 та з ура хуванням п. 6 Роз' яснення Вищ ого Арбітражного суду Україн и „Про деякі питання практик и вирішення спорів пов'язани х з відшкодуванням шкоди” ві д 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. З адоволення позовних вимог пр о стягнення збитків може вва жатись законним та обґрунтов аним в разі встановлення суд ом наявності в обставинах сп рави одночасно чотирьох умов . Ними є наявність правила пов едінки, встановленого законо м або договором; наявність фа кту порушення такого правила поведінки винною особою; ная вність збитків у потерпілої особи; наявність безпосередн ього причинно-наслідкового з в' язку між протиправною пов едінкою особи, яка завдала шк оду, та збитками потерпілої с торони.

З матеріалів справи суд вба чає підстави для висновку пр о наявність всіх названих ум ов:

Відповідно умов договору № 21/3 по наданню послуг міжнарод них перевезень вантажів авто мобільним транспортом, відпо відач взяв на себе зобов'язан ня зберегти вантаж, запобіга ючи його втраті чи пошкоджен ню; доставити вантаж у визнач ені строки у пункт призначен ня та передати вантажоотриму вачу; при виникненні проблем або затримок при перевезенн і невідкладно повідомити про них позивача.

Протиправною є поведінка о соби з порушенням норм закон одавства. Якщо зобов'язання в иникає з договору, то протипр авною визнається поведінка б оржника, що порушує умови дог овору та закону. В даному випа дку відповідачем порушені зо бов'язання, визначені підпун ктами в), г) пункту 2.1., 3.6 договору ; умови статті 14 Конвенції про договір міжнародного дорожн ього перевезення вантажів, щ о також свідчить про наявніс ть в його діях вини в невикона нні умов договору.

Причинний зв'язок між проти правною поведінкою відповід ача і збитками полягає в тому , що належний позивачу на прав і власності вантаж не був дос тавлений перевізником у визн ачене договором місце та не б ув вручений зазначеній позив ачем особі (покупцю чи його пр едставнику) у зв'язку з втрато ю перевізником зазначеного в антажу під час його транспор тування. Втрата вантажу стал а наслідком невжиття перевіз ником всіх залежних від ньог о дій по забезпеченню схорон ності та цілісності вантажу, забезпеченню його знаходжен ня у своєму тимчасовому (з мом енту отримання від позивача і до моменту вручення покупц ю) фактичному володінні під ч ас перевезення, які були б нео бхідними, виправданими та до статніми для належного викон ання договірних зобов'язань по перевезенню вантажу суб'є ктом господарювання, яким є в ідповідач (перевізник) і який на постійній, професійній ос нові, згідно Ліцензії на пере везення вантажів у міжнародн ому сполученні, здійснює сис тематичну підприємницьку ді яльність у сфері міжнародних перевезень вантажів. Невжит тя перевізником всіх необхід них в умовах підвищеної небе зпеки, що потенційно має місц е у сфері міжнародних переве зень товарів, заходів безпек и зумовило втрату вантажу, як им заволоділи треті особи, як і не мали на те права і видача яким вантажу не санкціонувал ась і не обумовлювалась дого вором, в результаті чого пози вач поніс збитки в розмірі ва ртості вантажу у сумі 187964,71 дола рів США, що в національній вал юті, станом на 03 червня 2011 року, в ідповідно до офіційного курс у НБУ (7,974 грн. за 1 долар США), стан овить 1498830,60 грн.

Крім того, суд зазначає, що п ідставою для нарахування зби тків є порушення зобов' язан ня (п.4 ст. 611, ст. 623 ЦК України, 218 ГК України). Згідно ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов'язання є й ого невиконання або виконанн я з порушенням умов, визначен их змістом зобов'язання (нена лежне виконання).

Згідно ст.526 ЦК України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, а за відсутн ості таких умов та вимог - відп овідно до звичаїв ділового о бороту або інших вимог, що зви чайно ставляться.

За таких обставин, суд прихо дить до висновку про те, що поз овні вимоги позивача щодо ст ягнення з відповідача збиткі в в розмірі 1498830,60 грн. обґрунтов ані, підтверджуються наявним и матеріалами справи та підл ягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м судові витрати у даній спра ві слід покласти на відповід ача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Констит уції, ст.ст. 22, 526, 610, 611, 623, 1166 Цивільног о кодексу України, ст.ст. 218, 225 Го сподарського кодексу Україн и, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 7 5, 82- 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопота ння представника відповідач а про зупинення провадження у справі відмовити.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю фір ми "IVEKO" (61029, м. Харків, вул. Базарна, 51; п/р 26002810048540 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк ", МФО 351016; ідент. код 30138999) на корист ь Товариства з обмеженою від повідальністю "Експоколірм етал" (61030, м. Харків, вул. Біологі чна, 7; п/р 26005301819607 у філії "Промінве стбанк", МФО 351458, ідент. код 37366209) 1498830 ,60 грн. збитків,14988,30 грн. державно го мита, 236,00 грн. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

Видати наказ після набранн я судовим рішенням законної сили.

Суддя Сальніко ва Г.І.

Повний текст судового ріш ення підписано 15.08.2011 року.